Строк і форма
Згідно з абз. 4 п. 46.2 ПКУ неприбутківці, зазначені в п. 133.4 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у строки, передбачені для подання декларації з ПНП. При цьому на момент появи цієї норми (вона запрацювала з 13.08.15 р.) граничний строк подання декларації з ПНП був установлений «до 1 червня». Тобто законодавці очевидно прагнули прив’язати подання «неприбуткового» звіту до річного звітного періоду. З 01.01.16 р. знову повернули звичні квартальний і річний строки подання прибуткової звітності (зміни у пп. 57.1, 137.4 і 137.5 ПКУ). Відповідно передбачено два строки для подання «прибуткової» декларації: 40 календарних днів — для квартальної звітності і 60 календарних днів — для річної.
Ким же є НПО — квартальниками чи річниками?
З 1 січня 2013 року «неприбутковий» звіт подають один раз на рік: протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року. Пов’язано це було зі змінами, унесеними до п. 57.1 ПКУ Законом № 5083. Тоді цієї позиції дотримувалися і податківці в листі ДПСУ від 07.12.12 р. № 6751/0/61-12/18-3115.
Крім того, п. 18 Порядку складання звіту говорить про те, що «неприбутковий» звіт потрібно подавати за звітний рік протягом 60 календарних днів, наступних за таким роком.
З формою звіту гадати не доводиться. Нова форма згаданого в абз. 4 п. 46.2 ПКУ звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації ще не затверджена. Тому за 2015 рік звітуємо за діючою формою. Це підтвердила і ДФСУ в листі від 04.01.16 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 (ср. ). Тут податківці додали, що до затвердження Кабміном нового Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ і організацій, уключення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру в частині застосування ознаки неприбутковості (поле 8 «шапки» звіту) слід керуватися чинним Положенням про Реєстр НПО, наприклад, для ОСББ — ознака неприбутковості «0015».
У частині I «неприбуткового» звіту, як і раніше, вказують доходи НПО. А частина II заповнюється тільки у тому випадку, якщо кошти НПО використовуються за нецільовим призначенням. Детальніше про це читайте далі, в розділі «Що можна, що не можна».
Вимушені «мігранти»
За 2015 рік законодавча база оподаткування неприбуткових організацій не раз змінювалася. Спочатку над ст. 133 ПКУ попрацював Закон № 71 («БТ», 2015, № 9, с. 41). У результаті навесні багато хто з неприбутківців, які не були платниками ПНП, раптом стали повноправними платниками цього податку, наприклад, ОСББ, обслуговуючі кооперативи. Деякі місцеві органи ДФСУ навіть надсилали платникам податків листи, в яких повідомляли про виключення їх з Реєстру НПО та вимагали від новоспечених платників ПНП повернути рішення про внесення їх до Реєстру НПО. Потім Закон № 263 повернув деяких з них до лав неприбутківців («БТ», 2015, № 16, с. 4; № 20, с. 22), а Закон № 652 і зовсім оновив критерії перебування у статусі НПО, причому досить лояльно («БТ», 2015, № 33, с. 4; № 34-35, с. 15). Тепер основні вимоги до НПО такі ( п.п. 133.4.1 ПКУ):
• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи містять заборону на розподіл отриманих доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів чи працівників (крім оплати їхньої праці) та інших пов’язаних з ними осіб;
• установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі ліквідації НПО;
• внесена до Реєстру НПО.
Підбиваючи підсумок насиченого 2015 року, неприбутківці порушують резонне запитання: так чи були вони платниками ПНП та яку звітність зобов’язані вони подавати за 2015 рік («неприбутковий» звіт чи «прибуткову» декларацію)?
За усними роз’ясненнями місцевих органів ДФСУ, усіх неприбутківців, які на 01.01.15 р. значилися в Реєстрі НПО, там і залишили (якщо, звичайно, вони самі не порушили правила перебування в цьому статусі). А якщо когось виключили з Реєстру НПО, зважаючи на законодавчі зміни, то їх повернули назад.
Висновок: усі вимушені «мігранти», які внаслідок законодавчих «гойдалок» втрачали та отримували статус НПО, подають «неприбутковий» звіт, а з декларацією з ПНП можуть не зв’язуватися, якщо для цього немає підстав (див. розділ «Що можна, що не можна» далі).
Відповідальність за неподання звіту
Споконвіку за неподання / несвоєчасне подання «неприбуткового» звіту застосовують штрафи, передбачені за неподання податкової декларації ( п. 120.1 ПКУ). Підстава для цього — п. 46.1 ПКУ, згідно з яким «неприбутковий» звіт відповідає поняттю податкової декларації. Однак консультація, яка є відповіддю на запитання щодо відповідальності за неподання звіту (була розміщена в підкатегорії 102.22 ЗІР ДФСУ), з появою Закону № 652 втратила чинність. Нагадаємо: саме він запровадив поняття звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Це може сплутати усі карти.
Важливо! «Неприбутковий» звіт, як і раніше, прирівнюється до податкової декларації. Згідно з п. 46.1 ПКУ один з головних критеріїв присвоєння документу статусу податкової декларації — наявність нарахованого (задекларованого) податкового зобов’язання. А з п.п. 133.4.3 ПКУ випливає, що у звіті про використання доходів (прибутків) усе ж таки буде місце для зазначення податкового зобов’язання з ПНП (як покарання за нецільове використання коштів — див. далі). Отже, відповідальність за його неподання або подання із запізненням усе ж таки настає відповідно до положень п. 120.1 ПКУ: штраф у розмірі 170 грн. за кожний факт подібного порушення, а ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року вже був застосований штраф на зазначених підставах, тягнуть накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне порушення.
Що можна, що не можна
З початку 2015 року правила обкладення ПНП докорінно змінилися. Це стосується і неприбутківців. Поступово податковий вакуум, який залишив за собою Закон № 71, заповнили інші закони. Остаточний порядок встановив Закон № 652, який прописав нові правила для перетворення НПО на платника ПНП.
Склалося враження, що неприбутківці можуть отримувати абсолютно будь-які доходи без загрози втратити свій статус. І це дійсно так. Тепер в цьому питанні «рулює» норма з п.п. 134.4.2 ПКУ, згідно з якою не є платниками ПНП ті НПО, які використовують отримані доходи виключно для фінансування витрат на утримання такої НПО, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямків діяльності, визначених її установчими документами.
А ось нецільове використання таких доходів якраз і загрожує втратою статусу неприбутківця та переходом на сплату ПНП.
Ясності додала ДФСУ, яка підтвердила цю позицію на прикладах з конкретними видами доходів у своїх листах. Ми оформили ці роз’яснення у вигляді таблиці на с. 22.
Неоподатковувані доходи НПО
Джерело доходу | Позиція ДФСУ | Документ |
Оренда | Кошти, отримані НПО від надання в оренду або від продажу власних об’єктів нерухомості, не є об’єктом обкладення ПНП за умови, що такі кошти спрямовуються виключно на провадження статутної діяльності цієї організації в межах Закону № 4572 | |
Продаж власних об’єктів нерухомості | Листи ДФСУ від 14.01.16 р. № 517/6/99-95-42-03-15, від 24.12.15 р. № 27588/6/99-95-42-03-15 | |
Отримання благодійної допомоги | Унесені до Реєстру НПО благодійні організації не сплачують ПНП з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування витрат на утримання такої НПО, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямків діяльності, визначених її установчими документами | |
Доходи, отримані від статутної діяльності обслуговуючого сільгоспкооперативу | Обслуговуючі кооперативи, які не відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і внесені до Реєстру НПО, у разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників) зобов’язані подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів НПО. Це тягне виключення з Реєстру НПО та нарахування ПНП |
Головне — запам’ятати! Не має значення, які доходи отримає НПО, важливо, куди вони витрачаються.
У разі нецільового використання доходів (у тому числі розподілу між засновниками) НПО зобов’язана подати у строк, установлений для місячного податкового (звітного) періоду (20 календарних днів, наступних за звітним місяцем), «неприбутковий» звіт за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення. У цьому звіті потрібно вказати суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з ПНП, розрахованого виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Далі, з першого дня наступного місяця до 31 грудня податкового (звітного) року, потрібно щокварталу подавати квартальні декларації з ПНП і фінзвітність, а також сплачувати ПНП у квартальні строки. З наступного податкового (звітного) року така НПО подає звітність і сплачує ПНП за загальними правилами — подає річну декларацію з ПНП.
Зверніть увагу! Раніше сума ПНП розраховувалася як різниця між «забороненим» доходом і витратами на його отримання. Тепер же все простіше: беремо суму коштів, витрачених на цілі, не передбачені статутом НПО, і множимо на 18 %.
Наприклад, у грудні 2015 року НПО за рахунок громадських коштів подарувала керівнику презент. Це є нецільовим використанням коштів організації. Тому сума подарунка обкладається ПНП, а сама НПО стає платником ПНП. Стара форма «неприбуткового» звіту в цій частині не відповідає новим правилам. Ми пропонуємо такий варіант: у ряд. 14 і 17 вказуємо вартість подарунка, ряд. 15 і 16 не заповнюємо, а в ряд. 18 вказуємо суму податкового зобов’язання з ПНП.
Також не зайвим буде подати доповнення до звіту з поясненням такого розрахунку. Зробити це дозволяє п. 46.4 ПКУ.
Документи та скорочення статті
Закон № 71 — Закон України від 28.12.14 р. № 71-VIII.
Закон № 263 — Закон України від 18.03.15 р. № 263-VIII.
Закон № 652 — Закон України від 17.07.15 р. № 652-VIII.
Закон № 5083 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.12 р. № 5083-VI.
Закон № 4572 — Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.12 р. № 4572-VI.
Положення про Реєстр НПО — Положення про Реєстр неприбуткових установ і організацій, затверджене наказом Мінфіну України від 24.01.13 р. № 37.
Порядок складання звіту — Порядок складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ і організацій, затверджений наказом Міндоходів України від 27.01.14 р. № 85.
НПО — неприбуткова організація.
«Неприбутковий» звіт — Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ і організацій, затверджений наказом Міндоходів України від 27.01.14 р. № 85.
ПНП — податок на прибуток.
Реєстр НПО — Реєстр неприбуткових організацій і установ.
