Лікарняні: хвороба за хворобою

«Непрацездатна» середня

Розраховуючи середньоденну зарплату для оплати днів тимчасової непрацездатності, потрібно поділити два показники:

— нараховану в розрахунковому періоді суму зарплати, з якої сплачено ЄСВ;

— на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

У загальному випадку розрахунковим періодом є 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 3 Порядку № 1266*).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Разом з тим із розрахункового періоду виключають календарні дні, які працівник не відпрацював з поважних причин. Перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. Це:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду до 3 (6) років;

— відпустка без збереження зарплати;

— призупинення дії трудового договору;

— проходження військової служби без збереження середнього заробітку.

Якщо на розрахунковий період працівника припадає час, протягом якого він хворів, то календарні дні тимчасової непрацездатності виключають із розрахунку середньоденної зарплати.

До речі, сума лікарняних, нарахована працівнику за такий період, теж не бере участі у розрахунку середньої. Оскільки така виплата не є зарплатою.

Страховий стаж

Умовно згідно з нормами Закону про соцстрахування* страховий стаж можна поділити на два види:

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

— загальний страховий стаж (впливає на відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності працівників — ст. 17 Закону про соцстрахування);

— страховий стаж за 12 місяців, що передують дню настання страхового випадку (використовують для обмеження сум лікарняних/ декретних).

Зверніть увагу! Кожен з них обчислюється на день настання тимчасової непрацездатності працівника.

Визначається страховий стаж* (як загальний, так і за останні 12 місяців):

— за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону про ЄСВ**;

— а за періоди до 01.07.2000 — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

* Як визначити страховий стаж, детальніше читайте у статті «Страховий стаж: як визначити й не помилитися» // «Оплата праці», 2023, № 13.

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

При цьому до страхового стажу, зокрема, враховують періоди, коли особа підлягала загальнообов’язковому державному соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за який було сплачено ЄСВ (лист ПФУ від 20.02.2023 № 5670-4673/К-03/8-2800/23).

Тобто зазвичай для того, щоб та чи інша особа набула страхового стажу, повинні виконуватися дві умови:

— така особа має підлягати загальнообов’язковому державному соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (зокрема, працюючи на умовах трудового договору);

— за таку особу має бути сплачено ЄСВ.

Виходячи з цього, до страхового стажу працівника будуть враховані:

— і період його тимчасової непрацездатності (за умови, що за такі дні хвороби нараховані лікарняні, з суми яких сплачено ЄСВ);

— і період роботи за сумісництвом (іншим трудовим договором), протягом якого за працівника був сплачений ЄСВ роботодавцем за сумісництвом. Навіть якщо в цей час за основним місцем роботи такий працівник перебував у відпустці без збереження зарплати і за нього роботодавець не сплачував ЄСВ.

Обмеження для лікарняних

Законом про соцстрахування встановлені загальні та спеціальні обмеження для сум лікарняних.

Загальні обмеження. Загальні обмеження діють для всіх застрахованих осіб. Відповідно до них:

— середньоденна зарплата працівника не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на 1 календарний день (п. 4 Порядку № 1266);

— якщо працівник був непрацездатним повний календарний місяць, то сума його лікарняних у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду (ч. 3 ст. 17 Закону про соцстрахування).

Спеціальне обмеження. Спеціальне обмеження передбачено для страхових виплат працівників, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців.

Так, якщо працівник протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше 6 місяців, то його денна виплата (тобто середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного) для нарахування лікарняних має бути не більше розміру МЗП з розрахунку на один календарний день (МЗП : 30,44). У 2023 році — 220,11 грн.

Розрахунковим періодом є травень 2022 — квітень 2023 року (365 к. дн.). З нього виключаємо календарні дні, що припадають на період призупинення дії трудового договору (поважна причина відповідно до п. 3 Порядку № 1266). Це період з 01.05.2022 по 31.03.2023 (335 к. дн.).

Кількість календарних днів, що візьмуть участь у розрахунку середньої:

365 - 335 = 30 к. дн.

Середньоденна зарплата становитиме:

9000 : 30 = 300 грн,

де 9000 — зарплата, нарахована працівнику за квітень 2023 року.

Оскільки загальний страховий стаж працівника більше ніж 8 років, то його денна виплата становитиме:

300 × 100 % = 300 грн.

Страховий стаж працівника за останні 12 місяців становить 5 місяців. Навіть незважаючи на те, що період роботи за сумісництвом увійшов до страхового стажу працівника.

У такому разі денна виплата працівника не повинна перевищувати розміру МЗП з розрахунку на один календарний день (у 2023 році — 220,11 грн).

Денна виплата працівника виявилася більшою за обмежуючий показник (300 > 220,11), тому розрахунок лікарняних проводимо виходячи з такого обмежувача.

Оплата днів тимчасової непрацездатності становитиме:

— перших 5 календарних днів хвороби (за рахунок роботодавця):

220,11 × 5 = 1100,55 грн;

— календарних днів хвороби, що залишилися (за рахунок ПФУ):

220,11 × 40 = 8804,40 грн.

Тепер розрахунковим періодом працівника є липень 2022 — червень 2023.

З нього виключаємо:

— дні призупинення трудового договору, що припадають на період з 01.07.2022 по 31.03.2023 (274 к. дн.);

— дні тимчасової непрацездатності, що припали на період з 17.05.2023 по 30.06.2023 (45 к. дн.). До речі, сума лікарняних, нарахована працівнику за цей період, також не братиме участі у розрахунку середньоденної зарплати.

Кількість календарних днів розрахункового періоду, що візьме участь у розрахунку середньої, дорівнює:

365 - 274 - 45 = 46 к. дн.

Середньоденна зарплата становить:

13695,65 : 46 = 297,73 грн,

де 13695,65 — зарплата, нарахована працівнику за період з 01.04.2023 по 16.05.2023 (9000 + 4695,65).

Оскільки загальний страховий стаж працівника більше ніж 8 років, то його денна виплата становитиме:

297,73 × 100 % = 297,73 грн.

На момент настання нового страхового випадку (28.07.2023) страховий стаж працівника за останні 12 місяців — більше 6 місяців. Адже період роботи у травні 2023 року, а також дні тимчасової непрацездатності у травні та червні 2023 року увійшли до страхового стажу працівника.

Тому застосовувати спеціальне обмеження щодо денної виплати працівника в цьому випадку не потрібно.

Оплата днів тимчасової непрацездатності становитиме:

— перших 5 календарних днів хвороби (за рахунок роботодавця):

297,73 × 5 = 1488,65 грн;

— інших календарних днів хвороби, що залишилися (за рахунок ПФУ):

297,73 × 3 = 893,19 грн.