Звільнення у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами: чи оплачувати лікарняний-продовження

Звільнення & декретні виплати

Перш за все нагадаємо, що трудовим законодавством не заборонено звільняти працівниць під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо таке звільнення відбувається за власним бажанням жінки (як у ситуації, що розглядається). Водночас припиняти трудові відносити з ініціативи роботодавця під час цієї відпустки не можна (навіть у період воєнного стану).

Тому у день звільнення нашої працівниці роботодавець:

— видав жінці копію наказу (розпорядження) про звільнення та трудову книжку (якщо вона зберігалася у роботодавця) (ст. 47 КЗпП);

— провів з працівницею остаточний розрахунок (як того вимагає ст. 116 КЗпП). Зокрема, нарахував й виплатив їй відпускну компенсацію.

Звернуть увагу! Декретні виплати за ту частину відпустки, яка припадає на період після звільнення, жінці перераховувати та повертати до ПФУ не довелося. Адже таке повернення не передбачено законодавством.

Такої думки свого часу дотримувався ФСС (див. лист ФСС від 15.05.2018 № 2.4-15-1677). Цієї ж позиції притримується і ПФУ* (див. лист ПФУ від 01.08.2024 № 2800-030401-8/46676).

* Детальніше про це читайте у статті «Звільнення у період відпустки по вагітності та пологах» // «Оплата праці», 2024, № 16.

А ось чи доведеться роботодавцю оплачувати лікарняний-продовження, виписаний на 14 календарних днів, якщо такий згодом з’явився в кабінеті страхувальника, розкажемо далі.

Лікарняний-продовження

Лікарняний лист по вагітності та пологах на 14 календарних днів видається у разі (п. 6.2 Інструкції № 455*):

— передчасних пологів;

— багатоплідних пологів;

— виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді.

* Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455.

Виняток становлять (пп. 10, 11 розд. ІІІ Порядку № 1066*, пп. 6.2 — 6.5 Інструкції № 455):

— жінки, яких віднесено до I — IV категорій постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС. Таким пацієнткам листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається на 180 календарних днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 — на період післяпологової відпустки);

— жінки, які народили передчасно (до 30 тижнів вагітності). Їм видають лікарняний по вагітності та пологах одразу на 140 календарних днів.

* Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затверджений наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066.

Зверніть увагу! Такий додатковий листок непрацездатності є продовженням лікарняного листа по вагітності та пологах, виданого на 126 календарних днів.

Тобто лікарняний лист по вагітності та пологах, виписаний на 126 к. дн., та лікарняний-продовження, оформлений на 14 к. дн., складають один страховий випадок.

Відповідно постає запитання — якщо роботодавець нарахував і виплатив працівниці допомогу по вагітності та пологах, то чи повинен він ще й оплатити лікарняний-продовження, навіть якщо така працівниця вже звільнилася?

Чи потрібно оплачувати

Наші читачі знають, що допомога по тимчасовій непрацездатності, у загальному випадку, виплачується починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи (ч. 2 ст. 15 Закону про соцстрахування).

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

Тобто роботодавець зобов’язаний нарахувати працівнику лікарняні за всі дні, починаючи з шостого дня хвороби (за рахунок ПФУ), навіть якщо той вже звільнився (звісно, якщо немає підстав для відмови в оплаті такого лікарняного).

А от щодо виплати допомоги по вагітності та пологах у разі звільнення працівниці на підставі лікарняного-продовження у Законі про соцстрахування ані слова.

То як бути?

Свого часу спеціалісти Мінсоцполітики дотримувалися думки: роботодавець все одно зобов’язаний нарахувати і виплатити працівниці допомогу по вагітності та пологах за 14 календарних днів, навіть попри її звільнення*.

* Див. статтю «Працівниця звільнилася в періоді декретної відпустки: чи оплачується лікарняний лист-продовження по вагітності та пологах» // «Оплата праці», 2016, № 16 (ср. ).

Аргументи для таких висновків були наступними:

— право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення;

— допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей — 70) календарних днів після пологів.

При цьому розмір допомоги по вагітності та пологах обчислюється сумарно за всі дні відпустки по вагітності та пологах та надається в повному обсязі застрахованій особі незалежно від кількості використаних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами до пологів.

У ситуації, що розглядається, страховий випадок (а отже, й право на матеріальне забезпечення — допомогу по вагітності та пологах) у працівниці настав у період, коли вона ще перебувала у трудових відносинах з роботодавцем.

А тому, якщо дотримуватися позиції Мінсоцполітики, роботодавець все одно має сплатити нашій працівниці допомогу по вагітності та пологах за всі 140 календарних днів (126 к. дн. за першим лікарняним + 14 к. дн. за лікарняним-продовженням), незважаючи на те, що на момент оформлення лікарняного-продовження жінка вже не перебувала з ним у трудових відносинах.

Проте нагадаємо, що з 01.01.2023 уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є Пенсійний фонд України. Тому ми вирішили дізнатися і його думку з приводу поставленого запитання.

І, як виявилось, не дарма. Адже ПФУ дійшов зовсім іншого висновку, ніж свого часу Мінсоцполітики. У своєму листі від 01.08.2024 № 2800-030401-8/46676 пенсійники зазначили:

Чому? Адже норми щодо виплати допомоги по вагітності та пологах з 2016 року не змінилися (такі ж приписи містяться й в оновленому з 01.01.2023 Законі про соцстрахування).

А все тому, що спеціалісти ПФУ у своїх висновках керувалися:

— ч. 1 ст. 18 Закону про відпустки, відповідно до якої допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, та

— ст. 23 Закону про соцстрахування. А ця норма визначає, що підставою для призначення застрахованій особі допомоги по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про вагітність та пологи листок непрацездатності.

Тоді, враховуючи особливості оформлення лікарняного-продовження, можна дійти того ж висновку, що й ПФУ.

Нагадаємо, що лікарняний-продовження оформлюють до того, як закінчиться первинний листок непрацездатності по вагітності та пологах, але з дати, наступної за датою закриття лікарняного листа, виданого на 126 календарних днів.

Відповідно якщо нашій працівниці оформлено лікарняний-продовження 03.08.2024, то датою його відкриття буде 25.09.2024, а датою закінчення — 08.10.2024. У цей період жінка вже не перебуватиме у трудових відносинах із роботодавцем. Виходить, що дні, на які оформлено лікарняний-продовження, припадають на період після звільнення.

А раз так, то, на думку ПФУ, роботодавець не повинен оплачувати такий листок непрацездатності, оскільки застрахована особа вже не перебуває у трудових відносинах.

Звісно, з такою позицією можна посперечатися (аргументи див. вище). Але навряд чи пенсійники змінять свою думку.