Декілька виконавчих документів: суми утримань не вистачає

Суть проблеми

З одного боку, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність (ч. 4 ст. 18 Закону № 1404*). Тобто роботодавець, який отримав виконавчий документ щодо проведення стягнень з зарплати працівника, зобов’язаний провадити такі відрахування. Ба більше, роботодавець не має права змінювати розмір відрахувань, який зазначений у виконавчому документі.

* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

З другого боку, законодавство обмежує розмір відрахувань із заробітку працівника. При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % зарплати, яка належить до виплати працівникові (після утримання податків). Такі обмеження встановлені ч. 1 ст. 128 КЗпП, та ч. 2 ст. 70 Закону № 1404. До речі, про розміри обмежень за відрахуваннями із заробітку працівника, а також про загальні правила проведення таких відрахувань ви знайдете інформацію у статті «Стягуємо із зарплати працівника борги за виконавчими документами» // «Оплата праці», 2024, № 5.

Якщо сума відрахувань із заробітку працівника вписується у гранично допустимий розмір таких відрахувань, то питань щодо обчислення не повинно виникати. А як робити утримання із зарплати працівника, якщо на нього надійшло декілька виконавчих документів і сума стягнень за ними перевищує максимальну межу відрахувань?

Наприклад, на одного працівника надійшли 4 виконавчих листи з відрахуванням із його заробітку по 20 % в кожному (20 % х 4 = 80 %). А розмір усіх відрахувань із зарплати за двома і більше виконавчими документами не має перевищувати 50 % заробітку.

Роботодавець не має права зробити відрахування із зарплати працівника більше 50 %. При цьому самостійно приймати рішення щодо зміни розміру та умов відрахувань за виконавчими документами роботодавець також не може. Ба більше, виконавець може перевірити правильність і своєчасність відрахувань із заробітної плати боржника.

Що в такому разі робити роботодавцю?

Заява працівника

Роботодавець може звернутися до працівника. Повідомити його про ситуацію, що склалася і, можливо, працівник напише заяву про відрахування 80 % із зарплати (без застосування обмежень). Бо так чи інакше, він зобов’язаний погашати борг.

Якщо працівник «піде назустріч» і сам ініціює утримання більшої суми (надасть відповідну заяву), то проблема для роботодавця буде вирішеною. Роботодавець утримає по 20 % із зарплати працівника за кожним виконавчим листом.

Але в такому разі працівник буде отримувати лише 20 % зарплати… А якщо виконавчих документів буде, наприклад, 5? Тоді вся зарплата піде на погашення боргу? Це виглядає абсурдно. Ба більше, навряд чи працівник позбавить себе заробітку. На практиці написання подібних заяв скоріше виняток, ніж правило.

Тоді роботодавцю треба буде вирішувати питання проведення відрахувань іншим шляхом.

Запит виконавцю

Роботодавець може звернутися із запитом до виконавця щодо порядку утримання із зарплати за всіма отриманими виконавчими документами на працівника.

Запит потрібно подавати в письмовій формі, у тому числі на електронну пошту. Тоді і відповідь має бути аналогічної форми і її можна буде «підшити до справи».

У запиті до виконавця треба описати суть питання та проблеми щодо проведення відрахувань у розмірі, визначеному за кожним виконавчим документом, а також разом з урахуванням обмежень утримань із заробітку працівника.

Виконавці (державні і приватні) зобов’язані роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки (п. 5 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404).

Які можуть бути варіанти відповіді виконавця:

— варіант 1 — погашати борг за послідовністю надходження виконавчих документів. Але якщо виконавчих документів чотири або п’ять, то не за всіма погашатиметься борг. Наприклад, у ситуації з чотирма виконавчими листами на одного працівника з відрахуванням по 20 % у погашення банківського боргу в кожному. Вимоги за першим і другим виконавчими документами будуть задовольнятися в повному розмірі — по 20 %, за третім — 10 %, а четвертий просто стане в чергу і відрахування за ним розпочнуться, коли буде погашений борг за одним з попередніх боргів. Адже у працівника має залишитися не менше 50 % зарплати після всіх відрахувань;

— варіант 2 — розподілити суму відрахувань між усіма виконавчими документами пропорційно. Наприклад, як у ситуації з трьома виконавчими листами на погашення кредитного боргу на одного працівника (20 % відрахування за кожним). Роботодавець може утримати не більше 50 % із зарплати працівника. Тоді він утриману суму (50 % чистої зарплати) розділить на погашення боргу за 3 постановами.

Розглянемо такі ситуації на прикладах.

