З 24.12.2023 період неоплачуваної відпустки за угодою сторін більше не зараховується до стажу для щорічної основної відпустки. Мова про такі відпустки:
— за угодою сторін за сімейними обставинами (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки*);
— на період воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136**).
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Також, як і раніше, не заробляє відпускний стаж неоплачувана відпустка внутрішньо переміщеним особам та особам, що виїхали за кордон, яку надають за приписом ч. 4 ст. 12 Закону № 2136. І без змін із відпустками для догляду за дитиною до 3 років, 6, 16, 18 років (за наявності медичного висновку). Вони традиційно поза межами відпускного стажу.
І ще з тієї ж дати (24.12.2023) з’явилась нова підстава для надання відпустки без збереження зарплати: на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції, у разі виникнення загрози збройної агресії проти України і надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру згідно з ч. 2 ст. 26 Закону про відпустки. Вона також не заробляє стаж для щорічної основної відпустки.
Детальніше про все це читайте у статті «Відпускний стаж для щорічної відпустки: рахуємо за новими правилами після 24.12.2023» // «Оплата праці», 2024, № 2.