«Працеоплатний» навігатор — 2020

Соцстандарти-2020

Розміри МЗП та прожиткового мінімуму затверджені Законом про Держбюджет — 2020. Що стосується прожиткового мінімуму, то його розміри з 1 січня 2020 року залишаються незмінними — на рівні, який був установлений з 1 грудня 2019 року. Водночас заплановано, що протягом 2020 року цей показник збільшуватиметься двічі: з 1 липня та з 1 грудня. У табл. 1 наведемо розміри прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць, визначені ст. 7 Закону про Держбюджет — 2020.

Розмір прожиткового мінімуму у 2020 році

Таблиця 1

Зауважимо, що у ч. 8 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет — 2020 Кабміну дано завдання здійснити заходи щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка за розрахунками може становити близько 4251,00 грн. з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення.

Чи стане реальністю у 2020 році такий розмір прожитмінімуму — покаже час. Наразі ж застосовуємо ті показники, які вже затверджені у Законі про Держбюджет — 2020.

Що стосується мінзарплати, то з 1 січня 2020 року розмір МЗП становить (ст. 8 Закону про Держбюджет — 2020):

Отже, протягом усього 2020 року діє незмінний розмір МЗП — 4723 грн. (місячний) та 28,31 грн. (погодинний).

Зауважимо, що від розміру прожиткового мінімуму залежить також і розмір державної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Так, ст. 9 Закону про Держбюджет — 2020 рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону № 1768 установлюється у відсотковому співвідношенні до відповідного показника прожитмінімуму і становить для:

• працездатних осіб — 25 %;

• дітей — з 01.01.2020 р. — 85 %, а з 01.07.2020 р. — 130 %;

• осіб, які втратили працездатність та осіб з інвалідністю, — 100 %.

Також ст. 9 Закону про Держбюджет — 2020 передбачено, що у 2020 році рівень забезпечення прожитмінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних та комунальних закладах дошкільної освіти* відповідно до Закону про дошкільну освіту у 2020 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

* Про рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який дає право на звільнення батьків від плати за харчування дітей у ЗДО у 2020 році, читайте у цьому номері журналу у статті «Звільнення від плати за харчування дітей у ЗДО у 2020 році».

Оклади за ЄТС

Відповідно до ст. 6 Закону про оплату праці та ст. 96 КЗпП схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів і організацій, які фінансуються з бюджету, формуються на основі:

• мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого КМУ;

• міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

При цьому мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за ПМПО на 1 січня календарного року (абз. 2 ст. 9 Закону про оплату праці). Як було зазначено вище, станом на 01.01.2020 р. цей показник дорівнює 2102 грн.

У свою чергу, у примітці 1 додатка 1 до постанови № 1298 установлено, що посадові оклади працівників, оплата праці яких базується на ЄТС (працівники закладів освіти, охорони здоров’я, спорту, культури тощо), з 01.01.2017 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду за ЄТС, установленого в розмірі ПМПО на 1 січня календарного року.

Тому, знаючи розмір ПМПО на 01.01.2020 р., неважко розрахувати місячні посадові оклади ЄТС-працівників на 2020 рік. Для цього потрібно оклад (ставку) працівника 2 — 25 тарифного розряду помножити на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому посадові оклади (тарифні ставки), розраховані в гривнях з копійками, округлюють: цифри до 0,5 — відкидають, від 0,5 і вище — округлюють до однієї гривні.

Звичайно, не можна не зазначити, що протягом 2019 року то з’являлись, то зникали проєкти постанов про внесення змін до ЄТС. Особливої уваги заслуговує проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до постанови № 1298», який був розміщений на сайті об’єднань Профспілок (www.spo.fpsu.org.ua) ще у серпні 2019 року.

Зазначеним проєктом пропонувалося підвищити тарифні коефіцієнти, а й відповідно розміри посадових окладів для працівників 6 — 19 тарифних розрядів. Проте 2020 рік настав, а цей проєкт так і не отримав нормативного підґрунтя. Тож цьогоріч при визначенні розмірів окладів працівників-ЄТСників слід застосовувати ті тарифні коефіцієнти, які наведені у додатку 1 до постанови № 1298.

У табл. 2 наведемо розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 1 — 25 тарифних розрядів, які повинні бути встановлені в штатних розписах бюджетних установ з 1 січня 2020 року.

