(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 81
  • № 80
  • № 79
  • № 78
  • № 77
  • № 76
  • № 75
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2014/№ 82

Декларація з ПДВ: ураховуємо позицію податківців

Декларації з ПДВ присвячено не одну статтю нашого видання, не один тематичний номер. Жоден вебінар/семінар/день «гарячої лінії» не обходиться без запитань щодо цієї популярної форми звітності. Тому напередодні чергового строку подання декларації з ПДВ пройдемося по деяких звичайних і незвичайних запитаннях, узагальнимо позицію податківців, викладену в їх листах і консультаціях з Бази знань.

Запитання підібралися розрізнені і переважно не врегульовані нормативкою, а дороз’яснені податківцями або в листах, або в консультаціях. Тому для зручності пошуку почнемо з переліку тем, порушених у статті (див. табл. 1).

Таблиця 1. Перелік тем, розглянутих у статті

Окремі операції

відсотки банку

місце в декларації імпортного ПДВ, що підлягає розподілу

коригування за ЗЕД-послугами

списання простроченої кредиторки: за товарами/авансами

Додаток Д1

особливості заповнення для покупця

повернення товару від неплатника

зменшення ПК покупцем, якщо немає РК від продавця

Додаток Д5

касовий чек з ІПН

медвироби за ставками 7 % і 20 %

у якому рядку показувати ПН з ІПН — 400000000000

Додаток Д6

у якому рядку показувати ПН з ІПН — 400000000000

Додаток Д8

скарга на постачальника

 

Відсотки банку

Податківці вважають, що відсотки банку, нараховані на залишки за поточними рахунками, — це не постачання робіт/послуг (101.19 БЗ). Тому їх отримання не відображається ані в Реєстрі, ані в декларації з ПДВ.

Аналогічний висновок і щодо депозитів — відсотки за ними проходять і повз Реєстру і повз декларації (101.21 БЗ).

Місце в декларації імпортного ПДВ, що підлягає розподілу

Зі стандартним імпортним ПДВ (що повністю включається до податкового кредиту) запитань щодо відображення в декларації не виникає, йому відведено окреме місце — ряд. 12.1. А ось для «нестандартного» імпортного ПДВ, що підлягає розподілу за коефіцієнтом ЧВ, — спецрядка не передбачено. Як ми знаємо, розподіл «світить» тим платникам, які ввозять/придбавають товари, що одночасно беруть участь як в оподатковуваній, так і в неоподатковуваній діяльності.

Так-от, податківці знайшли такому ПДВ гідне місце — це ряд. 15.1 і ряд. 15.2, де відображаються його відповідні частини залежно від участі/неучасті в оподатковуваній/неоподатковуваній діяльності. На цьому історія не закінчується, адже заповнення ряд. 15 вимагає і заповнення додатка Д5. І тут у податківців свій рецепт щодо відображення ІПН (101.23 БЗ) — у графі 2. Ставимо у ній:

— «300000000000» у частині «Операції з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту» — розшифровка ряд. 15.1;

— «200000000000» у частині «Операції з придбання з ПДВ, що не надають права на формування податкового кредиту» — розшифровка ряд. 15.2.

Приклад. Підприємство імпортувало верстат, що вироблятиме як оподатковувану, так і не- оподатковувану продукцію. Умовно ПДВ, сплачений на митниці, склав 10000 грн., ЧВ поточного року — 30 %.

Тоді в декларації і в Д5 операція відобразиться таким чином (див. рис. 1 і рис. 2).

 

15.1

 

частина*, що включається до складу податкового кредиту

ЧВ — значення колонки 6 (ряд. 1 або ряд. 2) таблиці 1 Д7

20

15000

3000

15.2

 

частина*, що не включається до складу податкового кредиту

35000

х

Рис. 1. Фрагмент декларації з пдв

 

Розділ ІІ. Податковий кредит

(грн.)

№ з/п

Постачальник (індивідуальний податковий номер)

Період складання податкових накладних, інших документів

Обсяг постачання (без податку на додану вартість)

Сума податку на додану вартість

1

2

3

4

5

Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту (рядки 10.1 + 15.1 декларації)

1

300000000000

вересень

15000

3000

2

….

