З одного боку, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність (ч. 4 ст. 18 Закону № 1404*). Тобто роботодавець, який отримав виконавчий документ щодо проведення стягнень з зарплати працівника, зобов’язаний провадити такі відрахування. Ба більше, роботодавець не має права змінювати розмір відрахувань, який зазначений у виконавчому документі.
* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
З другого боку, законодавство обмежує розмір відрахувань із заробітку працівника. При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % зарплати, яка належить до виплати працівникові (після утримання податків). Такі обмеження встановлені ч. 1 ст. 128 КЗпП, та ч. 2 ст. 70 Закону № 1404. До речі, про розміри обмежень за відрахуваннями із заробітку працівника, а також про загальні правила проведення таких відрахувань ви знайдете інформацію у статті «Стягуємо із зарплати працівника борги за виконавчими документами» // «Оплата праці», 2024, № 5.
Якщо сума відрахувань із заробітку працівника вписується у гранично допустимий розмір таких відрахувань, то питань щодо обчислення не повинно виникати. А як робити утримання із зарплати працівника, якщо на нього надійшло декілька виконавчих документів і сума стягнень за ними перевищує максимальну межу відрахувань?
Наприклад, на одного працівника надійшли 4 виконавчих листи з відрахуванням із його заробітку по 20 % в кожному (20 % х 4 = 80 %). А розмір усіх відрахувань із зарплати за двома і більше виконавчими документами не має перевищувати 50 % заробітку.