Природно, формувати (тобто й інвентаризувати) резерв сумнівних боргів зобов’язані не всі. Крім того, не вся дебіторська заборгованість вимагає того, щоб за нею формували «сумнівний» резерв. Не торкається такий обов’язок: (а) придбаної заборгованості і заборгованості, призначеної для продажу; (б) заборгованості, що не є фінансовим активом, тобто тієї, яка не надає права отримувати грошові кошти і їх еквіваленти; (в) безнадійної заборгованості1.
1 Детальніше про це ви можете прочитати в статті «Сумнівний» резерв: завжди є, про що поговорити» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19).
Резерв сумнівних боргів створюють і коригують на дату балансу.
Поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом2, включають у підсумок балансу за чистою реалізаційною вартістю (згідно з п. 7 П(С)БО 10). А для її визначення саме й обчислюють величину резерву сумнівних боргів.
2 Окрім придбаної заборгованості і заборгованості, призначеної для продажу.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — це різниця між сумою поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву (згідно з п. 4 П(С)БО 10).
Передує інвентаризації резерву сумнівних боргів власне інвентаризація дебіторської заборгованості3. При цьому потрібно визначити структуру заборгованості і вірогідність її непогашення в розрізі окремих груп заборгованості та/або окремих дебіторів. На цьому етапі важливо виділити: (а) сумнівну і (б) безнадійну дебіторську заборгованість з урахуванням критеріїв, прийнятих на підприємстві.
3 З порядком проведення якої ви могли ознайомитися в статті «Річна інвентаризація: «дебіторка» і «кредиторка» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 45.
Інвентаризація резерву: крок за кроком
Далі пропонуємо вам «поринути» безпосередньо в проведення інвентаризації «сумнівного» резерву. Положення № 8794, на яке ми звикли спиратися при вирішенні питань інвентаризації, цього разу обмежується скупим п. 8.5 розд. ІІІ. Він свідчить, що інвентаризація резерву полягає в перевірці обґрунтованості визначення суми сумнівної заборгованості на підставі аналізу застосування методу розрахунку резерву сумнівних боргів, установленого відповідно до облікової політики.
Нагадаємо, такий метод (а в разі потреби і спосіб визначення коефіцієнта сумнівності) має бути вказаний у розпорядчому документі про облікову політику підприємства (згідно з п. 2.1 Методрекомендацій № 6355).
Послідовність проведення інвентаризації «сумнівного» резерву наведемо так.
1. Проаналізуйте, під яку заборгованість створений резерв і чи не перевищує його загальний розмір установленої межі.
Згідно з п. 8 П(С)БО 10 залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більший, ніж сума дебіторської заборгованості на цю ж дату.
Величину резерву при цьому порівнюйте з тією сумою заборгованості, яка підлягає резервуванню, а не з усією сумою наявної дебіторської заборгованості (ДЗ).
Окрім нерівності в розрізі видів поточної дебіторської заборгованості (РСБ ≤ ДЗ), така ж нерівність, як наслідок, має бути дотримана і в частині загальної суми резерву і поточної дебіторської заборгованості.
2. Оцініть методи створення резерву сумнівної заборгованості на предмет доцільності їх використання.
Таких методів два (п. 8 П(С)БО 10): застосування абсолютної сумнівної заборгованості («індивідуальний») і застосування коефіцієнта сумнівності6 («груповий»).
6 Розрахувати такий коефіцієнт можна за допомогою різних способів, наведених у п. 8 П(С)БО 10.
Якщо величину резерву визначили за допомогою коефіцієнта сумнівності, то переконайтеся, що правильно згрупували дебіторську заборгованість і розрахували коефіцієнти.
3. Перевірте, які суми безнадійної заборгованості списали за рахунок резерву сумнівних боргів, розрахуйте розмір резерву в поточному періоді і встановіть таким чином достовірність оцінки резерву.
4. Відобразіть результати інвентаризації резерву сумнівних боргів у бухобліку:
— якщо залишок резерву, визначений у ході інвентаризації, більше сальдо за кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів», донарахуйте резерв проводкою Дт 944 «Сумнівні і безнадійні борги» — Кт 38 (на суму «дельти»);
— у зворотній ситуації скоригуйте суму резерву в бік зменшення проводкою Дт 38 — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (на суму такої різниці).
5. Відобразіть резерв сумнівних боргів у фінзвітності, а саме:
а) у Балансі (Звіті про фінансовий стан), де поточну дебіторську заборгованість наводять, як ми домовлялися 
, за чистою реалізаційною вартістю, тобто за вирахуванням резерву сумнівних боргів, за рядками:
1125 — «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги»;
1155 — «Інша поточна дебіторська заборгованість»;
Плюс вписувані рядки 1120 «Векселі одержані» і 1145 «Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків».
б) у Звіті про фінрезультати (Звіті про сукупний дохід) витрати на створення резерву повинні потрапити в рядки 2180 розд. І і 2520 розд. ІІІ «Інші операційні витрати»;
в) у Примітках до фінансової звітності необхідно вказати інформацію згідно з вимогами пп. 13.4 — 13.6 П(С)БО 10.
Крім того, високодохідним платникам податку на прибуток доведеться провести коригування, передбачені п. 139.2 ПКУ. З 01.01.17 р. в цьому плані трохи легше, адже чинні норми дозволяють зменшувати фінрезультат на суму безнадійної заборгованості, списаної за рахунок резерву 
. Але, знову ж таки, податківці не дрімають7 
.
7 Деталі знайдете в статті «Окуляри від безнадії — треба?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 22).
