Витрати на підвищення кваліфікації: оподаткування та відображення у звітності

Підвищення кваліфікації вчителів

У ч. 4 ст. 59 Закону про освіту* зазначено, що підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються або підтверджуються кваліфікаційні категорії, присвоюються педагогічні звання (ч. 3 ст. 50 Закону про освіту).

* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Періодичність та умови підвищення кваліфікації педагогів визначає Порядок № 800*. Педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію. Метою підвищення кваліфікації педпрацівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти (п. 3 Порядку № 800).

* Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800.

На час підвищення кваліфікації з відривом від освітнього процесу в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним працівником зберігаються місце роботи (посада) і середня зарплата (п. 35 Порядку № 800). Витрати, пов’язані з підвищенням кваліфікації, відшкодовуються в порядку, встановленому законодавством. Йдеться про оплату проїзду до місця навчання та назад, виплату добових за час перебування в дорозі та за час навчання, відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення (п. 1 постанови № 695*).

* Постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 № 695.

До речі, якщо працівник підвищує кваліфікацію дистанційно (онлайн), то із всіх гарантій залишається тільки середній заробіток. Детальніше про це ви можете прочитати у статті «Курси підвищення кваліфікації: якщо навчання відбувається дистанційно» // «Оплата праці», 2025, № 5 (ср. ).

Нюанси оподаткування

ПДФО. Сума витрат у зв’язку з підвищенням кваліфікації вчителя (добові, проїзд, проживання) згідно з п.п. 165.1.37 ПКУ не є оподатковуваним доходом працівника. Пояснюється це тим, що необхідність підвищення кваліфікації для такої категорії працівників установлена чинним законодавством, а отже, сума коштів, витрачених на таке підвищення, не оподатковується ПДФО (див. лист ДФСУ від 24.05.2019 № 482/2/99-99-13-02-03-10).

Сума середнього заробітку, що зберігається за працівником, якого направлено на курси підвищення кваліфікації, є об’єктом оподаткування ПДФО (п.п. 164.2.1 ПКУ). Оподатковується зазначена виплата за ставкою 18 % як заробітна плата (п. 167.1 ПКУ).

Військовий збір. До бази оподаткування ВЗ не включаються витрати на підвищення кваліфікації, що передбачені чинним законодавством (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

А ось сума середнього заробітку за час курсів підвищення кваліфікації оподатковується ВЗ на загальних підставах (пп. 1.2 та 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ) за ставкою 5 %.

ЄСВ. Сума витрат на підвищення кваліфікації працівника не включається до бази нарахування ЄСВ. Річ у тім, що такі витрати не входить до фонду оплати праці (п. 3.24 Інструкції № 5*) і зазначені в п. 9 розд. II Переліку № 1170**. Отже, нараховувати ЄСВ на суму коштів, витрачених на підвищення кваліфікації вчителя, не потрібно.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

** Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Середній заробіток за час підвищення кваліфікації відноситься до фонду додаткової оплати праці у складі оплати за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Таким чином, середня зарплата за час курсів є звичайною зарплатою, тому на неї нараховується ЄСВ на загальних підставах за ставкою 22 % (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 та абз. 1 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ*).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Відображення у звітності

Д1. У Д1 Податкового розрахунку сума нарахованого працівнику середнього заробітку відображається у складі зарплати. Тут немає жодних особливостей.

Суму витрат на підвищення кваліфікації не відображають у Д1, адже відображенню підлягають лише ті суми та виплати, які є базою оподаткування ЄСВ.

4ДФ. Середній заробіток, який зберігається за працівником, направленим на курси, є звичайною зарплатою. Тому у 4ДФ відображайте його з ознакою доходу «101».

Попри те, що витрати на підвищення кваліфікації є неоподатковуваним доходом, їх відображають у 4ДФ за звітний місяць, в якому такі витрати нараховані (у нашому випадку — за березень 2025 року). Для цього використовують ознаку доходу «158».