Оплата підвищення кваліфікації: якщо працівник не працював 4 місяці

Гарантії для працівників

У ст. 122 КЗпП встановлено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством. Конкретні гарантії працівникам, які підвищують кваліфікацію, закріплені у постанові № 695*. Відповідно до цієї постанови їм гарантується:

— збереження середньої зарплати за час навчання (для держслужбовців — зарплати);

— оплата вартості проїзду до місця навчання і назад;

— відшкодування витрат на винаймання житла;

— виплата добових за кожен день перебування в дорозі.

* Постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 № 695.

Добові тут також «не світять», бо вони прив’язані до поїздки. Підтверджують зазначений факт і фахівці Мінекономіки у своїх роз’ясненнях, наведених у листах від 18.06.2020 № 3511-06/37744-09 та від 04.01.2021 № 4706-06/14-09. Тож на період дистанційного навчання з відривом від виробництва із гарантій залишається тільки середній заробіток. Його зберігати потрібно.

Нюанси для окремих категорій

У загальному випадку за час проходження курсів підвищення кваліфікації середня зарплата зберігається тільки за основним місцем роботи працівника. При цьому для педагогічних та медичних працівників є виняток. Так, на час проходження курсів підвищення кваліфікації середня зарплата зберігається за кожним місцем роботи за:

1) вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів (п.п. «а» п. 1 постанови № 695);

2) медичними і фармацевтичними працівниками, які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки (абз. 3 п. 2 постанови № 524*). Виняток: медики-сумісники у закладах охорони здоров’я комунальних некомерційних підприємств, на яких не поширюються положення постанови № 524 (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.2019 № 930/0/206-19).

* Постанова КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524.

Що стосується незарплатних гарантій, то відповідно до п. 2 постанови № 695 оплата проїзду, добових, відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, провадяться лише за місцем основної роботи. І тут категорія працівника (педагогічний чи медичний) не важлива.

Обчислюємо середню зарплату

При обчисленні середньоденної зарплати необхідно керуватися Порядком № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Середньоденну зарплату знаходимо так: суму заробітку за розрахунковий період ділимо на кількість робочих днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді. Як правило, розрахунковим періодом будуть два місяці, які передують місяцю направлення на курси підвищення кваліфікації (абз. 4 п. 2 Порядку № 100).

У випадку, коли працівник не працював протягом двох останніх місяців, його середню зарплату розраховуємо виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Якщо ж працівник не працював останні 4 місяці, тоді його середній заробіток обчислюємо виходячи із встановленого у трудовому договорі посадового окладу.

Тому перш ніж проводити розрахунок середньоденної зарплати з окладу, порівняйте його розмір з мінзарплатою, яка діє на час розрахунку.

Пам’ятайте, що окремим категоріям працівників бюджетної сфери можуть бути встановленні підвищення посадових окладів. У штатному розписі працівнику встановлюють оклад з урахуванням підвищень. Тож при порівнянні посадового окладу працівника з МЗП слід ураховувати оклад з урахуванням усіх підвищень (див. лист Мінекономіки від 29.01.2021 № 4708-06/5504-07).

Розглянемо приклад за умовами запитання.

Але не забуваємо порівняти оклад із мінзарплатою. У нашому випадку оклад працівника менший за МЗП (5527 грн < 7100 грн). Тому саме МЗП візьме участь у розрахунку середньої.

Суму середньоденної зарплати знаходимо так. Мінзарплату множимо на 2 (місяці) і ділимо на кількість робочих днів у 2-місячному (умовному) розрахунковому періоді, що передує місяцю направлення на курси, за графіком роботи працівника.

Визначимо розмір середньоденної зарплати:

7100 х 2 : 44 = 322,73 (грн),

де 7100 — розмір мінзарплати, що діє у березні 2024 року;

44 — кількість робочих днів у січні — лютому 2024 року за графіком роботи працівника.

Далі обчислимо оплату за час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації:

322,73 x 5 = 1613,65 (грн),

де 5 — кількість робочих днів за період з 11 по 15 березня 2024.

Доплата до МЗП

Середню зарплату, нараховану за час проходження курсів підвищення кваліфікації, включати до суми заробітку за місяць для порівняння з мінзарплатою НЕ потрібно. Водночас для визначення суми доплати до мінзарплати слід визначати МЗП пропорційно відпрацьованим дням (без урахування робочих днів за час курсів, оплачених за середньою).

Розглянемо приклад.

Визначимо, яку суму зарплати за відпрацьований час у березні 2024 року отримає працівник:

5527 : 21 роб. дн. х 16 роб. дн. = 4211,05 (грн),

де 21 роб. дн. — кількість робочих днів у березні 2024 року за графіком роботи працівника;

16 роб. дн. — кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів у березні-2024.

Далі розрахуємо розмір доплати до МЗП:

5409,52 - 4211,05 = 1198,47 (грн),

де 5409,52 грн — розмір МЗП, визначений пропорційно відпрацьованому часу в березні 2024 року (7100 грн : 21 роб. дн. х 16 роб. дн.).

Загальна сума нарахованої зарплати за березень 2024 року становить:

4211,05_оклад + 1198,47_{доплата до МЗП} + 1613,65_{оплата за курси} = 7023,17 (грн).

Про оподаткування витрат на підвищення кваліфікації працівників та відображення їх у звітності читайте у статті «Курси підвищення кваліфікації: як оподатковувати та звітувати?» // «Оплата праці», 2023, № 9.