Зміни у Порядку № 100: роз’яснення від Мінекономіки

Врахування премій (винагород)

Про нещодавні зміни в Порядку № 100 ми розповідали в журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 34, с. 24 — 27. Запрацювали вони з 04.09.2021 р., тобто з набранням чинності постановою № 917¹. Саме завдяки зазначеній постанові нормотворці «удосконалили» окремі положення порядку розрахунку середнього заробітку. Що з цього вийшло, ми всі чудово знаємо.

¹ Постанова КМУ «Деякі питання обчислення середньої заробітної плати» від 01.09.2021 р. № 917.

Справжнім «яблуком розбрату» став новий п. 3 Порядку № 100. Та й не дивно, бо його зміст написаний надто складно для сприйняття. Що ж, на нашу думку, мали на увазі автори змін?

По-перше, премії при розрахунку «середньої» слід розподіляти між місяцем їх нарахування і наступними за ним місяцями. При цьому кількість місяців розподілу дорівнює кількості місяців, за які нарахована премія.

Тобто якщо премія — квартальна, то вона враховується в заробіток тримісячного періоду (нарахована за три місяці). А враховувати її потрібно починаючи з місяці нарахування та у наступних двох місяцях (1_{місяць нарахування} + 2_{наступні місяці}). Якщо ж премія нарахована за пів року, то період, в якому вона враховується, дорівнює шести місяцям (1_{місяць нарахування} + 5_{наступні місяці}). І так само за аналогією для інших періодів.

По-друге, для визначення частини премії, що припадає на відповідний місяць розрахункового періоду, проводимо пропорційні розрахунки. Для цього спочатку суму премії за підсумками роботи за певний період ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вона нарахована. Потім отриману суму множимо на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, який припадає на розрахунковий період.

Якщо зазначене перевести у формулу, то вона матиме такий вигляд:

П_м = П_п : РД_п х РД_м,

де П_м — частина премії, яка припадає на відповідний місяць розрахункового періоду;

П_п — сума премії, нарахованої за певний період;

РД_п — загальна кількість відпрацьованих робочих днів у періоді, за який нарахована премія;

РД_м— кількість відпрацьованих робочих днів у відповідному місяці розрахункового періоду.

Проте, на жаль, дехто з бухгалтерів пішов хибним шляхом і проводив обчислення «середньої» неправильно.

Про це, зокрема, свідчать варіанти розрахунків, наведені у групі «Спільнота бухгалтерів бюджетних установ» у Facebook. Масла у вогонь підливали роз’яснення деяких незалежних експертів. Саме тому довелось чекати роз’яснень Мінекономіки. І дуже тішить те, що фахівці Міністерства повністю підтвердили правильність нашого трактування оновленого п. 3 Порядку № 100.

У листі від 21.09.2021 р. № 4711-06/46416-07 вони розглянули таку ситуацію:

«Працівнику надано щорічну відпустку у вересні 2021 року. Розрахунковий період: вересень 2020 року — серпень 2021 року. У січні 2021 року йому нараховано винагороду за підсумками роботи за 2020 рік. До заробітку яких місяців розрахункового періоду слід додати частини суми такої винагороди при розрахунку середнього заробітку?»

Відповідь Мінекономіки: винагорода за підсумками роботи за 2020 рік, яка нарахована в січні 2021 року, враховуватиметься при обчисленні «середньої» шляхом додавання до заробітку працівника частини винагороди протягом січня — грудня 2021 року.

Якщо ж працівник йде у відпустку у вересні 2021 року, то при розрахунку відпускних враховується частина винагороди із січня по серпень 2021 року. І логіка Міністерства цілком зрозуміла, адже саме у січні 2021 року працівнику нарахована річна винагорода, а у серпні закінчується розрахунковий період.

Ну що ж, сподіваємось, офіційне роз’яснення від компетентного органу розставило всі крапки над «і». Проте закріпити зазначене числовим прикладом зайвим точно не буде. Адже для бухгалтера — практика понад усе!

Для обчислення розміру премії, який братиме участь у розрахунку «середньої», робимо наступне. Спочатку суму річної премії ділимо на кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів у 2020 році (тобто у періоді, за який ця виплата була нарахована). Потім отриману суму множимо на кількість фактично відпрацьованих робочих днів кожного місяця розрахункового періоду починаючи з того місяця, у якому цю виплату було нарахован (із січня і по вересень 2021 року). Адже саме у січні працівнику нараховано премію за 2020 рік, а у вересні закінчується розрахунковий період.

Порядок розрахунку покажемо у таблиці нижче.

Отже, незважаючи на те що, загальна сума премії за 2020 рік становить 16800 грн, у розрахунку «середньої» для оплати щорічної відпустки бере участь розподілена її частина у сумі 13878,27 грн.

Далі розрахуємо суму відпускних.

1. Кількість к. дн. у розрахунковому періоді, які враховуються при обчисленні відпускних, становить:

365 - 11 - 10 = 344 (к. дн.),

де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період;

10 — кількість календарних днів відпустки без збереження зарплати у липні 2021 року.

2. Середньоденна зарплата дорівнює

(76400 грн + 13878,27 грн) : 344 = 262,44 грн.

3. Сума відпускних становить:

262,44 грн х 14 к. дн. = 3674,16 грн.

Перерахунок «середньої»

У п. 2 постанови № 917 зазначено про необхідність проведення перерахунку середнього заробітку. Причому норму написано досить заплутано: «установити, що працівникам, яким у період з 12 грудня 2020 р. до набрання чинності цією постановою обчислення середньої заробітної плати було здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 111; Офіційний вісник України, 2020 р., № 101, ст. 3274) без врахування нарахованих у цьому періоді премій та виплат за підсумками роботи за певний період, протягом трьох місяців після набрання чинності цією постановою здійснюється перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого зазначеною постановою».

З пантелику збиває кількість постанов, яка у ній згадується. Зокрема, що мали на увазі автори цієї норми під «цією постановою» та «зазначеною постановою».

Про які саме постанови йдеться?

У листі від 17.09.2021 р. № 4711-06/45906-07, який є відповіддю на запит редакції журналу «Оплата праця», фахівці Мінекономіки пояснили, що й до чого.

Так-от, за їх роз’ясненнями, у п. 2 постанови № 917 під:

• «цією постановою» слід розуміти постанову № 917;

• «зазначеною постановою» — постанову № 1213², тобто ту, яка з 12 грудня 2020 року змінила Порядок № 100.

² Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» від 09.12.2020 р. № 1213.

Нагадаємо: саме постановою № 1213 було запроваджено механізм включення премій у розрахунок середньої з подальшим перерахунком. Його потрібно було проводити, якщо в майбутньому (після того, як було розраховано виплати виходячи з «середньої») працівникові нараховували виплати за місяці, які увійшли до розрахункового періоду (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 47, с. 5).

Тож у постанові № 917 прописано обов’язок роботодавця провести такий перерахунок, якщо з певних причин його не було здійснено до 04.09.2021 р. На все про все у роботодавця три місяці строку починаючи з 04.09.2021 р.

З огляду на це, Мінекономіки дійшло висновку: перерахунок премій згідно з п. 2 постанови № 917 слід проводити з урахуванням редакції п. 3 Порядку № 100, яка була чинна на час розрахунку середньої зарплати, тобто з урахуванням редакції постанови № 1213 (ср. ).

Жодних перерахунків за новими правилами за період з 12.12.2020 р. по 03.09.2021 р. проводити не потрібно.