Неповний робочий час & лікарняні

Право на допомогу

Трудове законодавство дозволяє працювати на умовах неповного робочого часу (ст. 56 КЗпП). Такий режим роботи може встановлюватись за угодою між працівником і роботодавцем як при прийнятті на роботу, так і згодом.

При цьому сторони можуть обрати один із таких видів неповного робочого часу:

— або неповний робочий день (наприклад, працівник буде зайнятий по 4 години щодня);

— або неповний робочий тиждень (наприклад, працівник працюватиме три дні на тиждень по 8 годин);

— або поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня (наприклад, працівник буде зайнятий чотири дні на тиждень по 3 години).

Коли, за яких умов, як та кому може встановлюватися кожен з перелічених режимів роботи, ви можете дізнатись із статті «Неповний робочий час: різновиди та процедура встановлення» // «Оплата праці», 2024, № 4.

Тому працівнику, якому встановлено неповний робочий час, допомога по тимчасовій непрацездатності надається на загальних підставах.

Що це означає? Що призначення або непризначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не залежить від того, встановлено працівникові неповний чи повний робочий час. Призначення допомоги чи відмова в її призначенні залежить від інших обставин, які передбачені чинним законодавством.

Так, з 01.01.2023 допомога по тимчасовій непрацездатності надається працівникам за основним місцем роботи АБО за сумісництвом (ч. 1 ст. 22 Закон про соцстрахування*).

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

При цьому першочергово реалізувати право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності працівник має за основним місцем роботи. І лише у разі відмови від надання такої допомоги за основним місцем роботи вона виплачується працівнику за сумісництвом / місцем надання послуг за договором ЦПХ.

Докладніше про це читайте у статті «Лікарняні сумісникам: інтрига 2023 року» // «Оплата праці», 2023, № 3.

Отже, якщо працівник, зайнятий на умовах неповного робочого часу, є сумісником, то:

— за основним місцем роботи він має право і на оплату перших 5 днів хвороби за рахунок роботодавця, і на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ;

— за сумісництвом — лише на оплату перших 5 днів хвороби (за рахунок роботодавця). І тільки в тому разі, якщо за основним місцем роботи працівнику буде відмовлено у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, він зможе отримати таку допомогу за сумісництвом (за виконання певних умов).

Втім, хай би там як, а розраховувати лікарняні все одно доведеться як у першому, так і в другому випадку. Про те, які нюанси при цьому потрібно врахувати, поговоримо далі.

Лікарняні: нюанси розрахунку

Одразу зауважимо, порядок розрахунку лікарняних для працівників з неповним робочим часом нічим не відрізняється від загального порядку.

Детально він описаний в статті «Лікарняні: все, що потрібно знати для розрахунку» // «Оплата праці», 2023, № 18.

Тобто розрахунок середньоденної зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності таким працівникам проводимо як зазвичай — відповідно до вимог Порядку № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

У зв’язку з цим радимо звернути увагу на такі важливі моменти.

Момент 1. Лікарняні розраховують за кожен календарний день тимчасової непрацездатності працівника.

Навіть якщо:

— працівник зайнятий на умовах неповного робочого тижня і на період тимчасової непрацездатності припадають дні, які за графіком роботи працівника є вільними від роботи днями;

— працівник працює в режимі неповного робочого дня (зайнятий лише кілька годин на день).

Момент 2. Для оплати днів тимчасової непрацездатності розраховується середньоденна зарплата. Це чітко зазначено у п. 3 Порядку № 1266.

У зв’язку з цим:

а) розрахунковий період працівника з неповним робочим часом сформують календарні дні, що припадають на такий період і беруть участь у розрахунку.

Незалежно від того, в якому режимі роботи працює працівник (неповний робочий день, неповний робочий тиждень тощо);

б) з розрахункового періоду слід виключати дні, які працівник не відпрацював з поважних причин.

Перелік таких поважних причин наведено у п. 3 Порядку № 1266. Це:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду до 3 (6) років;

— відпустка без збереження зарплати;

— призупинення дії трудового договору;

— проходження військової служби без збереження середнього заробітку.

Зверніть увагу! У наведеному вище переліку ви не знайдете:

— дні, які є вільними від роботи за графіком роботи працівника, який працює в режимі неповного робочого тижня;

— дні роботи в умовах неповного робочого часу.

Тому такі дні виключати із розрахункового періоду не можна.

Момент 3. Якщо страховий випадок настав у перший день роботи або у розрахунковому періоді не було заробітку з поважних причин, середньоденну зарплату розраховують виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) або його частини, встановленої працівнику на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

Тобто при цьому обов’язково (!) враховують зайнятість працівника (1 штатна одиниця, 0,25, 0,5, 0,75 тощо).

Момент 4. У розрахунку середньоденної зарплати бере участь нарахована в розрахунковому періоді сума фактичної заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ.

Причому незалежно від того, коли такі виплати були здійснені працівнику (у період його роботи на повній зайнятості чи в умовах неповного робочого часу).

Нюанс 5. При розрахунку обмежуючих показників (як загальних, так і спеціальних) зайнятість працівника не враховується.

Нагадаємо, що при розрахунку лікарняних застосовують:

— загальні обмеження (якщо протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник заробив собі страховий стаж 6 місяців або більше);

— спеціальні обмеження (якщо за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж працівника не дотягнув до 6 місяців).

Так от, чинне законодавство не зобов’язує роботодавця враховувати зайнятість працівника при визначенні розміру таких обмежуючих показників. Деталі — у статті «Лікарняні: все, що потрібно знати для розрахунку» // «Оплата праці», 2023, № 18 (ср. ).

Як все сказане вище застосувати на практиці, покажемо далі.

Неповний робочий день

Незважаючи на те, що наш працівник зайнятий на умовах неповного робочого дня (працює лише 4 години на день), лікарняні такому працівнику розраховуємо за всі календарні дні його тимчасової непрацездатності. Тобто за 8 к. дн. хвороби (15.02.2024 — 22.02.2024).

Розрахунковий період працівника: лютий 2023 року — січень 2024 року. Виключаємо з нього календарні дні, на які припадає «воєнна» відпустка, а саме — 103 к. дн. Ніякого пропорційного розподілу не робимо.

Кількість календарних днів розрахункового періоду, що візьме участь у розрахунку, становить:

365 - 103 = 262 к. дн.,

де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (лютий 2023 року — січень 2024 року).

Середньоденна зарплата дорівнює:

68521,74 : 262 = 261,53 грн,

де 68521,74 — сума фактично нарахованої зарплати у розрахунковому періоді (лютий 2023 року — січень 2024 року).

Зверніть увагу! Для нашого працівника місце роботи є основним. А роботодавець за таким місцем роботи має виконувати вимогу щодо сплати ЄСВ з МЗП*. Тобто кожного місяця порівнювати базу нарахування ЄСВ працівника з мінімальною зарплатою. І якщо така база виявиться нижчою за МЗП, донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.

* За умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

У травні 2023 року нашому працівнику була нарахована зарплата в сумі 4521,74 грн (сума нарахованого на зарплату ЄСВ — 994,78 грн). Тобто сума фактичної зарплати за травень 2023 року виявилася нижчою за МЗП, встановлену у цьому місяці (6700 грн). Відповідно роботодавцю довелося визначити додаткову базу нарахування ЄСВ — 2178,26 грн (6700 - 4521,74) і нарахувати на неї ЄСВ у розмірі 479,22 грн.

Проте до розрахунку лікарняних за цей місяць потрапить лише сума фактично нарахованої зарплати — 4521,74 грн.

Визначимо розмір денної виплати. Вона становить 100 % середньоденної зарплати (261,53 грн).

Сума оплати перших п’яти днів хвороби працівника становить:

261,53 × 5 = 1307,65 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

261,53 × 3 = 784,59 грн.

Неповний робочий тиждень

Незважаючи на те, що наш працівник зайнятий на умовах неповного робочого тижня, лікарняні йому нараховуємо за всі календарні дні тимчасової непрацездатності, визначені у лікарняному листі, тобто за 9 к. дн. хвороби (19.02.2024 — 27.02.2024).

Розрахунковий період працівника: лютий 2023 року — січень 2024 року. Виключаємо з нього календарні дні призупинення дії трудового договору (поважна причина відповідно до п. 3 Порядку № 1266), тобто 212 к. дн.

Зверніть увагу! Дні робочого тижня, протягом яких працівник не був зайнятий, беруть участь у розрахунку лікарняних. Їх виключати не можна!

Кількість календарних днів розрахункового періоду, що візьмуть участь у розрахунку, становить:

365 - 212 = 153 к. дн.,

де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (лютий 2023 року — січень 2024 року).

Середньоденна зарплата дорівнює:

110000 : 153 = 718,95 грн.

Розмір денної виплати становить 100 % середньоденної зарплати (718,95 грн).

Водночас страховий стаж працівника за останні 12 місяців — менше 6 місяців. Тому його денна виплата не може перевищувати розміру допомоги, обчисленої виходячи з мінімальної зарплати із розрахунку на 1 календарний день.

Денна виплата (718,95 грн) перевищує обмежуючий показник (233,25 грн). Тому при розрахунку лікарняних застосовуємо обмежувач.

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності становить:

233,25 × 5 = 1166,25 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнює:

233,25 × 4 = 933,00 грн.

Повна → неповна зайнятість

Розрахунковий період працівника: лютий 2023 року — січень 2024 року (365 к. дн.).

Незважаючи на те, що працівник був переведений на неповний робочий час, лікарняні йому розраховуємо в загальному порядку.

При цьому:

— з розрахункового періоду працівника не виключаємо дні, коли він був зайнятий на умовах неповного робочого часу. Ніякого пропорційного розподілу не робимо. Кількість календарних днів, що візьмуть участь у розрахунку, становить 365 к. дн.;

— у розрахунку візьме участь уся сума зарплати, нарахована йому в розрахунковому періоді (як у період повної зайнятості, так і в період роботи на умовах неповного робочого часу) і з якої сплачено ЄСВ.

Середньоденна зарплата становить:

(144000 + 36000) : 365 = 493,15 грн.

Денна виплата дорівнює:

493,15 × 70 % = 345,21 грн,

де 70 % — відсоток середньої заробітної плати для оплати листка непрацездатності для працівників, страховий стаж яких становить більше 5, але менше 8 років.

Відповідно сума оплати перших п’яти днів хвороби працівника дорівнює:

345,21 × 5 = 1726,05 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

345,21 × 3 = 1035,63 грн.

Якщо немає зарплати

Розрахунковий період працівника: лютий 2023 року — січень 2024 року. Водночас протягом цього періоду працівник не мав заробітку (перебував у «воєнній» безоплатній відпустці).

Якщо у розрахунковому періоді працівник не мав заробітку з поважних причин, середню зарплату розраховують виходячи з його посадового окладу, встановленого працівнику на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266). При цьому частину окладу визначають пропорційно зайнятості працівника.

Середньоденна зарплата працівника становить:

9000 × 0,5 : 30,44 = 147,83 грн.

Розмір денної виплати дорівнює 100 % середньоденної зарплати (147,83 грн), оскільки загальний страховий стаж працівника — більше 8 років.

Водночас оскільки страховий стаж працівника за останні 12 місяців — менше 6 місяців, ми маємо порівняти денну виплату із розміром допомоги, обчисленої виходячи з мінімальної зарплати із розрахунку на 1 календарний день.

Денна виплата (147,83 грн) менша за обмежуючий показник (233,25 грн). Тому при розрахунку лікарняних застосовуємо саме денну виплату.

Сума оплати перших п’яти днів хвороби працівника дорівнює:

147,83 × 5 = 739,15 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

147,83 × 7 = 1034,81 грн.