Щорічна відпустка працівника з неповним робочим часом

Тривалість щорічної основної відпустки

За угодою між працівником і власником може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень (ч. 1 ст. 56 КЗпП). Із статті «Неповний робочий час: різновиди та процедура встановлення» // «Оплата праці», 2024, № 4 ви можете дізнатися, що таке неповний робочий час, а також про нюанси його встановлення.

Робота на умовах неповного робочого часу (дня та/або тижня) не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). Тож

Час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка, включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки*).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Розрахунок відпускних

Механізм розрахунку відпускних прописаний Порядком № 100*. Суму відпускних розраховуємо множенням кількості календарних днів відпустки на середньоденну зарплату.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

У свою чергу, середньоденну зарплату (ЗПсер) в загальному випадку знаходимо так:

ЗПсер = ЗП : (К - Св - Ч),

де ЗП — сума зарплати та інших виплат за розрахунковий період, що беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

Св — кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припали на розрахунковий період (за наявності);

Ч — час у розрахунковому періоді, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. Це стосується, зокрема, випадків, коли працівники з не залежних від них причин (зокрема, за ініціативою роботодавця) працювали в режимі неповного робочого тижня. На цьому наголошують фахівці Мінекономіки у листі від 01.04.2021 № 4711-06/19889-07.

Отже, з розрахунку виключаються дні, невідпрацьовані через установлення неповного робочого тижня, якщо такий режим був установлений з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП).

Якщо ж неповний робочий тиждень установлено за угодою сторін (ст. 56 КЗпП), то вільні від роботи дні (у зв’язку зі встановленням такого режиму роботи) залишаться у розрахунку.

Якщо працівникові встановлений режим неповного робочого дня (за будь-чиєю ініціативою), то ніяких особливостей при розрахунку середньоденної зарплати немає.

Наведену інформацію обов’язково продемонструємо на прикладах.

Неповний робочий час — ініціатор працівник

Почнемо з більш розповсюдженої ситуації.

Визначимо кількості днів, які візьмуть участь у розрахунку. Святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, у розрахунковому періоді немає, оскільки з 24.03.2022 й до дня припинення/скасування воєнного стану положення ст. 73 КЗпП не застосовуються (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136*).

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Також немає у розрахунковому періоді часу, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Адже дні, протягом яких працівник не працював у зв’язку з неповним робочим тижнем (з четверга по п’ятницю щотижня), не виключаємо з розрахункового періоду, оскільки неповна зайнятість установлена на підставі його заяви.

Також не впливає на розрахунок середньоденної зарплати для обчислення суми відпускних факт установлення неповного робочого дня. Тут узагалі немає різниці, ким було ініційоване його запровадження.

Отже, кількість календарних днів, яка залишається у розрахунку, — 365.

Для розрахунку середньоденної зарплати скористаємося наведеною вище формулою. Розрахунок буде таким:

64152,00 : 365 = 175,76 (грн).

Обчислимо суму відпускних за 24 дні відпустки:

175,76 х 24 = 4218,24 (грн).

Далі розглянемо, як розрахувати відпускні, якщо працівнику встановлено неповний робочий тиждень за ініціативою роботодавця (ст. 32 КЗпП).

Неповний робочий час — ініціатор роботодавець

Якщо працівнику встановлено неповний робочий тиждень за ініціативи роботодавця, то з розрахункового періоду виключаються вільні від роботи дні.

Як і в першому прикладі, святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, у розрахунковому періоді лютий 2023 — січень 2024 немає. Також на розрахунок не вплине факт установлення неповного робочого дня. І тут не важливо, з чиєї ініціативи.

Проте з 01.08.2023 роботодавець установлює працівнику неповний робочий тиждень зі своєї ініціативи. У наведеній ситуації це всі вівторки, середи, четверги та п’ятниці. Разом — 4 вільних від роботи дні на тиждень.

А це означає, що з 01.08.2023 по 31.01.2024 з розрахунку маємо виключити всі вільні від роботи дні. Їх кількість становить:

19_{серпень} + 17_{вересень} + 17_{жовтень} +18_{листопад} + 17_{грудень} + 18_січень = 106 (днів).

Обчислимо відпускну середньоденну зарплату:

64152,00 : (365 - 106) = 247,69 (грн).

Обчислимо суму відпускних за 24 дні відпустки:

247,69 х 24 = 5944,56 (грн).

При порівнянні відпускних у цих двох прикладах видно, що у другому сума значно більша. При цьому зарплата і режим праці в обох випадках однаковий. Відмінна в наведених умовах тільки ініціатива встановлення неповного робочого тижня.