Розрахунок коригування: заповнюємо без помилок

Хто складає РК

У п. 22 Порядку № 10 наведено вичерпний перелік осіб, які наділені правом виписування РК до податкової накладної. Хто це, див. на схему на с. 4.

У яких випадках без виписування РК не обійтися? Згідно з п. 20 Порядку № 10 РК складається в разі коригування податкових зобов’язань, що здійснюються відповідно до ст. 192 ПКУ. Зокрема, у випадку:

1) зміни суми компенсації вартості товарів/послуг (включаючи наступний за постачанням перегляд цін);

2) повернення товарів/послуг;

3) повернення попередньої оплати (авансу) покупцеві за товари/послуги.

РК виписують незалежно від того, в якому звітному періоді виписано податкову накладну: у поточному чи попередньому (див. підкатегорію 101.07 БЗ).

Виняток: коригування до зведених податкових накладних або податкових накладних за щоденними підсумками за умови, що повернення/зміна ціни щодо постачання враховані у зведеній/підсумковій податковій накладній (див. лист ДПСУ від 06.04.2012 р. № 10162/7/15-3417-16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 49, с. 11, а також консультації в підкатегорії 101.07 БЗ). У цьому випадку постачальник просто складає податкову накладну на «згорнутий» підсумок (тобто з урахуванням коригування) та РК не виписує.

Але це ще не все. Існує низка похідних випадків, що підпадають під дію ст. 192 ПКУ, коли також без коригування не обійтися. Розглянемо їх докладніше.

1. Заміна номенклатури товару. На думку податківців (див. підкатегорію 101.07 БЗ), зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно зменшується, а інший на відповідну суму збільшується.

В умовах, коли на дату передоплати номенклатура товару, що авансується, із договору (специфікацій) та інших документів цілком однозначно не випливає, постачальник усе одно змушений виписати податкову накладну (за першою подією), самостійно визначивши номенклатуру товару (послуг). У подальшому при зміні номенклатури товарів (послуг), що поставляються, необхідно виписати РК до такої податкової накладної.

Майте на увазі! При заміні номенклатури податківці наполягають на проведенні двох етапів коригування номенклатури (див. лист Міндоходів від 23.06.2014 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 8):

1-й етап. Відображаємо повернення старої номенклатури товарів в РК (зазначаємо всі позиції зі знаком «-» у гр. 6 та відповідних графах 10, 11 або 12).

2-й етап. Виписуємо нову ПН на постачання нової номенклатури товарів.

Однак на сайті фіскальної служби в підкатегорії 101.07 БЗ розміщено консультацію з іншою думкою: відкоригувати зміну номенклатури можна одним податковим документом, виписавши РК. У ньому продавець зі знаком «-» зазначить дані з первісно виписаної податкової накладної (у такий спосіб обнуляючи її), після чого в ньому ж (але вже зі знаком «+») відобразить відомості про новий товар, що поставляється. Нову податкову накладну в цьому випадку виписувати не потрібно.

Звичайно ж, ми підтримуємо та завжди підтримували версію коригування номенклатури тільки через РК. Адже операція постачання за договором лише одна.

2. Змінюються коди УКТ ЗЕД. На думку податківців, у разі якщо податкова накладна, виписана на першу подію за операцією постачання імпортних товарів, містить коди УКТ ЗЕД, котрі після оформлення митної декларації (МД) уточнені, то після їх зміни фактично відбувається заміна номенклатури товару. З урахуванням цього продавець має виписати РК до податкової накладної.

Зверніть увагу! Податківці в цьому випадку радили в РК показати тільки зменшення кількості (вартості) товарів із неправильними кодами УКТ ЗЕД, зазначеними в податковій накладній, та відповідно на суму зменшення постачальнику заповнити рядок 8.1, а покупцю — рядок 16.1 податкової декларації з ПДВ. І одночасно виписати нову податкову накладну на імпортні товари, у якій зазначити правильні коди УКТ ЗЕД із належним чином оформленої МД. Однак на сьогодні цю консультацію скасовано (див. підкатегорію 101.07 БЗ серед нечинних).

