Дропшиппінг виник у нас відносно нещодавно, тому окремого виду договору для нього у вітчизняному законодавстві поки ще немає. Як же викручуються суб’єкти господарювання, що бажають працювати за такою схемою? Переважно — оформляють посередницькі договори: агентський, комісії*.
* Про юридичні тонкощі оформлення дропшиппінгу ви можете дізнатися зі статті «Освоюємо дропшиппінг!» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 47).
Звісно, коли йдеться про єдиноподатників, то саме на посередницьку суть дропшиппінгу вони і повинні робити ставку. Адже всі ми знаємо, що при виконанні агентських договорів / договорів комісії доходом ППЄПа буде не вся сума, що надійшла від продажу товарів, а тільки винагорода агента/комісіонера — п. 292.4 ПКУ.
Але тут принципово звернути увагу на такі моменти.
Оскільки єдиноподатник-дропшиппер працює в групі 2, постачальник товарів (якому він надає послуги) має бути тільки платником єдиного податку (юрособа або підприємець) або звичайним громадянином!
Якщо постачальник — підприємець/юрособа на загальній системі, неприбутківець або зарубіжний суб’єкт господарювання тощо, то єдиноподатник «злетить» зі спрощенки.
У групі 2 послуги таким особам — під табу 
(п. 291.4 ПКУ).
Як вихід, якщо постачальник — не єдиноподатник (і не громадянин), дропшипперу варто: або перейти до групи 3, або, залишаючись у групі 2, укладати агентські договори з покупцями (на купівлю товарів). І тут теж потрібно бути уважним: покупцями можуть бути тільки громадяни або підприємці / юрособи-єдиноподатники (оскільки ви надаватимете їм послуги).
Також єдиноподатникам заборонені негрошові розрахунки (п. 291.6 ПКУ). За порушення цієї заборони можна також «злетіти» зі спрощенки. Тому слід уникати будь-якого роду взаємозаліків, а свою винагороду отримувати в грошовій формі. Спосіб, коли посередницька винагорода утримується з «транзитних» грошей, що підлягають перерахуванню постачальникові, вважаємо, припустимий. Але деякі ризики при цьому зберігаються**.
** Деталі щодо цієї ситуації знайдете в статті «Підприємець-турагент: роз’яснюємо незрозумілі нюанси» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 44).
До Книги обліку доходів потраплятиме тільки посередницька винагорода. Але якщо через підприємця проходитимуть «транзитні» готівкові (!) кошти, то відображати в Книзі потрібно і «транзитні» кошти — для цілей оприбутковування***.
*** Нюанси знайдете в статті «Вникаємо в нові правила оприбуткування готівки в підприємців» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 9).
У такому разі «транзитні» кошти на дату перерахування їх комітентові/особі, яку представляє агент, зазначаються також у графі 2 Книги зі знаком «-».
