Комп’ютерний клас як єдиний об’єкт обліку: чи таке можливо?

Основним нормативним документом, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, є Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ цього Положення одиницею обліку основних засобів є:

— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій;

— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектору.

Водночас, якщо до складу одного об’єкта входять кілька частин, які мають різні строки експлуатації, тоді кожну з цих частин можна розглядати як окремий об’єкт обліку. Вочевидь, строк служби комп’ютерної техніки значно відрізняється від строку експлуатації предметів вмеблювання.

З огляду на це, вище перелічені матеріальні цінності логічніше було б обліковувати як окремі об’єкти необоротних активів на відповідних субрахунках. А конкретно: комп’ютери (для учнів та вчителя), мультимедійний проектор та інтерактивну дошку доцільно обліковувати у складі основних засобів на субрахунку 104 «Машини та обладнання». Тоді як стільці та столи, якщо їх вартість не перевищує 6000 грн. (без ПДВ), слід обліковувати у складі інших необоротних активів на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Тож незважаючи на те, що оплату постачальнику за всі ці матеріальні цінності було проведено одним платежем, якщо у накладній чітко указана вартість кожного з них, оприбутковувати такі активи на баланс доцільно окремо.

Але це з точки зору методології бухгалтерського обліку. Що ж стосується застосування КЕКВ, то з цього приводу насамперед варто звернутися до норм Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Відповідно до пп. 6 та 7 п.п. 2.1.1 цієї Інструкції видатки на придбання малоцінних предметів (у тому числі й малоцінних необоротних матеріальних активів), а також меблів, слід здійснювати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Звідси виникає цілком закономірне запитання: як бути, якщо всі видатки на придбання і обладнання, і меблів було заплановано та, що важливіше, фактично вже проведено за КЕКВ 3310 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування»? Насправді виправити цю помилку тепер вже фактично не можливо, адже операцію здійснено, платіж проведено.

Але вихід є. І у цій ситуації, аби уникнути зауважень з боку контролюючих органів, дійсно краще оприбуткувати все придбане обладнання та меблі як єдиний об’єкт. Обліковувати такий об’єкт слід у складі основних засобів на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

До речі, до первісної вартості такого об’єкта також слід включити і всі витрати на створення (витрати на придбання витратних матеріалів + вартість послуг сторонніх фахівців з підключення та налаштування) локальної комп’ютерної мережі для об’єднання учнівських комп’ютерів з комп’ютером вчителя. Звісно, це стосується випадків, коли раніше такої мережі у приміщенні класу не було.

Майте на увазі: інформацію про все обладнання, приладдя, пристосування та інші предмети (у тому числі меблі), які входять до складу такого навчального комп’ютерного комплексу, потрібно указати в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів за типовою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

З новими типовими формами з обліку та списання основних засобів для бюджетних установ та порядком їх заповнення ви можете ознайомитися на сторінках газети «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 21.

Також в інвентарній картці відповідного об’єкта обов’язково слід зазначити строк його корисного використання. І при визначенні цього показника комісія установи передусім має орієнтуватися на строк експлуатації обладнання, котре відіграє ключову роль у функціонуванні такого комплексу. Безумовно, у даному випадку головну роль відіграє саме комп’ютерна техніка. У свою чергу, термін служби таких об’єктів основних засобів згідно з Типовими строками корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору, наведеними у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11, становить 10 років. Відтак, і строк експлуатації навчального комп’ютерного комплексу доцільно встановити в межах 10 років.

І ще один важливий нюанс. У разі виходу з ладу будь-якої складової частини такого комп’ютерного комплексу доведеться провести часткову ліквідацію відповідного об’єкта.

Така операція має бути оформлена Актом списання основних засобів (часткової ліквідації). Більш детальніше про порядок відображення часткової ліквідації об’єктів основних засобів у бухгалтерському обліку читайте у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 19 і 30.

На завершення наведемо приклад відображення на рахунках бухгалтерського обліку оприбуткування такого «комплексного» об’єкта у двох випадках:

— якщо обладнання обліковуватиметься як окремі об’єкти;

— якщо буде прийнято рішенні обліковувати усі цінності у комплекті як один об’єкт.

Приклад. За рахунок коштів загального фонду для потреб загальноосвітньої школи придбано обладнання та меблі для облаштування комп’ютерного класу. Для такого придбання було укладено договір купівлі-продажу з постачальником на загальну суму 190195 грн.

Згідно з накладною постачальника навчальним закладом отримано: персональні комп’ютери учнівські у кількості 10 шт. за ціною 11000 грн., персональний комп’ютер вчителя — 1 шт. за ціною 22000 грн., інтерактивна дошка — 1 шт. за ціною 39000 грн., мультимедійний проектор — 1 шт. за ціною 9900 грн., стільці у кількості 11 шт. по 245 грн. кожен та столи комп’ютерні — 11 шт. по 600 грн.

Варіант А. Прийнято рішення про оприбуткування обладнання та меблів як окремих об’єктів обліку.

Варіант Б. Вирішено зарахувати на баланс усе обладнання та усі меблі у складі єдиного об’єкта обліку.

Введення в експлуатацію та оприбуткування на баланс установи об’єктів необоротних активів було оформлено Актом введення в експлуатацію основних засобів за типовою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

Для відображення цієї операції до облікових регістрів слід зробити такі записи:

Наголошуємо: обидва варіанти відображення в бухобліку цієї операції мають право на існування. Проте перший із них є більш правильним з методологічної точки зору і більш раціональним з погляду обліку ремонту та вибуття такого обладнання і меблів у подальшому.