У розрахунковому періоді повна і неповна зайнятість: як вплине на відпускну середню

Чому виникають такі запитання? Частину розрахункового періоду працівник працював з неповним робочим часом і, відповідно, зарплату отримував пропорційно до відпрацьованого часу. А коли постає питання розрахунку відпускних, то цей період зменшує суму середньої зарплати для відпускних у порівнянні з повним робочим часом.

І саме це заплутує бухгалтера: чому суми відпускних мають бути менші через колись неповну зайнятість, якщо він зараз працює на повну? Тому іноді виникає питання: може не включати у розрахунок середньої час роботи з неповною зайнятістю або включати по-особливому, наприклад із коефіцієнтом?

Звісно, буває і зворотна ситуація, коли працівник працював на повну зайнятість, а потім на неповну. Тоді сума відпускних буде більшою порівняно із зарплатою на момент розрахунку.

На прикладі пояснимо, як робота з неповним робочим часом впливає на розрахунок середньої зарплати.

При розрахунку відпускних керуємося Порядком № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Суму відпускних розраховуємо множенням кількості календарних днів відпустки на середньоденну зарплату.

Для обчислення середньоденної зарплати визначаємо розрахунковий період. У загальному випадку розрахунковий період становить 12 календарних місяців, які передують місяцю надання відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).

Середньоденну зарплату знаходимо шляхом ділення зарплати у розрахунковому періоді на кількість календарних днів цього періоду без урахування святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припали на розрахунковий період (за наявності).

Поряд із цим з розрахунку виключаємо час у розрахунковому періоді, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 7 п. 2 Порядок № 100).

Чи можна на цій підставі виключити з розрахунку час, коли працівник працював неповний робочий день? Ні, не можна. Це також підтверджують фахівці Мінекономіки у листі від 01.04.2021 № 4711-06/19889-07.

Але вони також підкреслюють, що ця норма стосується, зокрема, випадків, коли працівники з не залежних від них причин (зокрема, за ініціативою роботодавця) працювали в режимі неповного робочого тижня.

Отже, якщо йдеться про неповний робочий тиждень за ініціативи працівника або неповний робочий день (незалежно від того, хто є ініціатором), то такі дні не виключаються з розрахунку*.

* Про нюанси розрахунку відпускних при встановленні неповного робочого тижня ви можете прочитати у статті «Щорічна відпустка працівника з неповним робочим часом» // «Оплата праці», 2024, № 4.

Так, у наведеній ситуації в розрахунку залишається час, протягом якого працівник працював у режимі неповного робочого дня.

Разом із ним залишається і зарплата, нарахована за цей період. До неї включаємо виплати, які перелічені у п. 3 Порядку № 100. Це, зокрема, основна зарплата, доплати і надбавки, виробничі премії тощо. Також до розрахунку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога по тимчасовій непрацездатності. Поряд із цим не враховуємо виплати, перелічені у п. 4 Порядку № 100 (зокрема одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога тощо).

Виплати, які входять до розрахунку відпускних, беремо у фактично нарахованій сумі незалежно від того, з повною чи неповною зайнятістю працював працівник.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

145126,00 : 366 = 396,52 (грн).

Обчислимо суму відпускних:

396,52 х 24 = 9516,48 (грн).