(зі змінами та доповненнями, останні з яких унесені законами України
від 16 січня 2014 року № 719-VII (враховуючи зміни, внесені Законом України від 27 березня 2014 року № 1165-VII),
від 15 квітня 2014 року № 1210-VII (зміни, внесені Законом України від 15 квітня 2014 року № 1210-VII, поширюються на правовідносини, які виникли з 18 березня 2014 року),
від 4 липня 2014 року № 1588-VII,
від 4 липня 2014 року № 1592-VII,
від 31 липня 2014 року № 1621-VII,
від 12 серпня 2014 року № 1636-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII,
від 28 грудня 2014 року № 71-VIII,
від 28 грудня 2014 року № 79-VIII (зміни, внесені абзацами другим і третім підпункту 4 пункту 63 розділу I Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, набирають чинності з 1 січня 2016 року),
від 28 грудня 2014 року № 80-VIII (враховуючи зміни, внесені Законом України від 2 березня 2015 року № 217-VIII),
від 15 січня 2015 року № 118-VIII,
від 10 лютого 2015 року № 176-VIII,
від 2 березня 2015 року № 212-VIII,
від 7 квітня 2015 року № 288-VIII,
від 9 квітня 2015 року № 313-VIII,
від 9 квітня 2015 року № 328-VIII,
від 14 травня 2015 року № 416-VIII,
від 19 травня 2015 року № 437-VIII,
від 2 червня 2015 року № 486-VIII,
від 2 червня 2015 року № 491-VIII,
від 18 червня 2015 року № 542-VIII,
від 14 липня 2015 року № 595-VIII,
від 3 вересня 2015 року № 666-VIII,
від 17 вересня 2015 року № 700-VIII,
від 6 жовтня 2015 року № 714-VIII,
від 12 листопада 2015 року № 791-VIII,
від 26 листопада 2015 року № 837-VIII)
Увага!
З 1 січня 2017 року до цього Кодексу будуть внесені зміни, передбачені абзацом восьмим підпункту 3 пункту 40 та абзацами сьомим і восьмим підпункту 2 пункту 43 розділу I Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, а також зміни, передбачені абзацами сьомим і дев’ятим підпункту 10 та абзацом другим підпункту 11 пункту 1 розділу I Закону України від 10 лютого 2015 року № 176-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 24 грудня 2015 року № 914-VIII.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 положенню пункту 5 частини першої статті 4 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Статті 16, 17 цього Кодексу у 2013 році застосовувалися з урахуванням положень пункту 3 статті 6 Закону України від 6 грудня 2012 року № 5515-VI щодо надання дозволу головним розпорядникам бюджетних коштів залучати кошти для забезпечення виконання зобов’язань, що виникають при здійсненні ними капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень. Порядок залучення таких коштів та їх повернення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У тексті Кодексу слова «Державне казначейство України» та «органи Державного казначейства України» в усіх відмінках замінено відповідно словами «Державна казначейська служба України» та «органи Державної казначейської служби України» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 7 липня 2011 року № 3614-VI.
У тексті Кодексу: слова «Міністерство фінансів України» в усіх відмінках замінено словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики» у відповідному відмінку; слова «Міністр фінансів України» в усіх відмінках замінено словами «член Кабінету Міністрів України, відповідальний за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особа, яка виконує його обов’язки» у відповідному відмінку; слова «Державна казначейська служба України» в усіх відмінках замінено словами «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів» у відповідному відмінку; слова «органи Державної казначейської служби України» в усіх відмінках замінено словами «органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5463-VI.
У тексті Кодексу слова «орган державної податкової служби України», «орган державної податкової служби», «орган податкової служби», «податковий орган» в усіх відмінках і числах замінено словами «орган доходів і зборів» у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 16 травня 2013 року № 242-VII.
У тексті Кодексу слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики» в усіх відмінках замінено словами «Міністерство фінансів України» у відповідному відмінку; слова «член Кабінету Міністрів України, відповідальний за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особа, яка виконує його обов’язки» в усіх відмінках замінено словами «Міністр фінансів України» у відповідному відмінку; слова «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів» після пункту 231 частини першої статті 2 в усіх відмінках замінено словами «Казначейство України» у відповідному відмінку; слова «орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів» після частини першої статті 43 в усіх відмінках і числах замінено словами «орган Казначейства України» у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 10 лютого 2015 року № 176-VIII.
У тексті Кодексу слова «інвестиційна програма (проект)» в усіх відмінках і числах замінено словами «інвестиційний проект» у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 7 квітня 2015 року № 288-VIII.
Бюджетним кодексом України визначаються правові основи функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу та міжбюджетних відносин і відповідальність за порушення бюджетного законодавства.