«Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать» — це був би гарний епіграф для ст. 1201 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), що містить штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН і РК в ЄРПН. Уся вина платника, який «проштрафився», може полягати тільки у відсутності в нього оборотних коштів, які частенько сама ж система електронного адміністрування (СЕА) у нього й вимила. Хоча реально штрафувати б слід було тільки за нехлюйство продавців, а тут вийшло: засіб від лупи — гільйотина.
Але так чи інакше, а формально факти несвоєчасної реєстрації (нереєстрації) ПН і РК, виписаних з 1 жовтня 2015 року, потрапляють під штрафні санкції, передбачені в зазначеній ст. 1201 ПКУ. Стримує фіскалів у цьому питанні поки що тільки те, що Мінфін досі не видав «на-гора» порядок застосування цих санкцій (що передбачено п. 1201.3 ПКУ). Проте коли цей документ усе ж з’явиться, дуже велика ймовірність застосування таких санкцій заднім числом — щоб «накрити» всі випадки прострочення реєстрації в ЄРПН документів (ПН, РК), датованих починаючи з 1 жовтня.
Отже, подивимося, що ж роблять платники ПДВ на практиці, щоб не потрапити під такі штрафи, хоч щось зекономити на ліміті реєстрації ПН (далі — регліміт) і не «влаштовувати» собі ПЗ без ПК.
Чи все пхати в ЄРПН?
Почнемо з того, що зберегти частину «регліміту» (тобто ∑накл відображається за «нульовим» рядком оновленого Витягу — J 1401206) можна й пасивним шляхом. Наприклад, метикуваті бухгалтери зазвичай не реєструють ані ПН, ані РК, які не видаються платникам ПДВ.
У зв’язку з цим нагадаємо читачам, що немає штрафів згідно зі ст. 1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН і РК, виписаних:
1) за операціями з неплатниками ПДВ;
2) «на себе» (згідно з п. 198.5 ПКУ, на різноманітні суми перевищень бази оподаткування над договірною вартістю — п. 188.1 ПКУ*),
а також
3) РК з нульовим ПДВшним результатом коригування (утім, оскільки ці останні на регліміт не впливають, то немає особливого резону і відтягувати їх реєстрацію в ЄРПН).
* І, крім того, при анулюванні ПДВшної реєстрації — згідно з п. 184.7 ПКУ. Утім, у цьому випадку економія регліміту частенько може вже й не знадобитися.
Усе одно за переліченими нами вище (у пп. 1 і 2) ПН і РК вам доведеться повністю нарахувати та/або відкоригувати ПЗ, обов’язково відобразивши це в декларації з ПДВ. Проте нереєстрація таких ПН/РК дозволить до дати подання декларації «заникати» деяку суму регліміту, яку краще пустити на «корисні» ПН/РК (що виписуються на платників ПДВ).
Звичайно, ця сума вам після подання декларації регліміт знизить, поповнивши показник ∑Перевищ (ряд. 6 Витягу), проте відбудеться це вже в третій декаді наступного місяця. До речі, під кінець місяця зазвичай процес реєстрації ПН відбувається активніше, тому таке зниження регліміту, можливо, якоюсь мірою компенсується через «природне» збільшення показника ∑НаклОтр (ряд. 1 Витягу).
Зауважимо, що нерідко на практиці фіскали, побачивши після подання декларації «надутий» рядок 6 Витягу, починають лякати штрафами і вимагають терміново реєструвати прострочені ПН/РК (уключаючи й ті, що не видаються платникам). Якщо вам дуже треба догодити фіскалам, можете після подання декларації (яка «роздула» рядок 6 Витягу) «оптом» зареєструвати в ЄРПН усі ці нікому не потрібні минуломісячні ПН/РК (адже за прострочення їх реєстрації штрафів немає). Унаслідок такої реєстрації відповідна сума з рядка 6, що зменшився, Витягу просто «переллється» в рядок 4 Витягу (∑НаклВид), що ніяк не вплине не регліміт (див., наприклад, із цього приводу лист ДФСУ від 10.09.2015 р. № 8576/М/99-99-19-03-02-14).
Але пам’ятайте, що
для запізнілої реєстрації все одно потрібна відповідна сума регліміта
Проте, як ми зазначили, сума регліміту від реєстрації таких ПН/РК змінитися (зменшитися) не повинна.
У зв’язку з цим згадаємо ще один аргумент, який висувають прихильники реєстрації в ЄРПН усього підряд: вам надалі може знадобитися відкоригувати якусь з ПН, що «не видаються», а це неможливо. Але й тут не все так безнадійно. Навіть якщо ви не проведете згадану вище запізнілу реєстрацію, то за необхідності коригування надалі — спочатку зареєструєте в ЄРПН ПН, що потребує коригування (тією датою, в яку виникли ПЗ), і услід за цим — зареєструйте РК до неї (зручною вам датою). І тоді законно (за допомогою зареєстрованого РК) зменште свої ПЗ за такою ПН. Звичайно, якщо тільки з моменту виникнення ПЗ не пройшло 180 днів. Хоча згідно з нормами ПКУ має бути — 365 днів, але фіскали абсолютно незаконно урізали граничний строк реєстрації ПН і РК в ЄРПН до 180 днів!**
** Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 66, с. 13.
Як ми зазначили, штрафи згідно зі ст. 1201 ПКУ тут незастосовні. Крім того, нещодавно ДФСУ в листі від 20.11.2015 р. № 24784/6/99-99-10-03-02-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 100, с. 4) визнала, що несвоєчасна реєстрація ПН за умови відображення ПЗ у декларації не є порушенням правил ведення податкового обліку для цілей застосування адмінштрафу за порушення податкового обліку ( ст. 1631 КУпАП)***!
*** Але фіскалам також не зашкодило б підправити і свою консультацію в категорії 101.31 БЗ, з якої цілком можна зробити протилежний висновок.
До речі, до ФОП — платників ПДВ адмінштраф згідно зі ст. 1641 КУпАП за такі провинності теж, на нашу думку, незастосовний.
Виписка «виправних» і «коригувальних» РК
Тут хочемо зауважити таке.
Платникам не варто проявляти активність з коригуванням у ПН помилок, допущених у необов’язкових* реквізитах (№ договору, адреса тощо). ПН і так вважатиметься дійсною, а такі (непотрібні) виправні РК тільки забиратимуть бухчас і додатково засмічуватимуть ЄРПН.
* Чинний на сьогодні перелік обов’язкових реквізитів ПН зазначено в п. 201.1 ПКУ.
Якщо бухгалтер-перестрахувальник вашого контрагента настійно цього від вас вимагає, ви, звичайно, можете його вшанувати та виписати РК. Але краще спробуйте йому прояснити, щоб він більше не морочив нікому голову.
Тим більше не варто коригувати помилки в будь-яких реквізитах (якщо тільки вони не стосуються самої суми податку) у вже зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, виписаних на неплатників або «на себе».
Будьте взаємно ввічливі:
якщо ви виявили помилку (що не вплинула на суму ПДВ!) в обов’язкових реквізитах ПН, то виписуйте РК до такої ПН заднім числом, датуючи його тим же місяцем, що й ПН
Або ж — тією датою, яку попросить контрагент, — щоб йому було легше виправдати законність свого ПК (наскрізна нумерація ПН/РК, після того, як не заповнюється реєстр ПН, уже фіскалам не цікава). Адже штрафу вам усе одно не буде, оскільки РК нульовий.
Водночас пам’ятайте, що несвоєчасно зареєстрований РК стає «повноцінним» тільки в періоді його реєстрації в ЄРПН. Якщо ж РК зареєстрований своєчасно, але в наступному місяці, то безпечніше врахувати збільшення податкового кредиту або зменшення податкового зобов’язання в періоді, на який припадає дата реєстрації. Утім, у листах від 27.10.2015 р. № 22541/6/99-99-19-03-02-15 і від 16.11.2015 р. № 24343/6/99-99-19-03-02-15 ДФСУ дозволяла провести відповідні коригування за результатами періоду, в якому складено РК. Звичайно, є сенс дочекатися закріплення такого лібералізму в консультації «для всіх», тим більше що фіскали до цього неодноразово давали і протилежні роз’яснення (детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 97, с. 22).
Не вистачає «регліміту» на реєстрацію ПН з відвантаження
Казуси з відсутністю необхідної суми «регліміту» регулярно виникають при відвантаженні товарів (підписанні актів виконаних послуг), що, нагадаємо, є одним із видів першої події, за якою виникають ПЗ з ПДВ. Як у цій ситуації уникнути зазначених штрафів та/або нарахування ПЗ?
Тут на практиці «ходять» різні варіанти. Причому, підкреслимо, що багато які з цих варіантів вимагають на те згоди (а можливо, й участі) другої сторони — покупця.
Очікування «край моря погоди». Оскільки при відвантаженні потрібна сума регліміту відсутня, то платник перебуває в надії/очікуванні — може, протягом 15 днів з дати відвантаження якимсь чином «регліміт» доросте до потрібної суми (очікувано/несподівано на платника зваляться грошики, і він встигне поповнити спецрахунок, або хтось зареєструє на нього на потрібну суму ПН). Раптом цього не станеться — штрафи замайорять на горизонті, якщо не вчинити дій з «ліквідації» факту виникнення ПЗ (про що нижче).
Дроблення постачання. Штучно дробиться одне постачання на два (чи більше). Це вимагатиме відповідного переоформлення відвантажувальних документів. Робиться з тією метою, щоб виписати окрему («правильну») ПН на ту суму податку, яку дозволить наявний регліміт. ПН на другу частину відвантаження відповідно буде зареєстрована пізніше. Проте такий «хід» дозволяє продавцю тільки зменшити суму штрафу згідно зі ст. 1201 ПКУ, однак дає покупцю можливість хоч частину суми ПДВ з постачання одразу включити собі до ПК (і підвищити свій регліміт).
«Операція повернення». Через відсутність регліміту відвантажені товари (надані послуги) в тому ж періоді «повертають» продавцю (відвантажувальна накладна/акт на послуги «скасовується»). Найкращий варіант, коли відвантажувальні документи (акти) просто «випаровуються». А пізніше, у потрібному періоді з’являються нові, «справжні», відвантажувальні документи — тоді ПН і складається, і своєчасно реєструється в ЄРПН. Недолік — у покупця відстрочується дата ПК і поява в балансі активів/витрат.
Говоримо «зберігання», маємо на увазі «продаж». Через відсутність регліміту договір постачання замінюють на договір зберігання товарів (зі скромною платою за цю послугу). І товари можуть «зберігатися» у покупця доти, доки у продавця не з’явиться регліміт, щоб оформити та зареєструвати ПН. Тільки-но з’являється можливість це зробити, оформляється договір купівлі-продажу, виписується потрібною датою акт приймання-передачі товарів (що підтверджує перехід права власності). А також зустрічний акт на послуги зі зберігання, які продавець «перекриває» збільшеною торговою надбавкою.
До речі, так само, тобто
за допомогою «зустрічних» послуг, на практиці борються із зайвим ПДВ у випадках застосування мінбази при продажах нижче ціни придбання/собівартості*
* Продажна вартість товарів у договорі збільшується до ціни придбання, а на суму цього збільшення за «зустрічним» договором від покупця продавець «отримує» послуги зі зберігання (маркетингу, просування на ринку тощо).
«З поганої вівці хоч вовни жмут». До цього варіанта вдаються, тільки коли регліміту для реєстрації конкретної ПН не вистачає, але (у «нульовому» рядку Витягу) є хоч якась його сума. У такому разі оформляється та реєструється свідомо помилкова ПН — на ту суму, яку може дозволити наявний регліміт. Згодом, коли з’являється новий регліміт — реєструється РК до цієї ПН, що виправляє допущені «помилки». Дуже добре, коли РК «встигне» і буде датований тим самим податковим періодом, що й ПН.
Але при цьому в будь-якому випадку ПЗ у декларації має відобразитися в повній (!) сумі — з усього зробленого відвантаження. Тобто ПЗ необхідно показати в декларації незалежно від того, чи встигнете ви оформити РК минулим періодом — з урахуванням 15 днів наступного місяця, в які ще можлива безштрафна його реєстрація (наприклад, 15 числа ще можна і виписати РК останнім днем минулого місяця, і зареєструвати його в ЄРПН).
Цей варіант, безумовно, має певні недоліки. ПК у покупця буде спочатку не в повній сумі і «на пташиних правах». А якщо продавець не зуміє виписати (а ще краще й зареєструвати) РК тим самим місяцем, у покупця надалі не виключаються проблеми з ПК через «помилку» в ПН, не виправлену своєчасно.
Але, на наш погляд, такий варіант усе одно рятує продавця від штрафів згідно зі ст. 1201 ПКУ. Адже в цій нормі йдеться про порушення строків реєстрації ПН і РК, а в такій ситуації — строк дотримано. А за реєстрацію ПН з помилками (у тому числі реєстрацію на неповну суму) цей штраф незастосовний. Головне, щоб податківці інше розуміння з цього приводу не проштовхнули через порядок застосування санкцій (про важливість цього документа ми говорили на початку статті).
Не вистачає «регліміту» на реєстрацію ПН за передоплатою**
** Коли отриману передоплату розтратили на інші потреби…
«Режим очікування» регліміту. Докладніше див. вище цей самий варіант при відвантаженні.
Заміна «їжачків на слоників». Тут буває чимало варіацій. Ось вам на вибір три схожі.
1. «Не туди» (або «Повернення монет»). Зайшла передоплата — а «регліміту» немає і в найближчі півмісяця не передбачається. Щоб не втрапити в ПЗ з передоплати і у штраф за нереєстрацію ПН, отримувач робить вигляд, що це не його гроші, тобто той, хто сплатив, просто «промахнувся». Договір/рахунок, зазначений у платіжці, — це якась помилка і до отримувача ніякого стосунку не має…
При цьому дуже бажано повернути гроші хоча б у тому самому періоді, а то конфліктів з фіскалами не минути
До речі, вони вимагають повернення сум, що помилково надійшли, узагалі протягом трьох днів (див. консультацію в категорії 101.02 БЗ), а інакше можуть з «помилкової» суми спробувати донарахувати отримувачу ПЗ. Що, до речі, є абсолютно незаконним. Адже об’єктом оподаткування ПДВ є операції постачання товарів/послуг, на що ну ніяк не можна «натягнути» будь-які помилкові надходження.
2. «Розмноження діленням». Надійшла передоплата — а регліміту для ПЗ з усієї її суми не вистачає і збільшення не очікується. Частина коштів, ПДВ з якої перевищує у продавця суму регліміту, перетворюється або на «помилково/надмірно» перераховані, або на оплату за іншим договором (рахунком)*. Другий випадок (за іншим договором/рахунком) — тільки коли протягом 15 днів є можливість «організувати» необхідну суму регліміту, щоб устигнути виписати ПН на іншу частину передоплати (уже за іншим рахунком/договором). При першому випадку (частина суми зайва) бажано повернути цю суму покупцю в тому ж місяці (а ще краще — протягом трьох днів — тоді вже точно не буде жодних проблем з ПДВ — див. вище). Згодом цю частину грошей покупець зазвичай перераховує знов (чи у складі іншої оплатної «порції») — коли у продавця вже з’явиться потрібна сума регліміту.
* Це відповідним чином документально оформляється з покупцем.
3. «Не вір очам своїм!» Зайшла передоплата — ті самі проблеми (немає регліміту). Платник письмово повідомляє отримувача про те, що у платіжному дорученні переплутано «призначення платежу». Замість: «за договором купівлі-продажу від___ № ___» повинно бути «за договором позики** від___ № ___» (краще — безвідсоткової).
** Чи «про надання поворотної фінансової допомоги» тощо.
Причому договір позики, належно сторонами оформлений, є в оригіналі і в будь-який момент може бути пред’явлений перевіряючим. Щоб не звучало навіть і натяків на якесь «підроблення». А що там у платіжці не те зазначено — так це випадковість ☺. Адже помилки з усіма трапляються…
Звісно, у строк, визначений у договорі позики, гроші повертаються. Ну або, врешті-решт, заліковуються з уже виниклою на той час дебіторською заборгованістю за поставлені (за іншим договором***) на адресу «позикодавця» товари/послуги. Звичайно, за цим постачанням уже була при відвантаженні (оформленні акта) виписана і своєчасно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. Хоча потрібно усвідомлювати, що такий залік може викликати деяке збентеження у фіскальних умах, тому все ж таки краще віддати-узяти гроші.
*** Причому його номер, дата і сума не співпадають з тими, що «неправильно» зазначалися у платіжці!
«З поганої вівці хоч вовни жмут». Так само (див. вище). Тобто виписується та реєструється в ЄРПН «помилкова» ПН на ту суму, на яку дозволяє регліміт, а потім пізніше виписується РК, щоб «оздоровити» цю ПН.
А що з «Д8»?
Оскільки подання заяви-додатка Д8 до декларації з ПДВ уже не дозволяє відображати ПК за незареєстрованими або «дефектними» ПН, то цей спосіб помітно втратив популярність. Доноси на контрагентів «через Д8» часто не приносять результатів. Хоча іноді результат є, навіть якщо просто пригрозити продавцю (покупцю) цією страшилкою.
Водночас подання «Д8» на практиці нерідко прискорює процес реєстрації продавцем ПН (покупцем РК) на скаржника. Бо навіть дзвінок до продавця (покупця) з його місцевої податкової може в загальній черзі незареєстрованих ним ПН (РК) значно просунути вперед ту (ті), що виписана(і) саме на скаржника.
Загалом, «стукати»/«не стукати» — вирішуйте самі.
Кваптеся повільно
Як показує практика,
платникам немає особливого сенсу поспішати з поданням декларації з ПДВ задовго до настання граничного терміну
По-перше, якщо у вас за декларацією є суми, що поповнюють рядок 6 Витягу, то краще відтягнути її подання і таке зменшення регліміту.
По-друге, якщо дуже рано подати ПДВ-декларацію, то програма прийняття звітності, обробивши її, видасть фіскалам купу невідповідностей за «Д5» (оскільки ваші контрагенти, можливо, ще свою звітність не подали). А це відгукнеться незаслуженим попаданням під «відпрацювання»*.
* Детальніше про різні варіанти «відпрацювання» фіскалами платників ПДВ читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 98, с. 18.
По-третє, а раптом спливуть ще якісь факти і доведеться терміново вигадувати та надсилати «Звітну нову».
А також — по-четверте…, по-п’яте… Словом, поспіх тут ні до чого. Та, може, й гроші зі спецрахунку трохи пізніше спишуть**. Дрібничка, а приємно.
** Хоча все одно не раніше граничного строку подання декларації і не пізніше граничного строку сплати ПДВ.
І наприкінці — побажання, точніше, заклик.
Платники ПДВ! Пам’ятайте, що не зареєстрована своєчасно ПН породжує ланцюгову реакцію, яка повернеться до вас сторицею. Тому не допускайте несвоєчасної реєстрації не з об’єктивних причин (відсутність коштів тощо). Адже СЕА — це на кшталт «матриці», що смокче/живить одразу всіх платників.
Хоча в економічній ситуації, що склалася у країні, це можуть виконати далеко не всі платники ПДВ. ☹
А тому дуже хотілося б, щоб СЕА в нинішньому вигляді довго не прожила…
висновки
- Нереєстрація ПН/РК, що не видаються платникам, дозволить до дати подання декларації притримати деяку суму регліміту, яку краще пустити на «корисні» ПН/РК, тобто такі, що виписуються на платників ПДВ.
- Немає сенсу коригувати в ПН помилки, допущені в необов’язкових реквізитах (№ договору, адреса тощо). Тим більше не варто коригувати помилки (якщо тільки вони не стосуються самої суми ПДВ) узагалі в будь-яких реквізитах ПН, виписаних на неплатників чи «на себе».
- Коли не вистачає регліміту і протягом 15 днів його збільшення не передбачається, на практиці намагаються по-різному виплутуватися з таких ситуацій, наприклад: дробити постачання (чи передоплату) на декілька частин, «анулювати» операцію постачання, перетворювати постачання на зберігання, змінювати призначення платежу (передоплати) тощо.
- Подання «Д8» відобразити ПК зараз не дозволяє, але на практиці нерідко прискорює процес реєстрації продавцем ПН (покупцем РК) на скаржника. Водночас ефективність такого способу впливу на вашого конкретного контрагента оцінюйте самі.
- Подання декларації з ПДВ задовго до граничного терміну може спричинити деякі негативи, такі як зменшення регліміту (через рядок 6 Витягу), збільшення невідповідностей (що відгукнеться зайвими перевірками) тощо.
