Працівник у відпустці: чи можна оголошувати простій?

Оголошення простою

Поняття «простій» законодавчо визначено у ч. 1 ст. 34 КЗпП. Так, простій — це призупинення роботи, що може бути викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Простій може бути оголошений як по всьому підприємству (установі, закладу), так і по окремому підрозділу або для конкретних працівників з огляду на неможливість виконання ними своїх трудових обов’язків. Утім ані КЗпП, ані інші нормативні акти не регулюють детально порядок запровадження простою та не вказують на те, які саме документи потрібні для його уведення. На думку Мінсоцполітики, для оформлення простою не з вини працівника роботодавцю треба вчинити такі дії (див. лист від 04.10.2013 № 179/06/186-13):

— оформити акт простою, в якому зафіксувати причини, що зумовили зупинення роботи;

— видати наказ (розпорядження) про оголошення простою.

Заяви від працівників для оформлення простою не потрібні. Детальніше про оформлення простою читайте у статті «Простій в установі: як оформити та оплатити» // «Оплата праці», 2022, № 7.

Також трудове законодавство встановлює для них на цей період певні «оплатні» гарантії.

Оплата періоду простою

Загальні правила оплати часу простою наведені у ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 посадового окладу (тарифної ставки). Таке формулювання дає роботодавцям певну свободу дій. А саме — можливість оплачувати період простою в більшому розмірі. Наприклад, оплату простою не з вини працівника у розмірі середньої зарплати для працівників закладів освіти рекомендує забезпечувати п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021 — 2025 роки.

Окремо звертаємо увагу на те, що наразі продовжує діяти постанова № 221*. Цим нормативним документом передбачено право керівників бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в межах фонду заробітної плати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою, але не нижче від 2/3 окладу.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221.

Отже, якщо фонд оплати праці дозволяє, керівник установи може ухвалити рішення про оплату простою у більшому розмірі. Наприклад, у розмірі середньої зарплати.

Відпустка і простій

Відпустка до простою. Якщо працівник оформив відпустку перед тим, як в установі було запроваджено простій, то її НЕ потрібно переривати. Адже серед причин для перенесення щорічної відпустки або її продовження простій не зазначений (ст. 11 Закону про відпустки*).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

У нашому випадку щорічна відпустка працівника триває з 17.06.2024 по 10.07.2024. Відповідно простій для нього розпочнеться з 11.07.2024. Жодних коригувань не проводимо.

Аналогічно діємо у ситуації, коли працівник до запровадження простою перебуває у відпустці без збереження зарплати або на лікарняному. Такому працівнику простій не оголошуємо до виходу з неоплачуваної відпустки чи одужання.

Відпустка під час простою. Працівник, перебуваючи у простої, хоче використати щорічну відпустку. Чи можливо це? Так, можливо.

Адже перебування працівника у простої не обмежує його права на відпустку. Трудові відносини тривають, тому працівник може скористатися щорічною відпусткою на загальних підставах (як за графіком, так і за домовленістю між ним та роботодавцем).

Щодо простою, то окремий наказ на його переривання не видаємо. Якщо він безперервно триває і після закінчення відпустки, то тут також окремий наказ на його відновлення не потрібен. Оплата за час простою після відпустки відбуватиметься за тими ж умовами, що і до відпустки.

Детальніше про трудові гарантії, у разі коли простій збігся з відпусткою, лікарняним, мобілізацією тощо, читайте у довіднику «Трудові гарантії під час простою: яка переможе?» // «Оплата праці», 2023, № 12.

Середня для відпускних

Для розрахунку відпускних є дуже важливим, як саме оплачено простій. Адже відповідно до абз. 7 п. 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, коли працівник згідно із законом не працював і заробіток за ним не зберігався або зберігався частково.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Тож якщо оплата простою проведена, у розмірі 2/3 окладу працівника, то йдеться про часткове збереження зарплати за працівником. Відповідно цей період виключаємо із розрахунку відпускних (увесь період простою разом із вихідними, які на нього припадають).

Якщо ж період простою оплачений за середньої зарплатою, то і сума оплати, і дні простою беруть участь у розрахунку відпускних.