Теми статей
Обрати теми

Все, крім ПДВ — що іще в БЗ нове? (свіжі роз’яснення податківців)

Нестеренко Максим, податковий експерт
Ви, шановні читачі, певно, вже зустрічали на наших сторінках публікації найсвіжіших роз’яснень податківців із Бази знань з нашими коментарями до них. Наприклад, у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 46, с. 25 ви мали смогу ознайомитись із такими роз’ясненнями щодо ПДВ. Чергову порцію ПДВшних консультацій подаємо й сьогодні (див. на с. 37). А у цьому матеріалі пропонуємо вам нові, часом небачені підходи наших фіскалів щодо інших податків. Як і в попередніх випадках, думкою податківців ми не обмежимося, а надамо щодо кожного роз’яснення також і нашу думку.

Як і у попередніх наших статтях, зосередимося на найгарячіших роз’ясненнях, пов’язаних із останніми змінами в ПКУ*. Для зручності подамо ці роз’яснення податківців і наші коментарі до них у формі таблиці.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

№ з/п

Позиція фіскалів

Наші коментарі

1

2

3

1

Мова первинних документів

Підкатегорія: 102.17

Запитання: Якою мовою повинні складатись первинні документи для визначення об’єкта оподаткування?

Первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою.

Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову

Податківці не змінили своєї принципової позиції щодо мови первинних документів. Ба навіть більше: зробили її в чомусь жорсткішою. Ніби «вказали на місце» скандально відомому Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI. Хоча мовне питання у господарській діяльності підприємств прописано у зазначеному Законі доволі ліберально (див. ст. 18).

Натомість у п. 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, є категорична вимога про те, що первинні документи складаються державною мовою, а первинні документи, складені іноземною мовою, потрібно забезпечити автентичним перекладом на державну (українську) мову.

Окрім того, наразі маємо також Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. № 1000/5. Так-от, п. 14 гл. 1 розд. ІІ цих Правил теж визначає, що установи здійснюють діловодство державною мовою.

Документи оформлюють державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні.

Оскільки, на думку податківців, таких конкретних випадків не встановлено, вони наполягають на тому, що первинні документи мають складатися саме українською мовою.

Звісно, до зазначеної вимоги податківців можна й прислухатися, адже починаючи з січня 2015 року вони мають право перевіряти правильність ведення бухобліку ( п.п. 20.1.43 ПКУ). А саме бухгалтерські дані тепер використовуються для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. п. 44.2 ПКУ та іншу консультацію із БЗ, підкатегорія 102.17).

Однак порушення вимоги щодо заповнення «первинки» саме державною мовою не дає беззаперечних підстав для визнання таких документів недійсними. Отже, абсолютизувати її не варто

2

Поліпшення орендованого основного засобу

Підкатегорія: 102.06.02

Запитання: Чи враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування недоамортизована частина ремонту орендованого ОЗ по закінченню договору оперативної оренди?

При визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди. При цьому орендар має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат, визначеної за П(С)БО, та зменшити його на суму такої частини витрат, визначеної з урахуванням ст. 138 ПКУ

Ідеться про ті випадки, коли орендар власним коштом здійснив поліпшення об’єкта ОЗ, який узяв у оперативну оренду (не відображав на своєму балансі). На таку суму орендар створив спеціальний об’єкт «Поліпшення орендованого ОЗ». Цей об’єкт амортизується у орендаря. Але якщо об’єкт оренди повертається орендодавцю, а витрати на поліпшення ще цілком не замортизовано? Чи має право орендар відображати недоамортизовану частину у складі своїх витрат? Податківці розглядають повернення поліпшуваного об’єкта оренди орендодавцю як ліквідацію об’єкта «поліпшення орендованого ОЗ». І наполягають на «ліквідаційних» коригуваннях згідно з пп. 138.1, 138.2 ПКУ. Якщо визнавати, що об’єкт «поліпшення орендованого ОЗ» відноситься до основних засобів, то так і має бути, звісно, за умови, що платник зобов'язаний розраховувати податкові різниці, наприклад, високодохідник (докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62, с. 17). У той же час ми переконані: якщо об'єкт «поліпшення орендованого ОС» за вартісним критерієм відповідав МНМА, то ліквідаційних різниць бути не повинно

3

Інвентаризаційні залишки у єдиноподатника: дохід чи ні?

Підкатегорія: 108.01.02

Запитання: Чи включається до складу доходу ЮО — платника ЄП вартість надлишків товарів, що виявлені за результатами інвентаризації?

Якщо юридична особа — платник єдиного податку під час проведення інвентаризації у звітному періоді виявила не обліковані раніше товари, придбання яких не підтверджується відповідними первинними документами, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, а їх вартість враховується у складі доходу при обчисленні єдиного податку

На перший погляд, позиція податківців виглядає цілком логічною. Якщо немає підтвердження, що інвентаризаційні залишки були придбані й «загубилися» під час обліку придбань — їх треба вважати безоплатно отриманими ТМЦ.

Але чи відповідає така позиція нормам ПКУ? Виявляється, що не зовсім. Бо ж у ПКУ під безоплатно отриманими товарами для цілей обкладення єдиним податком розуміють лише ( п. 292.3 ПКУ):

— товари (роботи, послуги), надані платнику згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення;

— товари, передані платнику на відповідальне зберігання і використані таким платником.

Очевидно, що інвентаризаційні залишки не підпадають під жоден з визначених різновидів безоплатно отриманих товарів. Тому позицію податківців треба оспорювати

4

Форма розрахунків єдиноподатника

Підкатегорія: 109.02

Запитання: Чи повинні ФОП — платники ЄП повідомляти контролюючі органи про здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі?

Чинне законодавство не передбачає обов’язку фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку повідомляти контролюючі органи про здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі

Це запитання стало актуальним у зв’язку із липневою «РРО-революцією» для єдиноподатників. Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 65. А тут лишень зауважимо: зникло залізне протягом останніх років правило, згідно з яким підприємці-єдиноподатники не застосовують РРО. У зв’язку із цим у деяких підприємців-єдиноподатників виникає запитання: а чи не потрібно їм повідомити податкові органи, що вони не застосовують РРО з тієї причини, що не проводять готівкових розрахункових операцій. А не через те, що вони порушують новий порядок застосування РРО.

Податківці справедливо відповідають, що такого чинне законодавство не передбачає.

При цьому не забувайте: РРО потрібно застосовувати і при деяких безготівкових розрахунках! Наприклад, якщо ви приймаєте від покупця платіжні картки, жетони або чеки. РРО не застосовується, тільки якщо ваші безготівкові розрахунки проводяться безпосередньо через установи банків (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 109.03)

Ось такі роз’яснення наразі запропонували нам податківці. Що ж, вже зовсім скоро (з 1 вересня 2015 року) набуває чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII» (детальніше про нього читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68 — 69, с. 5). Цим Законом зокрема відкриється нова сторінка у податкових роз’ясненнях. Тож сподіваємося почути від податківців ґрунтовні і конкретні відповіді.

Теги ПДВ
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі