Звільнення у період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

Заборона на звільнення?

Особливість ситуації, що розглядається, полягає в тому, що:

— звільнитися бажає або вагітна жінка (якщо звільнення відбувається до пологів), або жінка, яка має дитину до 3 років (якщо звільнення припадає на післяпологовий період). Для таких категорій працівниць у трудовому законодавстві передбачені певні права і пільги;

— звільнення відбуватиметься у період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (така відпустка надається жінкам на підставі листка непрацездатності).

А отже, мова піде про звільнення захищеної трудовим законодавством працівниці, коли вона одночасно перебуває і на лікарняному, і у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

Чи буде таке звільнення законним? Для того, щоб відповісти на це запитання, перш за все звернемося до ст. 40 КЗпП.

Відповідно до цієї норми не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Як бачите, заборона на звільнення, передбачена ст. 40 КЗпП, стосується лише випадків, коли ініціатором звільнення є роботодавець.

Але це ще не все. Стаття 184 КЗпП також забороняє звільняти «особливі» категорії працівників (зокрема, вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років) з ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства та закінчення строку трудового договору.

Тому робимо висновок:

До речі, у період дії воєнного стану заборона на звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці не діє (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136*).

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Виняток — звільнення з ініціативи роботодавця в період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та в період відпустки до 3 років. Воно під забороною навіть у воєнний час.

Це зроблено для того, аби захистити працівницю від незаконного звільнення під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Водночас якщо звільнення під час такої відпустки — це ініціатива самої працівниці, то воно цілком можливе (законодавство це не забороняє, наслідків для роботодавця не буде). Але яку підставу для цього обрати?

Підстави для звільнення

Звільнитися у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами з власної ініціативи працівниця може:

— за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);

— за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).

Звільнення за угодою сторін. Нагадаємо, що звільнення за угодою сторін можливе:

— за наявності добровільної згоди працівника і роботодавця на припинення трудового договору;

— відсутності претензій та взаємних зобов’язань між сторонами.

При цьому дата звільнення визначається за згодою сторін.

Особливістю цієї підстави для звільнення є те, що пропозиція про звільнення може надійти як від роботодавця, так і від працівниці. Водночас безпечніше все ж таки буде, якщо ініціатором звільнення стане саме працівниця.

Для цього жінка має подати роботодавцю заяву про звільнення та обумовити у ній бажану дату припинення трудових відносин. До речі, це може бути будь-який день відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (зокрема, й останній).

Якщо роботодавець згоден з пропозицією працівниці, він видає відповідний наказ (розпорядження). Якщо ні — сторони ще раз узгоджують дату звільнення, яка б влаштувала кожну з них. Після того роботодавець вже видає наказ (розпорядження) про звільнення працівниці.

До речі, у разі звільнення за згодою сторін трудовий договір може бути припинено у будь-який строк, щодо якого досягли домовленості працівник та роботодавець. Адже законодавством не встановлено жодних спеціальних обмежень ані щодо строку попередження про таке звільнення, ані про дату звільнення працівника. Тому роботодавець має право звільнити працівника навіть у день подання заяви, звісно, якщо про це просить працівник і якщо це влаштовує самого роботодавця.

Звільнення за власним бажанням. Звільнитися за власним бажанням у період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами працівниця може:

— або у строк, про який вона попросить (у жінки є для цього поважна причина — вагітність, ч. 1 ст. 38 КЗпП);

— або без пояснення причин, але з обов’язковим попередженням роботодавця про своє рішення за два тижні.

Як саме працівниця має попередити роботодавця? Написати заяву про звільнення за власним бажанням.

Зверніть увагу! Тут ідеться саме про попередження, а не про відпрацювання протягом двох тижнів. Тому:

а) працівниця і роботодавець можуть домовитися про будь-який строк попередження (в межах двох тижнів) або взагалі про його повну відсутність.

До речі, якщо підприємство, установа, організація розташоване у районі, в якому ведуться бойові дії, а також існує загроза для життя і здоров’я працівниці, то про 2 тижні попередження можна взагалі забути (ст. 4 Закону № 2136);

б) для того, щоб попередити роботодавця про звільнення, працівниця не повинна чекати виходу на роботу. Вона може це зробити й перебуваючи у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

Як бачите, працівницю, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, можна звільнити як за угодою сторін, так і за власним бажанням. Але як у такому разі провести остаточний розрахунок із жінкою?

