(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2014/№ 99

Кому я винен, всім прощаю (закінчення строку позовної давності за перехідною кредиторською заборгованістю)

При переході з однієї системи оподаткування на іншу часто виникають запитання щодо перехідних операцій. Про багато з них ви вже дізналися з попередніх статей сьогоднішнього номера. У цьому матеріалі приділимо увагу особливому випадку, коли перша подія (отримання авансу або товару) була на одній системі оподаткування, а закінчення строку позовної давності — уже на іншій. Про те, як правильно відображати такі операції в податковому обліку, розберемося просто зараз.

Про всі деталі, пов’язані з позовною давністю, ви могли прочитати у статтях «Ода позовній давності», опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 33 і «Закінчення строку позовної давності як найпоширеніший випадок визнання заборгованості безнадійною» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33, с. 5. Тому детально на юридичних нюансах зупинятися немає потреби. У цій статті поговоримо про податково-облікові особливості кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, при перехідних операціях.

Для тих суб’єктів господарювання, які змінили «загальносистемний» статус на «спрощений» (і які мають при цьому «перехідну» кредиторську заборгованість зі строком позовної давності, що минув) одразу набуває актуальності питання доходів. Так, відповідно до абз. 3 п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку належить сума кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув. Проте дія цієї «прибуткової» норми поширюється не на всіх без винятку єдиноподатників, а тільки на фізосіб-підприємців 3 і  5 груп (зареєстрованих платниками ПДВ), а так само юридичних осіб 4 і 6 груп. Саме вони враховують кредиторську заборгованість (у тому числі й перехідну, що виникла в минулих «загальносистемних» періодах) за строком позовної давності, що минув, при розрахунку оподатковуваного доходу і при визначенні права перебувати на спрощеній системі оподаткування. І хоча цей пункт не містить жодних застережень щодо поділу кредиторської заборгованості на товарну і грошову, упевнені, розглядати такі типи заборгованостей потрібно окремо.

Тут же додамо, що фізособи-підприємці інших груп теж не залишаться без податкових наслідків. Річ у тім, що їх очікує не підприємницький дохід, а «цивільний», про що йтиметься дещо нижче.

Перехідна кредиторка за отриманими авансами

Ситуація 1. Суб’єкт господарювання отримав аванс 12.01.2012р., перебуваючи на загальній системі оподаткування, але з 01.01.2015 р. перейшов на спрощену. Строк позовної давності закінчується 12.01.2015 р. Чи включається сума такої заборгованості до доходів єдиноподатника?

Єдиний податок. Якщо аванс у далекому 2012 році отримувала юридична особа — загальносистемник, то в умовах дії п.п. 136.1 1 ПКУ цей аванс не потрапив до «податкових» доходів. Тому тепер, перебуваючи у статусі єдиноподатника (4 або 6 груп), він мусить збільшити свій дохід на дату списання кредиторської заборгованості за строком позовної давності, що минув, як цього вимагає пп. 292.3, 292.6 ПКУ. Важливо! Сума кредиторської заборгованості, що «минула», береться без ПДВ, за умови що юрособа-єдиноподатник є платником ПДВ. Інакше дохід доведеться збільшувати на суму кредиторської заборгованості разом з ПДВ (див. консультацію з підкатегорії 108.04 БЗ).

У юросіб-єдиноподатників 4 групи дохід від списаної кредиторки відобразиться у відповідних рядках Податкової декларації платника єдиного податку — юридичної особи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 07.12.2011г № 1159, а саме:

— у рядку 2 р. II (у юросіб-платників ПДВ, які сплачують ЄП за ставкою 3 %);

— у рядку 3 р. II (у юросіб-неплатників ПДВ, які сплачують ЄП за ставкою 5 %).

Юрособи-єдиноподатники 6 групи складають податкову декларацію за вже зазначеною формою. Але в них дохід від списаної кредиторки потрапить до інших рядків:

— у рядку 17 р. III (у юросіб-платників ПДВ, які сплачують ЄП за ставкою 5 %);

— у рядку 18 р. III ((у юросіб-неплатників ПДВ, які сплачують ЄП за ставкою 7 %).

Зверніть увагу, що до 04.01.2013 р. єдиноподатники групи 6 сплачували ЄП відповідно за ставкою 7 % і 10 %. Про це міститься згадка у формі декларації.

Якщо аванс отримала фізособа-підприємець (3 або 5 групи, платник ПДВ), яка на той момент перебувала на загальній системі оподаткування, то сума авансу потрапила до складу грошової виручки ще в січні 2012 року і відповідно збільшила об’єкт оподаткування. Тому повторне включення списуваної заборгованості за отриманими авансами до доходу підприємця за правилами п. 292.3 ПКУ призведе до їх подвійного оподаткування. Таким чином, ми доходимо висновку, що

при списанні перехідної кредиторської заборгованості, що раніше вже потрапила під оподаткування, дохід відображати не потрібно

Цей висновок актуальний для підприємців 1 і  2 груп, і так само для неплатників ПДВ груп 3 і 5. У періоді отримання авансу (12.01.2012 р.) вони визнали дохід і відобразили його у графі 2 Книги обліку доходів і витрат (далі — Книга), що ще застосовувалася тоді, за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1025 (наразі підприємці-загальносистемники ведуть Книгу за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. № 481). У свою чергу, при закінченні строку позовної давності доходи підприємцям повторно відображати не потрібно. Пов’язано це з тим, що ця сума доходу вже була оподаткована. Не потрібно їх ураховувати і в розрахунку критерію для перебування на ЄП.

ПДВ. Припустимо, що в цій ситуації суб’єкт господарювання отримав аванс у статусі платника ПДВ. Не втратив він цього статусу і при переході на спрощену систему оподаткування. Яка доля нарахованих зобов’язань з ПДВ у разі списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності?

При отриманні передоплати за товари/послуги продавець зобов’язаний був нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п.п. «а» п. 187.1 ПКУ. Оскільки постачання таких товарів/послуг не відбулося, не існує й об’єкт обкладення ПДВ. На наш погляд,

у цьому випадку продавець має право на коригування раніше відображених податкових зобов’язань з ПДВ

До речі, з ідеєю про те, що в зазначеній ситуації постачальник має право зменшити нараховану суму податкових зобов’язань, погодилися й міндоходівці в листі від 23.06.2014 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15// «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 8.

Якщо ж після переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання втратить статус ПДВ, то нічого відкоригувати вже не вийде.

Перехідна кредиторка за отриманими товарами

Ситуація 2. Суб’єкт господарювання 10.01.2012 р., будучи на загальній системі оподаткування, отримав товар, але в установлені договором строки оплату за нього не перерахував. З 01.01. 2015 р. він перейшов на спрощену систему оподаткування. Строк позовної давності за товарною кредиторською заборгованістю минає 10.01.2015 р. Як таку операцію відобразити в податковому обліку?

Єдиний податок. У такій ситуації сума списуваного перехідного кредиторського боргу включатиметься до доходу єдиноподатника (як юрособи, так і підприємця 3 і 5 груп, зареєстрованих платниками ПДВ) на підставі «прибуткового» абз. 3 п. 292.3 ПКУ. Момент же відображення такого доходу застережений у п. 292.6 ПКУ, де зазначено, що для перелічених категорій платників єдиного податку датою отримання доходу вважається дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Як бачимо, у п. 292.6 ПКУ йдеться саме про списання кредиторської заборгованості*(підставою для цього слугуватиме бухгалтерська довідка).

* Якщо до первинного договору буде укладено додаткову угоду про продовження строків оплати, то відносити кредиторську заборгованість за отримані, але не оплачені товари до складу доходів не можна.

Про місце такого доходу в декларації єдиноподатника-юрособи ми вже писали в попередній частині нашої статті, присвяченій кредиторській заборгованості за отриманими авансами. Тепер зупинимося на фізособах-єдиноподатниках. Так, підприємці 3 групи спочатку відображають дохід, що виник у спеціальній графі 6, і підсумковій графі 7 Книги обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637. Потім цей дохід вони переносять до рядка 11 р. IV Податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи-підприємця, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 07.12.2011 р. № 1159.

Підприємці 5 групи — платники ПДВ використовують ту саму Книгу, що і єдиноподатники групи 3, а отже, відображають дохід, що виник, у тих самих графах 6 і 7. Згодом, підсумкову суму доходу вони переносять до рядка 16 р. V зазначеної декларації.

Що ж до інших категорій підприємців, які сплачують єдиний податок за фіксованою ставкою, то для них суми товарної кредиторської заборгованості за строком позовної давності, що минув, входитимуть до складу «цивільного» доходу (а не підприємницького). Цей дохід доведеться обкладати ПДФО за правилами, установленими п.п. 164.2.7 ПКУ для звичайних фізосіб. Нагадаємо, що відповідно до норм цього пункту до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, серед іншого, уключається сума заборгованості такого платника податків за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, і яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Таким фізособам доведеться подати декларацію про майновий стан і доходи за підсумками звітного податкового року, в якому було отримано дохід у вигляді списаної заборгованості. Детальніше про це можна прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 83, на с. 38.

ПДВ. У періоді роботи на загальній системі оподаткування (при отриманні товарів) покупець-платник ПДВ мав право відобразити за цими товарами податковий кредит (далі — ПК) за наявності належним чином оформленої податкової накладної. Тепер, коли строк позовної давності за товарною заборгованістю минув, виникає запитання: чи підлягає коригуванню такий ПК у єдиноподатника — платника ПДВ?

Фіскали вважають, що неоплачені товари після закінчення строку позовної давності набувають статусу безоплатно отриманих (факт їх придбання відсутній), тому право на податковий кредит платник податків втрачає (лист Міністерства доходів і зборів України від 25.06.2014 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15// «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 68, с. 8, п. 3 листи ДПАУ від 16.05.2012 р. № 13869/7/15-3417-16, від 06.04.2012 р. № 10155/7/15-3417-03). На нашу думку, з ними потрібно сперечатися.

А ось у разі переходу на сплату ЄП у безПДВшному статусі запитань виникнути не повинно: відкоригувати податковий кредит, однозначно, не вийде.

Узагальнимо податково-облікові особливості «перехідної» кредиторки за строком позовної давності, що минув, на рисунку ( див. с. 35).

 

 

У цій статті ми розглянули тільки найпоширеніші перехідні операції за строком позовної давності, що минув. Звичайно, на практиці їх зустрічається значно більше. Тому якщо у вас виникнуть запитання, телефонуйте нам. Ми обов’язково відповімо.

висновки

  • При списанні перехідної авансової заборгованості, що раніше вже потрапляла під оподаткування, «єдиноподатний» дохід відображати не потрібно.

  • Якщо строк позовної давності за товарною кредиторською заборгованістю минув, то її суму доведеться включити до доходу єдиноподатника.

закінчення строку позовної давності, кредиторська заборгованість додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті