Теми статей
Обрати теми

У розрахунковому періоді повна і неповна зайнятість: як вплине на відпускну середню

Долга Ірина, експерт з питань оплати праці
Протягом року працівник якийсь час працював з неповною зайнятістю, а потім на повну зайнятість. Тепер він іде у відпустку. Чи враховувати час неповної зайнятості у розрахунку відпускної середньої зарплати?

Чому виникають такі запитання? Частину розрахункового періоду працівник працював з неповним робочим часом і, відповідно, зарплату отримував пропорційно до відпрацьованого часу. А коли постає питання розрахунку відпускних, то цей період зменшує суму середньої зарплати для відпускних у порівнянні з повним робочим часом.

І саме це заплутує бухгалтера: чому суми відпускних мають бути менші через колись неповну зайнятість, якщо він зараз працює на повну? Тому іноді виникає питання: може не включати у розрахунок середньої час роботи з неповною зайнятістю або включати по-особливому, наприклад із коефіцієнтом?

Звісно, буває і зворотна ситуація, коли працівник працював на повну зайнятість, а потім на неповну. Тоді сума відпускних буде більшою порівняно із зарплатою на момент розрахунку.

На прикладі пояснимо, як робота з неповним робочим часом впливає на розрахунок середньої зарплати.

Приклад. Працівник згідно зі ст. 26 КЗпП працював увесь 2023 рік неповний робочий день. З 01.01.2024 його зайнятість за цією посадою змінилася на повну. З 01.07.2024 він іде у щорічну основну відпустку на 24 календарних дні. Розрахунковий період липень 2023 року — червень 2024 року (366 к. дн.). Заробітна плата, що бере участь в розрахунку середньоденної зарплати для обчислення відпускних, — 145126,00 грн (у тому числі за час неповної зайнятості 49126,00 грн).

При розрахунку відпускних керуємося Порядком № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Суму відпускних розраховуємо множенням кількості календарних днів відпустки на середньоденну зарплату.

Для обчислення середньоденної зарплати визначаємо розрахунковий період. У загальному випадку розрахунковий період становить 12 календарних місяців, які передують місяцю надання відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).

Середньоденну зарплату знаходимо шляхом ділення зарплати у розрахунковому періоді на кількість календарних днів цього періоду без урахування святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припали на розрахунковий період (за наявності).

Поряд із цим з розрахунку виключаємо час у розрахунковому періоді, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 7 п. 2 Порядок № 100).

Чи можна на цій підставі виключити з розрахунку час, коли працівник працював неповний робочий день? Ні, не можна. Це також підтверджують фахівці Мінекономіки у листі від 01.04.2021 № 4711-06/19889-07.

Але вони також підкреслюють, що ця норма стосується, зокрема, випадків, коли працівники з не залежних від них причин (зокрема, за ініціативою роботодавця) працювали в режимі неповного робочого тижня.

Отже, якщо йдеться про неповний робочий тиждень за ініціативи працівника або неповний робочий день (незалежно від того, хто є ініціатором), то такі дні не виключаються з розрахунку*.

* Про нюанси розрахунку відпускних при встановленні неповного робочого тижня ви можете прочитати у статті «Щорічна відпустка працівника з неповним робочим часом» // «Оплата праці», 2024, № 4.

Так, у наведеній ситуації в розрахунку залишається час, протягом якого працівник працював у режимі неповного робочого дня.

Разом із ним залишається і зарплата, нарахована за цей період. До неї включаємо виплати, які перелічені у п. 3 Порядку № 100. Це, зокрема, основна зарплата, доплати і надбавки, виробничі премії тощо. Також до розрахунку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога по тимчасовій непрацездатності. Поряд із цим не враховуємо виплати, перелічені у п. 4 Порядку № 100 (зокрема одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога тощо).

Виплати, які входять до розрахунку відпускних, беремо у фактично нарахованій сумі незалежно від того, з повною чи неповною зайнятістю працював працівник.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

145126,00 : 366 = 396,52 (грн).

Обчислимо суму відпускних:

396,52 х 24 = 9516,48 (грн).

Висновки

  • При розрахунку відпускних час роботи на умовах неповного робочого дня не викидається з розрахункового періоду.
  • Виплати, які входять до розрахунку відпускних, беремо у фактично нарахованій сумі незалежно від того, з повною чи неповною зайнятістю працював працівник.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з ліцензійним договором та договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa ic-prostir

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі