Неповний робочий час
Чинне трудове законодавство передбачає можливість установлення працівникам неповного робочого часу шляхом:
— зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);
— зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);
— одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня).
Неповний робочий час може бути встановлений за згодою між працівником і роботодавцем або за ініціативою роботодавця. Оплата праці за роботу на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Чи є якісь особливості при встановленні неповного робочого часу у період воєнного стану? Відповідь на це запитання ви можете знайти у статті «Неповний робочий час: установлюємо під час воєнного стану» // «Оплата праці», 2022, № 13.
Вихідна допомога
У разі звільнення працівника у зв’язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, йому належить вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Така умова встановлена у ст. 44 КЗпП.
Працівник з неповним робочим тижнем у цьому випадку не є винятком. Адже робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).
Розрахунковий період
Як ви вже зрозуміли, розмір вихідної допомоги прив’язаний до середньомісячного заробітку працівника. Механізм його обчислення визначений Порядком № 100*. Він проводиться з розрахунку виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Майте на увазі: при розрахунку вихідної допомоги саме місяць звільнення і є подією, на яку треба орієнтуватися. При цьому не має значення, звільнення відбувається в перший чи останній день місяця. Орієнтир у будь-якому разі — це місяць звільнення. І, відштовхуючись від нього, визначаємо 2 календарних місяці розрахункового періоду.
У нашому випадку розрахунковим періодом є січень — лютий 2023 року.
Середня зарплата
Суму вихідної допомоги обчислюють множенням середньоденної зарплати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна зарплата розраховується діленням фактичного заробітку за два місяця, що передують звільненню, на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у цих місяцях.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства (абз. 4 п. 8 Порядку № 100). Але це, так би мовити, стандартний випадок.
А як обчислити середньомісячне число робочих днів у випадку, коли працівник працює на умовах неповного робочого тижня? Що брати до уваги: індивідуальний графік роботи працівника чи графік роботи підприємства?
Якщо правилами внутрішнього трудового розпорядку чи трудовим договором працівникові встановлено індивідуальний графік роботи, то саме він враховується при визначенні середньомісячного числа робочих днів. Про це зазначають фахівці Мінекономіки у листі від 05.01.2021 № 4709-06/235-07. Тож графік роботи працівника у зазначеній ситуації відіграє ключову роль.
Розглянемо приклад за умовами запитання.
Приклад. Працівника, який працював на умовах неповного робочого тижня, звільняють 01.03.2023 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. При звільненні йому має бути виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку. Як обчислити її розмір?
1. Визначимо кількість робочих днів у розрахунковому періоді (січень — лютий 2023 року). Враховуємо фактично відпрацьовані працівником робочі дні за його графіком. Тобто до уваги беремо робочі понеділки, середи та п’ятниці. Кількість таких днів становить:
— у січні 2023 року — 13 робочих днів;
— у лютому 2023 року — 12 робочих днів.
Усього у розрахунковому періоді відпрацьовано 25 робочих днів.
2. Середньомісячне число робочих днів за січень — лютий 2023 року за графіком роботи працівника дорівнює:
(13 + 12) : 2 = 12,5 (роб. дн.).
3. Сума середньоденної зарплати становить:
14200 грн : 25 роб. дн. = 568 грн,
де 14200 — розмір зарплати працівника за січень — лютий 2023 року.
4. Сума вихідної допомоги дорівнює:
568 грн х 12,5 роб. дн. = 7100 грн.
Зверніть увагу: якщо б ми обчислили середньомісячну кількість робочих днів за графіком роботи підприємства (стандартною п’ятиденкою (22січень + 20лютий) : 2 = 21 (роб. дн.)), то отримали б завищену суму вихідної допомоги (14200,00 : 25 х 21 = 11928 (грн)). Це неправильно, адже така сума явно перевищує фактичний середньомісячний заробіток працівника. Тож обчислювати і середньоденну зарплату, і середньомісячну кількість робочих днів треба за одним сценарієм — використовуючи робочі дні за графіком роботи працівника.
Напевно, чимало бухгалтерів цікавить, як період роботи працівника на умовах неповного робочого часу впливає на розрахунок відпускної компенсації. Інформацію про це ви можете знайти у нашій зручній таблиці, розміщеній у статті «Відпускний стаж VS розрахунковий період для середньої» // «Оплата праці», 2023, № 2.