Остаточний розрахунок

Коли проводити. Трудове законодавство зобов’язує роботодавця у день звільнення:

а) виплатити працівниці всі суми, що належать їй від підприємства, установи, організації (ст. 116 КЗпП). При цьому не просто виплатити, а й письмово повідомити працівницю про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати;

б) видати жінці трудову книжку (якщо вона зберігалася у роботодавця) та копію наказу про звільнення (ст. 47 КЗпП).

Зверніть увагу! Працівниці не треба спеціально виходити на роботу з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і працювати в день звільнення для проведення такого остаточного розрахунку.

Адже днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.27 Інструкції № 58*).

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58.

І це не означає, що працівниця обов’язково має бути на робочому місці і працювати. Ця норма вказує на те, що в день звільнення вона усе ще перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.

Тому провести остаточний розрахунок з працівницею доведеться, навіть якщо в день звільнення вона перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (не працює).

Якщо день звільнення закінчується, а працівниця так і не прийшла, цього ж дня роботодавець має направити їй поштою повідомлення з вказівкою про необхідність отримати трудову книжку, копію наказу та зарплату.

Декретні виплати. Тут нашу працівницю чекають гарні новини. Адже якщо вона звільняється у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (без виходу на роботу), сума декретних виплат за ту частину відпустки, яка припадає на період після звільнення, перерахунку та поверненню не підлягає.

Такої думки свого часу дотримувався ФСС (див. лист ФСС від 15.05.2018 № 2.4-15-1677). Цієї ж позиції притримується і ПФУ.

У своєму листі від 01.08.2024 № 2800-030401-8/46676 (який є відповіддю на наш запит) пенсійники зазначили, що

Адже допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується одразу за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. При цьому розмір такої допомоги обчислюється сумарно за всі дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та надається в повному обсязі застрахованій особі незалежно від кількості використаних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами до пологів (ст. 18 Закону про соцстрахування*).

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

Та й повернення допомоги по вагітності та пологах у разі звільнення працівниці у період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами чинним законодавством не передбачене. Тому жінка може з цього приводу не хвилюватися. Повертати частину допомоги (за дні, що припали після її звільнення) їй не доведеться.

До речі, разом із декретними виплатами працівниця також не втратить допомогу при народженні дитини. Адже на отримання такої виплати факт звільнення не впливає. Річ у тім, що виключний перелік підстав для припинення виплати допомоги при народженні дитини наведено в ч. 9 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 № 2811-XII. І такої підстави, як звільнення, серед них немає.

Відпускна компенсація. При розрахунку компенсації за невикористану відпустку працівниці зверніть увагу на наступні моменти.

Момент 1. Час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами по день звільнення у такій відпустці зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку.

Отже, цей період (з дня початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами по день звільнення) додасть працівниці ще декілька днів щорічної відпустки.

Водночас пам’ятайте, що з 24.12.2023 набули чинності зміни в законодавстві щодо відпусток. Як наслідок, з цієї дати не зараховується до відпускного стажу, зокрема, час відпусток без збереження зарплати, наданих відповідно до ст. 26 Закону про відпустки. Врахуйте це при розрахунку відпускної компенсації працівниці.

Подробиці — у статті «Відпускний стаж для щорічної відпустки: рахуємо за новими правилами після 24.12.2023» // «Оплата праці», 2024, № 2 (ср. ).

Момент 2. При розрахунку відпускної компенсації потрібно враховувати рік набуття права на відпустку, що компенсується.

Якщо право на щорічну відпустку набуто до 31.12.2023, то розрахунковий період складуть місяці 2023 року. А якщо з 01.01.2024, то розрахунковий період — у загальному випадку це останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Подробиці — у статті «Компенсація відпустки у 2024 році: граємо за новими правилами» // «Оплата праці», 2024, № 1 та статті «Компенсація відпустки: настав час двох розрахункових періодів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 16.

Момент 3. Дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та суми допомоги по вагітності та пологах не виключаються із розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні відпускної компенсації. Оскільки за такий період працівниці зберігають середню зарплату (п. 2 Порядку № 100*).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Як правильно обчислити середню зарплату для нарахування відпускної компенсації, читайте у статті «Прийняття → декрет → звільнення: обчислюємо відпускну компенсацію» // «Оплата праці», 2023, № 13.