Три виконавчих листи про стягнення боргу

В описаній ситуації роботодавець у березні має відрахувати із зарплати працівника 60 % (3 х 20 %). Чи може він так зробити?

Граничний розмір відрахувань за всіма такими відрахуваннями із заробітку становить 50 %. Тому роботодавець не має права відраховувати більше за 50 %.

Як виконати вимоги виконавчих документів? Розглянемо варіанти.

1. Працівник надав заяву з проханням утримувати по 20 % із зарплати за трьома виконавчими документами до погашення боргу за кожним з них.

Тоді у роботодавця з’явиться право задовольнити вимоги за кожним виконавчим документом, тобто відрахувати із заробітку працівника 60 %.

2. Працівник таку заяву не надавав. Тоді треба «крутитися» в межах 50 % розміру утримань. Роботодавець відправить запит виконавцю.

Якщо відповідь виконавця буде на користь пропорційного відрахування, то роботодавець утримає 50 % зарплати і розділить цю суму порівну між трьома виконавчими листами.

Може також бути, що виконавець підтримає послідовне утримання (за надходженням виконавчих листів). Тоді роботодавець утримає із заробітку працівника за грудневою та січневою постановами по 20 %, а за березневою — 10 % (20 % + 20 % + 10 % = 50 %).

Аліменти + кредитний борг

Обчислимо суму зарплати, яка буде базою для розрахунку відрахувань:

3550 - 639 - 53,25 = 2857,75 (грн).

Розрахуємо суму аліментів, зазначену як частка заробітку:

2857,75 х 1/4 = 714,44 (грн).

Порівняємо її з мінімальним розміром аліментів для дитини відповідного віку.

У березні 2024 року мінімальний розмір аліментів для дитини віком від 6 до 18 років становить 1598 грн. Оскільки 1/4 заробітку вийшла меншою за мінімальну суму аліментів (714,44 грн < 1598 грн), то аліменти маємо утримати в сумі 1598 грн.

Обчислимо суму утримання боргу за кредитом:

2857,75 х 20 % = 571,55 (грн).

Проконтролюємо максимальний розмір відрахувань із заробітку працівника. Його розмір в наведеній ситуації становить 70 %. Оскільки маємо справу з двома виконавчими документами, один з яких — стягнення аліментів на неповнолітню дитину. Розрахуємо граничну суму відрахувань:

2857,75 х 70 % = 2000,43 (грн).

Порівняємо її з розрахунком фактичних утримань 2169,55 грн (1598 грн аліменти + 571,55 грн кредитний борг). Максимально допустима сума утримань у березні із зарплати працівника менша за фактично розраховану (2000,43 грн < 2169,55 грн).

Роботодавець не може утримати з працівника більше за 2000,43 грн.

Звісно, як і в першому прикладі, в нього є два варіанти:

1) отримання від працівника заяви про утримання всієї суми за обома виконавчими документами без обмежень за максимально встановленим розміром відрахувань;

2) запит до виконавців.

За першим варіантом — це ідеальний вихід. Але ж не факт, що працівник погодиться на нього. Тоді переходимо до запиту виконавцю. Оскільки для роботодавця законодавство не встановлює ієрархію проведення відрахувань за декількома виконавчими документами.

І тут треба мати на увазі таке. У попередньому прикладі всі виконавчі листи були рівнозначні і належали до однієї черги. Нагадаємо, що черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення їхніх вимог зазначено у положеннях ч. 1 ст. 46 Закону № 1404.

Так:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п’яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Але, знову ж таки, самостійно керуватися наведеною черговістю роботодавець не може. Вона стосується тільки випадків, коли вже перерахованих виконавцеві сум недостатньо для погашення всіх боргів.

Та відповідь виконавця на запит роботодавця про проведення відрахувань у ситуації, яку ми розглядаємо, буде очевидною. Тому що оскільки вимоги стягувачів належать до різної черги, то перевага буде надана утриманню аліментів, оскільки це стягнення належить до вимог другої черги. І тільки потім буде задовольнятися стягнення боргу за кредитом, адже це вимога п’ятої черги.

Тобто аліменти роботодавець має утримати в повній сумі, а кредитний борг — виходячи із максимально дозволеного розміру відрахувань 70 % (2000,43 грн). За умовами прикладу буде утримано:

— аліменти у повній сумі 1598 грн;

— кредитний борг у сумі 402,43 грн (2000,43 - 1598).

Розрахуємо суму зарплати, яку отримає працівник після проведення відрахувань:

3550 - 639 - 53,25 - 1598 - 402,43 = 857,32 (грн).