Виправлення з податку на прибуток: розбираємо практичні ситуації

¹ Стаття «Виправляємо помилки у «прибутковій» декларації: як «книжка пише»?» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 23).

Матеріал побудуємо у формі запитань-відповідей, причому перші ми брали з форуму порталу buhgalter911.com. При цьому базуємося на принципі «повторення є мати навчання» ☺.

Доповнення до уточнюючої декларації

Якщо подавати уточненку до декларації за попередні роки, чи обов’язково подавати доповнення з поясненнями суті помилок, суми тощо? Чи потрібно ставити відмітку в декларації про наявність доповнення?

Розпочнемо з того, що надання доповнення до декларації — це ваше право, а не обов’язок, що прямо випливає з абз. 2 п. 46.4 ПКУ. Причому сам Кодекс містить уточнення, що:

1) подають доповнення в разі потреби;

2) воно є — подібно до додатків до декларації — її невід’ємною частиною (звичайно, у разі подання);

3) супроводжують доповнення поясненням мотивів його подання;

4) скласти його можна в довільній формі. Водночас є застереження, що платник податків, для якого ПКУ встановлений обов’язок подання звітності в електронній формі, і доповнення зобов’язаний подати в електронній формі.

При поданні доповнення у спеціально відведеному місці в декларації проставляють відповідну відмітку, на що чітко вказує виноска 13 до форми декларації².

² Чинна форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

Податківці, зокрема, «кивають» у бік доповнення у випадках, якщо самостійно виправляються помилки за звітні періоди до 01.01.2015 р., які стосуються, зокрема, «старих» збитків (категорія 102.11 ЗІР, лист ДФСУ від 30.05.2016 р. № 11752/6/99-99-15-02-02-15); при «втягуванні» до декларації залишку «дивідендних» авансів, що перевищили суму ППП у попередніх періодах (лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17); у разі виявлення помилок у фінзвітності за попередні періоди, які будуть виправлені в комплекті такої звітності за поточний звітний період (категорія 102.25 ЗІР).

Зрозуміло, навіщо податківцям у такому разі потрібні доповнення: щоб самим розібратися, «що до чого». На нашу думку, у таких випадках краще піти їм назустріч, щоб уникнути непорозуміння, яке вам же може «вилізти боком».

Як можна подати доповнення, якщо уточненка подається в електронному вигляді?

Ви вже знаєте, що ПКУ вимагає подання доповнення в електронному вигляді, якщо саме так подається і власне декларація. Відповідно до п. 49.4 ПКУ, нагадаємо, звітувати щодо ППП в електронній формі зобов’язані платники податків, які належать до великих і середніх підприємств.

Як же подати електронне доповнення? Запитань немає, якщо вам вистачає «віконця», вставленого в «тіло» декларації з ППП (надали пояснення в ньому — от і все доповнення). Інша річ, якщо раптом є необхідність як доповнення додати до декларації якісь документи... Відповіді з цього приводу ПКУ не місить. Однак, на нашу думку, у такому разі можна скористатися аналогією з поданням документів разом зі скаргою Д8 (згідно з п. 201.10 ПКУ). У такому разі податківці пропонують подавати копії відповідних документів у паперовій формі (див. категорію 101.20 ЗІР).

Виправляємо декларацію з прибутку: що з фінзвітністю?

Як виправити річний баланс при уточненні декларації з прибутку за 2015 рік?

«Дружба» податкового обліку з бухгалтерським і, як наслідок, фінзвітністю починаючи з 01.01.2015 р. стала ще міцніша. Тому помилки, допущені при веденні бухобліку, прогнозовано призводять і до помилок в декларації з ППП.

Темі виправлення помилок у фінзвітності була посвячена окрема стаття журналу³. При цьому загальний висновок такий: якщо помилка є суттєвою і допущена минулого року, то її доведеться виправити шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок року (якщо помилка вплинула на цей показник). Водночас подання уточненої фінзвітності не передбачене, тому виправити її показники ви зможете лише в першому комплекті фінзвітності, затвердженому після виявлення помилки. При поданні балансу та звіту про фінансові результати стовпці з даними на початок звітного періоду та за минулий період відповідно підлягають заповненню вже з урахуванням виправлених помилок.

³ «Виправлення у фінзвітності та «прибутковій» декларації» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 20.

Виправлення помилок, що належать до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності згідно з п. 5 П(С)БО 6.

Що стосується декларації з ППП, то її виправити потрібно — причому чим швидше, тим краще! Унаслідок цього виникне ситуація, коли рядки 01 і 02 уточнюючої декларації не збігатимуться з даними раніше поданої фінзвітності. Власне, у такому разі податківці якраз і наполягають на поданні доповнення до декларації (категорія 102.25 ЗІР, див. вище)⁴.

⁴ Якщо ви є прибічником складання помилкової фінзвітності наново, то разом з уточнюючою декларацією слід подати правильну фінзвітність (підкатегорія 102.23.02 ЗІР). Про те, що до уточнюючої декларації додається фінзвітність, слід також повідомити у спеціально відведеному полі.

Правила перенесення збитків

Чи потрібно збиток 2013 року, показаний в уточненці до декларації за 2013 рік, перенести до рядка 03 і додатка РІ уточненки до декларації за 2014 рік?

Найскладнішими з точки зору виправлення, поза сумнівом, є помилки, пов’язані з від’ємним значенням об’єкта оподаткування минулих років. Мало того, що збитки мають властивість «перетікати» на наступні податкові (звітні) періоди (згідно з п.п. 140.4.2 ПКУ), так ще і донедавна був передбачений особливий порядок перенесення збитків, отриманих у 2011 році, на наступні податкові (звітні) періоди (відповідно до п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

І якщо йдеться про «старі» збитки, то виправляти потрібно не лише показники того періоду, в якому збиток помилково не був показаний (чи був показаний у меншому розмірі), а й усіх подальших податкових (звітних) періодів. Тільки так ви зможете «донести» до податківців те, як повинно було відбуватися «перетікання» збитків на подальші податкові (звітні) періоди.

Тобто у цьому випадку платник повинен подати уточнюючі декларації за 2013, 2014 і 2015 роки (якщо у 2014-му вся сума збитків не була «з’їдена» отриманим прибутком). При цьому в останній мають бути заповнені і рядок 03 РІ, і додаток РІ (зокрема, рядок 3.2.4).

На заповнення цих рядків в частині «старих» збитків вказує і ДФСУ в листі від 14.03.2016 р. № 5455/6/99-99-19-02-01-15.

Те саме, по-хорошому, можна було б сказати і про декларацію за 2014 рік, ось тільки тоді, як пам’ятаєте, діяла інша її форма. А тому порядок виправлення помилок у такому разі передбачений особливий.

«Рецепт» міститься в категорії 102.11 ЗІР⁵. І якщо вибрано подання уточнюючої декларації, то в ній податківці приписали відображати виправлену суму від’ємного значення об’єкта оподаткування в рядку 04. Інші показники уточнюючої декларації при цьому не заповнюються.

⁵ Такий самий підхід ми виборювали ще до появи консультації (див., зокрема, статтю «Витрати: «реанімуємо», документуємо та обліковуємо правильно» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 8).

У такому разі дохідливо донести свої «виправні» наміри може допомогти доповнення до декларації, про що не забули згадати і податківці (про це ми вже згадували вище).

Тобто діяти доведеться дещо інакше, ніж передбачалося в запитанні. Адже за 2014 рік подання додатка РІ, як і заповнення рядка 03 уточнюючої декларації, не передбачено.

Прийняли рішення про застосування різниць помилково — податківці дозволяють виправити!

Підприємство подало декларацію із застосуванням різниць. Це й було помилкою. Чи можна тепер подати уточненку до декларації вже без цих різниць із зазначенням прийняття рішення про незастосування різниць?

Запитання є дуже неоднозначним. З одного боку, ст. 134 ПКУ говорить про право вибору для низькодохідних платників податку застосовувати чи не застосовувати податковоприбуткові коригування. При цьому зробити такий вибір платник має право «не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується критерій щодо розміру доходу». Тобто при фіскальному прочитанні цих норм можна було б стверджувати, що оскільки рішення про незастосування різниць своєчасно прийнято не було, то тепер розвернутися на 180º вже пізно.

Однак, як не дивно, ДФСУ нещодавно висловилася з цього питання ліберально⁶ ☺. У підкатегорії 102.23.02 ЗІР податківці дійшли таких висновків: «платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн., який не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені згідно з положеннями розд. III ПКУ, і відповідно не вказав у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий звітний (податковий) рік відомості про наявність цього рішення, може скористатися правом на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, вказавши в ній про прийняте рішення щодо незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування».

⁶ Про що ми повідомляли у статті «Свіжі» роз’яснення податківців: радісні та «сумнівні» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 24.

Тому, якщо опинилися в такій ситуації, поспішайте виправитися, поки ДФСУ є ласкавою ☺.

Нагадаємо, що низькодохідні платники за підсумками цього року звітуватимуть лише раз на рік⁷ незалежно від того, скористалися вони своїм правом не застосовувати прибуткові коригування за підсумками минулого року чи ні.

⁷ Подробиці знайдете в матеріалі «Квартальна дека з податку на прибуток: кому «пощастило» найбільше?» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 13.

А якщо платник вважав себе високодохідним, але в результаті виявлення помилки усвідомив, що таким він насправді не був? Тут з’являються додаткові нюанси. Адже якщо таку помилку платник виявив після закінчення граничних строків для подання квартальної декларації за І квартал, то, виходить, він і таку декларацію подав помилково. Це пов’язано з тим, що п. 137.5 ПКУ говорить про річний період для таких платників.

Як же розв’язати ситуацію? По-перше, подати уточнену декларацію за 2015 рік, виправивши в ній усі допущені помилки. Вважаємо, що платник податків цілком може керуватися наведеним вище роз’ясненням ДФСУ про право відмовитися від застосування коригувань у такій декларації. Тобто якщо «добровольцем» у частині застосування коригувань платник бути не бажає, то при заповненні уточненки він має право обійтися без них.

По-друге, потрібно «домовитися» з податківцями про анулювання поданої квартальної декларації. Зробити це доведеться, найімовірніше, за допомогою листа, в якому потрібно вказати факт помилковості подання декларації; оформити прохання її відкликання (із зазначенням причин для цього, а саме з посиланням на п. 137.5 ПКУ), а також вимагати анулювати показники, що задекларовані в ній і вплинули на особовий рахунок платника.

Ще варіант (методологічно не найправильніший) — подати уточненку до такої декларації, відсторнувавши її показники.

Якщо внаслідок помилкового подання декларації виникла переплата, то її можна вимагати або повернути на поточний рахунок, або зарахувати в рахунок погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) за іншими платежами. Для цього доведеться подати заяву в довільній формі (згідно з п. 43.4 ПКУ).

Водночас зауважимо: зважаючи на нестандартність розглянутої ситуації, місцеві податківці можуть сприйняти її по-різному. Але побажаємо: якщо вже й доведеться мати справу з чимось подібним, то нехай виправлення пройдуть «гладесенько-рівнесенько».