* Вам будуть цікаві статті: «Готуємося до заокруглення сум готівки в чеках» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 16), «Заокруглення суми готівкових розрахунків: як провести через РРО?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 31), «Виплачуємо зарплату «до копійки» без дрібних монет» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 40), «І знову про дрібні гроші» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 41), «Дрібні монети: чому «більше» гірше, ніж «менше»?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 42).
Як показати округлення в чеку РРО. Податківці вже не раз висловлювалися на предмет того, який вигляд повинен мати чек РРО.
По-перше, загальну суму чека (не ціну кожного окремого товару) потрібно округлити за стандартними правилами (1, 2, 3, 4 коп. відкидаємо; 5, 6, 7, 8 і 9 коп. — округлюємо у більший бік до найближчої суми, яка закінчується на 0 коп.).
По-друге, в чеку РРО потрібно зазначити:
— загальну суму до округлення;
— суму після округлення (п. 5 постанови № 25**).
** Постанова НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 р. № 25.
Як це зробити? Податківці вважають, що програмне забезпечення РРО повинне дозволяти додати в чек РРО між рядками 7 і 8 два рядки (ІПК від 10.10.2019 р. № 700/6/99-00-05-04-01-15/ІПК, від 16.09.2019 р. № 243/6/99-00-07-01-01-15/ІПК, від 02.05.2019 р. № 1923/6/99-99-15-01-01-15/ІПК, від 09.08.2018 р. № 3493/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, категорія 109.10 ЗІР):
1) загальна сума куплених товарів (отриманих послуг) за чеком до округлення;
2) округлена знижка/надбавка,
а в рядку 8 чека РРО потрібно зазначити суму чека після округлення.
Але що робити, якщо РРО виявився не готовий до округлень?
Хоча податківці і не вітають такий підхід — надаємо знижки до найближчих десяти копійок (як постійно діючої акції). У результаті застосування таких знижок ми не підміняємо вимоги постанови № 25. Адже фактично, якщо сума за рахунок знижки виходить «кругла», у нас у принципі немає приводу звертатися до постанови № 25 — питання з округленням же виникає тільки у випадку, коли сума «не кругла» 
.
Узагалі не коригувати суму чека не радимо. Оскільки об’єктивно: дрібних грошей уже немає, тому ви не можете отримати за чеком, наприклад, 10,27 грн. Податківці можуть вирішити, що ви отримали 10,30 грн. і не провели 3 коп. через РРО, а це вже штрафонебезпечно.
Щодо «кривих поглядів» податківців на знижки, зазначимо, що ніхто не забороняє знижки як такі. Якщо суб’єкт господарювання просто хоче «скинути» ціну, то чом би й ні . Він вільний установити абсолютно будь-які знижки (потрібно бути акуратним тільки з алкоголе-тютюновою продукцією, на яку держава встановлює максимальні і мінімальні ціни).
При цьому знижка за визначенням — це завжди тимчасовий захід, і про нього потрібно публічно повідомити покупців, наприклад, шляхом розміщення оголошення, роздачі буклетів тощо (ч. 4 і 6 ст. 15 Закону про захист право споживачів***).
*** Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.
Без зайвого мудрування, можна видати розпорядження про те, що «з метою підвищення ефективності обслуговування клієнтів/приваблення клієнтів тощо / в період з ___ по _____ (знижка обов’язково повинна мати конкретний строк дії, який ніхто не заважає продовжувати/оновлювати) клієнтам надається знижка в розмірі від 1 до 9 коп. на один з товарів у чеку». І розмістити відповідне оголошення в магазині.
Знижку краще прив’язати до конкретного товару в чеку (до першого/останнього/найдорожчого тощо), щоб надалі не було проблем з поверненнями.
ПДВ. Власне тут уже виявляється різниця поглядів на округлення. НБУ підкреслює, що округлення не є знижкою або надбавкою в значенні цих термінів, визначених законодавством України. Тобто підносить округлення як прощення мікрозаборгованостей, таких незначних, що ними можна нехтувати. Але… проблема в тому, що таке ось прощення дуже погано вписується у структуру оподаткування.
Узяти той же ПДВ. У Z-звіті та X-звіті РРО (які вміють округлювати) буде зазначений підсумковий дохід за день саме з урахуванням округлень — так радять податківці, і це цілком логічно.
А ось у підсумковій податковій накладній база для ПДВ, на їх думку, — це та ж виручка за день, але без округлення 
.
Хоча згідно з абз. 5 п. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ — це договірна вартість, а договірна вартість — це сума коштів, безпосередньо переданих покупцем продавцеві. Тобто правильніше, на наш погляд, усе-таки з округленням (брати округлену базу).
Ось і виходить, що легше вдатися до механізму знижки. У цьому випадку ми виграємо двічі:
— по-перше, підсумок за Z-звітом збіжиться з базою для ПДВ за підсумковою ПН, оскільки ПН складається з урахуванням знижки;
— по-друге, оскільки чек уже кратний 10 коп. (1 — 9 коп. відкидаємо як знижку), округлювати його немає необхідності . Тому постанова № 25 не працює.
Облік доходів, оприбуткування. Тут та ж проблема. Сприйняття округлення як прощення заборгованостей може завести нас дуже далеко. Тому незалежно від того, використовуєте ви РРО чи ні, уміє цей РРО округлювати чи ні, радимо підходити до округлення як до знижок/надбавок. Відповідно і до підприємницьких книг обліку потраплятимуть підсумкові фактичні суми (після округлень).
Зарплата, зарплатні витрати. До зарплати механізм знижок не застосуєш. У зв’язку з цим ми радили «копійки», які неможливо виплатити готівкою, обліковувати як кредиторську заборгованість****. Оскільки витрати в тих же загальносистемників обліковуються тільки фактично понесені, то й завислі «копійки» в них ставити не можна.
**** Детальніше прочитати про це ви могли в статтях: «Виплачуємо зарплату «до копійки» без дрібних монет» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 40), «Дрібні монети: чому «більше» гірше, ніж «менше»?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 42).
