У листі, що коментується, перед податківцями стояло запитання: чи треба нараховувати податкові зобов’язання (ПЗ) на суму уцінки запасів при списанні їх у виробництво, якщо знижені в ціні запаси будуть використані в господарській діяльності?
ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ. Нагадаємо: такі ПЗ нараховують у разі, коли запаси починають використовуватися в необ’єктних, пільгових або негосподарських операціях (п. 198.5 ПКУ).
Під використанням у негоспдіяльності фіскали зазвичай розуміють списання запасів при недостачах (понад норми природного убутку або коли такі норми не встановлені), втратах, псуванні, руйнуванні активів, крадіжці або інших випадках форс-мажору.
Поза сумнівом, якщо запаси уцінюють, це означає, що вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісні властивості, внаслідок чого зменшується очікувана економічна вигода від їх використання.
Ось тільки чи потрібно при цьому нараховувати компенсуючі ПЗ? На наш погляд, ні, не потрібно, оскільки:
• уцінений товар може бути використаний в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності;
• у п. 198.5 ПКУ немає такої підстави для нарахування компенсуючих ПЗ, як уцінка товару (за умови дотримання попередньої умови).
Проте в листі, що коментується, податківці продовжують «гнути свою лінію». Вони стверджують, щоб не нараховувати «компенсуючі» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, витрати у вигляді уцінки товарів повинні потрапити до вартості (собівартості) виробленої продукції, при продажу якої буде нарахований ПДВ. Аналогічний підхід вони просували в інших випадках, коли йшлося про списання запасів на «сумнівні» операції (див. також листи ДФСУ від 11.07.17 р. № 1115/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2017, № 36, від 22.03.17 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15 // «БТ», 2017, № 16 і від 09.06.16 р. № 12804/6/99-99-15-03-02-15 // «БТ», 2016, № 30).
Ось тільки за правилами бухобліку в разі уцінки запасів такого ніколи не трапиться*.
* Детальніше — у консультації «Уцінюємо товари за новими правилами» // «БТ», 2016, № 23.
Нагадаємо: уцінку товарів проводять у разі, якщо на дату балансу буде встановлено, що первісна вартість запасів перевищує їх чисту вартість реалізації.
При цьому суму такої уцінки п. 27 П(С)БО 9 «Запаси» зобов’язує списувати до складу інших операційних витрат і відображати за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» з одночасним зменшенням балансової вартості запасів.
Після реалізації товарів дохід від їх продажу показують на субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» виходячи зі зниженої ціни товару.
Виходить, сума уцінки буде списана на витрати періоду (потрапить до складу інших операційних витрат, до дебету субрахунку 946) і не потрапить до собівартості продукції.
Очевидно, що вимога контролерів не виконується. А тому вони наполягатимуть, щоб платник ПДВ нарахував «компенсуючі» ПЗ на суму уцінки.
Швидше за все, фіскали намагатимуться уцінку «притягнути за вуха» під негосподарське використання частини таких активів, але з цим можна посперечатися.
А що ж із ПЗ згідно з п. 188.1 ПКУ? Що стосується нарахування ПЗ згідно з п. 188.1 ПКУ, то при списанні знижених у ціні запасів у виробництво їх нараховувати не потрібно.
Причина проста — п. 188.1 ПКУ встановлює базу обкладення ПДВ виключно для операцій з постачання товарів/послуг.
Нагадаємо: постачання товарів — будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін або дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ПКУ).
Списання ж запасів у виробництво під це визначення не потрапляє (оскільки є переміщенням запасів усередині підприємства).
Але ось якщо уцінений товар буде вирішено продати, то тут вже слід пам’ятати про мінбазу обкладення ПДВ, яка не може бути нижча ціни придбання таких товарів, а у разі постачання самостійно виготовлених товарів — не нижче звичайних цін (п. 188.1 ПКУ).