Посадові оклади за ЄТС у 2020 році

Таблиця 2

Збільшення «базового» тарифу за ЄТС з 1 січня 2020 року також вплине на «штатні» оклади робітників, зайнятих обслуговуванням органів держвлади та ОМС, оплата праці яких здійснюється згідно з наказом № 77.

Посадові оклади (тарифні ставки) «обслуговуючих» робітників, які мають бути встановлені в штатних розписах з 01.01.2020 р., необхідно визначити самостійно розрахунковим шляхом.

Для цього потрібно розміри місячних тарифних ставок (посадових окладів), які визначені в додатках 1 — 3 до наказу № 77 станом на 01.05.2016 р., помножити на відповідний коефіцієнт пропорційного підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду.

Цей коефіцієнт з 1 січня 2020 року становить 1,77384

(2102 грн. : 1185 грн.).**

** Детальніше про це читайте у консультації фахівця Мінсоцполітики у статті «Визначаємо оклади «обслуговуючих» робітників з 1 січня 2020 року» цього номера.

Оклади працівників ДЮСШ

З 01.01.2020 р. розпочала діяти постанова № 755, яка встановлює, що у 2020 році при визначенні граничних розмірів посадових окладів директорів, інструкторів-методистів та тренерів-викладачів ДЮСШ слід застосовувати додаткові коефіцієнти підвищення.

При цьому відповідно до п. 1 постанови № 755 при встановленні підвищуючих коефіцієнтів для тренерів-викладачів враховується наявна кваліфікаційна категорія, а для директорів та інструкторів-методистів — категорія ДЮСШ, в якій вони працюють.

Нагадаємо, що кваліфікаційні категорії тренерам-викладачам ДЮСШ установлюються за результатами атестації, яка проводиться відповідно до норм Порядку № 45.

У свою чергу, категорія спортшколи визначається відповідно до Положення № 1216.

Отже, з 1 січня 2020 року посадові оклади директорів, інструкторів-методистів та тренерів-викладачів ДЮСШ підвищуються за двома підставами:

1) загальне підвищення окладів за ЄТС у зв’язку зі збільшенням з 01.01.2020 р. розміру ПМПО (2102 грн.);

2) підвищення згідно із постановою № 755.

При цьому визначати підвищенні оклади, тобто оклади з урахуванням конкретного коефіцієнта підвищення, доведеться самостійно.

Сама собою ця процедура не дуже складна, але, здійснюючи її, слід враховувати декілька важливих моментів.

По-перше, розміри посадових окладів директорів, інструкторів-методистів та тренерів-викладачів ДЮСШ визначаються згідно з додатком 2 до постанови № 1298 та наказом № 2097. Після аналізу їх змісту стає зрозумілим, що посадові оклади для вищезазначених категорій працівників ДЮСШ встановлюються на рівні 10 — 16 тарифних розрядів.

По-друге, постанова № 755 визначає розміри посадових окладів з урахуванням граничних (максимальних) розмірів підвищуючих коефіцієнтів.

Рішення про встановлення конкретного розміру коефіцієнта підвищення приймає директор ДЮСШ.

При цьому що стосується розміру такого коефіцієнта для самого директора, то рішення повинна приймати установа (заклад) вищого рівня.

По-третє, приміткою 2 додатка 1 до наказу № 2097 передбачено, що посадові оклади за розрядами ЄТС визначаються шляхом множення окладу працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 0,5 — відкидаються, від 0,5 і вище — округлюються до однієї гривні.

Проте у постанові № 755 не сказано про округлення посадових окладів після застосування підвищуючого коефіцієнта.

Тому округлювати оклади після їх підвищення на відповідний коефіцієнт не потрібно. Відповідно вони визначаються у гривнях з копійками.

Далі в табл. 3 наведемо граничні розміри посадових окладів з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів.

Граничні розміри посадових окладів працівників ДЮСШ у 2020 році

Таблиця 3

Оплата праці педагогічних працівників

Ще у липні 2019 року минулий Уряд під головуванням Прем’єр-міністра України В. Гройсмана затвердив нові «оплатні» умови для педагогічних працівників. Мова йде про постанову № 822. Зазначена постанова набула чинності 30 серпня 2019 року, але нові «оплатні» умови повинні були розпочати діяти з 1 січня 2020 року.

Так, згідно із постановою № 822 оклади педагогів з 1 січня повинні були розраховуватись шляхом множення ПМПО на 1 січня календарного року на встановлений коефіцієнт. Розміри коефіцієнтів зазначені у відповідних схемах посадових окладів, що додаються до постанови № 822. Усього таких схем — 3, а саме:

• схема посадових окладів (ставок зарплати) педагогічних працівників на період до 2023 року;

• схема посадових окладів науково-педагогічних працівників на період до 2023 року;

• схема посадових окладів керівних, наукових та інших працівників до 2023 року.

При цьому зазначені схеми повинні були застосовуватись поетапно.

Спочатку з 1 січня 2020 року повинна була запрацювати схема посадових окладів педагогічних працівників. А з 1 вересня — дві інші схеми.

Зауважимо, що згідно з постановою № 822 найменший розмір посадового окладу педагогічного працівника з 1 січня 2020 року повинен був становити 2,5 розміру ПМПО на 1 січня 2020 року тобто 5255 грн.

(2102 грн. х 2,5).

Однак задуманому збутися не судилося. На заваді стала постанова № 1044, яка призупинила дію постанови № 822 на 2020 рік.

Відповідно нові схеми посадових окладів педагогів розпочнуть діяти лише з 1 січня 2021 року.

У нинішньому Уряді такі дії пояснили тим, що у Держбюджеті-2020 відсутні кошти на реалізацію постанови № 822.

Натомість із 1 січня 2020 року для деяких категорій педагогічних працівників встановлені своєрідні «бонуси».

Так, відповідно до постанови № 1028 учителям ЗСО, які мають стаж педагогічної роботи до 10 років, у 2020 році виплачуватиметься допомога у розмірі 10 ПМПО.

Причому як розрахунковий показник до уваги береться рівень ПМПО станом на 01.01.2020 р. (2102 грн.). А це означає, що розмір такої допомоги становить 21020 грн.

(2102 грн. х 10).

Ця виплата здійснюється за рахунок видатків, передбачених у додатку 3 до Закону про Держбюджет — 2020 за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти», обсяги якої затверджено в сумі 3753209,8 тис. грн.

При цьому згідно з п. 7 ст. 20 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проєкти порядків використання коштів державного бюджету (у тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними Законом про Держбюджет) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом про Державний бюджет України.

Отже, порядок виплати допомоги вчителям ЗСО має бути розроблено та затверджено протягом місяця.

Крім того, згідно з проєктом постанови КМУ «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти» педпрацівникам ЗДО з 01.01.2020 р. планується встановити надбавку в розмірі 20 % посадового окладу. Вона буде встановлена на весь обсяг педагогічного навантаження, яке виконує працівник, а її виплата здійснюватиметься за рахунок коштів засновника ЗДО.

Детальніше про порядок виплати допомоги вчителям ЗСО та надбавки педагогам ЗДО ми розповімо в наступних номерах нашого журналу. Тож стежте за публікаціями.

Отже, цьогоріч оклади для педпрацівників визначаються за ЄТС.

Що ж стосується інших «оплатних» умов для педагогів, то у 2020 році доведеться керуватись нормативкою, яка діє вже не перший рік, а саме постановою № 1298, наказом № 557 та Інструкцією № 102 (ср. ). До того ж протягом усього 2020 року продовжують діяти постанови, які встановлюють підвищення посадових окладів для:

• педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на 10 % згідно з постановою № 22 (див. журнал «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 5, с. 23);

• педагогічних працівників, які отримують зарплату за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів на 10 % згідно з постановою № 695 (див. журнал «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 32, с. 28);

• педагогічних працівників спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів), які перебувають у сфері управління Мінкультури і оплата праці яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету на 10 % згідно з постановою № 1100;

• науково-педагогічних працівників на 11 % згідно з постановою № 36 (див. журнал «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 6, с. 24).

Адже у тексті цих постанов не встановлено обмеження щодо строку їх дії та й навряд чи Кабмін щороку буде оновлювати тексти зазначених нормативних документів.

Оплата праці держслужбовців

В «оплатних» умовах держслужбовців з 1 січня 2020 року відбулось чимало змін.

Вирішальну роль у цих змінах відіграв Закон про перезавантаження влади, який набрав чинності 25.09.2019 р.

Але більшість його норм розпочали діяти саме з 2020 року. Зокрема, з 01.01.2020 р. була повністю змінена редакція ст. 51 Закону про держслужбу, яка визначає порядок установлення посадових окладів держслужбовців.

Але про все це по порядку.

Оклади

Нагадаємо, що посадові оклади держслужбовців прив’язані до ПМПО. З 01.01.2020 р. набрала чинності ч. 3 ст. 51 Закону про держслужбу, яка встановлює, що мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів ПМПО. Як бачимо, у ч. 3 ст. 51 Закону про держслужбу не зазначено, що мінімальний оклад держслужбовця прив’язаний до ПМПО з 1 січня.

А тому можна припустити, що він буде змінюватися протягом 2020 року у зв’язку зі зростанням рівня ПМПО протягом року.

Але ні! Наразі вже існує проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 11.10.2019 р. № 2260».

Ним передбачається внести зміни до ч. 3 ст. 51 Закону про держслужбу та прив’язати розмір мінімального окладу на посаді держслужби до ПМПО станом на 1 січня календарного року.

Проте у будь-якому разі з 1 січня 2020 року мінімальний оклад держслужбовця становить 4204 грн.

(2102 грн. х 2).

До речі, саме такий розмір мінімального окладу закладений до проєкту постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15».

Він розміщений на сайті об’єднань Профспілок (www.spo.fpsu.org.ua).

Зазначеним проєктом планується затвердити Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році. Відзначимо, що на сьогодні підкатегорії посад держслужби не визначено.

При цьому у п. 5 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про перезавантаження влади Уряду надано вказівку до 01.01.2020 р. забезпечити прийняття нормативно-правових актів щодо визначення підкатегорій посад держслужби, а також затвердження класифікації (каталогу) посад на держслужбі.

Сподіваємось, що найближчим часом Кабмін виконає зазначене доручення.

Але повернемось до проєкту Схеми посадових окладів держслужбовців.

Уважно переглянувши її зміст, помічаємо, що у 2020 році порядок установлення окладів держслужбовців змінився (ч. 1 ст. 51 Закону про держслужбу).
Так, якщо у 2019 році для встановлення розмірів посадових окладів посади держслужби було поділено на дев’ять груп оплати праці, а самі держоргани за юрисдикцією — на три рівні, то з 1 січня 2020 року з метою встановлення розмірів окладів держоргани поділені на 5 рівнів:

1) Апарат Верховної Ради України, Секретаріат КМУ, постійно діючий допоміжний орган, створений Президентом України, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Рахункова палата, Конституційний Суд України, Верховний Суд, Офіс генерального прокурора;

2) міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який установлений законом, апарати (секретаріати) вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) інші органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

4) держоргани, юрисдикція яких поширюється на територію АР Крим, однієї або декількох областей, міст Києва та Севастополя;

5) держоргани, юрисдикція яких поширюється на територію одного або декількох районів, районів у містах, містах обласного значення.

Крім того, у 2020 році при визначенні розмірів окладів держслужбовців вже не застосовуються коефіцієнти співвідношення до мінімального розміру посадового окладу (2 ПМПО).

Натомість у Схемі посадових окладів держслужбовців установлені «тверді» розміри окладів, і для деяких посад ці розміри виявляються менше, ніж суми, розраховані за «старими» правилами.

Детальніше про розміри окладів держслужбовців ми поговоримо після затвердження Схеми посадових окладів держслужбовців на 2020 рік (на момент підготовки номера постанова не затверджена). Як тільки це станеться, ми обов’язково вас проінформуємо на сторінках нашого видання.

Доплати та надбавки

Зауважимо, що відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про перезавантаження влади на два роки (2020 — 2021) продовжено строк виплати додаткових стимулюючих виплат держслужбовцям.

Так, згідно із абз. 8 п. 14 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про держслужбу керівники держслужби мають право встановлювати держслужбовцям додаткові стимулюючі виплати у вигляді надбавок за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи. Додаткові стимулюючі виплати виплачуються у відсотках до посадового окладу в межах економії фонду оплати праці. Конкретний розмір таких виплат визначає керівник держоргану самостійно.

Премії

Як у 2019-му, так і у 2020 році продовжують діяти «преміальні» обмеження, встановленні у абз. 4 ч. 3 ст. 50 та ч. 7 ст. 52 Закону про держслужбу, згідно із якими:

• загальний розмір премій, які може отримати держслужбовець за рік, не може перевищувати 30 % фонду його посадового окладу за рік;

• фонд преміювання держоргану встановлюється у розмірі 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.

Держслужба за контрактом

З 1 січня 2020 року розпочали діяти положення ст. 31¹ Закону про держслужбу, у якій зазначено, що з особою, яка призначається на посаду держслужби, може бути укладено контракт у порядку, затвердженим Кабміном.

Зауважимо, що «оплатні» умови держслужбовців, з якими укладається контракт, будуть визначені КМУ за поданням Національного агентства України з питань державної служби. Отже, чекаємо від Уряду та Нацдержслужби затвердження відповідної «працеоплатної» нормативки для держслужбовців-контрактників.

До речі, для держслужбовців-контрактників Законом про перезавантаження влади з 01.01.2020 р. у п. 3 ч. 3 ст. 50 Закону про держслужбу було встановлено право на отримання додаткової місячної і квартальної премій за належне виконання умов контракту. Але, імовірніше, така премія не буде виплачуватись, адже проєктом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 11.10.2019 р. № 2260» планується взагалі виключити п. 3 ч. 3 ст. 50 Закону про держслужбу.

Оклади в ОМС

Що стосується окладів посадовим особам і службовцям ОМС, то з 1 січня 2020 року вони залишаються на тому самому рівні, тобто на рівні червня 2019 року (згідно з постановою № 525).

При цьому найменший розмір окладу для посадової особи ОМС становить 3100 грн., а для службовця ОМС — 3000 грн.

Чи будуть підвищені посадові оклади працівників ОМС у 2020 році? Залишається лише вірити у краще.

Протягом двох останніх років підвищення окладів для зазначеної категорії працівників відбувалося не раніше травня-червня. Сподіваємось, що цьогоріч працівники ОМС отримають належне підвищення окладів раніше.

Але поки з усних роз’яснень фахівців Мінсоцполітики з 01.01.2020 р. не планується внесення змін до схем посадових окладів, затверджені в додатках 48 — 55 до постанови № 268.

Отже, посадові оклади посадових осіб та службовців ОМС з 1 січня 2020 року залишаються на рівні 2019 року.

Коригування «середньої» та індексація

Коригування середнього заробітку

Як відомо, підвищення посадових окладів працівників на законодавчому рівні впливає на проведення коригування їх заробітної плати під час розрахунку середнього заробітку відповідно до Порядку № 100.

Так, згідно з абз. 1 п. 10 цього Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства як в розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, зарплата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Коефіцієнт коригування (підвищення) при цьому визначається шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення, на його оклад (тарифну ставку) до підвищення*** (див. листи Мінсоцполітики від 11.01.2016 р. № 11/13/84-16 та від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416).

*** Таблицю з коефіцієнтами для коригування зарплати при виході у відпустку у січні 2020 року див. у статті «Коефіцієнти для коригування зарплати при виході у відпустку у січні 2020 року (оклади за ЄТС)» цього номера.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді визначається середньоденний (годинний) заробіток.

У випадках коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів) (абз. 2 п. 10 Порядку № 100). Тобто коригуванню підлягає тільки середній заробіток у частині днів після підвищення посадового окладу.

Якщо середній заробіток нараховують у місяці підвищення посадових окладів, то на коефіцієнт підвищення коригують зарплату всього розрахункового періоду (див. лист Мінпраці від 05.12.2005 р. № 06-4/165).

Зауважимо, що коригуванню підлягають усі виплати, розраховані виходячи із середнього заробітку згідно з Порядком № 100: відпускні, сума компенсації за невикористану відпустку, оплата періоду перебування працівника у відрядженні виходячи з розміру «середньої», матдопомоги в розмірі середнього заробітку, оплата періоду служби на особливий період (строкової та контрактної служби) тощо.

Далі розглянемо на прикладах, як коригувати «середню» у разі підвищення окладів.

Оскільки посадовий оклад працівника було підвищено з 01.01.2020 р., то заробіток за січень — грудень 2019 року (який враховують при розрахунку відпускних) має бути відкоригований на коефіцієнт його підвищення. Він визначається таким чином:

3237 : 2958 = 1,0943,

де 3237 — посадовий оклад за 7 тарифним розрядом за ЄТС з 1 січня 2020 року;

2958 — посадовий оклад за 7 тарифним розрядом за ЄТС з 1 січня 2019 року

Далі визначимо відкоригований заробіток за розрахунковий період:

52392 грн. х 1,0943 = 57332,57 грн.

Середньоденна зарплата становить:

57332,57 грн. : (365 к. дн. - 11 к. дн.) = 161,96 грн,

де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді, що включаються до розрахунку;

11 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період.

Сума відпускних дорівнює:

161,96 грн. х 24 к. дн. = 3887,04 грн.

У зазначеному випадку зарплату в розрахунковому періоді, а також з 26 по 31 грудня 2019 року не коригуємо. Проте тут враховуємо, що під час відпустки працівника йому був підвищений оклад (з 01.01.2020 р.).

Отже, це зобов’язує провести коригування вже нарахованих відпускних****, але не за весь період, а лише за дні з дати підвищення, тобто з 01.01.2020 р. по дату закінчення відпустки.

**** Детальніше про коригування відпускних див. у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 21, с. 18.

Відкоригуємо середню зарплату:

146,25 грн. х 1,0943 = 160,04 грн.

Оскільки на період відпустки припадає 2 святкових та неробочих дні (1 та 7 січня), відпустка продовжується на ці дні, але ці дні не оплачуються. Тому оплаті за відкоригованим заробітком підлягають 8 к. дн.

Таким чином працівникові слід доплатити:

(160,04 грн. х 8 к. дн.) - (146,25 грн. х 8 к. дн.) = 110,32 грн.

Також враховуйте, що за непроведення коригування (невиконання вимог п. 10 Порядку № 100) роботодавцю «світить» штраф у розмірі 1 МЗП (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП) як за порушення інших вимог трудового законодавства (див. лист Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16), а його посадовим особам — адмінштраф у загальному випадку у розмірі від 510 до 1700 грн. (ст. 41 КпАП).

Індексація зарплати

Січень 2020 року — місяць підвищення посадових окладів є «базовим» для працівників з оплатою за ЄТС, робітників ОМС та держорганів, а також держслужбовців (звичайно, за умови, що оклади останніх будуть підвищенні з 01.01.2020 р.). Тому в січні 2020 року зарплату зазначених категорій працівників не індексують. З лютого 2020 року починаємо розрахунок нового індексу до перевищення порогу індексації 103 %.

А от для посадових осіб та службовців ОМС базовим залишається червень 2019 року.

У січні 2020 року право на поточну індексацію у зазначеної категорії працівників не настало (детальніше про індексацію зарплати працівників-бюджетників у січні 2020 року читайте встатті «Чи індексувати зарплату у січні 2020 року?» цього номера).

Нові розміри ПСП

Розміри ПСП і граничної зарплати для застосування ПСП у 2020 році змінилися.

Це пов’язано зі зміною розміру ПМПО на 1 січня 2020 року порівняно з цим же показником на 1 січня 2019 року.

Наведемо в табл. 4 нові розміри ПСП та граничної зарплати, до якої застосовується ПСП.

Розміри ПСП у 2020 році

Таблиця 4

Нагадаємо, що ПСП застосовують тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплати (п.п. 169.2.1 ПКУ).

Причому місце застосування ПСП платник податків обирає самостійно шляхом подання заяви про обрання місця застосування ПСП, яку складають у довільній формі.

При цьому за зразок можна взяти форму заяви, затверджену наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461, але із зазначенням реквізитів, що відповідають нормам ПКУ.

Розміри мінімального та максимального соцвнеску, лікарняних та декретних

ЄСВ

При визначенні сум ЄСВ, що підлягають сплаті, важливо визначити:

• максимальну величину бази нарахування ЄСВ;

• мінімальний страховий внесок, установлений для певних категорій працівників.

Наведемо розміри цих показників на 2020 рік у табл. 5 та 6.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2020 році

Таблиця 5

Мінімальний страховий внесок у 2020 році

Таблиця 6

Що стосується основних правил виконання вимог сплати ЄСВ з МЗП, то у 2020 році вони не змінилися.

Так, у разі якщо база нарахування ЄСВ основного працівника — без інвалідності (зарплата, лікарняні, декретні) не перевищує розміру МЗП, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ (22 %) за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відробітку усіх робочих днів звітного місяця.

За нинішніх умов сума ЄСВ з МЗП становить 1039,06 грн.

При цьому вимога щодо нарахування ЄСВ з МЗП не застосовується:

1) до зарплати (доходу) з джерелом не за основним місцем роботи:

• щодо працівників — зовнішніх сумісників. Але якщо працівник — внутрішній сумісник (між працівником і роботодавцем укладено два різні трудові договори: за основною посадою та за сумісництвом), то з МЗП порівнюйте загальну суму нарахованих у звітному місяці виплат, що входять до бази стягнення ЄСВ, тобто як за основною посадою, так і за сумісництвом;

• щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ. Але у випадку коли фізична особа в одного й того ж роботодавця отримує одночасно дохід у вигляді заробітної плати та винагороди за договором ЦПХ, при цьому база нарахування ЄСВ є меншою за розмір МЗП, то ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ у розмірі 22 % (підкатегорія 201.04.01 Бази податкових знань («ЗІР»);

2) до зарплати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 %;

3) до зарплати (доходів) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів (УТОГ і УТОС), працівників підприємств і організацій громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка ЄСВ 5,3 % і 5,5 % відповідно;

4) якщо працівник прийнятий або звільнений протягом місяця (при цьому якщо працівника прийнято в перший робочий (не календарний) день звітного місяця або звільнено в останній робочий (не календарний) день звітного місяця і він відпрацював повністю норму робочого часу, вимогу про сплату ЄСВ з МЗП виконувати потрібно);

5) відсутня база для нарахування ЄСВ (наприклад, працівник був у відпустці без збереження зарплати або був відсутній на роботі увесь місяць через прогул).

Сумові обмеження для лікарняних та декретних

Як у минулому році, так і в новому продовжують діяти максимальні та мінімальні «межі» для сум лікарняних і декретних. Нагадаємо, що у нас діють спеціальні обмеження для страхових виплат для тих працівників, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців. Загальні обмеження діють для всіх інших застрахованих осіб.

Застосовуючи спеціальне обмеження для лікарняних, слід враховувати таке: якщо за останні 12 календарних місяців перед настанням хвороби працівника (його дитини) його страховий стаж не перевищує 6 місяців, то денна виплата (середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного) для нарахування лікарняних має бути не більше розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день

(155,16 грн. (4723 грн. : 30,44)).

Що стосується спеціального обмеження для декретних, то тут якщо за останні 12 календарних місяців перед виходом у декретну відпустку страховий стаж працівниці не перевищує 6 місяців, то середньоденна зарплата для нарахування декретної допомоги має бути:

1) не менше розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день (155,16 грн.) — для допомоги за основним місцем роботи;

2) не більше 2 МЗП з розрахунку на 1 календарний день (310,32 грн.).

Застосовуючи загальне обмеження для допомоги по вагітності та пологах (працівниці за основним місцем роботи незалежно від страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням декретної відпустки), слід враховувати таке: якщо фактична середньоденна зарплата менше розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день, то декретна допомога повинна бути розрахована виходячи з розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день — 155,16 грн.

Що стосується максимального розміру декретних та лікарняних (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), то як в минулому, так і в новому році їх суми не мають бути вищі за розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ з розрахунку:

• на день 2327,37 грн.

(15 х 4723/30,44);

• на повний місяць 70845 грн.

(15 х 4723 грн.).

Враховуючи зазначене, у табл. 7 наведемо «межі» для страхових виплат.

«Межі» лікарняних і декретних для працівників у 2020 році

Таблиця 7

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку відпускних у 2020 році

При розрахунку середньої зарплати для оплати періоду відпустки (виплати компенсації за невикористану відпустку) кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку, залежить від кількості календарних днів у розрахунковому періоді та кількості святкових (неробочих) днів, що припадають на розрахунковий період. Враховуйте, що 2020 — високосний рік і у лютому кількість календарних днів складає 29. Тому у розрахунковому періоді, куди потрапляє лютий-2020, кількість календарних днів буде дорівнювати 366.

У табл. 8 наведемо розраховані (готові) показники, необхідні при розрахунку відпускної «середньої» у 2020 році.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку відпускних у 2020 році

Таблиця 8