Забезпечувальний депозит
Насаперед нагаємо: забезпечувальний депозит за своєю суттю є фінансовою гарантією платоспроможності орендаря.
Водночас цікаво, що ані Закон № 157, ані Порядок № 4831, ані Методика № 630 не містять жодної згадки про забезпечувальний депозит.
1 Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою КМУ від 03.06.2020 № 483.
Натомість умови сплати забезпечувального депозиту детально прописані у Примірному договорі оренди2. Нагадаємо: формування договору оренди на підставі саме Примірного договору чітко передбачено ч. 1 ст. 16 Закону № 157.
2 Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затверджений постановою КМУ від 12.08.2020 № 820.
Примірний договір оренди застосовується щодо оренди державного майна. Тоді як для комунального майна ОМС розробляють свої примірні договори або ж приймають рішення щодо застосування Примірного договору оренди. Це випливає з ч. 4 ст. 16 Закону № 157.
Отже, з метою виконання своїх зобов’язань орендар має сплатити забезпечувальний депозит на рахунок орендодавця:
• до укладення договору оренди або
• у день підписання договору оренди.
Це передбачено п. 4.5 розд. ІІ Примірного договору оренди.
Докладно про умови сплати забезпечувального депозиту, а також щодо його збереження та повернення читайте у статті «Забезпечувальний депозит при оренді: що за платіж» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 6, с. 19 — 22). А порядок обліку та відображення у звітності цього платежу детально описані у публікації «Забезпечувальний депозит: що показуємо в обліку та звітності» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 7, с. 4 — 9).
Авансовий платіж
Сплату авансового внеску передбачено п. 3.5 розд. ІІ Примірного договору оренди. Так, у день укладання договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у п. 10 розд. І Примірного договору оренди. У свою чергу, цей пункт містить безпосередньо розмір авансового внеску орендної плати.
Цей платіж є нічим іншим, як орендою платою. Тільки сплачується така оренда плата наперед.
Як слід відображати в обліку авансовий платіж, читайте у статті «Орендний авансовий внесок: що в обліку орендаря та орендодавця» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 13, с. 16 — 19).
Реєструємо зобов’язання
Порядок реєстрації забезпечувального депозиту роз’яснило Казначейство у листі від 11.11.2020 № 16-08-08/20124.
Так, при реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань зі сплати забезпечувального депозиту розпорядники бюджетних коштів подають до органів Казначейства:
• Реєстр та договір оренди, який включає забезпечувальний депозит, що є підтвердним документом для узяття бюджетного зобов’язання;
• Реєстр фінансових зобов’язань разом з договором і актом приймання-передачі об’єкта оренди, що є підтвердними документами для узяття бюджетного фінансового зобов’язання.
І хоча у згаданому листі Казначейства йшлося лише про забезпечувальний депозит, вважаємо, що ці ж самі документи необхідні й для реєстрації бюджетних зобов’язань за авансовим платежем.
Щодо застосування КЕКВ Казначейство звернуло увагу на таке: при сплаті забезпечувального депозиту слід застосовувати КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Що ж стосується сплати авансового платежу, то в цьому разі слід застосовувати КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».
Чи діє заборона на попередню оплату?
З огляду на те, що Казначейство не заперечує проти реєстрації бюджетних зобов’язань зі сплати забезпечувального депозиту, можна зробити висновок: під дію п. 151 постанови № 6413 він не підпадає.
3 Постанова КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 № 641.
Це саме повною мірою стосується й авансового внеску. Адже обидва згадані платежі не пов’язані із закупівлею товарів, робіт чи послуг. Тоді як у постанові № 641 йдеться саме про заборону авансування видатків при закупівлі товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти.
Це саме підтвердив і ФДМУ у листі № 10-16-4498 від 02.03.2021 (див. «Щодо сплати авансового платежу»). Цей лист є відповіддю Фонду на таке запитання: чи повинен орендар сплачувати авансовий платіж, ураховуючи норми постанови № 641, якою забороняється, зокрема, на період дії карантину здійснювати розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти?
І фахівці ФДМУ відповіли ствердно. Тобто орендар не лише може, але й повинен сплачувати зазначені платежі. Заборона попередньої оплати їх не стосується. Ключовий аргумент ФДМУ: оренда не є послугою в розумінні Закону № 922. Те, що вона не є товаром чи роботою, й без того зрозуміло.
Так, послуги = предмет закупівлі. Ба більше, дія Закону № 922 не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є, зокрема, придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Це чітко визначено ч. 5 ст. 3 Закону № 922 (ср. ).
Тож і заборона, встановлена п. 151 постанови № 641 щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, на сплату забезпечувального депозиту та авансового платежу не поширюється.
Також фахівці ФДМУ наголошують: вимога щодо сплати забезпечувального депозиту та авансового платежу є обов’язковою для всіх орендарів.
