Незалежно від причини звільнення, роботодавець зобов’язаний провести з працівником остаточний розрахунок і виплатити всі суми, що належать йому відповідно до трудового законодавства. Однією з таких виплат може виявитися вихідна допомога.
Випадки, коли роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу працівникові, який звільняється, перераховані в ст. 44 КЗпП. Так, якщо працівника звільняють у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), йому виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Водночас для окремих категорій працівників залежно від підстав звільнення розмір вихідної допомоги може дорівнювати двом, трьом або шести середньомісячним зарплатам. Більше інформації про розмір вихідної допомоги залежно від підстави припинення трудових відносин ви можете знайти у статті «Вихідна допомога: кому, коли і скільки» // «Оплата праці», 2024, № 2.