Оповіщення під час відрядження директора: хто несе відповідальність?

Суть спору

20.08.2024 ТЦКСП надіслав на підприємство розпорядження про оповіщення військовозобов’язаних працівників (32 особи) про їх виклик до військкомату на 21.08.2024.

На виконання цього розпорядження:

— 20.08.2024 видано наказ про оповіщення про виклик працівників (31 особу) до ТЦКСП та увільнення їх від роботи на час відвідування військкомату. Підписав цей документ не директор підприємства (на той момент він перебував у відрядженні), а виконувач його обов’язків;

— 20.08.2024 ознайомлено з зазначеним наказом 15 осіб, 21.08.2024 — 5 осіб, 22.08.2024 — 1 особу. Відмовилися ознайомлюватися з цим документом 6 осіб (складено відповідні акти про відмову);

— 20.08.2024 направило поштою копію витягу з наказу про оповіщення 3 працівникам, які перебували у щорічній відпустці, та ще одному працівнику, що працює на дистанційці. Одна особа перебувала на лікарняному з 21.08.2024;

— 20.08.2024 направило поштою до ТЦКСП повідомлення про особу, яка на момент отримання розпорядження вже була звільнена;

— 22.08.2024 проінформувало ТЦКСП про результати виконання розпорядження.

Незважаючи на це, 27.08.2024 заступник начальника ТЦКСП склав протокол про порушення директором підприємства законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. А 31.08.2024 — ухвалив постанову про притягнення до відповідальності директора підприємства та накладення на нього штрафу у розмірі 59500 грн.

Директор підприємства з цим не погодився і подав позов до суду. Вирішувати, хто правий, а хто — ні, довелося Київському районному суду м. Харкова у справі від 03.10.2024 № 953/8080/24.

Позиція сторін

Директор підприємства вважає, що:

— підприємство видало наказ про оповіщення про виклик працівників до ТЦКСП, чим виконало вимоги п. 13 Порядку № 560* та п. 47 Порядку № 1487** щодо видачі наказу про оповіщення;

* Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 № 560.

** Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

— усі працівники ознайомилися з наказом під особистий підпис, окрім тих, хто відмовився від підписання наказу про оповіщення (складено акти про відмову);

— працівники, які не перебували на робочому місці, хворіли, перебували у відпустці; працювали дистанційно, були повідомлені пізніше (у перший робочий день або шляхом надсилання листа). Один із працівників звільнився до отримання підприємством розпорядження ТЦКСП;

— отримані від ТЦКСП повістки не роздано працівникам, оскільки підприємству не були видані посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки;

— підприємство виконало вимоги п. 13 Порядку № 560 шляхом звільнення викликаних працівників від виконання їх трудових обов’язків;

— на період відрядження директора підприємства його обов’язки по веденню військового обліку на підприємстві було покладено на іншу особу. Тому він не може бути суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 210¹ КпАП*.

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.

Представники ж ТЦКСП наполягають на тому, що директор підприємства:

— є відповідальним за виконання розпорядження ТЦКСП навіть під час відрядження. Оскільки Порядок № 560 і Порядок № 1487 покладають обов’язки з виконання такого розпорядження саме на керівника підприємства;

— не виконав розпорядження щодо забезпечення прибуття працівників підприємства до ТЦКСП (з 32 осіб, зазначених у розпорядженні, 21.08.2024 до військкомату прибули лише 5 осіб, які мають право на відстрочку або заброньовані). У результаті жоден працівник не був мобілізований;

— неналежно оповістив працівників про їх виклик до ТЦКСП, а саме: оповістив працівників після 21.08.2024, коли дата прибуття вже минула; частині працівників лише надіслав поштою оповіщення про їх виклик до ТЦКСП на цю ж дату, коли, на думку представників ТЦКСП, директор зобов’язаний був повідомити працівників по телефону;

— зобов’язаний організовувати роботу підприємства відповідно до вимог законодавства, незалежно від його фізичного перебування на території підприємства.

Вирішення справи судом

Київський районний суд м. Харкова не погодився з доводами представників ТЦКСП щодо деяких звинувачень. Так, на думку суду:

1) директор підприємства повністю реалізував розпорядження ТЦКСП.

Адже 20.08.2024 наказом про оповіщення працівників було звільнено від виконання трудових обов’язків на час їх відвідування військкомату.

Те, що не всі працівники дісталися ТЦКСП, — не вина директора підприємства. Оскільки у розпорядженні ТЦКСП не було конкретизовано, яким чином підприємство має забезпечити прибуття працівників (шляхом перевезення чи звільнення від виконання обов’язків).

До того ж

2) висновки ТЦКСП щодо невиконання директором підприємства розпорядження стосовно належного оповіщення працівників є передчасними.

Адже в. о. директора підприємства оповістив працівників про їх виклик до ТЦКСП належним чином (ухвалив відповідний наказ та надіслав листи особам, які працюють дистанційно та перебувають у відпустці).

І це в умовах, коли строки на виконання розпорядження ТЦКСП були обмежені (розпорядження надійшло на підприємство 20.08.2024 про виклик працівників до військкомату на 21.08.2024). Тобто у підприємства не було об’єктивної можливості своєчасно повідомити про виклик до ТЦКСП на 21.08.2024 працівників, які не перебували на роботі на момент отримання розпорядження (20.08.2024);

3) ТЦКСП не довели відсутність контролю з боку директора підприємства за проведенням мобілізаційних заходів.

Суд зауважив, що дійсно п. 13 Порядку № 560 покладає на керівників підприємств конкретні зобов’язання щодо виконання розпоряджень ТЦКСП. Зокрема, контролювати або координувати дії, пов’язані із забезпечення мобілізаційних заходів на підприємстві.

Водночас у своїй постанові ТЦКСП не зазначив, як саме директор підприємства мав дотримуватися вказаних вимог, враховуючи те, що він у цей час перебував у відрядженні (наприклад, мав супроводжувати всі дії у дистанційному режимі, комунікувати з представниками ТЦКСП тощо). Тому в цій частині суд став на бік директора підприємства.

Проте суд наголосив на тому, що після отримання розпорядження від ТЦКСП обов’язок з його реалізації покладається саме на керівника установи.

При цьому посилання на наявність на підприємстві відповідальної особи за ведення військового обліку не спростовують відповідного обов’язку керівника. Адже внутрішні документи підприємства не можуть суперечити нормативно-правовому акту органу виконавчої влади.

Тому навіть в той час, коли директор підприємства перебуває у відрядженні (його обов’язки тимчасово виконує інша особа відповідно до посадової інструкції), відповідальність за належне виконання таких обов’язків (у нашому випадку, обов’язок з виконання розпорядження ТЦКСП) все одно покладається на директора підприємства.

Враховуючи все вищесказане, а також неспроможність ТЦКСП надати в оскаржувальній постанові належну оцінку всім обставинам справи та навести належне обґрунтування щодо порушення п. 13 Порядку № 560, суд скасував постанову ТЦКСП про накладення штрафу за ст. 210¹ КпАП та надіслав справу на новий розгляд.

Думка редакції

Ми повністю погоджуємося із рішенням суду. Адже отримавши розпорядження ТЦКСП про оповіщення працівників підприємства про їх виклик до ТЦКСП, підприємство виконало не тільки вимоги п. 47 Порядку № 1487, але й вимоги п. 13 Порядку № 560. Незважаючи на те, що у цих двох документах передбачений різний порядок дій для різних розпоряджень ТЦКСП.

Але ТЦКСП й цього виявилось замало. Вони звинуватили директора підприємства у тому, що він:

— не забезпечив прибуття всіх працівників (32 особи) до ТЦКСП, через що нікого з них не вдалося мобілізувати;

— не зателефонував тим працівникам, які на момент отримання підприємством розпорядження не перебували на робочому місці;

— не проконтролював виконання розпорядження, оскільки був у відрядженні.

Варто зауважити, що таких вимог ані Порядком № 1487, ані Порядком № 560 не передбачено. До речі, про адмінштрафи за неприбуття працівників до ТЦКСП ми писали у статті «Директор не забезпечив явку всіх працівників до ТЦКСП: чи можна уникнути штрафу?» // «Оплата праці», 2024, № 17.

А щодо оповіщення по телефону є суттєва проблема з його документальним підтвердженням.

На жаль, у таких ситуаціях, аби довести свою правоту, підприємствам доводиться звертатися до суду.

А от на що дійсно хочеться звернути увагу у цьому судовому рішення, так це на те, що:

— підприємство не роздало працівникам повістки, оскільки не були видані посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки (додаток 1¹ до Порядку № 560). І при цьому ТЦКСП не зазначило про це в протоколі як порушення;

— керівник підприємства в період відрядження не може передати відповідальність за виконання обов’язку щодо реалізації розпорядження ТЦКСП іншій особі (навіть якщо у посадовій інструкції цієї особи про це зазначено).

Обов’язково врахуйте це, якщо отримаєте розпорядження від ТЦКСП про оповіщення працівників.