Із запитання не зовсім зрозуміло:
— у який саме момент надавалася знижка: надали ви її вже до підписання акта наданих послуг за відповідний період (місяць) чи після;
— з чим пов’язане надання знижки.
Далі розглядатимемо випадок, коли знижка є саме знижкою, а не пов’язана з якимись претензіями до самих послуг.
Якщо надання знижки обумовлене ціновою (маркетинговою) політикою підприємства, тобто можливість надання знижок закладена в договорі (наприклад, при виконанні певних умов), то оформлення додаткових документів надання знижки не потребує.
Якщо в договорі про надання знижок нічого не сказано — тоді домовленість про надання знижки слід оформити у вигляді додаткової угоди до договору. Або можна підписати Акт узгодження ціни послуги за відповідний період (див. лист Мінфіну від 13.01.2015 р. № 31-11410-08-10/699).
Якщо надання знижки здійснюється ще до того моменту, як складено акт наданих послуг за відповідний місяць. У цьому випадку суму знижки в бухобліку окремо не відображають.
Дохід від надання послуг відображаємо вже з урахуванням знижки: Дт 361 — Кт 703 (дохід за мінусом знижки). І в акті наданих послуг фігуруватиме підсумкова сума за мінусом знижки.
Що стосується ПДВ, то в цьому випадку:
— якщо податкова накладна виписується за актом виконаних робіт (надання послуг — перша подія), то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи з вартості послуг за мінусом знижки. Проте варто врахувати: база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних (ринкових) цін (абз. 2 п. 188.1 ПКУ).
Інакше доведеться донараховувати ПЗ до мінбази (звичайної ціни) і складати на суму перевищення мінбази над фактичною ціною другу ПН з типом причини «15».
Якщо надання знижки, наприклад, обумовлене карантином або ще якимись об’єктивними причинами, то можна знайти обґрунтування, що ціна зі знижкою і є звичайною (ринковою) ціною в «карантинних» умовах*;
* Вам буде цікавою стаття «Дешева» оренда в період карантину: що з ПДВ?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 17).
— якщо першою подією була плата за послуги, то, по суті, знижку розглядаємо як зміну ціни (РК з кодом причини «101»**). Якщо надміру сплачена сума буде повертатися контрагентові, то РК складаємо на дату повернення надміру сплачених грошових коштів. Якщо надміру сплачені кошти не повертатимуться (а зараховуватимуться в рахунок майбутніх постачань), то на дату постачання послуг (останнім днем місяця) складаємо (1) РК як на зміну ціни — з кодом причини «101»; (2) ПН на суму передоплати, що виникла.
** Корисну інформацію знайдете в статті «Шпаргалка для заповнення розрахунку коригування» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 19).
Постачальник має право на зменшення ПЗ з ПДВ тільки після реєстрації РК у ЄРПН покупцем.
Якщо надання знижки здійснюється вже після складання акта наданих послуг. У цьому випадку надання знижки відображаємо через субрахунок 704 «Вирахування з доходу». Згідно з Інструкцією № 291***: на субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцям. Тобто робимо проводку: Дт 704 — Кт 361.
Документальною підставою для проведення коригувань у бухгалтерському обліку продавця буде бухгалтерська довідка, акт про встановлення (узгодження) нової ціни. Також у цьому випадку доцільно зробити коригувальний або уточнений акт наданих послуг.
Якщо послуги вже були оплачені, то за фактом надання знижки постачальник послуг на підставі п. 192.1 ПКУ виписує РК з умовним кодом причини «101» (на зміну ціни) до ПН і направляє його замовникові. Якою датою складати РК? Судячи з роз’яснень фіскалів, якщо послуги надані й оплачені, тоді РК (з кодом причини «101») потрібно формувати на дату погашення заборгованості, що утворилася після узгодження зміни ціни, тобто на дату повернення коштів.
У бухобліку зменшення раніше нарахованих зобов’язань з ПДВ відображають проводками (на суму знижки): Дт 704 — Кт 643/2**** («сторно»); Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ («сторно»).
**** Рекомендуємо використовувати додатковий субрахунок 643/2 «Податкові зобов’язання: РК без реєстрації», який би враховував розрив у часі між випискою РК і фактом його реєстрації в ЄРПН.
А якщо кошти не повертають, а зараховують у рахунок майбутнього постачання? У цій ситуації складаємо зменшуючий РК і нову ПН на суму передоплати, що виникла (тією ж датою, що й зменшуючий РК), — очевидно, краще це зробити на дату складання коригуючого акта.
Але тут варто з’ясувати ще один момент: чи буде правильним саме в поточному періоді (в якому сторони погодили надання знижки) коригувати дохід (Дт 704)? Зазвичай таке «коригування» проводять в періоді, в якому досягнута домовленість про надання знижки. Але треба зауважити, що Закон про бухоблік вимагає відображати операції в тому звітному періоді, в якому вони здійснені. У цьому випадку знижка відноситься до доходу попереднього періоду, а не поточного. Відображення знижки в поточному періоді, якщо знижка призводить до істотного коригування доходу, може викривити дані фінзвітності (у разі якщо дохід відображено в одному звітному періоді, а знижку — в іншому). Зазначимо, що МСФЗ у частині ретро-знижок передбачають такий підхід, що ми повинні відразу враховувати змінну компенсацію (суму знижки) при визнанні доходу (використовуючи методи оцінки вартості змінної компенсації), щоб потім надана знижка не призвела до суттєвого коригування доходу. Але в П(С)БО таких норм немає.
