1 Початок цієї теми ми розглядали в статті «Усунення наслідків негоди: оформлюємо документи» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 32 та № 40).
Ліквідація надзвичайних ситуацій: за рахунок яких джерел
Почнемо з того, що з’ясуємо, які саме органи вирішують питання щодо фінансування заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Окремо визначимо, які джерела для фінансування таких видатків передбачено законодавством.
Якими документами будемо керуватись, аби з’ясувати ці питання?
Частково відповіді є в розд. III гл. 4 КЦЗ2, оскільки саме в цьому розділі наведено повний перелік повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
2 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI.
Але основний документ, який нам стане у нагоді, — Порядок № 1403.
3 Порядок фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затверджений постановою КМУ від 04.02.99 р. № 140.
Адже саме у цьому документі визначено механізм фінансового забезпечення заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру, ліквідації наслідків зазначених ситуацій та соціальних надзвичайних ситуацій, удосконалення системи обліку коштів, що виділяються на такі цілі, та контролю за їх використанням.
Зокрема, у цьому Порядку зазначено, що фінансування заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюють центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. З огляду на це, саме органи державної влади та місцевого самоврядування мають повноваження не тільки здійснювати заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, але й створювати та використовувати матеріальні резерви для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Увага!
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій — це проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.
Як зазначено в п. 3 Порядку № 140, фінансове забезпечення витрат, пов’язаних із виконанням органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень у сфері цивільного захисту, здійснюють за рахунок коштів місцевого та державного бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.
Отже, для установ та організацій, які потребують допомоги щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, основними джерелами витрат є кошти державного та місцевих бюджетів.
Від чого ж залежить, з якого бюджету варто розраховувати на фінансову допомогу?
Згідно з Порядком № 140 фінансування заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах усіх форм власності, здійснюють відповідно до їх рівнів, а саме:
• об’єктового рівня — за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла чи може виникнути надзвичайна ситуація;
• місцевого і регіонального рівнів — за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла чи може виникнути надзвичайна ситуація, і додатково — за рахунок районних резервів (місцевий рівень) та резервів обласних, Київської міської державної адміністрації (регіональний рівень), створених відповідно до законодавства;
• державного рівня — за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на такі цілі, в тому числі частково — з резервного фонду державного бюджету.
Таким чином, джерело фінансування зазначених видатків залежить від того, який рівень встановлено для тієї чи іншої надзвичайної ситуації (об’єктовий, місцевий, регіональний чи державний).
Нагадаємо, що інформацію про визначення рівня надзвичайної ситуації надає ДСНС та зазначає про це в експертному висновку про рівень надзвичайної ситуації.
Виходить, що на механізм та порядок фінансування заходів з ліквідації надзвичайних наслідків не впливає, з якого бюджету фінансується та чи інша установа (з державного чи місцевого).
З огляду на це, залежно від встановленого рівня надзвичайної ситуації рішення про виділення коштів приймають такі органи:
• Кабмін — при виділенні коштів з державного бюджету;
• обласна державна адміністрація — при виділенні коштів з обласного бюджету,
• місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування — при виділенні коштів з місцевого бюджету;
• суб’єкти господарювання — у разі виділення власних коштів.
Крім того, серед повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту є створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Що мається на увазі під матеріальним резервом?
Йдеться про запаси матеріальних цінностей, зокрема будівельних і пально-мастильних матеріалів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріальних цінностей, призначених для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання допомоги постраждалому населенню, проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів.
Такі резерви створюють органи державної влади та місцевого самоврядування для здійснення заходів, спрямованих на запобігання і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та надання термінової допомоги постраждалому населенню з урахуванням вимог Порядку № 7754.
4 Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затверджений постановою КМУ від 30.09.2015 р. № 775.
Залежно від того, за рахунок яких джерел здійснюють фінансування заходів, пов’язаних із ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, законодавством встановлено певні правила та вимоги щодо формування та напрямів використання коштів.
Далі розглянемо ці питання детально.
