Почнемо з першого запитання і потихеньку перейдемо до двох інших. А для того, щоб «крик душі» нашого передплатника був зрозумілий решті читачів, опишемо теоретичну частину проблеми.
У загальному випадку всі фізичні особи — підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ не тільки за найманих працівників, а й безпосередньо «за себе» (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) і п.п. 3 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455).
Розмір обов’язкової ставки ЄСВ «за себе» — 34,7 %. Проте, сплачуючи ЄСВ у такому розмірі, підприємець не має права на виплати з ФТВП, у тому числі й на допомогу по вагітності та пологах. Щоб таке право в нього з’явилося, він повинен укласти в податковій, де стоїть на обліку як платник ЄСВ, договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — договір про добровільну участь) зі сплатою ЄСВ за ставкою 36,6 % або 38,11 %**. Підписуючи такий договір, підприємець бере на себе зобов’язання сплачувати ЄСВ не менше мінімального розміру страхового внеску за кожен місяць дії договору. Мінімальний строк дії договору про добровільну участь — 1 рік (його зазначають у договорі).
Здавалося б, усе чудово: договір уклали, ЄСВ у дещо більшій сумі, ніж раніше, сплатили, допомогу по вагітності та пологах отримали. Що далі? А далі необхідно буде сплачувати ЄСВ (у тому числі й за «бездохідні» місяці, протягом яких ви були добровольцем з ЄСВ) у строки та в розмірі, прописаному в договорі. І те, що доброволець не працює та не отримує дохід, нікого не хвилює. Доходу немає, а ЄСВ є.
Чи можна підприємцю достроково розірвати договір про добровільну участь, якщо він передумав бути добровольцем з ЄСВ? Так, це передбачено ч. 8 ст. 10 Закону № 2464. Але тільки у двох випадках:
перший — якщо договір діяв не менше одного року;
другий — якщо податкова, в якій підприємець стоїть на обліку як платник ЄСВ, систематично порушувала умови цього договору.
Оскільки ми з вами реалісти, то розуміємо, що з двох можливих випадків розірвання договору про добровільну участь з ініціативи добровольця, реальний тільки один — перший. А він, на жаль, для нашої передплатниці (див. запитання вище) не підходить. Адже вона стала добровольцем у квітні 2014 року. Як же бути?
Раніше, коли адмініструванням ЄСВ займалися пенсійники, несплата ЄСВ в подібній ситуації загрожувала підприємцям проблемою з поданням річної звітності з ЄСВ. Приймаючи таку звітність у добровольців, вони наполягали на обов’язковості сплати ЄСВ у розмірі, зазначеному в договорі про добровільну участь. Їх головним аргументом було: «Ви ж бо самі захотіли платити, от і платіть!».
Проте податківці, схоже, пішли іншим шляхом. Підтвердження тому знаходимо в роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 301.09 Бази знань, розміщеної на офіційному сайті ДФСУ www.sfs.gov.ua (див. на с. 43). З нього випливає, що ДПІ, в якій було укладено договір про добровільну участь, достроково його розірве в разі, якщо підприємець-доброволець порушуватиме умови договору, а саме не сплачуватиме (не перераховуватиме) ЄСВ у строки, прописані в договорі про добровільну участь.
А як же штрафи за несплату ЄСВ? За добровільними платежами вони чинним законодавством не передбачені. На це звертають увагу самі податківці у зазначеному вище роз’ясненні. Залишається сподіватися, що ДПІ на місцях візьмуть це роз’яснення з Бази знань до уваги і не лякатимуть штрафами таких ось підприємців-добровольців, як наша передплатниця.
Насамкінець хочемо звернути вашу увагу на два важливі моменти.
1. Запропонований вище вихід з ситуації, описаної в запитанні нашої читачки, ідеально підходить підприємцям на загальній системі оподаткування, які «втомилися» бути добровольцями і не отримують доходу. Чому? Тому що, не будучи добровольцями, ви не повинні сплачувати ЄСВ за місяць, в якому не отримано дохід.
А ось підприємці на єдиному податку зобов’язані сплачувати ЄСВ у повному обсязі незалежно від того, чи отримували вони дохід у будь-якому з місяців звітного року чи ні. Отже, навіть якщо ви вирішите перестати сплачувати ЄСВ за підвищеною ставкою, обраною добровільно, вам усе одно доведеться за кожен місяць звітного року сплатити ЄСВ в обов’язковому розмірі 34,7 % від мінімальної заробітної плати. Ігнорування цієї вимоги загрожує фінансовими санкціями та адмінштрафом. Їх розмір було наведено в табл. 6.3 спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 33, с. 99.
2. Якщо договір про добровільну участь було розірвано через порушення підприємцем його умов, то надалі цьому підприємцю може бути відмовлено в укладенні такого договору. Підтвердження цьому знаходимо в абзаці п’ятому ч. 7 ст. 10 Закону № 2464. Ураховуючи «зворотний бік медалі», сплачувати чи не сплачувати добровільний ЄСВ, вирішувати вам.
* Тут і далі – Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
** Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 76, с. 31, № 80, с. 38.
