Теми статей
Обрати теми

Об’єднання територіальних громад: запитували — відповідаємо (ч. 2)

Федченко Леся, головний редактор газети «Місцеве самоврядування», Замазій Світлана, головний редактор газети «Бюджетна бухгалтерія», Станкус Тетяна, заступник головного редактора газети «Бюджетна бухгалтерія», Брусенцова Яна, юрист-аналітик, Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик, Крот Юлія, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Питання формування та виконання бюджету ОТГ*

* Дивіться також матеріали в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 47, с. 40 — «Формування та затвердження місцевих бюджетів»; 2015, № 48, с. 4 — «Бюджетний кодекс зазнав змін: у чому «сіль»; 2016, № 3, с. 30 — «Який фінорган має обслуговувати ОТГ»; 2016, № 4, с. 4 — «Новації бюджетного кодексу-2016»; 2016, № 4, с. 7 — «Як правильно використати медичну субвенцію».

Чули, що на період з дня набрання чинності рішеннями про об’єднання територіальних громад до формування органів місцевого самоврядування ОТГ відчуження, передача в оренду (користування), заставу (іпотеку), лізинг, концесію, оперативне управління об’єктів комунальної власності територіальних громад, що об’єдналися, забороняється.

Як же бути? Як наповнювати місцеві бюджети цим видом доходу?

Так, дійсно, ст. 8 Закону про ОТГ у редакції, що діяла до 25.12.2015 р. було передбачено, що у період з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради АРК, обласної ради про утворення ОТГ до формування органів місцевого самоврядування ОТГ відчуження, передача в оренду (користування), заставу (іпотеку), лізинг, концесію, оперативне управління об’єктів комунальної власності територіальних громад, що об’єдналися, забороняється.

При цьому така заборона стосувалася лише нових договорів. Договори ж, які були укладені і діяли до дня набрання чинності рішеннями про добровільне об’єднання, діяли і в період об’єднання громад. 
Таким чином, такі доходи залишались у місцевих бюджетів у тих же обсягах, що і до об’єднання. Також, згідно із ч. 9 ст. 8 цього Закону бюджети територіальних громад, що об’єдналися, виконувались окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною.

Як у 2016 році фінансувати школи , які увійдуть в об’єднану громаду?

До бюджету ОТГ із державного бюджету буде надходити освітня субвенція. Саме за рахунок цієї субвенції будуть фінансуватися поточні видатки на середню освіту.

Крім того з бюджету ОТГ можуть виділятись кошти понад розміри субвенції на фінансувати закладів освіти.

На які видатки можна спрямовувати медичну субвенцію, яка надійшла до ОТГ?

Відповідно до ч. 1 ст. 1034 БКУ медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у п. 3 ч. 1 ст. 89 та п. 3 ч. 1 ст. 90 цього Кодексу, і використовується закладами охорони здоров’я на оплату поточних видатків.

Зазначимо: у п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ передбачені видатки на охорону здоров’я, а саме:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги);

б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров’я і заходи з санітарної освіти);

в) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (територіальні медичні об’єднання, центри медичної статистики, автопідприємства санітарного транспорту, інші програми і заходи).

У п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ передбачені видатки на охорону здоров’я, а саме:

а) консультативну амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського АР Крим та обласного значення, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги);

б) спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для ветеранів війни, будинки дитини, станції переливання крові);

в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, територіальні медичні об’єднання, автопідприємства санітарного транспорту, бази спецмедпостачання, центри здоров’я і заходи санітарної освіти, регіональні заходи з реалізації державних програм, інші програми і заходи).

Слід зазначити, що з урахуванням змін до БКУ, нещодавно внесених Законом від 24.12.2015 р. № 914-VIII (ср. ), у разі забезпечення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період за рахунок зазначеної субвенції та за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками закладів охорони здоров’я цю субвенцію дозволено спрямовувати і на капітальні видатки.

Також зазначена субвенція може спрямовуватися на здійснення заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров’я.

Як будуть формуватися бюджети «не реформованих» сільських та селищних рад?

Бюджети таких рад формуються і формуватимуться згідно з вимогами БКУ.

Так, склад доходів загального фонду сільських та селищних бюджетів визначено у ст. 69 БКУ. Склад доходів спеціального фонду таких бюджетів наведено у ст. 691 цього Кодексу.

Щодо інвентаризації майна органів місцевого самоврядування, що об’єднуються

Яким чином та ким має формуватися комісія, яка здійснюватиме інвентаризацію в раді, що приєднується?

