Теми статей
Обрати теми

Щодо застосування НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»

Міністерство фінансів України
Лист від 13.05.2015 р. № 31-11420-08-25/15808

Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України розглянув лист <…> щодо застосування НП(С)БОДС 121 «Основні засоби» та у межах компетенції повідомляє.

Щодо запитання 1.

Відповідно до пункту 4 розділу II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. № 1202 (далі Стандарт 121), об’єкт основних засобів оцінюється за первісною вартістю.

У пункті 5 Стандарту 121 наведено перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів у разі придбання за плату, до яких входять суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору).

Згідно з абзацом другим підпункту 3.2.3 пункту 3.2 розділу II Стандарту 121 суб’єкти державного сектору зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 2500 гривень та строк використання яких перевищує один рік, та сценічно-постановочні засоби вартістю, що не перевищує 5000 гривень за одиницю.

Відповідно до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, наведеного у додатку 1 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. № 611, на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» обліковуються інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 2500 гривень (для сценічно-постановочних засобів — до 5000 гривень) включно без податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, придбаний об’єкт основних засобів, вартість якого без ПДВ складає 2400 гривень, має обліковуватись на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Щодо запитання 2.

Правовідносини бюджетної установи з орендодавцем стосовно поліпшення орендованого об’єкта основних засобів, а також порядок складання кошторису бюджетних установ не регулюються нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку.

Щодо запитання 3.

Згідно зі Стандартом 121 незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи — це капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об’єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а основні засоби — це матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Стандарту 121 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Пунктом 2 розділу IV Стандарту 121 встановлено, що незавершені капітальні інвестиції не підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.5 розділу 1 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, наведеної у додатку 2 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. № 611, оприбутковування об’єктів основних засобів та нематеріальних активів відображається за дебетом субрахунків 101 — 122 та кредитом субрахунків 141 — 143. Водночас відображаються зміни в капіталі за дебетом субрахунку 402 — кредитом субрахунку 401.

Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку М. Чмерук

Коментар редакції

Нюанси обліку основних засобів: роз’яснення Мінфіну

Відразу зауважимо, що питання, на які відповів Мінфін у листі, що коментується, ми вже розглядали на сторінках газети «Бюджетна бухгалтерія». Тому наші читачі могли ще раніше ознайомитися з думкою редакції щодо цих питань. Хоча, безумовно, приємно, що Мінфін у цьому листі повністю підтримав нашу позицію.

Отже, давайте розглянемо, на які запитання відповів Мінфін.

1. Як застосовувати вартісний критерій у розмірі 2500 грн.?

Ми вже неодноразово звертали увагу бухгалтерів на нові підходи до формування первісної вартості об’єктів основних засобів (далі — ОЗ) у разі їх придбання за грошові кошти.

Нагадаємо, що основні правила формування первісної вартості ОЗ передбачені в розд. II НП(С)БО 121.

Так, до складу первісної вартості об’єкта ОЗ уключають як суму, сплачену постачальникам за придбаний об’єкт, так і витрати на транспортування, монтаж, установку, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведення об’єкта до стану, в якому він придатний для експлуатації. При цьому установи — неплатники ПДВ включають суми ПДВ до первісної вартості, а платники ПДВ не включають такі суми до первісної вартості об’єкта, а відносять до податкового кредиту з ПДВ (за наявності права на нього).

З одного боку, здавалося б, усе зрозуміло — усі витрати на придбання, установку, монтаж ОЗ з 01.01.2015 р. установи включають до первісної вартості.

Однак з іншого боку, у п.п. 3.2.3 розд. II НП(С)БО 121 і в Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, наведеного в додатку 1 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (ср. ), залишилася прив’язка до вартісного критерію в розмірі 2500 грн. Причому такий критерій установи застосовують для того, щоб правильно розмежувати, які об’єкти потрібно відносити до ОЗ, а які — до МНМА.

Ось тут і криється ключове запитання: чи потрібно при застосуванні цього вартісного критерію враховувати всі витрати, які установи включають до первісної вартості ОЗ?

Як випливає з листа, що коментується, Мінфін вважає: якщо вартість придбаного об’єкта без ПДВ менше 2500 грн., то такий об’єкт повинен обліковуватися на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні активи».

Це означає, що в цьому питанні установам потрібно орієнтуватися саме на вартість придбання об’єкта ОЗ (тобто на ту вартість, за якою такий об’єкт фактично був придбаний у постачальника), а не на первісну вартість такого об’єкта, сформовану з урахуванням вимог НП(С)БО 121.

Пропонуємо закріпити висновки Мінфіну на конкретних ситуаціях.

Ситуація

Як діяти

1

2

Бюджетна установа (неплатник ПДВ) за рахунок коштів загального фонду придбала матеріальний актив вартістю 2736 грн. (у тому числі ПДВ — 456 грн.)

Вартість матеріального активу без урахування ПДВ становить 2280 грн. (2736 грн. - 456 грн.).

Оскільки вартість такого активу менше 2500 грн., його слід віднести до МНМА.

Однак майте на увазі: оприбутковувати та обліковувати на субрахунку 113 такий об’єкт потрібно з урахуванням ПДВ, тобто за вартістю 2736 грн.

Бюджетна установа (платник ПДВ) за рахунок коштів загального фонду придбала матеріальний актив вартістю 2526 грн. (у тому числі ПДВ — 421 грн.)

Вартість матеріального активу без урахування ПДВ становить 2105 грн. (2526 грн. - 421 грн.).

Оскільки вартість такого активу менше 2500 грн., його слід віднести до МНМА.

Однак майте на увазі: оприбутковувати та обліковувати на субрахунку 113 такий об’єкт потрібно з урахуванням ПДВ, тобто за вартістю 2526 грн.

Бюджетна установа (платник ПДВ) за рахунок коштів спеціального фонду придбала матеріальний актив вартістю 3012 грн. (у тому числі ПДВ — 502 грн.)

Вартість матеріального активу без урахування ПДВ становить 2510 грн. (3012 грн. - 502 грн.).

Оскільки вартість такого активу перевищує 2500 грн., його слід віднести до ОЗ.

Однак майте на увазі: оприбутковувати та обліковувати на рахунку 10 такий об’єкт потрібно без урахування ПДВ, тобто за вартістю 2510 грн. (в тому разі, якщо установа має право на податковий кредит за цією операцією)

Бюджетна установа (платник ПДВ) за рахунок коштів загального фонду встановила лічильник на воду. У документах зазначено:

— вартість лічильника — 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.);

— монтажні роботи — 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.)

Вартість лічильника без урахування ПДВ становить 2000 грн. (2400 грн. - 400 грн.).

Оскільки вартість такого активу не перевищує 2500 грн., його слід віднести до МНМА.

Однак майте на увазі: первісна вартість такого об’єкта для обліку на субрахунку 113 становить 3600 грн. (2400 грн. + + 1200 грн.)

2. Як установі-орендарю обліковувати витрати на поліпшення об’єкта оренди?

Це запитання виникло у зв’язку з тим, що в п. 3 розд. IV Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11, записано таке:

«Витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції з подальшим зарахуванням до складу основних засобів як окремого об’єкта».

Практично аналогічна норма наведена в п. 2 розд. III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда», затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629, який набуде чинності з 01.01.2016 р. Ось як вона виглядає:

«Витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів».

Як бачимо, є незначна відмінність у формулюваннях наведених вище норм, однак сьогодні ми не акцентуватимемо увагу на цих відмінностях. Сподіваємося, що ближче до дати набуття чинності НП(С)БО 126 це нестикування буде усунуто.

На жаль, Мінфін у листі, що коментується, не відповів на запитання: як установі-орендарю обліковувати витрати на поліпшення об’єкта оренди? Тому давайте розберемося разом, як бюджетній установі — орендарю відображати витрати, направлені на поліпшення орендованого об’єкта.

Отже, основні правила обліку та здійснення таких витрат такі:

— якщо установою заплановані витрати на поліпшення об’єкта оренди (наприклад, модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, то такі витрати не визнаються витратами звітного періоду;

— ці витрати орендар відображає у складі капітальних інвестицій. Це означає, що ці витрати у міру їх здійснення установа-орендар накопичуватиме на рахунку 14 «Незавершені капітальні інвестиції в необоротні активи»;

— для того щоб правильно сформувати такі витрати, установі доцільно вести спеціальний регістр аналітичного обліку. Наприклад, для цього можна застосовувати Картку обліку об’єкта необоротних активів у складі незавершених капітальних інвестицій. Як виглядає така Картка та як її заповнювати, ми детально розповідали в матеріалі «Обліковуємо незавершені капітальні інвестиції по-новому» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 16);

— при введенні в експлуатацію покращуваного об’єкта ОЗ усі витрати, накопичені на рахунку 14, установа списує. У момент введення в експлуатацію установа-орендар складає Акт введення в експлуатацію об’єкта основних засобів. При цьому на суму первісної вартості створюють об’єкт ОЗ із зарахуванням його на один з субрахунків рахунків 10, 11;

— виконувати будь-які поліпшення об’єкта оренди установа-орендар може лише з відома орендодавця. Це правило закріплене у ст. 778 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. 435-IV. Водночас потрібно мати на увазі, що проводити такі поліпшення (реконструкцію, технічне переоснащення тощо) орендованого майна орендар може за рахунок власних засобів, тобто за рахунок коштів, передбачених у кошторисі. Такий порядок застережений у п. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII.

3. З якого моменту нараховувати амортизацію?

На це запитання наші читачі вже давно знайшли відповідь на сторінках нашого видання.

Підставою для нарахування амортизації на об’єкт ОЗ є факт введення такого об’єкта ОЗ в експлуатацію. Підтверджує такий момент Акт введення об’єкта основних засобів в експлуатацію. Примірну форму такого документа ми наводили у статті «Облікова політика бюджетних установ у 2015 році» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 7).

Детальніше про відповіді на це та інші запитання щодо нарахування амортизації ви можете довідатися з наших матеріалів:

«Нараховуємо амортизацію: вирішуємо робочі завдання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 21);

«Мінфін відповідає на актуальні запитання з бухобліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 21);

«Національні стандарти бухгалтерського обліку: шпаргалка до НП(С)БО 121 «Основні засоби» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 19);

«Нараховуємо амортизацію: які регістри бухобліку застосовувати» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 11);

«Амортизація — 2015: нараховуємо за новими правилами» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 11).

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі