1 Див. журнал «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 38, с. 7 та 13.
Як ви зрозуміли, мова піде про Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація). Її форма затверджена рішенням НАЗК від 10.06.2016 р. № 3. Заповнюють та подають її лише в електронному вигляді через сайт НАЗК.
ВАЖЛИВО!
НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
Під час підготовки цього номера відбулася резонансна подія.
Конституційний Суд України рішенням від 27 жовтня 2020 р. № 13-р/2020 визнав неконституційними деякі норми антикорупційного законодавства. Вони стосуються, зокрема, повноважень НАЗК щодо перевірки декларацій та надання публічного доступу до них. А також відповідальності за недостовірне декларування (деталі — в статті «Мінфін підготував зміни до меморіальних ордерів та додасть оборотну відомість запасів» цього номера).
Як наслідок, НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення.
Водночас портал подання декларацій функціонує. А от переглянути раніше подані декларації неможливо.
Також КСУ позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А це може стати на заваді реалізації результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів, обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок. Чекаємо на вирішення цього питання у найближчі строки.
Зауважимо, що сам по собі обов’язок декларування не скасовано. Тому далі розглянемо, з якими деклараціями матимуть справу учасники виборчого процесу.
Суб’єкти декларування
Чи є члени виборчих комісій суб’єктами декларування?
На це запитання відповідь нам дають фахівці НАЗК — у роз’ясненні № 12.
2 Роз’яснення НАЗК від 13.01.2020 р. № 1.
Згідно з пп. «ж» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 17003 суб’єктами декларування є члени Центральної виборчої комісії. Крім того, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3акону № 1700 визначено, що суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті.
3 Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
Згідно із ч. 7 ст. 33 ВКУ4, дільничні виборчі комісії (ВК) не є юридичними особами. А тому члени таких комісій не є суб’єктами декларування.
4 Виборчий кодекс України від 19.12.2019 р. № 396-IX.
А от окружні та територіальні ВК є юридичними особами публічного права (ч. 7 ст. 33 ВКУ). При цьому відповідно до ч. 8 ст. 33 ВКУ територіальні ВК є постійно діючими органами. Водночас, як випливає зі змісту ст. 203 та 208 ВКУ, формування складу територіальних ВК здійснюється щоразу під час організації місцевих виборів. Тому члени таких комісій здійснюють відповідну діяльність на тимчасовій основі. Отже, робота членів ВК носить тимчасовий характер без призначення на посаду як за основним місцем роботи.
Висновок: голова, заступник голови, секретар та інші члени окружних та територіальних ВК не можуть вважатися посадовими особами юридичних осіб публічного права в розумінні Закону № 1700 і тому не є суб’єктами декларування.
Чи стосується обов’язок декларування посадових осіб ОМС, які ліквідуються?
Так. Відповідно до пп. «б» і «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, з числа осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, посадові особи місцевого самоврядування.
Тут нагадаємо, що до посадових осіб місцевого самоврядування належать, зокрема, головні бухгалтери5 органів місцевого самоврядування (ОМС). Тому, якщо мова йде про звільнення через ліквідацію ОМС, то головний бухгалтер та інші посадові особи такого органу потраплять під обов’язок декларування.
5 До якої категорії посад в ОМС належить головбух місцевої ради — дивись у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 40, с. 3.
Які існують типи декларацій?
Стаття 45 Закону № 1700 та Порядок формування реєстру декларацій6 передбачають 4 типи декларацій, які подають особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і прирівняні до них особи.
6 Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням НАЗК від 10.06.2016 р. № 3.
Їх перелік наведений у таблиці нижче.
| Назва та законодавча норма | Правила подання |
| Щорічна декларація | Подається у період з 00 годин 00 хвилин 1 січня до 00 годин 00 хвилин 1 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація |
| Декларація перед звільненням (абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700) | Подається не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Вона охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування. Містить інформацію станом на останній день такого періоду — день припинення відповідної діяльності |
| Декларація після звільнення (абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700) | Подається з 00 годин 00 хвилин 1 січня до 00 годин 00 хвилин 1 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація |
| Декларація кандидата на посаду (абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1700) | Подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством. Також подають особи після обрання на посади депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, на посади сільських, селищних, міських голів. Ці особи подають таку декларацію протягом 15 календарних днів з дня набуття повноважень |
Яку саме декларацію потрібно подати, залежить від обставин, що виникли через проведення виборів: чи то призначення на посаду, чи то навпаки — звільнення з неї.
При цьому кожен із цих випадків може мати особливі ситуації. У такому разі виникає запитання: «А що, якщо…?». Тож давайте розглянемо можливі ситуації більш детально.
Декларація кандидата на посаду
Чи подають декларацію кандидати в депутати обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, на посади сільських, селищних, міських голів?
Декларацію кандидата на посаду подають особи, уже обрані депутатом або головою. Ось такий каламбур виходить. Давайте розберемось.
Відповідно до ч. 1 ст. 226 ВКУ кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом, подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону № 1700 (ср. ).
А що ж говорить про цей обов’язок Закон № 1700?
Ще на початку 2020 року кандидати у депутати обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост були віднесені до суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону.
Але все змінилось. З 23.07.2020 р. Закон № 8057 виключив кандидатів із вказаної норми.
7 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 р. № 805-IX.
Також відтоді у ч. 3 ст. 45 Закону № 1700 встановлено, що особи, які балотуються кандидатами у депутати місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів, до призначення або обрання на відповідну посаду не подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Ці особи подають таку декларацію протягом 15 календарних днів з дня набуття повноважень відповідно депутата або голови.
На це також звернули увагу фахівці НАЗК у роз’ясненні від 27.08.2020 р. № 98.
8 Роз’яснення НАЗК від 27.08.2020 р. № 9.
Там же вони зауважують, що подавати потрібно саме декларацію кандидата на посаду. Чому? А тому, що вона вказана у п.п. 4 п. 5 Порядку формування реєстру декларацій.
Хоча у самій цій нормі зазначено, що декларація кандидата на посаду подається відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1700 до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
З одного боку так, декларація подається відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1700. Але уже після призначення або обрання особи на посаду, а не до.
Вочевидь, до Порядку формування реєстру декларацій просто не внесли зміни стосовно особливостей подачі декларації кандидатами, для яких вибори пройшли успішно. От і виходить, що новообрані депутати та голови подають декларацію кандидата на посаду, хоча вони вже є діючими керманичами місцевого самоврядування.
Отже, кандидати, які ще тільки балотуються в депутати місцевих рад та на посади голів місцевих органів влади, до проведення виборів не повинні подавати декларації.
Однак, подати декларацію кандидата на посаду за минулий рік потрібно, якщо:
1) особа обрана депутатом місцевої ради. Декларація подається протягом 15 календарних днів із дня відкриття першої сесії ради (ч. 2 ст. 4 Закону № 939);
9 Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV.
2) особа обрана сільським, селищним або міським головою. Декларацію необхідно подати протягом 15 календарних днів після складення присяги на пленарному засіданні відповідної ради, на якому територіальною ВК оголошується рішення щодо обрання та реєстрації особи (ч. 1 ст. 42 Закону про місцеве самоврядування10).
10 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
Як вже було сказано раніше, така декларація охоплює минулий рік (що передує року обрання). Тому, якщо особа вже подавала декларацію за минулий рік (наприклад, щорічну), то подавати декларацію повторно не потрібно. Адже обов’язок подання декларації, визначений у ч. 3 ст. 45 Закону № 1700, вже виконано.
Декларація перед звільненням
Декларація хоча і називається «перед звільненням», але подають її фактично вже після нього. А називається вона так тому, що охоплює період перед звільненням, який раніше «не засвітився» у деклараціях за інші період.
Тож фактично цей обов’язок покладається на вже колишніх депутатів, голів рад та інших посадових осіб ОМС. Виконати його слід не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності.
Проте може бути таке, що після звільнення особа займає нову посаду. І вона також пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Тож виникає наступне запитання.
Чи подається декларація перед звільненням у разі, якщо нова посада особи також пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування?
На це запитання можна знайти відповідь у роз’ясненні № 1.
Звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу і у зв’язку з цим звільнилася з роботи в одному органі і прийнята на роботу в інший орган наступного робочого дня (без врахування вихідних днів), не вважається припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. У такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці. Тому декларацію подавати не потрібно.
Як бачимо, у роз’ясненні вказані дві підстави звільнення: за переведенням або прийняттям до іншого органу за результатами конкурсу. Проте акцент зроблений на відсутності перерви у роботі (вихідні дні не рахуються) та на зміні лише посади або інших істотних умов праці.
Тому, на нашу думку, не слід звужувати коло лише до двох вказаних підстав звільнення. У будь-якому випадку, якщо припиняються повноваження та особу знову призначають на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, то декларацію подавати не потрібно.
Аргументи тут ті ж самі: немає перерви у роботі, змінюються лише посада або інші істотні умови праці. Таке може бути, наприклад, у випадку повторного обрання особи місцевим головою (тут навіть і посада не змінюється), звільнення з посади депутата та обрання головою.
З іншого боку, виходить, якщо перерва у роботі була (крім вихідних днів), то подавати таку декларацію потрібно.
Ба більше. НАЗК зауважує: якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації перед звільненням декілька разів, кожна з них має охоплювати період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.
Наприклад, особа подала декларацію перед звільненням за період з 01.01.2020 р. по 01.03.2020 р. Потім вона була прийнята на іншу роботу, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. З такої посади вона була звільнена з 01.12.2020 р. У такому випадку потрібно подати декларацію перед звільненням за період з 02.03.2020 р. по 01.12.2020 р.
Декларація після звільнення
Декларація після звільнення подається за рік, у якому відбулося звільнення. Зробити це слід до 1 квітня наступного року.
І тут знову ж таки виникає запитання, схоже на те, що стосується декларації перед звільненням:
Чи подається декларація після звільнення, якщо суб’єкт декларування продовжує виконання функцій держави або місцевого самоврядування?
Ні, не подається, якщо такий суб’єкт декларування до 1 квітня наступного року знов розпочинає діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а» і «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, і подає щорічну декларацію.
Таку відповідь на поставлене запитання надають фахівці НАЗК у роз’ясненні № 1.
Річ у тім, що строки подання декларації після звільнення та щорічної декларації збігаються. Різниця в тому, що декларацію після звільнення подають особи, які вже не виконують функції держави або місцевого самоврядування. І тому вони не повинні подавати щорічну декларацію.
Якщо ж особа знову зайняла посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, то вона за минулий рік подає щорічну декларацію.
А тому декларацію після звільнення подавати немає потреби.
Простіше кажучи, аби відзвітувати за минулий рік, слід подати одну із двох декларацій: щорічну або після звільнення.