Інвентаризацію в установі, яка припиняється, має проводити комісія з реорганізації. Адже саме до комісії з реорганізації з моменту її призначення відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦКУ переходять всі повноваження щодо управління справами відповідної юридичної особи.

На час проведення реорганізації органів місцевого самоврядування повноваження щодо забезпечення такого припинення здійснює новообраний сільський, селищний, міський голова. Це передбачено ч. 7 ст. 8 Закону про ОТГ. При цьому залежно від потреби рада ОТГ може самостійно вирішити питання щодо кількості комісій з реорганізації (або створити комісію у кожній територіальній громаді, що об’єдналася, чи одну комісію для всіх територіальних громад) та їх персонального складу.

До складу комісії з реорганізації можуть входити представники як нової ради, так і тієї, що припиняється. Однак наявність у її складі представника бухгалтерської служби — обов’язкова.

Склад комісії з реорганізації має бути затверджений рішенням про припинення діяльності ради ОТГ на першій сесії. У цьому рішенні необхідно прописати повноваження щодо здійснення інвентаризації, які покладаються на комісію з реорганізації. Якщо у згаданому рішенні це питання не знайшло свого відображення, тоді слід оформити окреме розпорядження голови ради ОТГ щодо проведення інвентаризації активів і зобов’язань органів місцевого самоврядування, що припиняються, відповідними комісіями з реорганізації.

Якими є граничні строки проведення інвентаризації майна органу місцевого самоврядування при реорганізації?

Конкретні строки проведення інвентаризації чинним законодавством не встановлено. З огляду на це, рекомендуємо проводити інвентаризацію перед складанням передавального акта — підсумкового документа за результатами діяльності комісії з реорганізації. Цей документ повинен містити положення про правонаступництво, щодо всіх зобов’язань юридичної особи, яка припиняється, а також стосовно всіх її боржників та кредиторів, включаючи зобов’язання, які оспорюються. Це передбачено ч. 2 ст. 107 ЦКУ. Бажано, щоб передавальний акт було складено, а отже і завершено інвентаризацію, до закінчення поточного року.

Чи потрібно проводити інвентаризацію майна комунальних підприємств, які підпорядковуються радам, у зв’язку з процесом об’єднання відповідних територіальних громад?

Інвентаризацію майна та зобов’язань з метою їх подальшої передачі правонаступнику (раді ОТГ) слід проводити лише в органах місцевого самоврядування, які припиняються (тобто тільки у відповідних радах). Так, відповідно до абз. 8 п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію у випадку реорганізації органів місцевого самоврядування здійснюється суцільна інвентаризація. Тобто така перевірка має охоплювати всі без винятку зобов’язання та активи відповідної ради незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, які передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.

Натомість безпосередньо майно комунальних підприємств, підзвітних органам місцевого самоврядування, що об’єдналися, не передається на баланс ради ОТГ. У таких підприємствах змінюється лише підпорядкування. Відтак інвентаризація у комунальних підприємствах, які знаходяться у підпорядкуванні відповідних органів місцевого самоврядування, має проводитися у загальному порядку, визначеному Положенням про інвентаризацію.

Чи можливо прийняти на баланс безгосподарне майно,виявлене під час інвентаризації, в процесі реорганізації органу місцевого самоврядування?

Прийняти на баланс раніше не враховане безгосподарне майно, виявлене під час інвентаризації, не тільки можливо, але й необхідно. Зокрема, відповідно до п. 1.5 розд. ІІІ Положення про інвентаризацію у разі виявлення об’єктів, що не знаходяться на обліку, а також об’єктів, дані про які відсутні в обліку, необхідно внести до інвентаризаційного опису відсутні відомості і технічні показники про такі об’єкти. Наприклад, про будівлі слід указати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об’єм (зовнішній чи внутрішній обмір), площу (загальну корисну площу), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо.

Оцінка виявлених об’єктів проводиться за справедливою вартістю ( п. 1.5 розд. ІІІ Положення про інвентаризацію). Залучати для цього професійного оцінювача не обов’язково. Така вимога чинним законодавством не передбачена. Тобто при оцінці лишків матеріальних цінностей комісія з реорганізації має виходити з припущення, скільки міг би коштувати аналогічний об’єкт із урахуванням ступеня його зносу і технічного стану на момент оприбуткування.

Результати оцінки слід оформити актом оцінки інвентаризаційної комісії установи довільної форми.

Водночас при оцінці земельних ділянок, будівель та споруд (у тому числі й недобудованих), а також транспортних засобів, виявлених як лишки при інвентаризації, вважаємо за доцільне все ж таки звертатися до суб’єкта оціночної діяльності. Тоді як для достовірної оцінки складних приладів та обладнання (у тому числі обчислювальної техніки) достатньо експертного висновку спеціалізованої організації з ремонту та сервісного обслуговування відповідної техніки.

Який порядок оцінки нестач матеріальних цінностей, виявлених під час інвентаризації? Чи потрібно для визначення розміру збитку від нестач залучати незалежного оцінювача?

Механізм визначення розміру збитків установлено Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116. Відповідно до п. 2 цього Порядку розмір збитків від нестач визначають шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів. Якщо ж було завдано майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, то слід керуватися нормами Методики оцінки майна.

Таким чином, для визначення розміру збитків від нестачі, псування, розкрадання майна доведеться звернутися до суб’єкта оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки. Причому у разі, коли замовником проведення такої оцінки є ОМС, виконавець обирається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна (п. 104 Методики оцінки майна).

Оцінка збитків має бути проведена на дату добровільного відшкодування збитків або на день подання позову до суду. Це передбачено ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-VI.

Передача майна та зобов’язань в раду ОТГ

Одним із кроків щодо проведення реорганізації юридичної особи — сільської ради шляхом приєднання її до ради ОТГ є передача майна та зобов’язань. Хто повинен підписати та затвердити передавальний акт? За якою формою його складати?

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону про ОТГ об’єднана територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

У ст. 104 ЦКУ також зазначено, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з реорганізації складає передавальний акт. Цей акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, установлених законом.

Оскільки рішення про припинення юридичної особи приймала рада ОТГ, то й затверджувати такий акт повинна саме вона.

Щодо підписання акта, то це повинні здійснити члени комісії з реорганізації, які виступають з боку сторони, що передає майно та зобов’язання ради, яка реорганізується, та члени комісії з приймання, створеної розпорядженням голови ради ОТГ з числа її працівників (до складу комісії обов’язково повинен входити представник бухгалтерської служби ради ОТГ (головний бухгалтер)). Останні обов’язково повинні перевірити фактичну наявність майна, яке приймається на баланс ради ОТГ.

Передавальний акт тісно пов’язаний з бухгалтерським обліком. 3 одного боку, дані бухгалтерського обліку є основою для формування передавального акта. З іншого — вони використовуються при уточненні сум активів, зобов’язань і капіталу правонаступника при інвентаризації.

Форму та зміст передавального акта чинним законодавством не затверджено.

Його можна оформити у вигляді звичайного бухгалтерського балансу та прикласти розшифрування за кожним з його рядків. Як розшифрування можна використати інвентаризаційні відомості або ж згрупувати дані щодо матеріальних цінностей, заборгованостей тощо, які передаються, у відповідних таблицях. При цьому таблиці зручно зробити та заповнювати у програмі Excel.

Є й інший варіант: відмовитися від бланка балансу, а просто перелічити усі види активів та пасивів (основні засоби, МНМА, запаси, дебіторську та кредиторську заборгованості тощо) та зазначити їх вартість. А в окремих додатках навести списки об’єктів, дебіторів, кредиторів тощо з деталізованою інформацією щодо кожного об’єкта, який передається, і щодо кожного дебітора та кредитора.

Розшифровка у додатках має бути повною, оскільки на підставі цих даних бухгалтер ради ОТГ має відобразити надходження переданих матеріальних цінностей та зобов’язань.

Якими бухгалтерськими проводками слід відобразити операції з приймання-передачі майна та зобов’язань рад, які реорганізуються, до ради об’єднаної територіальної громади?

Відображення у бухгалтерському обліку бюджетних установ операцій з приймання-передачі майна та зобов’язань здійснюється згідно з Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, наведеною у додатку 2 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Слід зазначити, що відповідно до п. 6 цього Плану рахунків бюджетні установи у разі потреби можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями, що не передбачена зазначеною вище Типовою кореспонденцією, із збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі, яка визначається у розпорядчому документі про облікову політику.

Тож з урахуванням вищезазначеного наведемо типові бухгалтерські проводки щодо операцій по передаванню матеріальних цінностей та зобов’язань для ради, яка реорганізується:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Передано необоротні активи:

первісна вартість

401

101 — 122

знос (амортизація)

131 — 133

401

2

Передано капітальні інвестиції

402

141 — 143

3

Передано малоцінні та швидкозношувані предмети, що не були передані в експлуатацію

411

221, 222

4

Передано запаси

431 (432)

261, 201 — 205, 211 — 218, 231 — 236, 238, 239

5

Передано бланки суворої звітності

431 (432)

331

Одночасно списано з позабалансового обліку

08

6

Передано суму дебіторської заборгованості

431 (432)

362 —364, 674

7

Передано списану дебіторську заборгованість та невідшкодовані нестачі

07

8

Передано суму кредиторської заборгованості

631, 641, 642, 651, 661, 666, 668, 669, 671, 674, 675

431 (432)

У бухгалтерському обліку ради-правонаступника операції з прийняття матеріальних цінностей та зобов’язань відображаються у зворотному порядку:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Прийнято необоротні активи:

первісна вартість

101 — 122

401

знос (амортизація)

401

131 — 133

2

Прийнято капітальні інвестиції

141 — 143

402

3

Прийнято малоцінні та швидкозношувані предмети, що не були передані в експлуатацію

221, 222

411

4

Прийнято запаси

261, 201 — 205, 211 — 218, 231 — 236, 238, 239

431 (432)

5

Прийнято бланки суворої звітності

331

431 (432)

Одночасно зараховано на позабалансовий облік

08

6

Прийнято суму дебіторської заборгованості

362, 363, 364, 674

431 (432)

7

Прийнято списану дебіторську заборгованість та невідшкодовані нестачі

07

8

Прийнято суму кредиторської заборгованості

431 (432)

631, 641, 642, 651, 661, 666, 668, 669, 671, 674, 675

Рада ОТГ, яка прийняла за актом передання матеріальні цінності, повинна організувати їх бухгалтерський та оперативний облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Зокрема, для обліку будинків, споруд, передавальних пристроїв, робочих силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регулюючих пристроїв, лабораторного обладнання, виробничого і господарського інвентарю та інших об’єктів основних засобів бухгалтерії ради ОТГ на підставі даних акта передання на кожний прийнятий об’єкт слід оформити Інвентарну картку обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет).

Для групового обліку однотипних об’єктів основних засобів, які мають одне і те ж призначення, однакову технічну характеристику і вартість, слід оформити Інвентарні картки групового обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми № ОЗ-9 (бюджет). У таких картках слід враховувати однотипні інструменти, столовий і кухонний інвентар, бібліотечні фонди, сценічно-постановочні засоби.

Оформлені належним чином інвентарні картки з метою контролю за їх зберіганням слід зареєструвати в Описі інвентарних карток з обліку основних засобів типової форми № ОЗ-10 (бюджет).

Прийняті цінності за місцями їх зберігання слід закріпити за матеріально відповідальними особами.

Рада ОТГ за передавальним актом прийняла на баланс автомобілі, які були на балансі рад, що об’єдналися. Чи необхідно такі автомобілі знімати з обліку або якимось іншим чином переоформляти в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС?

У випадку проведення реорганізації юридичних осіб — рад, які об’єдналися відповідно до Закону про ОТГ, усе їх майно, права та обов’язки переходять до правонаступників — рад ОТГ. Тобто фактично відбувається зміна власника майна.

Для відповіді на ваше запитання слід звернутися до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388 (у редакції постанови від 23.12.2009 р. № 1371).

У п. 33 цього документа зазначено: перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників — юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Тобто у разі зміни власника автомобіля, що й відбувається у вашому випадку, проводиться його перереєстрація.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

Перереєстрація транспортних засобів, які передаються у зв’язку з реорганізацією юридичних осіб, проводиться на підставі актів приймання-передачі транспортних засобів, свідоцтва про реєстрацію, а також засвідчених у встановленому порядку копій рішень про реорганізацію.

Запитання щодо здійснення процедур державних закупівель

У Законі про закупівлі передбачені вартісні обмеження для проведення процедур закупівель товарів та послуг — 200 тис. грн. Чи необхідно включати до цієї вартості суми ПДВ?

Так, Закон про закупівлі застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1 млн 500 тис. грн.

При цьому Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.

Таким чином, вартісна межа включає суму ПДВ, тобто 200 тис. грн. — це очікувана вартість предмета закупівлі з урахуванням ПДВ.

Ми склали річний план закупівель на 2016 рік. Підкажіть, чи необхідно його оприлюднювати та подавати органам Держказначейства?

Діючою редакцією ст. 4 Закону про закупівлі передбачено, що річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5 робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього.

Тому розпорядники бюджетних коштів зобов’язані оприлюднити річний план закупівель на веб-порталі «Державні закупівлі». Нині Закон про закупівлі не вимагає від замовників надсилати річний план до органів Казначейства.

Річна сума кошторисних призначень — 158 тис. грн. Чи потрібно складати додаток до річного плану закупівель?

У вашому випадку очікувана вартість предмета закупівлі є меншою від сум, зазначених у ст. 2 Закону про закупівлі. У разі якщо замовником не утворюється комітет з конкурсних торгів, достатньо буде скласти лише реєстр таких закупівель у довільній формі за підписом уповноваженої особи замовника.

У цьому році орієнтовна вартість закупівлі природного газу більше 200 тис. грн.

Розуміємо, що ми потрапляємо під тендер.

Підкажіть, за якою процедурою закупівель правильно провести закупівлю: відкриті торги чи переговорна процедура?

Як бути із закупівлею послуг з розподілу природного газу, орієнтовна вартість яких менше 200 тис. грн.?

Закупівля природного газу у ліцензованих постачальників природного газу може здійснюватись замовниками як шляхом проведення конкурсних торгів, так і шляхом проведення переговорної закупівлі, а закупівля послуг з розподілу природного газу в оператора газорозподільної системи — шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.

Оскільки сума з розподілу природного газу менше 200 тис. грн., то на такі послуги установа не проводить процедуру закупівлі, а укладає прямий договір та зазначає таку суму в додатку до річного плану закупівель.

Додамо, що питання закупівлі природного газу та послуг з його розподілу у цьому році досить непросте. Тому пропонуємо уважно ознайомитися з листами Мінекономрозвитку з цього питання «Щодо закупівлі природного газу» від 16.07.2015 р. № 3302-05/23226-06 та «Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу» від 01.12.2015 р. № 3302-05/40083-06.

Якщо звіт про виконання договору було оприлюднено невчасно, що це за собою тягне? Хто слідкує за дотриманням таких термінів?

Відповідальність за порушення законодавства у сфері держзакупівель передбачена ст. 16414 КУпАП, а саме: здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур; застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій) не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), що міститься у документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації); неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства; неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 11900 до 17000 грн.).

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених вище, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 25500 грн.).

Питання безоплатного подання замовником для оприлюднення на веб-порталі інформації про закупівлю та строки оприлюднення, зокрема, звіту про виконання договору перевіряє Держфінінспекція.

При перевірці фахівці цього контролюючого органу керуються Методичними рекомендаціями з проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженими наказом Держфінінспекції від 02.12.2013 р. № 285 (у редакції наказу Держфінінспекції від 13.05.2015 р. № 101).

Новостворене Управління з питань охорони здоров’я нашої ОТГ зареєстроване як самостійний виконавчий орган (окрема юридична особа). Як створити тендерний комітет, якщо у штаті установи тільки дві посадові особи?

До складу комітету з конкурсних торгів повинно входити не менше п’яти осіб. Про це зазначено в ч. 2 ст. 11 Закону про закупівлі.

У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою ніж п’ять осіб, до складу комітету з конкурсних торгів мають входити всі службові (посадові) особи замовника.

Тож у разі, якщо у замовника лише дві посадові особи, іншими членами комітету можуть бути будь-хто з числа працівників установи. І хоча такі працівники не є посадовими (службовими) особами, але в будь-якому випадку це повинні бути саме працівники замовника, а не сторонні особи.

Також майте на увазі: до складу комітету з конкурсних торгів не можуть входити посадові особи та представники учасників, члени їх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Така заборона чітко передбачена ч. 2 ст. 11 Закону про закупівлі.

Із цього питання є роз’яснення Мінекономрозвитку від 29.12.2015 р. № 3302-44010-07-1. Ось висновок із цього документа: «Таким чином, до складу комітету з конкурсних торгів входять працівники замовника, які знаходяться у його штатній чисельності працівників». Роз’яснення можна знайти за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?l… oziasnen33.

Нормативні документи

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон про місцеве самоврядування — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон про ОТГ — Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII.

Закон про статус депутатів — Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV.

Закон про службу в органах МС — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.

Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Закон про закупівлі — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.

Методика оцінки майнаМетодики оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891.

Положення про інвентаризацію — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі