Для водія оформлено простій: розглядаємо оплатні нюанси

Оплатні нюанси

Поняття «простій» законодавчо визначено у ч. 1 ст. 34 КЗпП. Так, простій — це призупинення роботи, що може бути викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

При цьому ані КЗпП, ані інші нормативні акти не регулюють детально порядок запровадження простою та не вказують на те, які саме документи потрібні для його уведення.

На думку Мінсоцполітики (див. лист від 04.10.2013 № 179/06/186-13), для оформлення простою не з вини працівника роботодавцю треба вчинити такі дії:

— оформити акт простою, в якому зафіксувати причини, що зумовили зупинення роботи;

— видати наказ (розпорядження) про оголошення простою.

Враховуйте, що на період оголошення простою працівника не звільняють, він залишаються у трудових відносинах із роботодавцем. Також трудове законодавство встановлює для нього на цей період певні «оплатні» гарантії.

Окремо звертаємо увагу на те, що наразі продовжує діяти постанова № 221*. Цим нормативним документом передбачено право керівників бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в межах фонду заробітної плати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою, але не нижче від 2/3 окладу.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221.

Отже, якщо фонд оплати праці дозволяє, керівник установи може ухвалити рішення про оплату простою в більшому розмірі. Наприклад, у розмірі окладу, середньої зарплати тощо.

Оплата 2/3 від окладу

Під час розрахунку оплати простою у розмірі 2/3 окладу (тарифної ставки) слід ураховувати такі нюанси:

1) до розрахунку беремо «чистий» оклад (тарифну ставку), встановлений працівникові у тому місяці, у якому проводимо розрахунок, без урахування доплат та надбавок;

2) якщо протягом часу простою працівнику підвищено оклад — розрахунок оплати простою за його новим розміром проводимо з дня підвищення;

3) якщо працівнику встановлено неповний робочий час, то при оплаті часу простою враховуємо його зайнятість;

4) простій працівників-сумісників (як зовнішніх, так і внутрішніх) оплачуємо за загальними правилами. Оплату простою здійснюємо за кожним трудовим договором окремо.

Оплата за середньою зарплатою

Якщо роботодавець вирішив оплачувати час простою працівників за середньою зарплатою, то тут слід звернутись до норм Порядку № 100*. Розрахунковий період у загальному випадку становлять 2 календарних місяці, що передують місяцю початку простою.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Обчислення оплати простою в такому випадку проводимо шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, протягом яких тривав простій. Середньоденну зарплату визначаємо діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (абз. 1 п. 8 Порядку № 100).

Детальніше про розрахунок середньої зарплати за 2 місяці читайте у статті «Середня зарплата для оплати відрядження, вихідної допомоги, донорських…» // «Податки & бухоблік», 2024, № 70 (ср. ).

Доплата до МЗП

Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати (ст. 3¹ Закону про оплату праці). Проте перебуваючи у простої, працівник не працює й тому не виконує місячну (годинну) норму праці.

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.

Якщо працівник не виконав у повному обсязі норму праці, то для порівняння беремо частину МЗП, обчислену пропорційно до виконаної норми праці (відпрацьованим дням). Якщо простій тривав повний місяць, до доплату до мінзарплати не обчислюємо взагалі.

Розглянемо приклад обчислення зарплати водія при простої.

Розрахуємо суму оплати за час простою:

4082 × 2 : 3 : 21 × 11 = 1425,46 (грн),

де 21 — кількість робочих днів у березні 2025 року за графіком роботи;

11 — кількість робочих днів, на які припав простій у березні 2025 року.

Далі визначимо загальну суму нарахованої зарплати за відпрацьований час:

(4082 + 4082 × 25 % + 4082 × 25 %) : 21 х 10 = 2915,71 (грн),

де 10 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих водієм у березні 2025 року.

Мінзарплатна межа становить:

8000 : 21 × 10 = 3809,52 (грн),

де 8000 — розмір МЗП, який діє у березні 2025 року.

Доплата до МЗП дорівнює:

3809,52 - 2915,71 = 893,81 (грн).

Загальна сума зарплати працівника за березень 2025 року становить:

2915,71_{оплата за відпрацьований час} + 893,81_{доплата до МЗП} + 1425,46_{оплата простою} = 5234,98 (грн).