 

 

 

 

Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту (рядки 10.2 + 14.1 + 15.2 декларації)

1

200000000000

вересень

35000

7000

2

….

 

 

 

Рис. 2. Фрагмент додатка д5

Коригування за ЗЕД-послугами

У декларації з ПДВ немає спеціального рядка для випадків коригувань податкових зобов’язань/податкового кредиту (ПЗ/ПК) за оподатковуваними послугами, отриманими від нерезидента. Цю прогалину заповнили податківці, виклавши свої рекомендації в листі від 12.05.2014 р. № 8239/6/99-99-19-03-02-15 («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 10).

Із нього випливає, що для таких коригувань використовують рядки 8.1 і 16.1 декларації.

Якщо ми постали перед необхідністю відкоригувати ПДВ-кредит за ЗЕД-послугами, то заздалегідь ми повинні відкоригувати і ПДВ-зобов’язання за цими ж послугами. Обумовлений такий порядок вимогами п. 198.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).

І тут виникає запитання: в одному чи в різних періодах коригувати ПЗ і ПК? На нашу думку, діяти треба так. Якщо коригування у бік збільшення ПЗ/ПК, то в одному періоді відображаємо збільшення ПЗ за ряд. 8.1, а в наступному періоді — збільшення ПК за ряд. 16.1. Такий розрив в періодах доки нас вимушує зробити п. 198.2 ПКУ*. У зворотній ситуації, коли коригування пов’язане із зменшенням ПЗ/ПК, у нас немає перешкод з боку ПКУ (більш того того, це навіть безпечніше) зробити все в одному періоді.

* З 01.01.2015  р. правила зміняться: податковий кредит ви зможете відобразити в  тому самому періоді, в  якому відобразили й  ПДВ-зобов’язання, за умови реєстрації самовиписаної ПН в ЄРПН (детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9).

Заповнення рядків 8.1/16.1 декларації з ПДВ автоматично вимагає заповнення додатка Д1. Тому в таблиці 1 додатка у гр. 2/гр. 3 слід поставити найменування/ІПН покупця (платника-резидента), а в таблиці 2: у гр. 2 — найменування нерезидента, у гр. 3 — «300000000000».

Списання простроченої кредиторки: за товарами/авансами

Тут, як-то кажуть, є дві новини: одна погана, інша хороша, і обидві доведені листами фіскалів.

Почнемо з поганої: податківці, як і раніше, вимагають сторнувати податковий кредит (ПК) у разі списання після закінчення строку давності кредиторської заборгованості за отриманими товарами (лист Міндоходів від 25.06.2014 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 68, с. 8). Свою незгоду з такою позицією ми висловили в коментарі до листа. Водночас, напевно, знайдуться платники, яким дешевше зробити «по-податківчому»: тоді зменшення ПК треба відобразити за ряд. 16.1 на підставі бухдовідки.

Тепер про хороше: податківці на радість платникам погодилися з необхідністю зменшувати податкові зобов’язання (ПЗ) у разі списання кредиторської заборгованості за отриманим авансом після закінчення строку позовної давності (лист Міндоходів від 23.06.2014 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 8). На наш погляд, таке зменшення логічно відображати в ряд. 8.1 на підставі бух- довідки.

Додаток Д1 — особливості заповнення для покупця

Особливостями додаток Д1 обріс після введення в його розділ II «Коригування податкового кредиту» нової графи 11. Сталося це на початку 2014 року, проте запитання виникають і зараз. Адже не в кожного платника коригування ПК проходять щоперіодно, хтось зіткнувся з графою 11 уперше.

У всіх найдрібніших подробицях цю новину ми змалювали в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 52, с. 9. Зараз стисло нагадаємо основну ідею заповнення оновленої таблиці 2 додатка Д1 «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, уключених до рядка 10 декларації» (див. табл. 2).

Таблиця 2. Принцип заповнення таблиці 2 додатка д1

№ з/п

Ситуації

Порядок заповнення граф 9 — 11 додатка Д1 (таблиця 2)

Графа 9

Графа 10

Графа 11

1

2

3

4

5

1

Коригуємо обсяг постачання та суму ПДВ за купівлею, коли було відображено ПК в ряд. 10.1 декларації

+/- обсяг постачання (без ПДВ)

+/- сума ПДВ

+/- сума ПДВ гр. 10 = гр. 11

Приклад. Повернення товару на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.)

-1000

-200

-200

2

Коригуємо обсяг постачання, до вартості якого входив ПДВ, але в покупця не було права на ПК — було заповнено ряд. 10.2 декларації

+/- обсяг постачання (без ПДВ)

+/- сума ПДВ

нуль

Приклад. Повернення товару вартістю 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), який було придбано для пільгованої діяльності

-1000

-200

0

3

Коригуємо обсяг постачання за пільгованим товаром (без ПДВ) — було заповнено ряд. 11 декларації

+/- обсяг постачання

нуль

нуль

Приклад. Повернення авансу за пільгований товар 1000 грн. (без ПДВ)

-1000

0

0

 

Тепер щодо заповнення таблиці 3 додатка Д1 «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, уключених до рядка 15 декларації». У цьому випадку підхід до заповнення цієї частини додатка Д1 спростився. Так, у самому додатку Д1 відображається інформація про товар, що повертається, до розподілу, тобто весь обсяг постачання і відповідний йому ПДВ, а також наводиться розмір ЧВ. А ось уже до самої декларації в ряд. 16.1.2 і 16.1.3 коригування потрап­ляє з урахуванням застосування ЧВ (див. табл. 3).

Таблиця 3. Принцип заповнення таблиці 3 додатка д1

№ з/п

Ситуації

Порядок заповнення граф 9 — 11 додатка Д1 (таблиця 3)

Графа 9

Графа 10

Графа 11

1

Коригуємо обсяг постачання та суму ПДВ за купівлею, коли було відображено ПК, що підлягає розподілу за коефіцієнтом ЧВ

+/- увесь обсяг постачання (без ПДВ) до розподілу

+/- уся сума ПДВ до розподілу

Розмір ЧВ (%)

Приклад. Повернення товару на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), ЧВ поточного року 40 %

-1000

-200

40

 

Додаток Д1 — повернення товару від неплатника

Зараз ітиметься про продавця, коли він стикається з поверненнями від неплатника ПДВ. Адже в цьому випадку йому (продавцю) важливо зменшити податкові зобов’язання (ПЗ), правильно це відобразити в декларації і точно розшифрувати в додатку Д1. Звичайно, для таких дій мають бути виконані всі умови п192.2 ПКУ: платник може зменшити ПЗ тільки за умови повного повернення товару/грошей за операцією з покупцем-неплатником.

Для цієї ситуації в податківців також є свій рецепт (підкатегорія 101.27 БЗ), а саме в таблиці 1 додатка Д1:

— у графі 2 робиться запис «Неплатник податку»;

— у графі 3 зазначається умовний ІПН — 400000000000.

Наведемо фрагмент заповнення Д1, де відображено повернення товару від неплатника (рис. 3).

 

Розділ I. Коригування податкових зобов’язань

Таблиця 1. Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 розділу v кодексу

(грн.)

 

№ з/п

Отримувач (покупець)

Податкова накладна, за якою проводиться коригування

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

Підстава для коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість

Обсяг постачання (без податку на додану вартість) (+ чи -)

Сума податку на додану вартість (+ чи -)

найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичних осіб)

індивідуальний податковий номер

дата

номер

номер

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Неплатник податку

400000000000

18.08.2014

55

66

Повернення товару

- 1000

- 200

Рис. 3. Фрагмент додатка д1 — повернення від неплатника

 

Детальніше про заповнення додатка Д1 читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 77, с. 31.

Додаток Д1 — зменшення ПК покупцем, якщо немає РК від продавця

Податківці не визнають збільшення податкового кредиту (ПК) без наявності розрахунку коригування (РК), отриманого від продавця. А ось у зворотній ситуації — коли покупцю необхідно зменшити ПК, вони пропонують це зробити, не очікуючи цього папірця від продавця. У такому разі у графах 6 — 7 таблиць 2 і 3 додатка Д1 проставляється прокреслення (якщо декларація подається в паперовому вигляді) або вони не заповнюються (якщо декларація подається в електронному вигляді).

Наведемо фрагмент заповнення Д1, де відображено зменшення податкового кредиту за фактом повернення авансу без наявності РК від продавця (рис. 4).

 

Розділ II. Коригування податкового кредиту

Таблиця 2. Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядок 10 декларації

(грн.)

 

№ з/п

Постачальник (продавець)

Податкова накладна, за якою проводиться коригування

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість

Обсяг постачання (без податку на додану вартість) (+ чи -)

Сума податку на додану вартість (+ чи -)

Сума податку на додану вартість з кол.10, яка була включена до податкового кредиту (до рядка 10.1 декларації)

найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичних осіб)

індивідуальний податковий номер

дата

номер

номер

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

ТОВ «Куб»

121213131412

14.08.2014

60

Повернення авансу

-1000

-200

-200

Рис. 4. Фрагмент додатка д1 — зменшення пк без рк

Додаток Д5 — касовий чек з ІПН

Не всі касові чеки дають право на податковий кредит (ПК), а тільки ті з них, що відповідають умовам п.п. «б» п. 201.11 ПКУ:

— сума за чеками за день не може бути більше 240 грн. (у тому числі ПДВ);

— на чеку мають бути фіскальний номер і податковий номер постачальника;

— чек повинен відображати загальну суму покупки і суму ПДВ.

Так-от, якщо за таким чеком ви відображаєте ПК, то в додатку Д5 у графі 2 розділу II «Податковий кредит» необхідно зазначити ІПН продавця згідно з чеком РРО (див. консультацію в підрозділі 101.27 БЗ).

Що стосується чеків, які перевищують суму 240 грн., то їх, судячи з усього, податківці хочуть бачити в ряд. 14.1 декларації. На такий висновок наштовхує консультація з підрозділу 101.21 БЗ. У ній податківці пояснюють, як такі чеки відображати в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а саме у графах 13 і 14 (відповідно обсяг постачання і сума ПДВ), в яких записуються покупки, не призначені для використання в госпдіяльності.

Додаток Д5 — медвироби за ставками 7 % і 20 %

У поточному році платники ледве встигали відстежувати метаморфози зі ставками на медвироби: як вони відважно змінювалися з 20 % на 7 % або навпаки (останній наш матеріал на цю тему читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 76, с. 21).

Так-от, якщо покупки протягом звітного періоду були від одного постачальника і частина цих покупок була оформлена ПН зі ставкою 7 %, а частина зі ставкою 20 %, то в додатку Д5 за цим одним постачальником доведеться заповнити два рядки.

Так хочуть податківці — див. консультацію в підкатегорії 101.27 БЗ.

Додаток Д5 — у якому рядку показувати ПН з ІПН — 400000000000

Відносно недавно ПН, складені на операції особливого виду, отримали умовний ІПН покупця — 400000000000. Це стосується: постачання товарів/послуг неплатникам, виписки ПН самому собі (зокрема, при ліквідації основних засобів; при переведенні активів з оподатковуваної діяльності в необ’єктну/пільгову/негосподарську; при умовному постачанні у випадку анулювання платника ПДВ; при складанні підсумкової ПН).

У зв’язку з цим одразу виникло запитання щодо заповнення розділу I «Податкові зобов’язання» додатка Д5: у якому рядку відображати такі операції? Як раніше без зазначення умовного ІПН — у ряд. «Інші» чи з його зазначенням у графі 2 в загальних рядках — серед постачань покупцям з «нормальним» ІПН?

На сьогодні в БЗ (підкатегорія 101.27) висить консультація: відображати такі операції в ряд. «Інші».

А ось у зворотній ситуації, коли справа стосується не продажів, а купівель (відображених у ряд. 11 і 14.2 декларації) і платник отримує прибуткові документи від неплатника ПДВ, то, заповнюючи вже розділ II «Податковий кредит» додатка Д5:

— у графі 2 ставимо умовний ІПН — 400000000000;

— у графі 5 — уже стоїть позначка «Х».

Саме так роз’яснюють податківці в консультації з БЗ (підкатегорія 101.27).

Додаток Д6 — у якому рядку показувати ПН з ІПН — 400000000000

Здавалося б, ця ситуація ідентична попередній, з тією лише різницею, що в Д5 розшифровуються постачання за оподатковуваними операціями, а в Д6 — за необ’єктними/пільговими.

Проте тут у податківців інший підхід до відоб­раження постачань неплатникам: а) пільгових, оформлених ПН з умовним ІПН, або б) необ’єктних, за якими ПН узагалі не виписується. Їх податківці пропонують відображати так (підкатегорія 101.27 БЗ):

— у графі 4 таблиць 1, 2, 3 проставляється умовний ІПН — 400000000000;

— у графі 5 таблиць 1, 2, 3 відповідно відображається загальна сума постачань неплатникам ПДВ без розшифровки за контрагентами.

Додаток Д8 — скарга на постачальника

Скаржитися, звичайно, недобре, але інколи це єдиний вихід для того, щоб зберегти свій податковий кредит. Подробиці про підстави, оформлення, порядок подання такої скарги шукайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 13, с. 16; 2013, № 77, с. 43. А зараз нагадаємо ключові моменти щодо заповнення форми додатка (101.23, 101.27 БЗ):

період подання Д8: право на подання скарги зберігається за платником протягом 60 днів*, що настають за граничним строком подання декларації з ПДВ за період, в якому не подана ПН/подана з порушеннями (п. 201.10 ПКУ). При цьому у графі 3 розділу II додатка Д5 необхідно зазначити період, в якому має бути виписана правильна ПН, у графі 2 цього ж додатка — ІПН «неакуратного» постачальника;

при відмові постачальника надати ПН у графі 7 таблиці 1 додатка Д8 зазначаються номер і дата листа, що підтверджує звернення покупця до постачальника з вимогою надати ПН, і, за наявності, листа з відмовою постачальника її надати;

при отриманні неправильної ПН у графах 4 і 5 таблиці 2 додатка Д8 необхідно зазначити її реквізити (дату і номер), а у графах 6 і 7 — правильні (а не помилкові) показники (обсяг постачання і ПДВ), які повинні потрапити до декларації платника; у графі 8 — стисла інформація про помилки «неакуратного» постачальника, наприклад: «Не зазначено місцезнаходження продавця», «Допущена арифметична помилка в розрахунку суми ПДВ», «Відсутній підпис особи, яка склала податкову накладну», «Податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

документи до додатка Д8: разом зі скаргою мають бути подані копії товарних чеків, інших розрахункових документів, товарної первинки, що засвідчують факт оплати або оприбуткування товару. Якщо Д8 подається в електронній формі, то копії первинки мають бути подані окремо в паперовому вигляді у граничні строки для подання декларації.

І пам’ятайте: скоро навіть скарга вам не допоможе відстояти податковий кредит від недбайливого постачальника. Це «скоро» настане після 01.01.2015 р. (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9).

висновки

  • Відсотки банку, нараховані за коштами, розміщеними на поточних рахунках або на депозиті, не відображаються в декларації з ПДВ.

  • Імпортний ПДВ, що підлягає розподілу, відображається в ряд. 15.1 і ряд. 15.2 декларації.

  • При поверненні від неплатника в Д1 зазначаємо умовний ІПН — 400000000000.

  • Постачання товарів/послуг неплатникам, операції, за якими ПН виписується самому собі, відоб­ражаються в ряд. «Інші» додатка Д5.

  • У додатку Д5 має фігурувати ІПН продавця з касового чека.

  • У додатку Д6 постачання неплатникам показують з умовним ІПН — 400000000000.

  • При відмові постачальника надати ПН в додатку Д8 зазначаються реквізити листа-звернення покупця до постачальника з вимогою надати ПН.
ПДВ, декларація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті