Облікова азбука: комп’ютер на підприємстві

Придбання комп’ютера

Існує два варіанти обліку придбаного комп’ютера:

1) як єдиного цілісного об’єкта (навіть якщо згідно з даними первинки отримувалися декілька активів: системний блок, монітор, клавіатура, миша). Адже всі ці пристрої використовуватимуться разом як єдиний комплекс;

2) «по частинах» (обліковують окремо системний блок, окремо монітор, окремо клавіатуру, окремо мишку)*. Дроблення варто обмежити цими чотирма елементами.

* Вам може бути корисною стаття «Основні засоби: разом чи нарізно?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 41).

Якщо підприємство обліковує комп’ютер як єдиний об’єкт. Строк корисного використання комп’ютера, зазвичай, більше року — отже, він є необоротним матактивом. Вартісний критерій розмежування основних засобів і малоцінних необоротних матактивів (МНМА) для цілей бухобліку підприємство встановлює самостійно (в обліковій політиці). Зазвичай, його встановлюють у тому ж розмірі, що й для податкових цілей, — 6000 грн.

Якщо загальна вартість комп’ютера більше 6000 грн. (без урахування ПДВ), то його зараховують до складу основних засобів (субрахунок 104 «Машини та устаткування»). На початку місяця, наступного за введенням в експлуатацію, його починають амортизувати.

Введення об’єкта в експлуатацію оформляють типовими формами № ОЗ-1, № ОЗ-6.

У податковому обліку теж немає жодних особливостей. Малодохідні платники для визначення об’єкта оподаткування на прибуток орієнтуються виключно на дані бухобліку.

Високодохідники і малодохідники-добровольці коригують бухфінрезультат на різниці зі ст. 138 ПКУ, зокрема, на амортизаційну різницю. У податковому обліку комп’ютери належать до групи 4 основних засобів. Мінімальний строк їх корисного використання — 2 роки. Якщо в бухобліку встановлений більший строк корисного використання, то для обчислення податкової амортизації орієнтуємося на «бухобліковий» строк корисного використання (п.п. 138.3.3 ПКУ).

Якщо «по частинах». У цьому випадку «тестувати» на предмет відповідності основним засобам потрібно кожну таку частину. Наприклад, системний блок, якщо строк його корисного використання більше 1 року і вартість перевищує 6000 грн. без ПДВ (умовимося, що цей критерій у бухобліку прийнятий як такий, що розмежовує основні засоби і МНМА), відносимо до основних засобів.

Вартість клавіатури навряд чи перевищить 6000 грн., тому потрібно визначитися зі строком її корисного використання. Якщо він більше року, то обліковуємо її як МНМА (рахунок 112), якщо менше року — як малоцінні швидкозношувані предмети (МШП) (рахунок 22).

Документально малоцінні швидкозношувані предмети оформляємо формами № МШ 4, № МШ-5, № МШ-8.

Амортизація МНМА нараховується за одним з методів: (1) у розмірі 50 % на 50 % вартості (50 % у першому місяці використання, 50 % — у місяці вибуття активу), що амортизується, або (2) у розмірі 100 % вартості, що амортизується (у першому місяці використання). Податкові коригування за МНМА не передбачені.

Вартість МШП відразу списується на витрати.

ПДВ. Тут жодних особливостей немає. При придбанні комп’ютера (якщо він отримувався з ПДВ) відображаємо податковий кредит (за наявності податкової накладної). У разі якщо комп’ютер визначається для використання у звільненій/неоподатковуваній/негосподарській діяльності, нараховуємо податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ.

Ремонт/модернізація комп’ютерів

Для облікових цілей важливо визначити, що проводиться — ремонт чи поліпшення (модернізація). Якщо ремонт, то тоді це витрати поточного періоду. Ремонт передбачає витрати, здійснювані для підтримки об’єкта в робочому стані, які не змінюють майбутніх економічних вигід від його використання (п. 15 П(С)БО 7). Якщо поліпшення/модернізація, то на вартість поліпшення збільшуємо первісну вартість об’єкта (п. 14 П(С)БО 7, п. 31 Методрекомендацій № 561**). Поліпшення/модернізація передбачає поліпшення властивостей комп’ютера, підвищення його можливостей.

** Методичні рекомендації з бухобліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

Проведені роботи фіксують в Акті приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів (форма № ОЗ-2).

Рішення про те, що це — «поліпшення» чи «ремонт», віддано на відкуп керівника підприємства (п. 29 Методрекомендацій № 561).