Тому, на нашу думку, при заміні номенклатури товару (див. вище) коригування слід провести в одному РК: зі знаком «-» показати зменшення товару з неправильними кодами УКТ ЗЕД, після чого в ньому ж (але вже зі знаком «+») відобразити відомості про поставлений товар із правильними кодами УКТ ЗЕД.

3. Безнадійна заборгованість за авансами у продавця. При отриманні передоплати за товари/послуги продавець зобов’язаний був нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п.п. «а» п. 187.1 ПКУ. Оскільки постачання таких товарів/послуг так і не відбулося, перестав існувати і об’єкт обкладення ПДВ. На наш погляд, у цьому випадку продавець має право на коригування раніше відоб­ражених податкових зобов’язань з ПДВ (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33, с. 8). Здійснити його можна за допомогою рядка 8.1 декларації з ПДВ, незважаючи на те, що його призначено для інших ситуацій. При цьому сам РК не виписується — коригування виконуємо на підставі бухдовідки, і відповідно в додатку Д1 до декларації графи 6 і 7 не заповнюються.

Погодилися нарешті з проведенням такого коригування й податківці (див. лист Міністерства доходів і зборів України від 23.06.2014 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 8). Нагадаємо, що вони досить довго і вперто наполягали, що не можна одержувачеві авансу при списанні безнадійної кредиторської заборгованості сторнувати податкові зобов’язання з ПДВ.

А на сайті податківців у БЗ консультацію з «поганими» висновками, де податківці двома руками виступали «за» збереження у продавця відображених раніше податкових зобов’язань, перемістили з підкатегорії 101.05 до категорії нечинних. Отже, коригуємо податкові зобов’язання без побоювань.

4. Нестача товару. Якщо при отриманні товару покупцем установлено його нестачу (понад норми природного убутку) і покупець повідомив про це постачальника, то постачальник такого товару має скласти РК до відповідної податкової накладної та надіслати його покупцеві, якщо:

1) визнає претензію покупця про таку нестачу;

2) вирішить не передавати недостатню кількість товару. На підставі підписаного обома сторонами РК постачальник коригує податкові зобов’язання, а покупець — податковий кредит (див. підкатегорію 101.07 БЗ).

5. Повернення авансу/перегляд вартості щодо послуг від нерезидента. Цей випадок до сфери дії п. 192.1 ПКУ не потрапляє, що прямо випливає з п. 192.2 ПКУ: адже постачальник (нерезидент) — неплатник ПДВ у принципі (у тому числі й на кінець кварталу).

Однак у підприємства — одержувача послуг право на коригування є на підставі загальних норм. Так, із поверненням передоплати зникає й об’єкт для оподаткування. Крім того, п. 22 Порядку № 10 прямо говорить про можливість виписування РК одержувачем нерезидентських послуг. На його виписуванні наполягають і податківці (див. лист Міністерства доходів і зборів України від 12.05.2014 р. № 8239/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 10).

6. Повернення пільгових товарів (авансу)/пере- гляд цін. У разі повернення пільгових товарів/авансу за них або перегляду цін коригувати нема чого — ні податкових зобов’язань, ні податкового кредиту сторони щодо пільгових товарів не відображають. На перший погляд може здатися, що норми п. 192.1 ПКУ і п. 20 Порядку № 10 застосовувати в цьому випадку та виписувати РК не потрібно. Однак податківці вважають, що постачальник таких товарів має виписати РК та відкоригувати обсяги постачання (див. підкатегорію 101.19 БЗ). Для цього у формі РК передбачено гр. 12. Для збільшення/зменшення обсягів постачання в декларації з ПДВ є свої рядки: продавець коригування відображає в рядку 8.1.1, а покупець — у рядку 16.1.1.

Прямої відповіді на запитання, коли виписувати РК, «коригувальна» ст. 192 ПКУ не містить. У ній лише зазначається, що:

РК складається продавцем у періоді проведення перерахунку податкових зобов’язань

Із цього, на перший погляд, може здатися, що скласти РК потрібно вже на дату підписання додаткової угоди, яка змінює договірні умови та підкріп­лює перерахунок. Але це не зовсім так.

Відповідно до п. 20 Порядку № 10 порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Тому при його виписуванні працюють ті самі правила.

Оскільки для виписування податкових накладних вирішальним є правило першої події (пп. 187.1, 201.4 ПКУ), то воно буде визначальним також і для складання РК.

На це звертали увагу й податківці. Вони роз’яснюють, що розрахунок коригування складається в момент зміни податкових зобов’язань, тобто в день повернення грошових коштів або в день повернення товарів — залежно від того, яка з подій виявилася першою (див. підкатегорію 101.07 БЗ).

При виписуванні РК (як і при виписуванні податкових накладних) потрібно орієнтуватися на першу подію (повернення товару або повернення грошових коштів)

Розглянемо ситуації.

Повернення товару/авансу. У разі повернення товару/авансу момент проведення коригування не слід пов’язувати з моментом підписання додаткової угоди. Підписуючи її, сторони тільки домовляються про зміну договірних умов, тоді як жодної першої з коригувальних подій (повернення товарів або повернення передоплати) на дату підписання додаткової угоди ще може й не бути. Тому якщо домовленість про зміну договірних умов було досягнуто в одному періоді, тоді як пов’язана з цим перша з подій (повернення товарів або грошових коштів) відбулася в іншому періоді, то скласти розрахунок коригування та відкоригувати ПДВ сторони зможуть лише в такому наступному періоді.

Зверніть увагу! Якщо повернення товару/авансу здійснюється частинами, РК виписуємо на кожну дату повернення.

Зміна номенклатури. Якщо платник отримав аванс за один товар, а надалі згідно з додатковою угодою поставлятися буде інший товар, то виписати РК потрібно на дату зміни договірних умов — складання додаткової угоди.

Зміна ціни. Тут момент виписки РК залежатиме від ситуації.

1. Зміна ціни відвантаженого, але ще не оплаченого товару. Припустимо, продавець поставив покупцеві товар (тобто відвантаження відбулося), але згодом сторони домовилися про зміну ціни (скажімо, її зниження внаслідок поганої якості товару). Тоді, підписуючи додаткову угоду, сторони, по суті, коригують умови постачання, що вже відбулося (перша подія). Адже надалі покупцеві залишиться тільки оплатити товар (друга з подій), тоді як жодних рухів власне з товаром (повернень/додаткових постачань) більше не відбудеться.

У такому випадку продавець має виписати РК на дату підписання додаткової угоди. Адже перша подія (постачання товару) вже відбулася, а сторони тільки фактично внесли зміни до умов постачання, що відбулося. Подальший рух товару не передбачається.

2. Зміна ціни після отримання передоплати за товар (товар ще не відвантажили). Виписати РК потрібно на дату першої з подій, що відбулася після зміни договірних умов (складання додаткової угоди):

— на дату здійснення доплати (повернення) грошових коштів;

— на дату постачання товарів.

3. Зміна ціни після того, як товар відвантажено та оплачено. Виписати РК слід на дату підписання додаткової угоди.

Майте на увазі! Якщо дата зміни ціни збігається з датою зміни кількості товарів, що повертаються постачальнику чи додатково ним відвантажуються, то відповідні записи здійснюються в одному РК. Якщо ж ці події припадають на різні дати, то має бути виписано два РК.

Перш ніж перейти до порядку заповнення кожного реквізиту РК, звернемо увагу на загальні моменти. Згідно з п. 20 Порядку № 10 порядок складання РК аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Тому при виписуванні РК слід урахувати такі основні загальні правила:

1) РК заповнюємо державною мовою (п. 2 Порядку № 10). На думку податківців, це має бути саме українська мова (лист ДПСУ від 05.03.13 р. № 1284/К/15-3114 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 34, с. 14);

2) у РК мають бути заповнені, причому правильно, усі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. «а» — «і» п. 201.1 ПКУ.

А от «свої» нюанси заповнення РК розглянемо докладніше. І почнемо з інформації, розміщеної в лівому верхньому куті на титульній сторінці РК.

Поле «Паперова». Якщо РК складаєте в паперовому вигляді, то на оригіналі РК, призначеному для покупця, відмітку «Х» проставляємо в полі «Оригінал (видається покупцю)», а на копії РК відмітку «Х» — у полі «Копія (залишається у продавця)».

Поле «Електронна». Якщо РК складаєте в електронному вигляді, то попередні поля доведеться залишити порожніми. Відмітка «Х» красуватиметься тільки тут.

Майте на увазі! Вибір електронної форми РК поки що залежить тільки від бажання покупця (п. 2 Порядку № 10). А от з 01.01.2015 р. РК електронним буде завжди.

Поле «Підлягає реєстрації в ЄРПН». Тут відмітку «Х» доведеться поставити, якщо РК підлягає реєстрації в ЄРПН. Коли це можливо? Випадків поки що декілька:

1) за допомогою РК коригується ПН, уже зареєстрована в ЄРПН на підставі вимог п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (абз. 1 п. 3 Порядку № 1246);

2) РК складено в електронній формі;

3) у результаті коригування загальна сума ПДВ у ПН щодо постачання товарів/послуг перевищила реєстраційну межу в 10 тис. грн. (абз. 2 п. 3 Порядку № 1246). Майте на увазі! Спочатку доведеться зареєструвати ПН, що коригується, а потім — сам РК (абз. 3 п. 3 Порядку № 1246).

А от з 01.01.2015 р. реєструвати в ЄРПН доведеться кожен РК.

Поле «Усі примірники залишаються у продавця (тип причини)». Заповнюється тільки в ситуаціях, коли коригуються ПН, складені для себе (див. пп. 10 і 11 Порядку № 10). У полі записуємо «Х» та вказуємо тип причини (від «01» до «14»).

Поле «Розрахунок (порядковий номер)». Порядковий номер РК складається з трьох частин, розділених знаком дробу. При заповненні цього поля слід урахувати, що номер має (пп. 2 і 3 Порядку № 10):

— містити лише числа (літери чи інші символи не допускаються);

— бути вирівняним по правому краю.

Перша частина — загальний випадок. Порядковий номер присвоюємо відповідно до номера РК у Реєстрі виданих та отриманих ПН (п. 20 Порядку № 10) та вписуємо до клітинок першої частини (до знаку дробу). Важливо! У незаповнених клітинках прокреслення, нулі чи інші знаки не ставимо. Їх залишаємо порожніми.

Друга частина — спецрежим. Якщо РК оформляється до ПН, складеної за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, то додатково до порядкового номера РК першої частини поля у другій частині порядкового номера розрахунку доведеться вказати код відповідної діяльності (п. 3 Порядку № 10):

2 — спецрежим у сфері сільського та лісового господарства і рибальства відповідно до ст. 209 ПКУ;

3 — сільгосппідприємства, що відповідають критеріям, визначеним ст. 209 ПКУ, але не обрали такий спецрежим та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах;

4 — переробні підприємства (п. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Зверніть увагу! У разі постачання лікарських засобів порядковий номер податкової накладної має містити спеціальну відмітку «7», що проставляється після порядкового номера через дріб (див. лист Міндоходів від 04.04.2014 р. № 7860/7/99-99-19-04-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 5). Тому при коригуванні податкової накладної на постачання ліків у другій частині порядкового номера РК слід відповідно поставити цифру «7».

Третя частина — філія. Якщо РК складає філія/структурний підрозділ, якому делеговано право виписування ПН, то додатково у третій частині (після знаків дробу) слід проставити числовий номер філії/структурного підрозділу. Для нього відведено 4 комірки. Якщо знаків менше — номер вирівнюйте по правій стороні поля, а решту клітинок не заповнюйте (п. 3 Порядку № 10).

Поле «Розрахунок (дата складання)». Наводимо дату складання РК (докладніше про цю дату див. на початку). Дату записуємо у форматі ДДММРРРР. Майте на увазі! Крапки, коми та інші розділові знаки не ставимо (п. 3 Порядку № 10). Наприклад, це поле в РК від 22 вересня 2014 року матиме такий вигляд: «22092014».

Поле «…до податкової накладної». У цьому полі вказується, до якої податкової накладної та за яким договором уносяться зміни. Переносимо сюди з коригованої ПН дату її складання, порядковий номер, дату й номер договору.

Поля з даними постачальника та покупця. Щодо реквізитів РК «Особа (платник податку)», «Місцезнаходження (податкова адреса)», «Номер телефону» труднощів із заповненням бути не повинно. Вони заповнюються так само, як були заповнені в податковій накладній. Докладніше про їх заповнення див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 81, с. 12.

Поле «Вид цивільно-правового договору». Тут податківці хочуть бачити реквізити того договору, відповідно до якого виконуються коригування. У полях для реквізитів договору наводяться саме дата й номер додаткової угоди, на підставі якої здійснюється коригування.

Наприклад, якщо в додатковій угоді від 22.09.14 р. № 12 коригуємо ціну, первісно зазначену в договорі купівлі-продажу від 17.08.14 р. № 34, то запис у цьому полі матиме такий вигляд: «Додаткова угода до договору купівлі-продажу від 17.08.14 № 34», а в полях: «від» — «22092014» і «№ » — «12».

Якщо основний договір укладено в усній формі або на підставі рахунка-фактури, то з урахуванням норми ст. 654 ЦКУ, де встановлюється, що додаткову угоду має бути оформлено в тій самій формі, що і змінюваний договір, зазначаємо:

— «додаткова угода до усного договору купівлі-продажу від 17082014»;

— «додаткова угода до усного договору купівлі-продажу/рахунка-фактури від 17082014 № 38».

Поле «Дата оплати» заповнюється в тому випадку, коли на момент коригування податкових зобов’язань/податкового кредиту товари/послуги були оплачені (незалежно від того, якою подією була оплата). Якщо оплати не було, цей реквізит не заповнюється і клітинки залишаються порожніми.

Поле «Форма проведених розрахунків». У цьому полі, навіть незважаючи на відсутність факту оплати, податківці вимагають вписувати передбачувану форму оплати: «оплата з поточного рахунка», «готівковий розрахунок», «чек» тощо (см. підкатегорію 101.19 БЗ).

Графа 1 «Дата коригування». Наводимо дату проведення коригування. Нагадаємо, що це дата першої з подій, яка спричинила коригування податкових зобов’язань. Зверніть увагу! Дата складання РК і дата, що вписується до графи 1 «Дата коригування», повинні збігатися.

Формат дати такий: ДДММРРРР. Крапок, ком та інших розділових знаків у даті бути не повинно (п. 3 Порядку № 10).

Графа 2 «Причина коригування». Вписуємо причину проведення коригування. Наприклад: «Повернення товару», «Зміна номенклатури товару», «Повернення попередньої оплати», «Зміна ціни товару» тощо.

Графа 3 «Номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується». Наводимо номенклатуру лише тих товарів/послуг, вартість або кількість яких коригується. Переписувати повну номенклатуру товарів/послуг, зазначених у коригованій ПН, не потрібно.

Графа 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД». До графи вноситься код товару згідно з УКТ ЗЕД суцільним порядком без жодних розділових знаків (п.п. 3 п. 14 Порядку № 10). Наприклад, код товару «1701 12 90 00» матиме такий вигляд: «1701129000».

Пам’ятайте! Починаючи з 01.01.14 р. у цьому полі вказуємо тільки коди УКТ ЗЕД-2012, тобто нові. Однак, незважаючи на це, на думку податківців, до РК потрібно вписувати той код товару відповідно до УКТ ЗЕД, який було зазначено в податковій накладній, незалежно від подальшої його зміни (див. підкатегорію 101.19 БЗ).

Графа 5 «Одиниця виміру». Наводимо одиницю виміру товарів/послуг, що поставляються: грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л, послуга тощо (п.п. 4 п. 14 Порядку № 10).

Графи 6, 7 «Коригування кількості». Заповнюються, якщо коригуванню підлягають кількісні показники податкової накладної. У графі 6 зазначаємо ту кількість товарів/послуг, на яку зменшуємо/збільшуємо кількість товарів/послуг, наведену в гр. 6 коригованої ПН. Зі знаком «-», якщо зменшуємо кількість, зі знаком «+» — якщо збільшуємо (див. підкатегорію 101.07 БЗ).

У разі повернення авансу в графі 6 зазначаємо кількість (об’єм, обсяг) передоплачених, але не поставлених товарів/послуг зі знаком «-» (див. підкатегорію 101.07 БЗ). Майте на увазі: значення може бути як цілим, так і дробовим, якщо передоплата надійшла за неподільний товар.

Зверніть увагу! Порядком № 10 не встановлено обмежень щодо кількості знаків, які можуть містити кількісні показники. Тому кількісні показники можна наводити з тією кількістю знаків після коми, яка необхідна для правильного розрахунку вартісних показників.

У графі 7 записуємо фактичну ціну коригованих товарів/послуг (без ПДВ), за якою раніше було здійснено постачання (п. 25 Порядку № 10). Указуємо її у гривнях із копійками. Але майте на увазі: ставити потрібно не більше двох знаків після коми (п. 2 Порядку № 10). Виняток становлять лише ціни (тарифи), затверджені відповідними рішеннями уряду. Тільки тоді у графі 7 ПН можна наводити значення з більшою кількістю знаків після коми.

Графи 8, 9 «Коригування вартості». Заповнюються, якщо коригуванню підлягають вартісні показники податкової накладної. У графі 8 наводимо суму різниці між договірною ціною (без ПДВ), зазначеною у гр. 7 ПН, та фактичною ціною (без ПДВ), за якою здійснено постачання (п. 26 Порядку № 10). У графі 9 зазначаємо фактичну кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, що поставляються, для яких змінюється ціна (див. підкатегорію 101.07 БЗ).

Графи 10, 11, 12 «Підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ, що». Залежно від того, як обкладалася ПДВ операція з постачання товарів/послуг — за основною ставкою (20 %), за ставкою 7 % або 0 % чи звільнялася від обкладення ПДВ, — продавець заповнює одну з наведених граф, а інші дві залишаються незаповненими (див. підкатегорію 101.07 БЗ). У ній проставляємо обсяг коригування (без ПДВ).

У рядку «Усього» підсумовуємо дані за кожною з граф 10, 11, 12 (щодо всієї номенклатури коригованих товарів/послуг).

У рядку «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту» вказуємо суму коригування податкових зобов’язань/податкового кредиту, тобто суму ПДВ, нараховану на загальну суму коригування бази оподаткування.

Майте на увазі! Чинна форма РК передбачає, що в цьому рядку заповнюється тільки поле у гр. 10. А щоб відобразити коригування стосовно ліків, до внесення змін до форми РК коригування постачання лікарських засобів потрібно виконувати у гр. 10, де відображаються операції, які оподатковуються за основною ставкою (20 %) (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 5, 19).

Усі вимоги, що висуваються до підпису укладача та печатки на РК, аналогічні тим, які висуваються до таких самих реквізитів податкової накладної. Докладніше про них див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 81, с. 28.

Зауважимо тільки, що покупець, отримавши оригінал та копію РК, повинен буде вказати і в першому і у другому полі «дата отримання розрахунку коригування, підпис покупця» відповідно дату отримання РК та завізувати це підписом.

Розглянувши основні реквізити РК, повернемося до порядку заповнення його табличної частини. А для зручності та наочності порядок заповнення розглянемо на прикладах.

Приклад 1. Повернення товару. 18.09.2014 р. підприємство-продавець відвантажило покупцеві 20 одиниць товару (офісні крісла «Prestigе») за ціною 540 грн. (у тому числі ПДВ — 90 грн.). Того ж дня було виписано податкову накладну. 5 крісел виявилися бракованими. 22.09.2014 р. покупець повернув їх продавцю.

Приклад 2. Зміна вартості (щодо товарів). 11.09.2014 р. підприємство-продавець відвантажило покупцеві офісні крісла «Prestigе» у кількості 20 шт. за ціною 360 грн.(у тому числі ПДВ — 60 грн.). При цьому в той самий день було виписано податкову накладну. Однак надалі за домовленістю сторін (22.09.2014 р. сторонами підписано додаткову угоду) ціну зменшили до 300 грн. (у тому числі ПДВ — 50 грн.). Оплату отримано 23.09.2014 р.

Приклад 3. Зміна вартості (щодо послуг). 11.09.2014 р. підприємство надало послуги (підписано акт наданих послуг). Того ж дня було виписано податкову накладну. Первісна ціна послуги — 9600 грн. (у тому числі ПДВ — 1600 грн.). Згідно з додатковою угодою, підписаною 22.09.2014 р., вартість послуги визначено в розмірі 10800 грн. (у тому числі ПДВ — 1800 грн.). Того ж дня підприємство отримало оплату за послуги з урахуванням підвищення ціни.

Приклад 4. Одночасна зміна вартості та кількості (щодо товарів). 11.09.2014 р. підприємство отримало від покупця аванс (50 %) за квітківницю ротангову «Calamus Rotan 1528 A» в сумі 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.). Цього ж дня було виписано податкову накладну. За договором загальна сума постачання — 72000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 12000 грн.). Однак 12.09.2014 р. було підписано додаткову угоду, згідно з якою ціну квітківниць збільшили до 450 грн. за одиницю (у тому числі ПДВ — 75 грн.), а кількість їх постачання зменшили.

Зауважимо, що податківці в такій ситуації (при одночасній зміні вартості та кількості товару) пропонують заповнити РК одним рядком (див. підкатегорію 101.7 БЗ). На їх думку, коригувальні графи мають бути заповнені таким чином:

— у графі 6 наведено значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у гр. 6 коригованої ПН;

— у графі 7 — ціна товару/послуги, зазначена у гр. 7 ПН;

— у графі — 8 значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яку вказано у гр. 7 ПН;

— у графі 9 — кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у гр. 6 такої ПН та зменшена/збільшена на значення гр. 6 РК.

Далі після проведеного коригування за фактом відвантаження товару чи отримання решти оплати (залежно від того, яка подія буде першою) продавець повинен буде виписати податкову накладну на решту 50 % постачання та вказати вже в ній товар за новою ціною 450 грн. (у тому числі ПДВ — 75 грн.) у кількості 8 шт.

Підсумуємо: намагайтеся не припускатися помилок при заповненні РК і насамперед його обов’язкових реквізитів. Виправити чи переписати РК не можна (див. підкатегорію 101.19 БЗ). Адже РК, як частина коригованої податкової накладної, є розрахунковим документом, що підтверджує факт придбання товарів/послуг, та є підставою для коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту.

висновки

• При виписуванні РК потрібно орієнтуватися не тільки на дату складання додаткової угоди, а й на дату першої події.

• У РК мають бути заповнені, причому правильно, усі обов’язкові реквізити.

• Незаповнювані поля/графи РК залишаємо порожніми.