Резервний фонд бюджету: як використовувати кошти
Переважно кошти для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій виділяють із резервного фонду.
Розмір резервного фонду бюджету встановлюють Законом про держбюджет або рішенням про місцевий бюджет загальною сумою без визначення головного розпорядника бюджетних коштів.
Важливо!
Резервний фонд бюджету формують для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету.
Правові засади розподілу резервного фонду державного бюджету регламентовано ч. 2 ст. 24 БКУ. При цьому розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету здійснюють за рішенням КМУ, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.
Загальні вимоги щодо напрямів використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету, питання щодо процедури, пов’язаної з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання, визначено в Порядку № 4155. Також у цьому документі описано механізм подання та розгляду звернень про виділення коштів із резервного фонду бюджету.
5 Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, затверджений постановою КМУ від 29.03.2002 р. № 415.
Тож з огляду на норми Порядку № 415, Порядку № 140 та керуючись повноваженнями, наданими КЦЗ та Законом № 2806, органи місцевого самоврядування розроблюють та затверджують місцеві порядки формування та використання коштів резервного фонду відповідного бюджету.
6 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
Оскільки левова частина заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та фінансове навантаження все ж таки лягають на плечі місцевих бюджетів, зазначені документи необхідно підготувати заздалегідь. Адже коли вже трапиться біда, то, погодьтесь, буде зовсім не до того, щоб згадувати, чи все враховано у місцевому документі.
Тому радимо заздалегідь розробити основні документи щодо виділення коштів та матеріальних цінностей як на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, так і на запобігання виникнення таких ситуацій.
Для наочності наведемо перелік документів, які подають для підготовки розпорядження про виділення коштів з резервного фонду обласного бюджету.
| У разі виникнення надзвичайної ситуації | |
| 1 | Звернення про виділення коштів з резервного фонду бюджету подає голова районної державної адміністрації, міський голова для міст обласного значення. У зверненні зазначають: • напрями використання коштів резервного фонду бюджету; • головного розпорядника бюджетних коштів, якому пропонується виділити кошти з резервного фонду бюджету (у разі необхідності); • обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету; • підстави для здійснення заходів за рахунок бюджету (класифікація надзвичайної ситуації); • інформацію про можливість (неможливість) фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел та наслідки у разі, коли кошти з резервного фонду не будуть виділені |
| 2 | Протокол засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо попередньої класифікації надзвичайної ситуації за видом, класифікаційними ознаками та рівнем |
| 3 | Довідка про розмір резервного фонду району (міста обласного значення), з обов’язковим визначенням обсягу коштів, що планується виділити на ліквідацію надзвичайної ситуації |
| 4 | Перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації |
| 5 | Документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування — пояснення заявника про причини нестрахування) |
| 6 | Акти обстеження та дефектні акти, що підтверджують розміри завданих збитків, затверджені в установленому порядку |
| 7 | Узагальнені кошторисні розрахунки на проведення аварійно-відбудовних та інших невідкладних робіт |
| 8 | Довідка щодо форми власності суб’єкта господарювання, який зазнав втрат |
| 9 | Список громадян, які внаслідок надзвичайної ситуації загинули або постраждали |
| 10 | Список громадян, які внаслідок надзвичайної ситуації залишилися без житлового будинку (приміщення) та/або евакуйовані |
| 11 | Розрахунок збитків, завданих уражальними чинниками джерела надзвичайної ситуації, який розраховується відповідно до Методики № 1757 |
| 12 | Довідка про порушення нормальних умов життєдіяльності |
| 13 | Довідка про гідрометеорологічні умови, яку надає обласний гідрометеорологічний центр |
| Для запобігання виникненню надзвичайної ситуації | |
| 1 | Звернення |
| 2 | Протокол засідання районної, міської (для міст обласного значення) комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо попередньої класифікації можливої надзвичайної ситуації |
| 3 | Розрахунок можливих збитків, пов’язаних з виникненням надзвичайної ситуації відповідно до Методики № 175 |
| 4 | Експертний висновок за результатами обстеження об’єкта (будівельних конструкцій та елементів) з прогнозами щодо можливого перебігу подій у короткостроковій перспективі, що складає спеціалізована організація, яка має ліценцію на виконання спеціальних видів робіт |
| 5 | Узагальнені дані моніторингу, експертизи та прогнозних досліджень негативних явищ або процесів, що характеризуються фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом) та перевищенням нормативних показників, які готуються Головним управлінням ДСНС України по області на підставі відомостей, наданих спеціалізованими службами і суб’єктами державного моніторингу довкілля |
7 Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затверджена постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 175.
