Виконавчими документами є виконавчі листи та накази, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів. Повний їх перелік зазначений у ст. 3 Закону № 1404*.
* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Виконавчий лист — це документ, який видається судом для забезпечення виконання ухваленого судового рішення. Він надається стягувачу після набрання законної сили судовим рішенням. Якщо боржник самостійно не сплачує грошові кошти (не виконує свої зобов’язання за судовим рішенням), то стягувач може звернутися з виконавчим листом до органів державної виконавчої служби або до приватних виконавців для реалізації примусового виконання.
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на зарплату боржника п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404.
Для проведення стягнення із зарплати боржника виконавець (державний або приватний) виносить постанову і надсилає її для виконання роботодавцю боржника. Роботодавець не може її ігнорувати. Він зобов’язаний виконувати стягнення із зарплати працівника-боржника за умовами, які в ній зазначені. До речі, про дії роботодавця, який отримав постанову виконавця, ви можете прочитати у статті «Аліменти за постановою виконавця» // «Оплата праці», 2024, № 5.
У загальному випадку для утримання із зарплати працівника за виконавчим документом роботодавцю треба мати три показники (див. рисунок).