Матдопомога на соцпобут: особливості для закладів культури

Нормативні підстави

Порядок отримання працівниками бюджетної сфери всіх виплат, у тому числі й матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (далі — матдопомога на соцпобут), чітко регламентовано законами України, постановами КМУ та галузевими наказами.

Матдопомога на соцпобут не має систематичного характеру, а є разовою виплатою, що надається працівнику в разі настання непередбачених обставин (наприклад, у разі скрутного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою, у зв’язку з родинними обставинами тощо). Усі нюанси (порядок, умови, коло отримувачів тощо), як правило, прописують у Положенні про надання матеріальної допомоги, яке є додатком до колективного договору установи (закладу).

Для працівників державних і комунальних клубних закладів, як і для решти працівників сфери культури, право на отримання матдопомоги на соцпобут закріплено у ч. 3 ст. 29 Закону про культуру*. А ось розмір та порядок надання такої матдопомоги визначено постановою № 1026**.

* Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI.

** Постанова КМУ «Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» від 09.12.2015 № 1026.

Розмір матдопомоги

Згідно з п.п. 3 п. 2 постанови № 1026 працівникам центрів культури та дозвілля (далі — ЦКД) надається матдопомога на соцпобут:

— у межах фонду оплати праці, затвердженого на відповідний рік;

— у розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) на рік.

Матдопомога на соцпобут не є обов’язковою виплатою, тому в разі недостатності коштів для здійснення її виплати вона може бути виплачена у меншому розмірі або не виплачуватися зовсім (див. лист Мінсоцполітики від 21.07.2015 № 409/13/116-15).

Категорії отримувачів

Матдопомога на соцпобут, передбачена п.п. 3 п. 2 постанови № 1026, може виплачуватися виключно тим працівникам, які обіймають посади, зазначені в додатку до постанови № 1026, у державних і комунальних клубних закладах, парках культури та відпочинку, центрах (будинках) народної творчості, центрах культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрах.

Якщо уважно переглянути зміст зазначеного додатка, то без особливих зусиль у ньому можна знайти посаду керівника гуртка. А це означає, що працівник, який займає зазначену посаду у ЦКД, цілком правомірно може розраховувати на отримання матдопомоги на соцпобут.

Матдопомога на соцпобут, про яку йдеться у п.п. 3 п. 2 постанови № 1026, не виплачується начальникам та працівникам підрозділів з фінансового, бухгалтерського, юридичного, господарського, матеріально-технічного забезпечення, режимно-секретного підрозділу, підрозділу з охорони праці та інших підрозділів, діяльність яких не належить до основних видів.

Утім такі працівники можуть розраховувати на виплату матдопомоги відповідно до п.п. «б» п. 3 постанови № 745*. У цій нормі передбачено, що керівники бюджетних установ можуть надавати працівникам матдопомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж посадовий оклад на рік (крім матдопомоги на поховання) в межах фонду зарплати, затвердженого в кошторисах.

* Наказ Мінкультури «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18.10.2005 № 745.

Сумісникам матдопомога на соцпобут надається на загальних підставах (див. лист Мінпраці від 16.03.2010 № 278/13/84-10). Адже для осіб, які працюють за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки, доплати тощо).

Неповна зайнятість

Якщо особа працює на умовах неповного робочого дня (наприклад, на 0,25; 0,5; 0,75 ставки), то розмір матдопомоги на соцпобут визначають від фактично зайнятого посадового (неповного) окладу, тобто пропорційно робочому часу.

Підтверджують зазначений факт і фахівці Мінсоцполітики (див. роз’яснення у статті «Матдопомога на «соцпобут» працівникам — внутрішнім сумісникам «культурних» закладів» // «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 4.

До речі, аналогічні роз’яснення, але з приводу визначення розміру допомоги на оздоровлення для медичних та фармацевтичних працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (на 0,25; 0,5; 0,75 ставки), надали фахівці МОЗ у листі від 02.03.2017 № 10.1-13/Д-1/697-17/6006 (ср. ).

Тож якщо керівник гуртка (10-й тарифний розряд за ЄТС) працює у ЦКД на 0,5 ставки, то для нього максимальний розмір матдопомоги на соцпобут становить 2907,50 грн (5815 грн х 0,5).

Матдопомога та МЗП

У ст. 3¹ Закону про оплату праці* зазначено, що розмір зарплати працівника за виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижче розміру мінімальної зарплати. Тобто доплата до МЗП прив’язана до відпрацьованого часу.

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.

До зарплати, яку порівнюємо з МЗП, включаємо виплати, що є складовими фонду оплати праці, нараховані за відпрацьований час (оклад, доплати, надбавки, премії тощо).

Матдопомога на соцпобут — це виплата, які не пов’язана з виконанням роботи (норми часу), тому її не враховуємо при порівнянні зарплати з МЗП. При цьому не має значення, у якому розмірі виплачено матеріальну допомогу: у розмірі посадового окладу або середньої зарплати (див. лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 294/0/101-17/282).

Тож матеріальну допомогу як на соцпобут, так і на оздоровлення нараховуємо «зверху» МЗП. До речі, більше інформації з приводу виплати допомоги на оздоровлення працівникам з оплатою праці за ЄТС ви знайдете у статті «Оздоровчі» для працівників-ЄТСників» // «Оплата праці», 2024, № 8.