Радимо уважно ознайомитись з цим переліком та врахувати при розробці свого місцевого порядку.
На жаль, при виділенні та використанні коштів з резервного фонду на заходи, пов’язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій, розпорядники бюджетних коштів порушують вимоги Порядку № 140, Порядку № 415 та місцевих документів.
Звичайно, при перевірці контролюючі органи виявляють такі порушення, за що посадових осіб притягають до відповідальності за порушення бюджетного законодавства, зокрема за нецільове використання бюджетних коштів.
Серед найпоширеніших порушень виявляють такі.
1. Під час підготовки проєктів рішень про виділення коштів із резервного фонду не враховують напрями використання коштів. Тож кошти, які виділяють відповідно до Порядку № 140 на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, необхідно використовувати для:
• проведення пошуково-рятувальних, аварійно-відновних та інших невідкладних робіт з метою усунення безпосередньої загрози життю і здоров’ю людей, що виникла внаслідок цих ситуацій;
• надання згідно із законодавством матеріальної допомоги потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій;
• розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування потерпілих;
• проведення евакуаційних заходів;
• забезпечення дій рятувальних та інших підрозділів або організацій, залучених до ліквідації надзвичайних ситуацій;
• завчасного реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації, недопущення або пом’якшення її можливих наслідків.
2. Матеріальні резерви, створені для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на підставі Порядку № 775, розпорядники використовують не за цільовим призначенням.
Тому знайте, що у разі створення матеріальних резервів на зазначені заходи їх дозволено використовувати виключно на такі цілі, як:
• здійснення запобіжних заходів у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій;
• ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій;
• проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів;
• надання постраждалому населенню необхідної допомоги для забезпечення його життєдіяльності;
• розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалого населення;
• забезпечення паливно-мастильними та іншими витратними матеріалами транспортних засобів підприємств та громадян, залучених для евакуації постраждалого населення із зони надзвичайної ситуації та можливого ураження.
3. Кошти з резервного фонду бюджету виділяють на реалізацію заходів, які необхідно було профінансувати в плановому порядку. Тобто такі кошти необхідно було передбачити під час складання проєкту бюджету на поточний рік або за рахунок існуючої бюджетної програми, а не за рахунок коштів резервного фонду бюджету.
4. Кошти з резервного фонду бюджету виділяють без технічних рішень і вартісних показників, що підтверджують необхідність проведення робіт, які планувалося виконувати за рахунок коштів резервного фонду.
5. Приймають рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території області. Разом із тим відповідно до експертного висновку ДСНС таку надзвичайну ситуацію класифіковано як ситуацію місцевого рівня, тобто згідно з пп. 4 і 5 Порядку № 140 відповідні заходи не мають фінансуватися з резервного фонду державного бюджету.
Виділення коштів за рахунок місцевої програми: що врахувати
Одним із джерел фінансування видатків на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації місцевого та регіонального рівня є кошти, передбачені місцевими Програмами із запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.
З якою метою затверджують такі програми?
Головною метою є формування системи взаємоузгоджених заходів органів виконавчої влади, місцевого самоврядування на регіональному та місцевому рівнях, спрямованих на розв’язання проблеми щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру в інтересах безпеки окремої людини, територіальної громади та забезпечення мінімально достатнього рівня безпеки населення і територій, створення та накопичення матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій тощо.
Тож добре, якщо орган місцевого самоврядування затвердив Програму щодо заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків та паспорт до такої програми.
У такому разі видатки на ліквідацію наслідків негоди здійснюють за ТПКВКМБ 8110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха».
Які КЕКВ застосовувати для здійснення таких видатків?
Роз’яснення Казначейства щодо вибору КЕКВ для здійснення видатків для розробки проєкту і для проведення заходів із захисту від підтоплення і затоплення, направлених на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів, усунення або зниження до допустимого рівня їх негативного впливу на території і об’єкти наведено в листі від 25.02.2020 р. № 16-04-04/3949.
Так, загальний підхід до вибору та розмежування видатків ґрунтується на підставі вимог Інструкції № 3338, а саме:
8 Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.
• якщо розпорядник бюджетних коштів є безпосереднім виконавцем програм та заходів, то видатки здійснюють за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від виду витрат та суті платежу (КЕКВ 2281, 2282, 3122 тощо);
• якщо бюджетні асигнування на виконання окремої частини програми виділяють розпорядником бюджетних коштів підвідомчим установам, які є одержувачами бюджетних коштів, то видатки здійснюють згідно з планом використання бюджетних коштів.
А що робити, якщо Програма щодо заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків ще не розроблена або ж потребує змін та доповнень? Звичайно, не сидіти, склавши руки та чекати доброї погоди. Радимо поквапитись із розробкою та затвердженням такого документу.
Адже стихійне лихо може трапитись у будь-який час, і тому при розробці програми варто приділити особливу увагу також заходам із запобігання надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на місцевому рівні.
Соціальний захист та відшкодування збитків постраждалим особам
Серед гарантій, передбачених КЦЗ для постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, є відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги.
На яку саме допомогу та соціальний захист можуть розраховувати постраждалі особи? З’ясуємо це далі.
Насамперед пояснимо, кого вважають постраждалою особою внаслідок надзвичайної ситуації.
Це особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.
Важливо!
Громадяни України мають право на соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайної ситуації, відповідно до законодавства (ст. 21 КЦЗ).
Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:
1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);
2) забезпечення житлом;
3) надання медичної та психологічної допомоги;
4) надання гуманітарної допомоги;
5) надання інших видів допомоги.
За рахунок яких джерел здійснюють зазначені заходи?
Їх перелік містить ч. 3 ст. 84 КЦЗ.
Так, заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюють за рахунок:
1) коштів державного та місцевих бюджетів;
2) коштів суб’єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій;
3) коштів за договорами добровільного страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування;
4) добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян;
5) інших не заборонених законодавством джерел.
Також постраждалих осіб забезпечують продуктами харчування та речами першої необхідності.
Це відбувається також за рахунок гуманітарної допомоги, яка є цільовою адресною безоплатною допомогою в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомоги у вигляді виконання робіт, надання послуг.
Крім того, надання невідкладної допомоги постраждалим внаслідок стихійного лиха може здійснюватися за рахунок коштів резервних фондів державного та місцевих бюджетів (залежно від рівня надзвичайної ситуації), а також матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Для наочності покажемо в таблиці, які органи мають повноваження здійснювати відповідні заходи щодо соціального захисту постраждалих осіб:
| Кабінет Міністрів України |
| До повноважень КМУ у сфері цивільного захисту належить організація здійснення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, забезпечення здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій |
| Місцеві державні адміністрації |
| До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій, зокрема виплата матеріальної допомоги |
| Органи місцевого самоврядування |
| До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій, зокрема виплата матеріальної допомоги, забезпечення складання довідок про визнання особи постраждалою, списків (реєстрів) постраждалих, відповідно до яких надається матеріальна допомога |
Далі зупинимось на відшкодуванні шкоди громадянам у разі нанесення збитків майну внаслідок стихійного лиха. Як громадяни можуть реалізувати таке право?
По-перше, для цього особа, яка вважає, що є постраждалою внаслідок стихійного лиха, має право подати письмову заяву до органу державної виконавчої влади, органу місцевого самоврядування. У ньому слід коротко описати події, що відбулися, вид та масштаб збитків.
По-друге, результатом реагування органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування є виїзд спеціально створеної комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин на місце події. На підтвердження такого виїзду комісії та огляду майна у подальшому складають відповідний акт обстеження. У цьому акті зазначаються обставини завдання збитків, вид та розмір завданої шкоди, загальний майновий стан постраждалих та інші вагомі дані (за необхідності).
По-третє, органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин) видають потерпілим довідки про визнання їх такими, що постраждали від надзвичайних обставин, за наявності паспорта або документа, що його заміняє. Зазначені довідки є підставою для вирішення питань забезпечення житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків, працевлаштування і надання іншої необхідної допомоги.
Більше інформації з цього питання можна отримати, ознайомившись із Порядком відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин, затвердженим постановою КМУ від 5 жовтня 1992 р. № 562.
У свою чергу, перелік документів, які необхідно подати постраждалим особам, порядок виплати допомоги та інші подробиці отримання допомоги варто дізнатись у представників місцевої комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин.
Чи підлягає оподаткуванню допомога за втрачене майно?
Як завжди, у питаннях оподаткування доходів фізичних осіб слід керуватися ПКУ, зокрема його розд. IV.
Так, повний перелік доходів, які не враховуються при розрахунку оподатковуваного доходу, містить ст. 165 ПКУ.
Проте нас цікавить тільки один вид доходів із цього переліку.
Зокрема, не включається до оподатковуваного доходу сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі, але не виключно (п.п. 165.1.1 ПКУ).
Також відповідно до п.п. 170.7.2 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:
а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, — у граничних сумах, визначених Кабміном;
б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров’ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв’язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабміном або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабміном або органом місцевого самоврядування відповідно.
Для неоподаткування благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Отже, кошти, які отримують постраждалі внаслідок надзвичайної ситуацій як відшкодування матеріальних збитків, можуть виплачуватись із різними формулюваннями.
Але головне — таке відшкодування збитків не включають до оподатковуваного доходу постраждалих.
Це означає, що такі виплати не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.
Бухоблік
Операції, пов’язані з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, в бухгалтерському обліку відображають в порядку, передбаченому для вибуття (списання) активів.
По-перше, у разі вибуття об’єкта ОЗ у зв’язку з пошкодженням або знищенням, з балансу списуємо його первісну (переоцінену) балансову вартість та суму накопиченого зносу.
При цьому запам’ятайте: при вибутті (списанні) об’єкту ОЗ слід нарахувати амортизацію за час його експлуатації в місяці його вибуття. Амортизацію нараховуємо за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу), включаючи місяць його вибуття.
По-друге, при списанні з балансу пошкоджених МНМА слід донарахувати амортизацію, тобто решту 50 % первісної вартості (перша половина була нарахована під час введення об’єкта в експлуатацію).
І вже тільки після цього такі МНМА списуємо з балансу.
По-третє, при списанні пошкоджених запасів з балансу їх вартість відносимо на витрати звітного періоду.
По-четверте, якщо пошкоджене (зруйноване) майно було застраховане, тоді установа може розраховувати на отримання страхового відшкодування. В бухгалтерському обліку на суму очікуваного страхового відшкодування відображаємо дебіторську заборгованість з одночасним визнанням доходу.
Це означає, що такі надходження показуємо у складі доходів від операційної діяльності (доходи від надання послуг (виконання робіт)) за субрахунком 7111 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)». При цьому відображаємо збільшення заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків за дебетом субрахунку 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».
Саме таку позицію зайняв Мінфін у питанні щодо обліку операцій зі страхового відшкодування у своїх листах від 31.07.2019 р. № 35120-14-5/19610 та від 06.09.2019 р. № 35220-07/Т-1533/1632 (ср. ).
І по-п’яте, якщо для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення невідкладних відновлювальних робіт, здійснення закупівель товарів чи послуг у надзвичайній ситуації установа отримала кошти з резервного фонду державного чи місцевого бюджету, їх показуємо в обліку як звичайне бюджетне фінансування.
Далі розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку зазначеної операції.
Приклад. Внаслідок стихійного лиха, яке трапилось на території району, в установі було знищено та пошкоджено майно. У зв’язку з цим в установі було створено комісію, яка зафіксувала наслідки стихійного лиха:
1) пошкоджено запаси, які не підлягають відновленню, на суму 5700 грн;
2) повністю зруйновано допоміжну споруду (станом на 01.10.2020 р. її первісна вартість — 65000 грн, сума нарахованого зносу — 48750 грн).
Комісією прийнято рішення про списання зруйнованої споруди, про що у жовтні 2020 року складено Акт списання основних засобів (часткової ліквідації).
За жовтень нараховано знос на вартість споруди, яка підлягає списанню, у сумі 270,83 грн.
У результаті списання споруди отримали будівельні матеріали, які комісія вирішила залишити для власних потреб установи. В Акті оцінки вартість будівельних матеріалів встановлена на рівні 1800 грн;
3) пошкоджено транспортний засіб, який був застрахований. Згідно з Актом, складеним страховою організацією, розмір збитку, заподіяного внаслідок стихійного лиха, становить 27000 грн. Установа отримала страхове відшкодування в сумі 26460 грн за вирахуванням 2 % франшизи — 540 грн.
Для ремонту авто установа уклала договір з СТО. Вартість послуг СТО з ремонту авто згідно з актом виконаних робіт становить 28500 грн.
У бухобліку ці операції відображають так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн | № м/о | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Списано пошкоджені запаси | 8013 | 15, 1812 | 5700 | 13 |
| 2 | Нараховано знос на ОЗ, що підлягає списанню (за жовтень) | 8014 | 1411 | 270,83 | 17 |
| 3 | Списано зруйновану допоміжну споруду: | ||||
| • залишкова вартість | 8411 | 1013 | 15979,17 | 9 | |
| • нарахований знос | 1411 | 1013 | 49020,83 | 9 | |
| 4 | Віднесено до накопиченого результату суму внесеного капіталу | 5111 | 5512 | 65000 | 17 |
| 5 | Оприбутковано будівельні матеріали, що залишились після списання зруйнованого ОЗ | 1513 | 2117 | 1800 | 4 |
| Водночас відображаємо: | |||||
| дохід на суму будівельних матеріалів, отриманих в результаті ліквідації, які залишені для потреб установи | 2313 | 7112 | 1800 | 3, 14 | |
| • касові видатки | 2117 | 2313 | 1800 | 3, 4 | |
| Увага! Не пізніше останнього робочого дня звітного місяця необхідно подати до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі. Крім того, на суму оприбуткованих будівельних матеріалів потрібно внести зміни до кошторису у частині спецфонду | |||||
| 6 | Відображено суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті страховою організацією | 2115 | 7111 | 26460 | 4, 14 |
| 7 | Надійшли кошти на реєстраційний рахунок установи від страхової організації | 2313 | 2115 | 26460 | 3, 4 |
| 8 | Виконано ремонт автомобіля (підписано акт виконаних робіт) | 8013 | 6211 | 28500 | 6 |
| 9 | Перераховано кошти СТО за ремонт авто | 6211 | 2313 | 28500 | 3, 6 |
Також не виключаємо, що в результаті ліквідації наслідків стихійного лиха може виникнути необхідність видалити з території установи пошкоджені зелені насадження. У такому разі радимо скористатись нашими підказками, які наведено в статті «Багаторічні насадження: як видалити та що врахувати» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 32). Звичайно, стихійні лиха — явища непередбачувані. Але якщо так трапиться, тепер ви будете знати, з оформленням яких документів доведеться зіткнутися, якщо внаслідок негоди буде пошкоджено або зруйновано майно установи.