Приклад. Підприємство проводить заміну жорсткого диска на комп’ютері (використовується в адміністративних цілях). Вартість придбаного нового диска — 2400 грн. (у т. ч. ПДВ — 400 грн.).

Варіант «А» — жорсткий диск міняється на аналогічний (не передбачає збільшення потужності комп’ютера). Варіант «Б» — отримується жорсткий диск більшого обсягу, що безпосередньо відобразиться на якості роботи комп’ютера.

Що робити зі старим жорстким диском? Якщо:

1. Диск підлягає подальшій експлуатації. Тоді його необхідно оприбуткувати як запасну частину (п. 2.12 Методрекомендацій № 2***):

*** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

— за оцінкою можливого використання — якщо він використовуватиметься підприємством для власних потреб (Дт 207 — Кт 746);

— за чистою вартістю реалізації — якщо він буде проданий (Дт 209 — Кт 746).

Оприбутковування таких ТМЦ на баланс не вимагає нарахування ПДВ (п. 189.10 ПКУ).

2. Диск не підлягає подальшій експлуатації. Тоді його потрібно передати для утилізації спеціалізованому підприємству. У балансі він не відображається, оскільки не вписується у визначення активу (немає економічних вигід від його використання).

ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ при «ліквідації» старого жорсткого диска тут не буде, оскільки він окремо не отримувався і не обліковувався як окремий об’єкт.

Окремо скажемо про наслідки поліпшення (модернізацію). Якщо роботи не виходять за межі місяця (почало і кінець припадають на один місяць), то нарахування амортизації за об’єктом не припиняємо. У зв’язку з проведеною модернізацією може бути переглянутий строк корисного використання об’єкта (п. 25 П(С)БО 7).

Якщо рішення про перегляд строку корисного використання було прийняте, то амортизація виходячи з нового строку нараховуватиметься починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому було прийнято означене рішення. Якщо ж строк корисного використання переглянутий не був, то, на нашу думку, амортизація на «нову» первісну вартість нараховуватиметься починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася заміна.

Заміна значущого компонента. Окремо скажемо про ситуацію, коли міняємо значущий компонент комп’ютера (наприклад, системний блок або монітор) і облік комп’ютера вели як єдиного цілого.

Вважаємо, що придбання нового монітора / системного блоку слід розглядати як поліпшення об’єкта основних засобів. Оскільки заміна цих складових частин передбачає збільшення майбутніх економічних вигід від його використання та/або збільшення строку корисного використання об’єкта. Тому витрати на їх придбання будуть спрямовані на збільшення первісної вартості комп’ютера.

Є думка, що в цьому випадку (при заміні значущого компонента) слід провести часткову ліквідацію основного засобу. Інакше кажучи:

(1) виключити з первісної вартості об’єкта основних засобів ту частину вартості, яка припадає на замінюваний компонент;

(2) збільшити первісну вартість об’єкта основних засобів на вартість установленого нового компонента. Адже до складу працюючого об’єкта додається новий компонент.

Такий механізм передбачають абз. 2 п. 46 Методрекомендацій № 561 і п. 14 П(С)БО 7.

Якщо первісна вартість замінюваного компонента («старого» монітора) відома, то в принципі нічого складного в обліку немає. Якщо ж невідома, то при частковій ліквідації її доведеться визначати пропорційно справедливій вартості такої окремої частини в загальній вартості об’єкта основних засобів. Інакше кажучи, визначити вартість комп’ютера «зараз» і частку монітора в цій вартості, а потім отриманий коефіцієнт застосувати до тієї вартості комп’ютера, за якою він зараховувався на баланс.

Якщо підприємство не може визначити первісної вартості заміненого компонента, то вона визначається виходячи з витрат на заміну (п. 46 Методрекомендацій № 561).

Приклад. Припустимо, підприємство здійснює заміну монітора комп’ютера. Комп’ютер обліковувався як єдиний об’єкт: первісна вартість — 10000 грн., знос — 6000 грн. При цьому вартість старого монітора відома (була вказана в первинці і складала 2500 тис. грн. без ПДВ). Вартість нового монітора — 3000 грн. без ПДВ.

У цьому випадку частина зносу, яка припадає на монітор, складає 1500 грн. (6000 : 10000 х 2500).

Часткову ліквідацію доцільно оформити актом на списання основних засобів (форма № ОЗ-3).

В обліку податку на прибуток високодохідникам і малодохідникам-добровольцям потрібно буде застосувати «ліквідуючі» різниці з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ.
Якщо використовуватимемо старий монітор надалі, то зараховуємо його на баланс як активу з одночасним збільшенням доходу (Кт 746). Детальніше див. вище ситуацію із заміною жорсткого диска.

Якщо він підлягає утилізації, то оприбутковувати нічого (не відповідає визначенню активу).

Зазначимо, що стосовно такого заміненого компонента діють усе ті ж правила (щодо перегляду строку корисного використання і нарахування амортизації виходячи з нової первісної вартості), як і при модернізації (див. підрозділ вище).

Що стосується ПДВ при частковій ліквідації основних засобів, нинішня практика свідчить про те, що податківці захочуть тут бачити ПДВ за п. 189.9 ПКУ виходячи зі звичайних цін, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації .

Заміна мишки/клавіатури (якщо об’єкт обліковувався як єдине ціле). Заміну таких складників комп’ютера слід розглядати як ремонт комп’ютера. Оскільки вважати мишку/клавіатуру значущим компонентом комп’ютера навряд чи можна. Та й основною метою робіт із заміни мишки/клавіатури є відновлення і підтримка робочого стану комп’ютера.

Миша, що придбавалася для заміни, є не чим іншим, як запчастиною. Після підключення її до комп’ютера вартість миші списуємо на витрати. Стару мишу/клавіатуру прибуткують на баланс лише в тому випадку, якщо вона ще може бути використана.

Списання комп’ютера

Що стосується обліку списання комп’ютера, то тут діє той же механізм, що й для інших основних засобів. Рішення про його списання повинна прийняти комісія підприємства (з обґрунтуванням причин неможливості/недоцільності подальшого використання), а затвердити його — керівник.

Нагадаємо, що просто досягнення комп’ютером нульової залишкової вартості — ще не підстава для його списання.

Амортизацію припиняємо нараховувати з місяця, наступного за місяцем виведення об’єкта основних засобів з експлуатації (п. 29 П(С)БО 7). Суму накопиченого зносу списуємо проводкою Дт 131 — Кт 104, а недоамортизовану (залишкову) вартість — на витрати проводкою Дт 976 — Кт 104. Якщо списання техніки «надає» якісь ТМЦ, то вони прибуткуються на баланс (зазвичай, на субрахунку 209) з визнанням іншого доходу (субрахунок 746).

У податковоприбутковому обліку платники орієнтуються на бухобліковий фінрезультат (п.п. 134.1.1 ПКУ). Але якщо малодохідники просто беруть його й оподатковують на прибуток, то високодохідникам доведеться здійснити «ліквідаційні» коригування. А саме: збільшити фінрезультат на суму залишкової вартості ліквідованої техніки згідно з даними бухобліку і зменшити фінрезультат її залишкової вартості, розрахованої згідно з ПКУ.

У невиробничих основних засобів, нагадаємо, своя «пісня»****.

**** Деталі знайдете в статті «Невиробничі основні засоби: у 2017 рік з новими коригуваннями» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 12).

ПДВ. Податківці дозволяють не нараховувати ПДВ при ліквідації об’єкта основних засобів лише за умови, що платник надасть підтвердний документ про форс-мажорні обставини, повне знищення, розкрадання об’єкта, виданий саме компетентним органом. Тому при самостійній ліквідації основного засобу фіскали захочуть бачити податкові зобов’язання за п. 189.9 ПКУ, тобто виходячи зі звичайних цін, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації . Хоча ми не підтримуємо цей підхід*****.

***** Подробиці — у статті «Ліквідація основних засобів: неоднозначні висновки фіскалів щодо ПДВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 22).

Якщо комплектуючі комп’ютера обліковувалися як МНМА. Їх амортизація здійснюється або методом «50 % на 50 %», або методом «100 % вартості в першому місяці» (п. 27 П(С)БО 7).

В обох випадках вартість «комплектуючих» буде списана з балансу проводкою Дт 132 — Кт 112.

У податковоприбутковому обліку МНМА не є основними засобами (п.п. 14.1.138 ПКУ). За ними ні «амортизаційних», ні «ліквідаційних» різниць високодохідники не здійснюють.

А що з компенсаційними зобов’язаннями з «вхідного» ПДВ? Якщо використовувався метод амортизації «100 %», то вони не нараховуються, тому що їх власне нема на що нараховувати.

А ось якщо ви амортизуєте актив методом «50 % на 50 %», то фіскали можуть наполягати на компенсуючих податкових зобов’язаннях за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Оскільки п. 189.1 ПКУ як базу для їх нарахування визначає балансову вартість необоротного активу на початок періоду. Тому якщо на початок періоду ліквідації МНМА він мав балансову вартість, податківці можуть вимагати компенсуючі податкові зобов’язання.