Курси підвищення кваліфікації: обчислюємо середню зарплату

Гарантія для працівників

Однією із гарантій для працівників, які підвищують кваліфікацію, є збереження середньої зарплати за час проходження курсів. Така умова встановлена у п.п. «а» п. 1 постанови № 695*.

* Постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 № 695.

Якщо йдеться про працівників-сумісників, то у загальному випадку за час проходження курсів підвищення кваліфікації середня зарплата зберігається лише за основним місцем роботи. Водночас для педагогічних та медичних працівників за час проходження курсів підвищення кваліфікації передбачено збереження середньої зарплати за кожним місцем роботи. Детальніше про це читайте у статті «Курси підвищення кваліфікації: якщо навчання проходить дистанційно» // «Оплата праці», 2025, № 5.

А ось для державних службовців за час підвищення кваліфікації зберігається їх зарплата, а не середній заробіток (див. лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 № 1584/13/84-16).

Розрахунок середньої зарплати

Оплату за час курсів підвищення кваліфікації розраховують, перемноживши середньоденну зарплату на кількість робочих днів, які припадають на час курсів.

При обчисленні середньоденної зарплати необхідно керуватися нормами Порядку № 100*. Середньоденну зарплату знаходимо так: суму заробітку за розрахунковий період ділимо на кількість робочих днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Розрахунковий період. У загальному випадку розрахунок здійснюють виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці, що передують місяцю направлення на курси підвищення кваліфікації.

Якщо працівник не працював протягом двох останніх місяців, то середню зарплату розраховують виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. У випадку, коли працівник не працював останні 4 місяці, середню зарплату розраховують виходячи із встановленого у трудовому договорі посадового окладу (тарифної ставки). Якщо розмір окладу є меншим мінзарплати, то середньоденна зарплата обчислюється виходячи з МЗП, установленої на момент розрахунку.

Якщо працівник перебуває у трудових відносинах менше 2 календарних місяців, розрахунковий період складуть дні в трудових відносинах у такому 2-місячному періоді.

Виплати у розрахунку. Виплати, які включаються до розрахунку середньої, перелічені у п. 3 Порядку № 100. Це всі ті виплати, які безпосередньо пов’язані з відпрацьованим часом: оклад, надбавки, доплати, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру.

А ось у п. 4 Порядку № 100 наведені виплати, які враховувати не треба. Серед них:

— одноразові премії, в тому числі до ювілеїв, пам’ятних дат, професійних свят;

— виплати за час, протягом якого за працівником зберігалася середня зарплата (відпускні, донорські дні, середня зарплата за період відрядження тощо) і виплати, нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняні та декретні).

Усі виплати (крім премій), що беруть участь у розрахунку, враховуємо у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані (абз. 2 п. 3 Порядку № 100).

Премії враховують при обчисленні середньої зарплати за особливими правилами, передбаченими у абз. 3 п. 3 Порядку № 100. А саме:

— премії (у тому числі за місяць) враховуємо в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані;

— до заробітку місяця, на який розподіляємо премію, відносимо частину премії, яку визначаємо так: загальну суму премії ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вона нарахована, та множимо на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період;

— якщо період, за який нараховано премію, відпрацьовано частково, в розрахунок середньої зарплати враховуємо суму в розмірі не більше фактично нарахованої суми премії.

Курси у вихідний

Середня зарплата зберігається за дні проходження курсів підвищення кваліфікації, які припали на робочі дні за графіком роботи працівника.

Якщо працівник проходив курси у свій вихідний день, то середня зарплата за цей день не зберігається (див. лист Мінсоцполітики від 02.02.2015 № 120/13/84-15). Не передбачено й надання іншого дня відпочинку за такий день (див. лист Мінсоцполітики від 29.06.2016 № 813/13/84-16).

Обчислюємо на прикладі

Основні теоретичні аспекти ми розглянули. Далі пропонуємо закріпити теорію на практиці. Розглянемо приклади розрахунку середньої зарплати для оплати курсів підвищення кваліфікації.

Обчислимо суму середньоденної зарплати:

19200 : 43 = 446,51 (грн),

де 43 — кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (23_січень + 20_лютий).

Далі розрахуємо оплату за час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації:

446,51 x 5 = 2232,55 (грн),

де 5 — кількість робочих днів за період з 3 по 7 березня 2025 року.

Нарахована в грудні 2024 року премія за 4 квартал 2024 року (три місяці) враховується в грудні, січні та лютому, якщо ці місяці потрапляють до розрахунку. Але у нашому випадку до розрахункового періоду входять лише два місяці — січень і лютий 2025 року.

Далі визначаємо розрахункову суму премії. Для цього нараховану суму премії ділимо на кількість відпрацьованих днів у кварталі, за який вона нарахована, та множимо на відпрацьовані дні в місяцях розрахункового періоду, на які вона припадає. Потім загальну суму розрахункової премії за місяці розрахункового періоду порівнюємо з фактично нарахованою її сумою в грудні 2024 року.

Для зручності сприйняття інформації вихідні дані і розрахунок частини суми квартальної премії, яку враховуємо при обчисленні середньої зарплати, наведемо в таблиці.

Працівник четвертий квартал відпрацював частково (період, за який нарахована премія). Тому обов’язково перевіряємо обмеження щодо суми премії. Як бачимо з таблиці, загальна сума розрахункової премії (4300 грн) менша за суму фактично нарахованої премії (6000 грн). Тож саме цю суму (4300 грн) беремо для розрахунку середньої зарплати для оплати курсів.

Загальна сума зарплати працівника за розрахунковий період становить:

25074 + 4300 = 29374 (грн).

Відповідно середньоденна зарплата дорівнює:

29374 : 43 = 683,12 (грн).

Обчислимо оплату за час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації:

683,12 x 5 = 3415,60 (грн),

де 5 — кількість робочих днів за період з 10 по 14 березня 2025 року.

У ситуації, що розглядається, працівник протягом 4 місяців (листопад-2024, грудень-2024, січень-2025 та лютий-2025) не працював. Тож розраховувати середньоденну зарплату для оплати періоду навчання на курсах підвищення кваліфікації слід з посадового окладу.

Але не забуваємо порівняти оклад із мінзарплатою. У нашому випадку оклад працівника менший за МЗП (5815 грн < 8000 грн). Тому саме МЗП візьме участь у розрахунку середньої.

Суму середньоденної зарплати знаходимо так: мінзарплату множимо на 2 (місяці) і ділимо на кількість робочих днів у 2-місячному (умовному) розрахунковому періоді, що передує місяцю направлення працівника на курси підвищення кваліфікації.

Визначимо розмір середньоденної зарплати:

8000 х 2 : 43 = 372,09 (грн).

де 8000 — розмір мінзарплати, що діє у березні 2025 року;

43 — кількість робочих днів у січні — лютому 2025 року за графіком роботи працівника.

Далі обчислимо оплату за час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації:

372,09 x 5 = 1860,45 (грн).