Теми статей
Обрати теми

Огляд листів Казначейства та Мінфіну: стисло про головне

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Мінфін та Казначейство час від часу видають на-гора листи-роз’яснення з найрізноманітніших питань, що виникають у розпорядників бюджетних коштів. Є серед них такі, що цілком задовольняють запитувачів, а є, м’яко кажучи, не дуже… Останні нікого не цікавлять, а ось перші варті уваги. Саме їх ми зібрали до купи та пропонуємо вам з ними ознайомитися. У цих листах фахівці шановних органів розглянули питання ведення бухгалтерського обліку, застосування КЕКВ, здійснення казначейського обслуговування, розрахунків тощо. Традиційно ми побудували огляд так: відповідь з листа відомства — наш коментар.

Реквізити листа / запитання (ситуація)

Відповідь (ситуація)

Коментар редакції

КЕКВ для здійснення платежів та внесків ОСББ

Лист Казначейства від 18.09.2020 р. № 16-11-12/16426

Запитання (ситуація): бюджетна установа має на балансі квартири, які обслуговує об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Установа повинна сплачувати внески та платежі на утримання будинку та прибудинкової території. За яким КЕКВ це робити?

Відповідно до ст. 1 Закону № 28661 співвласники багатоквартирного будинку — це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Обов’язки співвласника визначені ст. 15 Закону № 2866, зокрема, співвласник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі

Стаття 20 Закону № 2866 установлює правила визначення частин внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку для співвласників.

Також у ст. 23 цього Закону встановлено, що внески на утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об’єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до Інструкції № 3332 за категорією 2800 «Інші поточні видатки» можуть здійснюватись видатки, які не пов’язані з придбанням товарів та послуг установами.

Згідно з п. 2.6 зазначеної Інструкції оплата співвласниками внесків і платежів може здійснюватись за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки»

Ця ситуація стосується бюджетних установ, які мають на балансі житлові приміщення та які знаходяться на обслуговуванні ОСББ. Такі житлові приміщення є різновидом житлового фонду.

Так, відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.83 р. № 5464-X житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України.

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, і призначена для постійного проживання.

При цьому приміщення вважається житловим, якщо воно призначене для цілорічного проживання людей, має опалення, розташоване у надземному поверсі та відповідає всім санітарно-епідеміологічним вимогам

Зазначимо, що до житлового фонду належать: гуртожитки; будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів; дитячі будинки, інтернати при школах та школи-інтернати; службові житлові приміщення та інші житлові приміщення у будівлях, придатних для проживання.

Отже, якщо на балансі вашої установи є житлові приміщення, які знаходяться на обслуговуванні ОСББ, варто звернути увагу на роз’яснення фахівців Казначейства у цьому листі.

Адже у такому разі установа дійсно є співвласником багатоквартирного будинку. Це означає, що на неї поширюються обов’язки співвласника, визначені ст. 15 Закону № 2866, зокрема, співвласник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників має право встановлювати ОСББ відповідно до законодавства та статуту об’єднання.

Фахівці Казначейства не розмежовують такі внески і платежі та вважають, що видатки установи, пов’язані зі сплатою внесків та платежів, вона як співвласник ОСББ може здійснювати за КЕКВ 2800.

Разом з тим оплата послуги з управління багатоквартирним будинком установа має здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

До речі, що це за послуги? Так, послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

• утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території,

• виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

• купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

• поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Саме на застосуванні КЕКВ 2240 Казначейство наполягало у своєму листі від 28.02.2019 р. № 16-04-04/3846.

З огляду на це, установам, які є співвласниками ОСББ, радимо розмежовувати платежі та внески, аби потім мати можливість пояснити правильність застосування КЕКВ

КЕКВ для оплати добровільного страхування працівників

Лист Казначейства від 27.05.2020 р. № 16-07-07/9191

Запитання (ситуація): за яким КЕКВ здійснювати платежі за страхування працівників?

Відповідно до ст. 6 Закону № 853 добровільне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Одним із видів добровільного страхування є страхування від нещасних випадків.

Згідно з п.п. 2.2.4 Інструкції № 333 оплата послуг із страхування власних та орендованих приміщень, страхування транспортних засобів і авіаційної техніки (у тому числі спеціального призначення), страхування обладнання та іншого майна, медичного страхування, цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, страхування водіїв відповідно до законодавства тощо має здійснюватись за кодом 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

У разі здійснення видатків відповідно до законодавства на державне обов’язкове особисте страхування такі видатки мають здійснюватись за кодом 2730 «Інші виплати населенню» (п.п. 2.5.3 Інструкції № 333).

Враховуючи наведене, оплата послуг із добровільного страхування працівників від нещасних випадків має здійснюватись за кодом 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»

Як випливає з висновку фахівців Казначейства, що наведений у листі, вибір КЕКВ при здійсненні страхування працівників залежить від виду страхування: добровільне чи обов’язкове.

Так, до видів добровільного страхування ст. 6 Закону № 85, зокрема, відносить:

• страхування життя;

• страхування від нещасних випадків;

• медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

• страхування здоров’я на випадок хвороби;

• страхування наземного транспорту (крім залізничного);

• страхування майна;

• страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

• страхування життя і здоров’я волонтерів на період надання ними волонтерської допомоги;

• інші види добровільного страхування.

Для таких видів страхування застосовують КЕКВ, передбачений п.п. 2.2.4 Інструкції № 333. Тобто видатки на оплату послуг із добровільного страхування працівників слід здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Звісно, якщо установа може дозволити собі закласти такі видатки до кошторису. Адже вони не обов’язкові й не виключено, що під час перевірки Державною аудиторською службою виникнуть питання щодо доцільності таких видатків.

Тепер щодо обов’язкового страхування. Основними видами обов’язкового страхування є:

• медичне страхування;

• особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків;

• особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

• страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

• страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади тощо

Для таких видів державного обов’язкового особистого страхування видатки здійснюють за КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню». Про це зазначено як у п.п. 2.5.3 Інструкції № 333, так і фахівцями Казначейства в цьому листі

Списання активів та виготовлення нових об’єктів

Лист Мінфіну від 21.04.2020 р. № 35220-07-10/11749

Запитання (ситуація): установа списує об’єкт, який обліковувався на субрахунку 1113. Після списання такого активу залишились матеріальні цінності, які можна використати для виготовлення нових об’єктів. Як правильно оприбуткувати виготовлені об’єкти та які особливості їх подальшого обліку?

Відповідно до Стандарту 1214 усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання основних засобів, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Отримані в результаті списання основні засоби оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів.

Сума оприбуткованих активів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнається доходом спеціального фонду суб’єкта державного сектору.

З метою розмежування в обліку інформації про доходи від реалізації активів та доходи, які виникають у результаті оприбуткування активів, отриманих в результаті інвентаризації або списання основних засобів, та які залишені для потреб установи, Планом рахунків5 передбачено субрахунки 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі» та 7211 «Дохід від реалізації активів»

Для відображення доходів від оприбуткування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших нефінансових активів, які виявлені в результаті інвентаризації, отримані внаслідок демонтажу, отримані в результаті списання майна тощо та будуть використовуватись для потреб установи, пропонуємо використати код класифікації доходів бюджету 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності».

Ураховуючи Рекомендації6, субрахунок бухгалтерського обліку 7211 «Дохід від реалізації активів» зіставляється з кодом класифікації доходів бюджету 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

Застосування Довідки про надходження у натуральній формі передбачено Порядком № 14077.

Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік8 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При складанні типових форм з обліку та списання основних засобів розпорядниками бюджетних коштів, Державною казначейською службою України та фондами загальнообов’язкового державного соціального пенсійного страхування застосовуються типові форми, затверджені наказом Мінфіну № 8189

Для оформлення господарських операцій з безоплатного отримання та передачі основних засобів, крім безоплатної передачі основних засобів, які є об’єктами права державної та комунальної власності, оформлення якої здійснюється в порядку, визначеному постановою № 148211, застосовується Акт приймання-передачі основних засобів.

Інформація про основні засоби вноситься до цього акта із зазначенням назви об’єкта, інвентарного (номенклатурного) номера, первісної (переоціненої) вартості, року випуску (побудови), номера паспорта, короткої характеристики об’єкта та інших відомостей.

Акт складається у двох примірниках (по одному примірнику для кожної сторони, що приймає та передає об’єкт основних засобів) комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника суб’єкта державного сектору, яка передає основні засоби. При отриманні основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги тощо акт може складати комісія, яка приймає основні засоби.

Після перевірки акта за формою та змістом бухгалтерська служба переносить інформацію до облікових регістрів, про що робиться відмітка

Насамперед зазначимо, що висновки, наведені у цьому листі Мінфіну, повністю збігаються з позицією фахівців цього Міністерства з минулорічного листа від 01.10.2019 р. № 35120-04-3/24616 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 42), хоча й стосуються іншої ситуації. Нагадаємо, що в минулорічному листі фахівці Мінфіну пояснювали, як правильно обліковувати та класифікувати доходи від оприбуткування раніше не врахованих у балансі активів.

Тепер щодо ситуації, про яку йдеться у листі Мінфіну, що коментується.

Так, сума оприбуткованих активів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнається доходом спеціального фонду суб’єкта державного сектору. Така вимога передбачена абз. 4 п. 5 розд. VI Стандарту 121.

Відображати такий дохід слід на субрахунку 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі». Адже саме цей субрахунок призначено для обліку доходів від оприбуткування активів, виявлених у результаті інвентаризації (як лишки), отриманих внаслідок демонтажу, списання майна тощо та які будуть використовуватись для потреб установи.

При цьому Мінфін у своєму листі наголосив на необхідності розмежування в бухобліку зазначених доходів та доходів від реалізації. А також нагадав, що для відображення доходів від реалізації застосовують окремий субрахунок 7211 «Дохід від реалізації активів».

З огляду на таке розмежування доходів, слід звернути увагу на особливості оприбуткування активів, одержаних у результаті списання необоротних активів. А саме, під час списання ОЗ та МНМА необхідно чітко визначитися з подальшим використанням вилучених активів

Так, якщо установа планує використовувати ці активи для своїх потреб, тоді доходи слід відображати за субрахунком 7112.

Якщо ж ви оприбутковуєте матеріальні цінності, заздалегідь знаючи, що будете їх продавати, тоді слід показати дохід за субрахунком 7211.

У свою чергу, коди доходів Мінфін пропонує визначати таким чином:

• якщо актив буде залишено для потреб установи, доходи від його оприбуткування слід показувати за кодом доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності»;

• якщо актив буде реалізовано, доходи від його оприбуткування показують за кодом доходів 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

При цьому, незалежно від подальшого використання вилучених активів, установі доведеться підготувати та подати до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі. Адже саме на підставі цього документа орган Казначейства зможе відобразити такі доходи в обліку. Зробити це слід не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Цього вимагають п. 11.17 Порядку № 1407 та п. 12.7 Порядку № 93810.

Також фахівці Казначейства нагадали про необхідність оформлення первинними документами будь-якої господарської операції, оскільки лише первинні документи дозволяють відобразити її в бухобліку.

До речі, вимога щодо наявності первинних документів закріплена в ст. 9 Закону про бухоблік.

З огляду на ці вимоги, цілком зрозуміло, що в нашій ситуації відповідними первинними документами слід оформити як списання з балансу об’єктів ОЗ та МНМА, так і оприбуткування матеріальних цінностей, які будуть у подальшому використані для виготовлення нових об’єктів.

Зазначені операції з об’єктами ОЗ та МНМА оформлюють документами, які складають на підставі типових форм, затверджених наказом Мінфіну № 818. Натомість оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих в результаті списання ОЗ та МНМА, здійснюють на підставі накладної або акта приймання (акта оцінки) матеріальних цінностей. Такі документи оформлюють відповідно до типових форм, затверджених наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130.

Якими документами оформити оприбуткування виготовлених об’єктів ОЗ та МНМА? На це запитання в листі немає відповіді

Тому зазначимо, що насамперед щодо таких операцій доведеться накопичувати видатки, пов’язані з виготовленням об’єктів ОЗ чи МНМА. Крім того, на підтвердження факту завершення виготовлення активу слід оформити акт переробки. Його складають у довільній формі і зазначають кількість використаних матеріалів та інші витратні матеріали, інші витрати на проведення таких робіт та їх собівартість, а також кількість виготовлених об’єктів.

У разі якщо виготовити об’єкти ОЗ чи МНМА було доручено сторонній організації чи фізособі, тоді після завершення робіт виконавець повинен надати Акт виконаних робіт (наданих послуг).

Але й це ще не все: врешті-решт при передачі виготовлених об’єктів в експлуатацію складають Акт введення в експлуатацію.

Додатково у листі фахівці Казначейства акцентували увагу на оформленні господарських операцій з безоплатного отримання та передачі основних засобів.

Звичайно, така необхідність може виникнути, зокрема, якщо виготовлені ОЗ чи МНМА установа передає іншому розпоряднику, тобто у випадку, якщо такі об’єкти установа не залишила для власного використання.

Тож для оформлення таких операції застосовуємо акт приймання-передачі основних засобів.

Разом з тим цей документ розпорядники не застосовують для оформлення операцій з безоплатної передачі основних засобів, які є об’єктами права державної та комунальної власності, оформлення якої здійснюють на підставі вимог постанови № 1482. Оскільки операції в межах такої передачі оформлюють актом приймання-передачі, форма якого наведена в зазначеній постанові

Ремонт будинків ОСББ за рахунок коштів місцевого бюджету

Лист Мінфіну від 14.08.2020 р. № 05210-14-2/25151

Запитання (ситуація): з балансу ОМС (чи її комунального підприємства) списано багатоповерхові будинки після утворення в таких будинках ОСББ чи обрання управителя. Чи можливо проводити ремонтні роботи за рахунок коштів місцевих бюджетів багатоквартирних будинків після їх списання з балансу ОМС?

Ст. 21 Закону № 2866 визначено, що кошти ОСББ уключають і кошти державного та/або місцевого бюджетів, отримані на умовах спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирних будинків

До власних повноважень сільських, селищних і міських рад належить сприяння створенню ОСББ (ст. 30 Закону № 28013).

Ст. 28 Закону № 280 до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, участь в організації та фінансуванні капітальних ремонтів житлових будинків, капітальних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, у межах бюджетних програм, визначених за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Фінансова допомога ОСББ може здійснюватися на умовах спільного фінансування відповідної програми з реконструкції та ремонту житлових будинків.

Згідно з ч. 3 ст. 71 БКУ14 кошти місцевого бюджету можуть спрямовуватися на капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства.

Ураховуючи зазначене, надання фінансової допомоги з місцевих бюджетів можливо лише на капітальні ремонти житлових будинків, капітальні ремонти майна, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку ОСББ на умовах спільного фінансування в межах бюджетних програм, визначених за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради

За загальним правилом правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють ОМС.

Але наразі функції управління багатоповерховими будинками, які раніше знаходились на балансі ОМС, можуть бути передані управителю або ОСББ. Механізм реалізації зазначений функцій управління будинками запроваджено Законом № 41712

І начебто ОСББ утворюють за ініціативою власників квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, які мають статус окремої юридичної особи.

Однак, як свідчить практика, коштів ОСББ не завжди вистачає на виконання функцій такого об’єднання, зокрема на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, проведення ремонтів

Тому ОСББ звертаються з проханням до ОМС про виділення коштів на ремонтні роботи у таких будинках. Тож чи мають право ОМС виділяти кошти на ремонти ОСББ? Саме на це запитання відповідає Мінфін у листі, що коментується.

Так, коштами об’єднання, зокрема, є кошти державного та/або місцевого бюджетів, отримані на підставі спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирного будинку. Перелік складових коштів ОСББ наведено в ч. 1 ст. 21 Закону № 2866. Виходить, що виділення коштів з місцевого бюджету на ремонт житлового фонду відповідним ОСББ цілком правомірне. Саме до такого висновку свого часу дійшов Мінфін у листі від 14.09.2016 р. № 31-05230-18-10/26222, посилаючись на зазначені норми.

А ось цього разу Мінфін, обґрунтовуючи свою позицію, додав ще декілька посилань на діючу нормативку.

Так, відповідно до п.п. 9 п. «а» ч. 1 ст. 28 та п.п. 1 п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону № 280 до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить участь в організації та фінансуванні капітальних ремонтів житлових будинків, капітальних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, у межах бюджетних програм, визначених за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, та організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, житлових будинків.

До речі, як зазначено в п. 13 ч. 1 ст. 91 БКУ, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на заходи програм у сфері житлово-комунального господарства з модернізації та ремонту ліфтового господарства, реконструкції та ремонту житлових будинків, капітального ремонту гуртожитків, що передаються у власність територіальних громад. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів бюджету розвитку (ч. 3 ст. 71 БКУ).

Право ОМС приймати відповідні програми визначено ст. 26, 43, Закону № 280

Так, виключно на пленарних засіданнях ОМС

вирішуються питання про затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань, заслуховуються звіти про їх виконання.

При цьому обсяг коштів на фінансування програм кожен орган місцевого самоврядування визначає самостійно виходячи з наявних фінансових ресурсів і закріплює його відповідним рішенням.

Додамо, що у разі прийняття програми фінансової допомоги на капітальний ремонт багатоповерхових будинків такі видатки фінансують за ТПКВКМБ 6010 «Утримання та ефективна експлуатація об’єктів житлово-комунального господарства». Порядок застосування КЕКВ залежить від того, кому надано фінансування з місцевого бюджету:

• якщо кошти отримало ОСББ як одержувач бюджетних коштів, то застосовують КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»;

• якщо кошти отримала місцева рада (або її структурний підрозділ), яка є стороною відповідного договору на капремонт, тоді — КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт», 3140 «Реконструкція та реставрація»

КЕКВ при встановленні систем пожежогасіння та пожежної охорони

Лист Казначейства від 09.04.2020 р. № 16-07-07/6665

Запитання (ситуація): який КЕКВ застосовувати при здійсненні видатків на встановлення систем пожежогасіння та пожежної охорони?

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 333 економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Видатки здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

За категорією 2200 «Використання товарів і послуг» здійснюється оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби. Зокрема, оплата послуг з побудови, створення і впровадження локальних мереж, систем відеоспостереження, охоронної сигналізації та перепускних систем, систем пожежогасіння, гарантованого енергоживлення або електропостачання, систем кондиціювання робочих або технологічних приміщень, систем технічного захисту інформації (з урахуванням видатків на їх атестацію), у тому числі оплата пасивного обладнання — монтажних шаф, монтажних коробів, кабелеводів, кабелів, з’єднувачів, розеток, кріплень, комутаційних панелей тощо, якщо зазначене обладнання є невід’ємною частиною послуг, здійснюється за кодом 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).

У свою чергу, за категорією 3130 «Капітальний ремонт» видатки здійснюються на підставі договорів та складених кошторисів на капітальний ремонт (п.п. 3.1.3 Інструкції № 333).

Зокрема, капітальний ремонт окремих вузлів та систем, які є складовою частиною інших об’єктів, а саме: водопостачання, газопостачання, каналізації, кондиціювання, пожежної охорони, сміттєпроводів, пасажирських та вантажних ліфтів тощо, здійснюється за кодом 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Отже, код економічної класифікації видатків залежатиме від виду робіт, які здійснюватимуться з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації, а також від подальшого відображення в бухгалтерському обліку

У листі, що коментується, фахівці Казначейства акцентують увагу на тому, що застосування КЕКВ залежить від виду робіт та від подальшого відображення таких робіт в обліку.

З огляду на це, автори листа наполягають на застосуванні таких КЕКВ при здійсненні видатків на встановлення систем пожежогасіння та пожежної охорони:

2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» — при оплаті послуг з побудови, створення і впровадження систем пожежогасіння, у тому числі оплати пасивного обладнання, якщо зазначене обладнання є невід’ємною частиною послуг;

3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» — при оплаті капітального ремонту окремих вузлів та систем, які є складовою частиною інших об’єктів, зокрема пожежної охорони.

На нашу думку, такий підхід до розмежування КЕКВ виправданий тоді, коли установа вже має протипожежну систему та здійснює ремонт такої системи.

Але якщо ж розглядати ситуацію, коли пожежної сигналізації раніше не було взагалі в будівлі, то підхід до застосування КЕКВ буде дещо іншим. У такому випадку ми зазвичай пропонуємо 2 варіанти:

Варіант 1. Розглядати пожежну сигналізацію як окремий об’єкт ОЗ із подальшим зарахуванням на субрахунок 1014.

Цей варіант передбачає проведення всіх витрат на створення зазначеного об’єкта за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (п.п. 3.1.1 Інструкції № 333). Причому у разі замовлення пожежної сигналізації «під ключ» усі витрати (вартість виготовлення проєктно-кошторисної документації, матеріалів та обладнання, витрати на доставку, монтаж, налагодження тощо) здійснюють за КЕКВ 3110.

Якщо ж послуги з установлення сигналізації замовили окремо, тоді оплачуйте їх за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Це передбачено абз. 5 п. 1 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333.

Варіант 2. Вважати встановлення пожежної сигналізації поліпшенням будівлі. У цьому разі всі витрати підлягають віднесенню на збільшення первісної вартості будівлі за субрахунком 1013.

Такий варіант передбачає планування і проведення витрат на установлення пожежної сигналізації за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333). За цим КЕКВ слід здійснювати всі видатки, включаючи витрати на придбання обладнання та оплату монтажних робіт.

Отже, при укладанні договору з постачальником (підрядником) будьте уважними та формулюйте предмет договору правильно. Адже саме від того, як буде прописано вид робіт в договорі, залежатиме як порядок здійснення видатків, так і порядок обліку цих операцій.

Якщо у вас є додаткові питання щодо обліку та оформлення цих операцій, радимо звернутися до нашої статті «Установлення охоронної сигналізації: як показати в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 36)

Курсові різниці у бюджетній звітності

Лист Казначейства від 04.09.2020 р. № 16-06-06/15441

Запитання (ситуація): установа отримала грант в іноземній валюті. Чи потрібно відображати курсові різниці в Довідці про використання іноземних грантів?

Довідка про використання іноземних грантів заповнюється відповідно до форми, наведеноїв додатку 22 до Порядку № 4415.

При цьому в графі 6 «Сума отриманого гранту за звітний період (рік)» відображається сума отриманого гранту за звітний період та у графі 7 «Сума використаного гранту за звітний період (рік)» відображається сума використаного гранту за звітний період, з урахуванням курсових різниць

Оскільки операції з грантами відбуваються за участю іноземної валюти, то бюджетна установа при отриманні таких коштів неодмінно має справу з курсовими різницями.

Зазначимо, що порядок формування та відображення в бухобліку та фінансовій звітності операцій з іноземною валютою врегульовано П(С)БО № 13016

А ось для відображення інформації про надходження та використання розпорядниками бюджетних коштів грантів, отриманих від міжнародних фінансових організацій і країн-донорів за звітний період, які обліковують у складі інших джерел власних надходжень, передбачена окрема форма бюджетної звітності — Довідка про використання іноземних грантів. Така Довідка наведена у додатку 22 до Порядку № 44.

Якщо уважно переглянути зазначену Довідку, то можна побачити, що в ній відсутня окрема графа для відображення курсових різниць. Тому не зрозуміло, де у Довідці зазначати курсові різниці. Але фахівці Казначейства допомогли вирішити це питання.

Отже, як зазначено в листі, суму використаного гранту за звітний період з урахуванням курсових різниць, відображають у графі 7 «Сума використаного гранту за звітний період (рік)»

КЕКВ для придбання дверей, дверних блоків

Лист Казначейства від 21.05.2020 р. № 16-04-04/8839

Запитання (ситуація): за яким КЕКВ можна придбати дверні блоки для заміни старих, якщо їх ціна перевищує 6000 грн?

Підпунктом 2.2.1 Інструкції № 333 передбачено, що придбання, зокрема, віконних та дверних блоків здійснюється за кодом 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Частиною 2 ст. 56 БКУ визначено, що бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Мінфіном

Насамперед зверніть увагу: при вирішенні питання щодо застосування КЕКВ вартість дверних блоків значення не має. У цьому випадку ключову роль відіграє класифікація робіт із заміни дверних блоків.

Давайте з’ясуємо, що з цього приводу зазначено у Переліку № 15017.

Так, відповідно до п.п. 1.2.8.1 цього документа роботи з ремонту та заміни окремих дверних блоків належать до поточного ремонту будівлі. Також поточним ремонтом вважається і заміна несправних дверних приладів та встановлення тих, що бракує (п.п. 1.2.8.2 Переліку № 150).

Тоді як заміну дверних полотен з фарбуванням та встановленням нових приладів визначено як капітальний ремонт (п.п. 2.8.1 Переліку № 150). До цієї категорії також віднесено й роботи із заміни дверних коробок та косяків з наличниками (п.п. 2.8.2 Переліку № 150).

До речі, ремонт дверей з перев’язуванням та заміною окремих частин у них в обсязі понад 3 % загальної кількості також вважається капремонтом будівлі. Вказівку на це містить п.п. 2.8.3 Переліку № 150.

Тож, як бачимо, норми Переліку № 150 не надають однозначної відповіді щодо класифікації робіт із заміни дверних блоків на нові. Фактично такі роботи можна віднести як до поточного, так і до капітального ремонту

У будь-якому разі рішення з цього питання приймає керівник установи за погодженням з фахівцями будівельної галузі (у разі потреби).

Тепер щодо правильного застосування КЕКВ.

Так, витрати на поточний ремонт будівель і споруд слід проводити за рахунок поточних видатків. Відповідно дверний блок та інші необхідні дверні прилади цілком можна придбати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

При цьому якщо монтаж дверей буде здійснювати стороння організація на підставі окремого договору, тоді витрати на оплату цих робіт проводимо за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п. 8 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).

Якщо йдеться про заміну дверей у рамках капремонту будівлі (приміщення), у такому разі всі витрати (і на придбання будівельних конструкцій, і на їх монтаж) слід планувати і здійснювати за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (п. 5 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333).

І, головне, запам’ятайте: дерев’яні конструкції, блоки тощо є будівельними матеріалами і підлягають оприбуткуванню до складу запасів (на субрахунок 1513). При цьому вартість таких конструкцій не має жодного значення. У будь-якому разі їх слід зараховувати до складу запасів.

Після установлення дверних блоків (як при поточному, так і при капітальному ремонті) їх вартість списуємо на витрати відповідного звітного періоду.

Якщо у вас є потреба дізнатися більше щодо обліку дверей, радимо ознайомитись з нашими практичними порадами у матеріалі «Обліковуємо двері: будматеріали чи окремий об’єкт?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 10)

КЕКВ для подарунків

Лист Казначейства від 18.06.2020 р. № 16-06-06/10611

Запитання (ситуація): установа має намір придбати цінні подарунки для співпрацівників. За яким КЕКВ здійснювати такі видатки?

Відповідно до пп. 1 та 2 Порядку нагородження військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України цінним подарунком, придбаним за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації від 12.08.2015 р. № 459 цінний подарунок — це предмет особистого користування або предмет побутового призначення, який придбаний за рахунок коштів державного бюджету

Згідно з п. 1.1 Інструкції № 333 економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

Відповідно до п.п. 2.2.1 Інструкції № 333 придбання подарунків здійснюється за кодом економічної класифікації 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»

Видатки на придбання сувенірів, подарунків (у тому числі цінних) слід планувати та проводити за КЕКВ 2210. Це чітко визначено в п.п. 2.2.1 Інструкції № 333.

При цьому не має значення, яку вартість має такий подарунок. Це пов’язано з тим, що зазначені об’єкти незалежно від вартості підлягають зарахуванню до складу запасів. Зокрема, для узагальнення інформації про наявність і рух активів, які придбані та утримуються з метою подальшого розподілу, передачі або продажу, призначений субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу»

Після вручення таких подарунків їх вартість списують на витрати відповідного звітного періоду.

Якщо вам також цікаво дізнатись, як оформити видачу подарунків, порядок оподаткування та відображення подарунків у ф. № 1 ДФ, перегляньте наш матеріал «Грамоти, кубки, медалі й не тільки: оформляємо видачу і показуємо у ф. № 1ДФ» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 28).

Але якщо установа придбала їстівні подарунки (солодощі, печиво, цукерки тощо) без подарункових пакунків, тоді оплачувати такі подарунки слід за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» (п.п. 2.2.3 Інструкції № 333). Саме таку думку Казначейство висловило в листі від 27.02.2020 р. № 16-04-04/4124

Щодо повноважень Казначейства

Лист Казначейства від 20.05.2020 р. № 16-06-06/8631

Запитання (ситуація): працівник Казначейства при реєстрації бюджетних зобов’язань перевіряє договір про закупівлю. Чи може він вимагати зміни умов договору?

Статтею 7 Закону № 92218 установлено, що до повноважень органів Казначейства належить перевірка наявності річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.

Тобто перевірка органами Казначейства зазначених вище документів проводиться перед реєстрацією бюджетних зобов’язань, а саме до здійснення оплати за договорами про закупівлю.

Органи Казначейства здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів відповідно до БКУ, законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству та Порядку № 30919. Відповідно до Порядку № 1407 органи Казначейства здійснюють попередній та поточний контроль на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань та оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

З огляду на зазначене, органи Казначейства відповідно до покладених на них повноважень жодним чином не можуть впливати на договірні відносини між замовниками та постачальниками товарів, робіт і послуг

Казначейство у своєму листі нагадало розпорядникам, що до законних повноважень органів Казначейства віднесено:

реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів відповідно до БКУ, законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, а також відповідно до Порядку № 309;

попередній і поточний контроль на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань й оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів згідно з Порядком № 1407.

Зазначимо, що на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань органи Казначейства опрацьовують підтвердні документи (зокрема, договори на закупівлю товарів, робіт і послуг) і здійснюють попередній контроль, який охоплює перевірку:

• наявності в розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, установлених кошторисом;

• наявності документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;

• відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми за економічною сутністю видатків;

• наявності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель;

• дотримання розпорядником бюджетних коштів повноважень та обмежень, які запроваджено законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України;

• дотримання вимог щодо повноти та правильності оформлення поданих документів.

До речі, фахівці Казначейства й раніше стверджували, що перевірка документів у межах виконання ст. 7 Закону № 922 має обмежене застосування.

Зокрема, правова оцінка дій замовника щодо ухвалення рішень стосовно:

• проведення процедури закупівлі або уникнення її проведення;

• вибору конкретної процедури закупівлі, умов її проведення, які відображено (зафіксовано) у документах

не охоплена терміном «перевірка наявності документів» і не відноситься до повноважень органів Казначейства.

Тому Казначейство у своєму листі від 11.12.2019 р. № 24-10-08/21940 запевнило, що за таких обставин зупинити реєстрацію зобов’язань і не провести платежі вони не мають права

Як підтвердити витрати на програмне забезпечення та капітальне будівництво

Лист Казначейства від 16.12.2019 p. № 16-01-1/22275

Запитання (ситуація) 1: установа уклала договір на придбання програмного забезпечення. Які документи необхідно подати у такому разі до Казначейства при реєстрації бюджетних зобов’язань?

Оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби, здійснюється за категорією 2200 «Використання товарів і послуг» (п. 2.2 Інструкції № 333).

За кодом економічної класифікації видатків 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» здійснюється, зокрема, придбання (постачання) програмного забезпечення (ліцензії на право користування програмним забезпеченням), на яке майнові права не передаються користувачу, при цьому майнові та авторські права на об’єкт інтелектуальної власності на зазначене програмне забезпечення залишаються у розробника (постачальника), а замовнику надається право користування цим програмним забезпеченням без права передачі самого програмного забезпечення та/або повноважень на його користування третім особам (п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).

У свою чергу, видатки на придбання або створення основних засобів, зокрема нематеріальних активів, здійснюється за категорією 3100 «Придбання основного капіталу» (п. 3.1 Інструкції № 333)

Придбання програмного забезпечення для комп’ютерної та обчислювальної техніки (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, web-сторінок/сайтів/порталів тощо) з передачею виключних прав на володіння, користування і розпорядження замовнику має здійснюватись за кодом 3160 «Придбання землі та нематеріальних активів» (п.п. 3.1.6 Інструкції № 333).

Пунктом 2.4 Порядку № 309 визначено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання.

Частиною 1 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.2 Положення № 8820 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Акт приймання-передачі наданих послуг — це документ, який фіксує закінчення надання будь-яких послуг та приймання їх замовником за кількістю та якістю.

З огляду на викладене, документом, який підтверджує факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання за користування програмним забезпеченням без права передачі майнових прав замовнику, є Акт приймання-передачі наданих послуг, а у разі придбання програмного забезпечення з передачею виключних прав на володіння, користування і розпорядження замовнику — Акт виконаних робіт

У листі, що коментується, фахівці Казначейства нагадали, які КЕКВ застосовувати для придбання програмного забезпечення на різних умовах:

1) КЕКВ 2240 застосовують у разі придбання (постачання) програмного забезпечення (ліцензії на право користування програмним забезпеченням), на яке майнові права не передаються користувачу.

При цьому майнові та авторські права на об’єкт інтелектуальної власності на зазначене програмне забезпечення залишаються у розробника (постачальника), а замовнику надається право користування цим програмним забезпеченням без права передачі самого програмного забезпечення та/або повноважень на його користування третім особам.

Також нагадаємо, що програмне забезпечення, щодо якого майнові права залишаються у розробника (постачальника), слід обліковувати поза балансом. Зокрема, для обліку таких об’єктів доцільно застосовувати позабалансовий субрахунок 013 «Орендовані нематеріальні активи розпорядників бюджетних коштів». Оцінку таких активів проводять виходячи із розміру винагороди, встановленої в договорі;

2) КЕКВ 3160 застосовують у разі придбання програмного забезпечення для комп’ютерної та обчислювальної техніки (програмних продуктів, інформаційних систем і комплексів, баз даних, web-сторінок/сайтів/порталів тощо) з передачею виключних прав на володіння, користування і розпорядження замовнику.

Якими документами підтверджувати факт узяття бюджетного зобов’язань, пов’язаних із програмним забезпеченням?

Так, у разі придбання програмного забезпечення без права передачі майнових прав замовнику (тобто у разі оплати за КЕКВ 2240), таким документом є Акт приймання-передачі наданих послуг.

А ось у разі придбання програмного забезпечення з передачею виключних прав на володіння, користування і розпорядження замовнику — Акт виконаних робіт.

Таким чином, залежно від того, на яких умовах розпорядник уклав договір на придбання програмного забезпечення, при реєстрації бюджетних зобов’язань будьте готовими надати той чи інший акт

Запитання (ситуація) 2: установа уклала договір на виконання будівельних робіт. Згідно з умовами договору замовник перерахував аванс у розмірі 30 % вартості обсягу робіт. Протягом трьох місяців після одержання авансу підрядна організація повинна відзвітувати про цільове використання одержаного авансу. Які документи необхідно подати у такому разі до Казначейства?

Відповідно до п. 18 Порядку № 176421 розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів) на підставі актів приймання виконаних робіт

У разі перерахування замовником авансу, якщо це передбачено договором (контрактом), у розмірі, що не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт, підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. Після закінчення тримісячного строку невикористані суми авансу повертаються замовнику. Порядок надання авансу, його використання та умови проведення обумовлюються договором підряду.

Пунктом 11.3 Порядку № 1407 визначено, що у разі проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після закінчення строку постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов’язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.

Враховуючи наведене, звітування про цільове використання одержаного авансу при виконанні відповідних робіт здійснюється на підставі Акта приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в), який подається до органів Казначейства

Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів) на підставі актів приймання виконаних робіт (п. 18 Порядку № 1764).

При виконанні таких робіт замовники можуть перерахувати аванс, розмір якого не перевищує 30 % вартості річного обсягу робіт

Фахівці Казначейства нагадали: якщо замовник (і це передбачено договором (контрактом)) перерахував аванс, підрядник повинен використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. Після закінчення тримісячного строку невикористані суми авансу він має повернути замовнику.

Окремий порядок надання авансу, його використання та умови проведення обумовлюються договором підряду (п. 19 Порядку № 1764).

З огляду на це, Казначейство підтвердило, що розрахунки подібного типу слід закривати саме актами виконаних будівельних робіт (за ф. КБ-2в). Тобто саме такий документ, як Акт приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в), підтверджує звітування про цільове використання одержаного авансу при виконанні відповідних робіт.

До речі, посилання саме на цей вид Акта містять Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, які містять орієнтовний перелік підтвердних документів, затверджені наказом Державної казначейської служби від 29.04.2013 р. № 68

1 Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III.

2 Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

3 Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.

4 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

5 План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

6 Рекомендації зі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку доходів та витрат з кодами бюджетної класифікації, наведені в листі Мінфіну від 30.12.2016 р. № 31-11420-06-5/37851.

7 Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.

8 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

9 Типові форми з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядок їх складання, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 р. № 818.

10 Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.

11 Постанова КМУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 21.09.98 р. № 1482.

12 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII.

13 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

14 Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

15 Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44.

16 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 11.08.2011 р. № 1022.

17 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. № 150.

18 Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

19 Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.

20 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

21 Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1764.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі