Середня для оплати простою: обчислюємо після декрету

Гарантії на час простою

Поняття «простій» законодавчо визначено у ч. 1 ст. 34 КЗпП. Так, простій — це призупинення роботи, що може бути викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

При цьому ані КЗпП, ані інші нормативні акти не регулюють детально порядок запровадження простою та не вказують на те, які саме документи потрібні для його уведення.

На думку Мінсоцполітики (див. лист від 04.10.2013 № 179/06/186-13), для оформлення простою не з вини працівника роботодавцю треба вчинити такі дії:

— оформити акт простою, в якому зафіксувати причини, що зумовили зупинення роботи;

— видати наказ (розпорядження) про оголошення простою.

Якщо окремі працівники до запровадження простою перебували у відпустках (оплачуваних чи неоплачуваних) або на лікарняному, їм простій не оголошуємо до виходу з відпустки чи одужання. Відповідно жодних коригувань оплати здійснювати не потрібно.

На період простою працівника не звільняють, він залишаються у трудових відносинах із роботодавцем. Також законодавство встановлює для нього на цей час певні оплатні гарантії.

Окремо звертаємо увагу на те, що наразі продовжує діяти постанова № 221*. Цим нормативним документом передбачено право керівників бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в межах фонду заробітної плати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою, але не нижче від 2/3 окладу.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221.

Отже, якщо фонд оплати праці дозволяє, керівник установи може ухвалити рішення про оплату простою в більшому розмірі. Наприклад, у розмірі середньої зарплати.

Обчислюємо середню

Якщо роботодавець вирішив оплачувати час простою працівників за середньою зарплатою, то тут слід чітко розуміти, як правильно провести відповідні розрахунки.

Оплата простою за середньою зарплатою розраховується шляхом множення середньоденної зарплати на кількість днів за графіком роботи установи, які припали на період простою. Середньоденну зарплату обчислюємо згідно з нормами Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

У загальному випадку розрахунок здійснюють виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці, що передують місяцю уведення простою. Якщо працівник не працював протягом 2 останніх місяців, то середню розраховують виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи.

Якщо розмір окладу працівника є меншим за розмір мінзарплати, то середню обчислюємо виходячи з МЗП, установленої на момент розрахунку. Формула розрахунку середньоденної зарплати (ЗП_сер) у зазначеному випадку має такий вигляд:

ЗП_сер = ПО (МЗП) × З × 2 : К_рд,

де ПО (МЗП) — посадовий оклад працівника, а якщо він менший за мінімальну зарплату, то розмір мінзарплати на момент розрахунку;

З — зайнятість працівника (повна зайнятість — 1 штатна одиниця, неповна — частина штатної одиниці, яку обіймає працівник 0,25, 0,5, 0,75 тощо);

2 — кількість місяців в умовному розрахунковому періоду;

К_рд — кількість робочих днів в умовному розрахунковому періоді (кількість робочих днів за останні 2 календарних місяці роботи, які передують місяцю уведення простою).

Розглянемо приклад.

Працівниця протягом останніх 4 календарних місяців, що передують місяцю уведення простою, не працювала. Тож визначаємо умовний розрахунковий період, а сам розрахунок середньоденної зарплати проводимо з мінзарплати, оскільки оклад є меншим за розмір МЗП.

Кількість робочих днів за графіком роботи установи в умовному розрахунковому періоді: березень — квітень 2025 року становить 43 робочих дні (21_{березень} + 22_{квітень}).

Середньоденна зарплата cтановить:

8000 × 2 : 43 = 372,09 (грн).

Також ураховуйте, що оплата простою незалежно від її розміру (2/3 окладу чи середня) не бере участі в порівняльних розрахунках з мінзарплатою для цілей визначення доплати до МЗП. Якщо працівник частину місяця відпрацював, а решту перебував у простої, то доплату до МЗП обчислюємо та виплачуємо пропорційно до виконаної норми праці (відпрацьованого часу).

Якщо ж простій тривав повний місяць, до доплату до МЗП не обчислюємо взагалі. Більше інформації про доплату до МЗП ви знайдете у статті «Трудова доплата у 2024 році» // «Податки & бухоблік», 2024, № 8.