(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40/1
  • № 40
  • № 39
  • № 38
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/11
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Листопад , 2015/№ 44

Мінекономрозвитку відповідає на актуальні запитання щодо держзакупівель

Нещодавно на сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) з’явився спеціальний розділ «База даних роз’яснень», де розміщено відповіді на запити щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель. Пропонуємо вашій увазі огляд найбільш цікавих листів та роз’яснень Мінекономрозвитку, в яких надано відповіді на запитання щодо вибору процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, особливостей застосування переговорної процедури закупівлі, оприлюднення інформації на веб-порталі тощо. Традиційно відповіді Мінекономрозвитку доповнено нашими коментарями.

Нормативні документи

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.

Закон № 4851 — Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.

Розпорядження № 501розпорядження КМУ «Про реалізацію пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів» від 20.05.2015 р. № 501-р.

Порядок — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921.

Наказ № 1106 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106.

ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 — Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, прийняті наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293.

ДБН А.2.2-3-2014 — Склад та зміст проектної документації та будівництво, затверджені наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163.

ДК 016:2010 — Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживполітики від 11.10.2010 р. № 457.

Методрекомендації № 101 — Методичні рекомендації з проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затверджені наказом Держфінінспекції від 13.05.2015 р. № 101.

Реквізити листа/роз’яснення

Відповідь Мінекономрозвитку

Коментар редакції

1

2

3

від 02.07.2015 р. № 3302-05/21320-07

Запитання: Як визначати предмет закупівлі при закупівлі послуг з поточного ремонту по одному об’єкту, якщо всі види послуг, що мають бути надані, підпадають під різний п’ятий знак за ДК 016:2010?

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 послуги — будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Як зазначено у п. 2.2 Порядку, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за об’єктами будівництва на основі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. При цьому об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014.

Таким чином, визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється замовником за об’єктами будівництва відповідно до вимог Порядку

У цьому листі Мінекономрозвитку роз’яснює особливості визначення предмета закупівлі щодо послуг з поточного ремонту.

Для вирішення ситуації, описаної у запитанні, варто виходити з поняття «об’єкт будівництва», яке наведено в ДБН А.2.2-3-2014.

При цьому очікувану вартість предмета закупівлі поточного ремонту необхідно визначати по кожному об’єкту будівництва шляхом сумування вартості видів ремонту по цьому об’єкту.

І якщо загальна вартість ремонту по об’єкту будівництва буде дорівнювати або перевищувати межу застосування Закону № 1197, то замовнику необхідно буде проводити відповідну процедуру закупівлі. У разі, якщо загальна вартість послуг з поточного ремонту систем опалення, каналізації та ремонту кабінетів по одному об’єкту менша 200 тис. грн., то замовник укладає «прямі» договори для виконання таких робіт з поточного ремонту.

Подібні запитання виникають у разі, коли на об’єкті будівництва заплановано провести різні види робіт (наприклад, ремонт систем опалення, каналізації, ремонт кабінетів тощо). Про особливості здійснення закупівель ремонтних робіт/послуг детальніше можна прочитати у матеріалі «Здійснюємо ремонт та будівництво: як провести процедури закупівель» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 28)

Запитання: Чи правомірно проводити торги з організацією, яка реорганізується?

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.

Таким чином, правонаступник кредитора (замовника) може вчиняти визначені Законом № 1197 дії щодо завершення процедури закупівлі, якщо правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків особи, що припиняється, оформлено в установленому законодавством порядку

Загальні питання щодо реорганізації суб’єктів господарювання визначено у гл. 7 ЦКУ (ст. 104 — 112 ЦКУ).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 104 цього Кодексу юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

При цьому в разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Таким чином, у разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи нова юридична особа є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, у тому числі зобов’язання за договором, укладеним за результатами торгів.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

До речі, у цьому році бюджетні установи — замовники природного газу на своїй шкурі відчули проблеми реорганізації учасників — постачальників природного газу. Із цього питання свою думку виклали НКРЕКП у листі від 09.07.2015 р. № 6697/16/61-15 та Мінекономрозвитку у листі від 16.07.2015 р. № 3303-05-23226-06 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 28)

від 02.07.2015 р. № 3302-05/21328-07

і № 3302-05/21412-07

Запитання: Чи необхідно проводити процедуру закупівлі у разі укладання договорів субпідряду із сторонніми суб’єктами господарювання, вартість яких перевищує 200 тис. грн.?

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 документація конкурсних торгів — це документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам.

Перелік складових, які повинна містити документація конкурсних торгів, встановлений у ч. 2 ст. 22 Закону № 1197.

Так, згідно з п. 19 ч. 2 ст. 22 зазначеного Закону у разі закупівлі робіт або послуг замовник встановлює у документації конкурсних торгів вимогу щодо зазначення учасником у пропозиції конкурсних торгів інформації (повне найменування та місцезнаходження) про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 % від вартості договору про закупівлю.

У день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.

З огляду на викладене, у разі встановлення замовником у документації конкурсних торгів вимоги, передбаченої у п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197, та якщо пропозиція конкурсних торгів переможця процедури закупівлі містить інформацію щодо повного найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника (тобто ним визначений конкретний субпідрядник), та ураховуючи ч. 5 ст. 40 Закону № 1197, відповідно до якої, зокрема, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів переможця процедури закупівлі, необхідність у здійсненні процедур закупівель переможцем процедури закупівлі відсутня

Для виконання певних робіт та послуг учасники процедур закупівель залучають субпідрядні організації. Таку можливість замовник повинен передбачити в документації конкурсних торгів.

У свою чергу, учасник торгів у пропозиції конкурсних торгів зазначає інформацію (повне найменування та місцезнаходження) про кожного суб’єкта господарювання, якого він планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 % від вартості договору про закупівлю.

Крім того, інформацію про повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 % вартості договору про закупівлю (якщо про це зазначено в договорі про закупівлю), замовник повинен обов’язково зазначити у звіті про результати проведення процедури закупівлі.

До речі, виконання таких вимог є одним із питань, що перевіряють фахівці Держфінінспекції в ході проведення перевірок держзакупівель (п. 5.3 Методрекомендацій № 101).

Поряд з цим варто звернути увагу на те, що залучення субпідрядників до виконання робіт та послуг є справою учасника процедури закупівлі, тобто майбутнього переможця торгів. Тому головне, щоб учасник виконав вищезазначені вимоги Закону № 1197, тоді необхідності у здійсненні процедур закупівель переможцем процедури закупівлі немає

від 01.07.2015 р. № 3302-05/21169-06

Запитання: Чи мають право філії брати участь у процедурах закупівель?

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 учасник процедури закупівлі — фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент),

яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів або цінову пропозицію, або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Згідно з ч. 6 ст. 55 ГКУ суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Відповідно до ч. 4 ст. 64 цього Кодексу підприємство створює філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Статтею 95 ЦКУ передбачено, що керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Таким чином, філії можуть брати участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені.

Договір про закупівлю від імені юридичної особи — учасника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства

Це запитання стосується тих замовників, які мають структурні підрозділі (філії) без створення юридичної особи.

У таких організаціях, окрім конкурсного комітету як колегіального органу для прийняття рішень щодо здійснення державних закупівель, замовник може створювати й окремі підрозділи з організації, координації здійснення держзакупівель. Питання щодо діяльності таких підрозділів та їх повноважень залежать від рівня замовника (головний розпорядник, розпорядник нижчого рівня або ж одержувач коштів), обсягів закупівель, кількості організацій, установ чи підприємств, які підпорядковуються замовнику.

Конкурсний комітет створюється у структурних підрозділах за дорученням головної організації та здійснює свою діяльність від її імені. Це означає, що в організації може бути створено декілька конкурсних комітетів — конкурсний комітет при головній організації та конкурсні комітети у структурних підрозділах.

Структурний підрозділ може мати право проводити закупівлі товарів, робіт і послуг для власних потреб в тому випадку, якщо це право передбачено в Положенні про цей структурний підрозділ, а їх керівники мають право на укладення договорів від імені головної організації.

Але одного дозволу на участь у процедурах закупівлі недостатньо. Для цього перш за все необхідно мати у наявності довіреність на здійснення дій від імені юридичної особи, видану такою юридичною особою

від 03.07.2015 р. № 3302-05/21568-07

Запитання: Яким чином оформити продовження дії договору про закупівлю в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі на наступний рік?

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону № 1197 договір про закупівлю — це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1197 договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як визначено в ч. 5 ст. 40 Закону № 1197, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 40 цього Закону. Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Таким чином, вищевказана норма Закону № 1197 застосовується замовником за умови укладення відповідного договору до договору про закупівлю, який укладено в попередньому році саме з учасником, пропозицію якого було акцептованого за результатами процедури закупівлі, та ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 631 ЦКУ, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку

Зазначимо, що положення ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року.

При застосуванні цієї підстави сторони оформлюють додаткову угоду. Зазначимо, що укласти таку додаткову угоду можна тільки у разі, коли строк дії такого договору не закінчився. У цьому випадку радимо замовникам діяти так:

— наприкінці року, що завершується, укласти додаткову угоду на продовження строку дії договору на термін, достатній для проведення закупівлі на початку року, що починається;

— на початку наступного року замовник укладає договір з учасником, з яким продовжено договір у попередньому року (за умови затвердження тимчасового або постійного кошторису);

— протягом цього часу замовник проводить процедуру закупівлі.

Зверніть увагу: обсяг зазначеної додаткової угоди не повинен перевищувати 20 % від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору з урахуванням змін, унесених до нього протягом року (у разі наявності).

Зазначимо: при складанні річного плану замовник не враховує обсяги закупівель, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю із вказаних підстав.

Мінекономрозвитку також висловило свою думку щодо продовження строку дії договору на початку наступного року (див. роз’яснення від 07.04.2015 р. № 3302-05/11398-07 // «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 17)

від 03.07.2015 р. № 3302-05/21568-07

Запитання: Чи можна застосовувати до умов договору, укладеного за результатами процедури відкритих торгів, положення ч. 3 ст. 631 ЦКУ?

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

При цьому відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 торги (конкурсні торги) — це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Разом з тим ч. 2 ст. 31 Закону № 1197 встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів. Поряд з цим ч. 3 ст. 31 Закону № 1197 передбачено, що у разі письмової відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону, замовник визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув. Крім того, ст. 30 Закону № 1197 передбачені підстави для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Ураховуючи, що рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, з підстав, передбачених Законом № 1197, а також з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, під час проведення торгів, за результатами яких укладається договір про закупівлю, застосування положень ч. 3 ст. 631 ЦКУ у такому договорі про закупівлю не є можливим. Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пп. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 39 Закону № 1197, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом.

Тому сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках

Досить часто замовники не встигають до початку року укласти договори з постачальниками. Переважно це стосується процедур закупівлі з тепло-, водо та газопостачальниками. Тому фактично товари чи послуги постачаються замовнику, але правовідносини між сторонами певний час належним чином не оформлено, тобто відсутній письмовий договір.

Як діяти замовникам у подібних ситуаціях?

Нещодавно Мінекономрозвитку у листі від 16.07.2015 р. № 3303-05-23226-06 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 28) запропонувало вихід із такої ситуації та дійшло наступного висновку: на підставі ч. 3 ст. 631 ЦКУ замовник має право у договорі про закупівлю, укладеному за результатом проведення переговорної процедури, зазначити, що його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладення цього договору

від 24.07.2015 р.

№ 3302-05/24340-03

Запитання: Чи необхідно замовникам оприлюднювати на власному веб-порталі протоколи засідань комітету з конкурсних торгів?

Загальні умови здійснення закупівлі встановлені ст. 10 Закону № 1197. Ці умови, зокрема, передбачають, що замовник безоплатно подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про закупівлю.

Так, ч. 1 ст. 10 Закону № 1197 передбачено, що інформація для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу може подаватися у формі електронних документів відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV.

Також у ч. 2 ст. 10 Закону № 1197 передбачено: інформація, зазначена в ч. 1 цієї статті, може додатково оприлюднюватися на вибір замовника в інших засобах масової інформації, на веб-сайтах замовника (у разі наявності) або веб-сайтах відповідних органів влади, органів місцевого самоврядування.

Отже, Законом 1197 передбачена можливість додаткового оприлюднення на вибір замовника на власному веб-сайті такої інформації, у тому числі протоколів засідання комітету з конкурсних торгів, перелік якої зазначений у ч. 1 ст. 10 Закону № 1197

Одним із видів документації про закупівлю є протокол засідання комітету з конкурсних торгів. При складанні таких протоколів замовник застосовує як форми протоколів, затверджені наказом № 1106, так і довільної формі. Необхідність оформлення результатів рішень комітету виникає на різних етапах процедур закупівель (при плануванні закупівель, прийнятті рішень щодо застосування процедури закупівель, визначенні переможця).

Перелік інформації, що підлягає обов’язковому оприлюдненню на веб-порталі Мінекономрозвитку, визначено в ст. 10 Закону № 1197.

Таку інформацію про закупівлі бюджетні установи можуть розміщувати на власному веб-сайті або на сайті головного розпорядника бюджетних коштів. Тому замовник може прийняти рішення розміщувати зазначені протоколи на власному сайті. Тобто замовник самостійно приймає рішення щодо додаткового розміщення такої інформації та її переліку

Запитання: Чи має право комітет з конкурсних торгів організувати онлайн-трансляцію засідань?

Оскільки Законом № 1197 не встановлено обмежень щодо можливості проведення онлайн-трансляцій, ураховуючи принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, замовник може самостійно приймати відповідні рішення

Певні частина замовників конкурсних торгів у цьому році почала практикувати ведення онлайн-трансляцій засідань комітету з конкурсних торгів. Звичайно, це робиться для того, щоб процес прийняття тих чи інших рішень комітетом з конкурсних торгів був більш відкритим та прозорим. А чи мають замовники таке право?

На думку Мінекономрозвитку, таке рішення замовника не суперечить вимогам Закону № 1197, тому кожен замовник вирішує це питання на свій розсуд

від 13.08.2015 р. № 3302-05/26761-06

Запитання: Чи обов’язково замовникам процедури закупівель приймати участь в пілотному проекті щодо впровадження електронних закупівель?

Дійсно, з метою опрацювання механізму електронних закупівель на практиці, визначення його слабких та проблемних сторін у тісній співпраці з громадськістю започатковано пілотний проект щодо впровадження електронних закупівель, в рамках якого замовники можуть випробувати зазначений механізм для придбання товарів, вартість яких нижче порогів, визначених законами № 1197 та № 4851.

Для формалізації цього процесу Кабмін видав розпорядження № 501 (далі — пілотний проект), розробником якого було Мінекономрозвитку.

Учасники пілотного проекту проводять електронні закупівлі товарів з використанням автоматизованої інформаційної системи, яка забезпечує прозорість результатів закупівель та до складу якої входять центральна база даних, єдиний модуль аукціону та кілька електронних майданчиків (сайтів в Інтернеті), що взаємодіють з центральною базою даних через відкритий програмний інтерфейс (АРІ).

Електронною системою, що відповідає зазначеним вимогам, є система електронних державних закупівель ProZorro, яка створена з ініціативи громадських організацій, комерційних майданчиків, державних органів та підприємців і належить громадській організації Transparency International Ukraine.

При цьому замовники самостійно приймають рішення про участь у пілотному проекті.

Зважаючи на те що дія пілотного проекту розповсюджується на закупівлі, вартість яких нижче порогів, визначених законами № 1197 та № 4851, урегулювання правил здійснення таких закупівель не може відбуватися на законодавчому рівні.

Разом з цим із регламентом роботи системи пілотного проекту електронних державних закупівель можна ознайомитись за електронною адресою: https://prozorro.zendesk.com/hc/uk/articles/202752881-Регламент-роботи-системи електронних-закупівель.

У разі прийняття рішення замовниками щодо участі у пілотному проекті рекомендуємо розробити та затвердити власні порядки для здійснення електронних закупівель товарів, ураховуючи розпорядження № 501.

Реалізація на практиці механізму електронних закупівель за процедурами, визначеними законами № 1197 та № 4851, стане можливою після прийняття необхідних нормативно-правових актів.

Крім того, електронною системою Prozorro реалізовано механізм надання підтримки державним замовникам та учасникам за електронними адресами:

https://prozorro.zendesk.com/hc/uk/categories/200470452-Державному-замовнику та https://prozorro.zendesk.com/hc/uk/categories/200470442-Учаснику.

При цьому для надання відповідей на інші запитання на проекті реалізована функція «надіслати запит» за встановленою формою через сервіс «підтримка». Або ж можна зателефонувати за контактними телефонами, розміщеними на сайті: http://prozorro.org

Законом № 1197 передбачено, що особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівель визначаються КМУ.

Нормативно-правова база для реалізації положень щодо застосування процедур державних закупівель з використанням електронних засобів поки що тільки напрацьовується.

Так, Кабмін нещодавно затвердив розпорядження № 501. Як зазначено у цьому документі, замовники самостійно приймають рішення щодо участі в пілотному проекті.

Нині за ініціативою громадських організацій, комерційних майданчиків, державних органів та підприємців в Україні здійснюється впровадження електронної системи державних закупівель повного циклу. Така система отримала назву ProZorro. До речі, закупівлі через цю систему вже провели Держуправління справами, Мін’юст, Міноборони.

Замовниками системи ProZorro нині також є НБУ, Енергоатом, КМДА, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, МОЗ, Держфінінспекція, Львівська міська рада.

При цьому поступово до системи долучаються й інші державні органи та компанії.

Зверніть увагу: пілотний проект із впровадження електронних торгів на сьогодні діє на так званих «допорогових торгах».

Допорогові торги — це закупівлі, що за вартісними межами не підпадають під дію Закону № 1197, а саме не перевищують такі суми:

200 тис. грн. — при закупівлі товарів та послуг;

— 1,5 млн грн. — при закупівлі робіт.

У разі якщо юридична особа є замовником у розумінні Закону № 4851, у такому випадку застосовуються вартісні межі, передбачені цим Законом.

Таким чином, замовники вже мають можливість долучитися до проведення електронних закупівель та отримати практичні навички при проведенні «допорогових» закупівель.

Більш детально з цього питання можна прочитати в матеріалі «Державні закупівлі в електронній формі» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 22)

від 16.07.2015 р. № 3302-05-23216-07

Запитання: Чи необхідно оприлюднювати протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів у разі неподання жодної пропозиції конкурсних торгів? Чи потрібно розкривати пропозицію конкурсних торгів та складати протокол розкриття у разі отримання лише однієї пропозиції?

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 1197 замовник відміняє торги в разі, зокрема, подання для участі в них менше двох пропозицій конкурсних торгів.

При цьому фактом підтвердження подання пропозиції конкурсних торгів (далі — пропозицій) є їх відображення замовником в реєстрі поданих пропозицій, на основі якого він має право прийняти рішення про відміну торгів, у разі якщо подано для участі у них менше двох пропозицій, що виключає необхідність проведення розкриття пропозицій та складання й оприлюднення протоколу.

Форма реєстру отриманих пропозицій, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій затверджена наказом № 1106.

Слід зазначити, що в реєстрі отриманих пропозицій міститься інформація щодо подання для участі в торгах однієї пропозиції або неподання жодної

Зазначимо, що перелік підстав для відміни процедур закупівель визначено в ч. 1 ст. 30 Закону № 1197. Так, однією з підстав є подання для участі в торгах менше двох пропозицій конкурсних торгів.

У такому разі замовник повинен оформити такі документи:

1) реєстр поданих пропозицій;

2) протокол про відміну процедури закупівлі;

3) повідомлення про відміну торгів;

4) оголошення про результати проведення торгів;

5) зазначити про відміну торгів у річному плані закупівель.

Таким чином, у разі відміни торгів відсутня необхідність складати та оприлюднювати протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів. Але у такому разі необхідно заповнити інформацію про отримані пропозиції конкурсних торгів. Для цього замовники заповнюють реєстр отриманих пропозицій

від 13.07.2015 р. № 3302-05-22751-06

Запитання: Чи розповсюджуються вимоги, встановлені ст. 17 Закону № 1197, на переговорну процедуру закупівель?

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 1197 закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, зокрема, шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.

Так, абз. 2 ч. 1 ст. 39 Закону № 1197 визначено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним документально підтвердженої інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам згідно зі ст. 16 цього Закону.

При цьому вимоги, передбачені ст. 17 Закону № 1197, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки в ст. 17 цього Закону зазначені підстави, у разі наявності яких замовник відмовляє або може відмовитися від участі в процедурі закупівлі та відхиляє пропозиції конкурсних торгів, кваліфікаційні та цінові пропозиції.

Таким чином, вимоги, визначені ст. 17 Закону № 1197, та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність цим вимогам, встановлюються лише для процедур конкурсних торгів

У ст. 16 та 17 Закону № 1197 визначено кваліфікаційні критерії для учасників процедур закупівель. Але як зазначено у листі, переговорної процедури стосуються критерії, визначені ст. 16 цього Закону.

Так, замовник встановлює один або кілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

— наявність обладнання та матеріально-технічної бази;

— наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

— наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;

— наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

Визначені замовником кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників або учасників попередньої кваліфікації про їх відповідність таким критеріям, зазначають в документації конкурсних торгів та вимагають під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)

від 04.08.2015 р. № 3302-05/25518-03

Запитання: Чи не заборонено законодавством розголошувати інформацію щодо очікуваної вартості предмета закупівлі до проведення переговорів?

Наказом № 1106 затверджено форми документів у сфері державних закупівель. Цим же наказом затверджено інструкції щодо заповнення таких форм.

При заповненні форм документів у сфері державних закупівель замовники керуються інструкціями щодо їх заповнення та зазначають інформацію, яка передбачена такими формами.

При цьому зазначимо: інформація щодо очікуваної вартості предмета закупівлі є відкритою та підлягає оприлюдненню

Це запитання виникло у замовників під час застосування переговорної процедури закупівель, до яких звертаються суб’єкти господарювання з проханням надати інформацію про очікувану вартість предмета закупівлі. При цьому звертаються вони з таким проханням ще до того, як замовник провів переговори з учасниками.

Як зазначено у листі, інформація щодо очікуваної вартості предмета закупівлі є відкритою, тому будь-якої заборони з цього приводу немає.

Тим більше варто нагадати, що інформацію про очікувану вартість предмета закупівлі замовники зазначають в річному плані закупівель. Цей документ, а також зміни до нього замовник оприлюднює на веб-порталі Мінекономрозвитку протягом 5 робочих днів із дня затвердження річного плану або змін до нього

Запитання: Чи існує обмеження щодо кількості переговорів з учасниками переговорної процедури закупівлі?

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 1197 переговорна процедура закупівлі — це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Замовник не пізніше 5 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про застосування переговорної процедури закупівлі приймає рішення щодо визначення переможця переговорної процедури закупівлі та акцептує його пропозицію.

При цьому Законом № 1197 не обмежена кількість переговорів з одним або кількома учасниками з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про застосування переговорної процедури закупівель до прийняття рішення щодо визначення переможця та акцепту його пропозиції

Перебіг переговорної процедури закупівлі передбачає обов’язковість проведення переговорів з учасником або учасниками. Для цього замовники направляють учасникам запрошення для участі в цій процедурі закупівлі.

При цьому Закон № 1197 не обмежує право замовника проводити переговори як до прийняття рішення про застосування процедури (обов’язково фіксується у протоколі відповідного засідання комітету з конкурсних торгів), так і після такого рішення, але за умови, в останньому випадку, що проведення переговорів буде здійснене до подання для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про застосування переговорної процедури закупівлі.

Більш детальніше хід проведення цього етапу переговорної процедури закупівлі Мінекономрозвитку роз’яснювало у листі від 08.08.2014 р. № 3302-05/27478-03 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 32)

Огляд підготувала Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

держзакупівлі додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті