(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 3
  • № 1-2
  • № 104
  • № 103
  • № 102
  • № 101
  • № 100
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Січень , 2015/№ 4

Акцизно-пенсійно-РРОшне (плюс імпортний збір)

Продовжуємо огляд новорічного «подарунка» — Закону № 71, який депутати скинули на наші бідні голови. У цьому матеріалі проаналізуємо його норми-«напівфабрикати», що стосуються акцизного податку, спеціальних зборів до ПФУ та змін у царині РРО. Замість бонус-трека — стисло про новий імпортний збір.
новинки-2015: інше

Нові акцизи

З 1 січня 2015 року підакцизні операції поповнилися операціями: з реалізації роздрібними торговцями підакцизних товарів, з оптового постачання електроенергії* та з переобладнання ввезених до України вантажних авто в легкові.

* А також з реалізації електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Перелік підакцизних товарів поповнили:

речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

електроенергія;

транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (тобто підакцизними тепер стали також автобуси і вантажівки!).

Відповідно число платників поповниться особами, які ці операції здійснюють і такі товари виробляють/ввозять/реалізують.

У той же час з 1 січня цього року «відкланялися» платники ЦП-акцизу, та й сам цей акциз «наказав довго жити».

Тепер дещо докладніше — про нові акцизні капості законописців.

«Роздрібний» акциз. Сьогодні (із зрозумілих причин) більше уваги приділимо «новонаро­дженцю» — цьому виду акцизу та його платникам (роздрібним торговцям підакцизними товарами). Останні підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, у якому провадиться господарська діяльність. Тобто торгуючі підакцизним товаром уроздріб у січні цього року повинні до 20 лютого стати на облік як платники такого акцизу за місцезнаходженням пунктів продажу.

Причина цього зрозуміла — «роздрібний» акциз сплачується до місцевих бюджетів. А от наслідок — не надто…

Якщо в різних районах міста (та/або області) у платника з іншого міста (області) є торговельні точки, він що, мусить реєструватися в кожному районі як за неосновним місцем обліку?

Тут необхідні роз’яснення податківців (і, бажано, нормативні).

Під «роздрібний» акциз (згідно з п.п. 14.1.212 ПКУ) потраплять такі підакцизні товари, що реалізуються роздрібними торговцями:

тютюн (замінники його) і тютюнові вироби;

алкогольні напої (плюс пиво);

нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.

Датою виникнення ПЗ за цим акцизом є дата здійснення розрахункової операції згідно із Законом про РРО, а в разі реалізації підакцизних товарів ФОП-єдиноподатниками — дата надходження оплати за проданий товар.

Тобто «роздрібний» акциз виникає «по касі» (в той час, як ПДВ виникає за першою подією!).

Звітний період за ним, як ви вже зрозуміли — місяць.

Ставки «роздрібного» акцизу встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до вартості (з урахуванням ПДВ!) у розмірі 5 %. Але якщо ставка — фіксована, навіщо її встановлювати?!.. Може здатися, що бути чи не бути «роздрібному» акцизу — повинні вирішувати місцеві власті. Особливо в світлі того, що в пункті 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 71 місцевим органам самоврядування законодавці встановити ставку «роздрібного» акцизу рекомендують.

Але все це — ілюзії! Адже згідно з новою редакцією п.п. 12.3.5 ПКУ якщо «місцевими» не встановлено ставку «роздрібного» акцизу, сплачувати слід за мінімальною. А мінімальна (вона ж — максимальна ☺) ставка дорівнює 5 %!

Ще «веселіше» складається ситуація з базами. Базою обкладення «роздрібним» акцизом є вартість реалізованих підакцизних товарів — з урахуванням ПДВ! А до бази обкладення ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ повинен входити і «роздрібний» акциз.

АВТОРА!!! Нехай розрахує бази обкладення цими непрямими податками і сформує роздрібну ціну на підакцизні товари! Якщо ж не «крутити» ПДВ на роздрібний акциз, буде занижено ПДВшну базу (і навпаки).

«Найтупіший» варіант, який спадає на думку, — це просто брати від кінцевої ціни 4,762 %* — акцизу і від тієї ж ціни 1/6 частину — ПДВ.

* (5/105) х 100.

Якщо ж потрібно сформувати продажну ціну товару, то поки немає роз’яснень фіскалів, можна обчислювати її за формулою: Х + ПДВ + Акциз

де Х продажна ціна без ПДВ та акцизу.

А з урахуванням того, що ПДВ повинен «крутитися» на акциз, і — навпаки:

ПДВ = 0,2121 Х;

Акциз = 0,0606 Х.

Отже, продажна ціна з урахуванням цих непрямих податків становитиме приблизно: 1,2727 Х.

Тобто продажну ціну (з урахуванням торговельної націнки та іншого) доведеться збільшити на 27,27 %

До речі, звертаємо увагу, що «роздрібний» акциз повинен збільшувати максимальні роздрібні ціни підакцизних товарів (див. оновлену редакцію п.п. 14.1.106 ПКУ). Тобто такі ціни (якщо в них не врахований цей акциз) тепер можуть бути перевищені на суму до 5 %.

Простіше буде тільки роздрібним торговцям — неплатникам ПДВ: «крути» собі 5 % поверх продажної ціни і все.

А платникам ПДВ доведеться чекати мудрих роз’яснень фіскалів із цього приводу.

Сподіваємося, вони поступляться якимось із цих непрямих податків. Найімовірніше, що ПДВ. Тобто ПДВ на цей акциз дозволять не «крутити». Обґрунтування для такого висновку фіскали можуть «здобути» із згаданого вище п.п. 14.1.106 ПКУ, що передбачає перевищення максимальних роздрібних цін тільки на суму акцизу (а не також і на частину суми ПДВ, нарахованого на цей акциз). До того ж, тут вони можуть використати і аналогію з хмелезбором, який врізав дуба.

Ще веселіше стане, коли доведеться визначати, які саме операції з продажу слід обкладати «роздрібним» акцизом. Тобто які операції віднести до роздрібної торгівлі, а які — до оптової.

На нашу думку, тут потрібно орієнтуватися на норму нового другого абзацу згаданого п.п. 14.1.212 ПКУ (ср. 025069200). Там фігурують операції з продажу підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Тому, щоб не довелося сплачувати з конкретної операції «роздрібний» акциз, у продавця має бути підтвердження того, що акцизні товари отримуються покупцем саме для комерційного використання. Необхідно це прямо зазначити в договорі (чи іншому документі, яким оформляється операція). При цьому бажано, щоб покупець виступав у договорі саме як суб’єкт господарювання. Тобто водій підприємства, заправляючись на АЗС, отримає ПММ за ціною з урахуванням акцизу. Якщо ж підприємство оформить з АЗС договір, у якому зазначить, що ПММ отримуються для комерційного використання, то «роздрібний» акциз сплачуватися (навіть при готівковому розрахунку) не повинен. І ПММ подешевшають на 5 %…

Ну і податківці напевно поцікавляться про наявність у продавця ліцензії на право оптової торгівлі конкретними підакцизними товарами.

Зверніть увагу! Всі роздрібні реалізації підакцизних товарів починаючи з 1 січня вже мають бути обкладені цим новим акцизом

І податківців не хвилюватиме, що багато торговців ще про це не знали. Тобто не включив акциз до ціни — оплачуй своїм коштом!

Отож, похмелилися, заправилися і закурили в новому році ми вже з новим акцизом ☺ ☹...

«Електро-акциз». Датою виникнення ПЗ щодо акцизу з операцій постачання електроенергії є дата підписання акта приймання-передачі електроенергії.

Базою оподаткування є вартість електроенергії без ПДВ.

Ставка акцизу становить 3,2 %.

Звітний податковий період — теж місяць.

Інші акцизи. Законом № 71 було підвищено ставки акцизного податку на:

— сигарети без фільтру, цигарки (це щоб бідні стали ще біднішими ☹);— нафтопродукти й іже з ними (див. п.п. 215.3.4 ПКУ);

— автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, мотоцикли (включаючи мопеди) тощо.

Встановлено ставки акцизу на вже згадані вантажівки-автобуси (причому, чим старші — то набагато більше), а також різні вантажопасажирські, гоночні, переобладнані та інші транспортні засоби.

Закон № 71 грубо втрутився не тільки в норми ПКУ, а й деякі інші нормативи. Стисло висвітлимо вам суть таких вторгнень до зон «ПФУ» та «РРО»

Пенсійні збори

«Інвалютний». З 01.01.2015 р. «інвалютний» збір до ПФУ сплачуватимуть тільки фізособи і лише з операцій з придбання ними готівкової інвалюти*.

* Крім випадків купівлі інвалюти для погашення кредитів. Порядок такої неоподатковуваної купівлі інвалюти має встановити НБУ.

Ставка збору, порівняно з минулим роком, виросла в 4 рази і становить тепер 2 % від суми операції з придбання інвалюти. Збір, схоже, повинні сплачувати всі фізособи, незалежно від іпостасі, в якій особа виступає, — звичайній чи підприємницькій.

І тут не минулося без нормативних огріхів. Хай вас не бентежить той факт, що  у п. 6 ст. 4 Закону № 400, що визначає ставки «валютного» збору, є ставка 2 % (новий підпункт 61 згаданого пункту 6 ст. 4), для якої немає платників. Відсилання там зроблене до платників з пункту-«фантома» 51 статті 1 Закону № 400, якого немає в тексті Закону. Мабуть, цих платників (скоріш за все, юросіб) законописці викреслили вже «постфактум»…

«Ювелірний». Цей вид пенсійного збору зазнав істотних змін. Раніше цей збір сплачували суб’єкти підприємництва, що здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння.

Тепер його повинні сплачувати фізичні особи й суб’єкти господарювання, які подають ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю.

Базою оподаткування тепер є вартість основного дорогоцінного металу (золото, срібло, платина, паладій), у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься в сплаві, з якого виготовлено ювелірний або побутовий виріб, визначена за офіційним курсом НБУ на банківські метали на момент подання платником збору ювелірних та побутових виробів на клеймування до казенного підприємства пробірного контролю.

Ставка збору чимала — 10 % від згаданої бази

Причому, хоча платниками і названо зазначених вище осіб, бажаючих «заклеймувати» свої дорогвироби, але тягар сплати цього збору законотворці накинули на плечі казенних підприємств пробірного контролю. Їм призначено роль «збірних» агентів — адже саме їм наказано нараховувати, утримувати, перераховувати ювелірний збір і подавати щодо нього ще не придуману щомісячну звітність (до 20 числа наступного за звітним місяця).

Тепер торговцям «ювеліркою» доведеться перепрограмовувати свої РРО, щоб прибрати з чеків пенсійний збір

«Авто-легковий», «нерухомий» і «стільниковий» пенсійні збори змін не зазнали.

РРОшні «радощі»

«Фіз-єдиноподатникам». ФОП-єдиноподатники другої та третьої груп отримують від Закону № 71 подаруночок у вигляді почесного обов’язку застосовувати РРО.

Щоправда, «роздачу подарунка» ФОП-єдиноподатникам дещо відстрочили:

— для третьої групи — до 01.07. 2015 р.;

— для другої — до 01.01.2016 р.

Пожаліли депутати тільки тих із них, які здійснюють свою діяльність на ринках, продають товари в дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, та ще — всіх єдиноподатників першої групи. Цим особам дозволено взагалі не застосовувати РРО.

Плюс депутати в Законі № 71 передбачили заохочувальний «бонус» у вигляді звільнення до 2017 року від РРО-перевірок тих ФОП-єдиноподатників другої та третьої груп, які почнуть застосовувати РРО достроково, — з 1 січня до 30 червня цього року включно. У зв’язку з чим мудрі «третьогрупники» неодмінно «стартонуть» з РРО у кінці червня ☺…

У той же час антиперевірочне обмеження на 2015-2016 рр., передбачене в п. 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 71 для ФОП з річним обсягом до 20 млн грн., на перевірки РРО у ФОП-єдиноподатників другої та третьої груп не поширюватиметься. За винятком тільки тих, хто почне застосовувати РРО до 30 червня цього року.

До речі, з норми цього абзацу п. 3 розділу ІІ Закону № 71 можна зробити висновок «від супротивного» — що у решти «додвадцятимільйонників» (причому, включаючи юросіб!) перевірки РРО до 2017 року фіскали зможуть проводити тільки за рішенням КМУ, суду, згідно з карно-процесуальним законодавством або на прохання самого платника (ха-ха). Однак, у те, що з таким прочитанням погодяться податківці, віриться мало, проте комусь у суді ця «фішка» може стати і в нагоді.

Це ми тихенько переходимо до інших вторгнень Закону № 71 в «поле РРО».

Інша РРОвщина. Депутати внесли також деякі зміни і до Закону про РРО. Зупинимося на найбільш важливих.

Щоденний фіскальний звіт РРО тепер передбачено роздруковувати тільки за дні, в які здійснювалися розрахункові операції!

З 01.01.2015 р. до переліку суб’єктів, зобов’язаних застосовувати РРО, потрапили особи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу. Судячи з усього, тут ідеться про комерційних агентів банків, що приймають готівку для цілей переказу (у тому числі, через різні платіжні термінали). Але що найважливіше —

«під РРО» тепер потрапили також операції:

— з надання послуг/робіт (див. далі);

— з купівлі-продажу інвалюти в касах банків;

— з продажу товарів у системах електронної торгівлі (у тому числі через Інтернет)!

Звичайно, найгірше, що змін зазнала горезвісна норма з п. 1 ст. 9 Закону про РРО, якою дозволялося проводити певні розрахунки без РРО, але через касу (докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 92, с. 10).

З цієї норми зникло надання послуг (під якими малися на увазі й роботи)

Отже, з 01.01.2015 р. приймати гроші без РРО просто в касу можна буде тільки за продукцію власного виробництва — підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності (крім підприємств торгівлі та громадського харчування). Водночас зміни, внесені Законом № 71 до п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО, звільняють до 1 липня 2015 року від санкцій за незастосування РРО при наданні послуг за готівку, але з проведенням розрахунків у касі*.

* Там само передбачено, що до 1 липня не штрафуватимуться і операції банків з купівлі-продажу інвалюти, комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу та продаж товарів у системах електронної торгівлі (комерції)!

Крім того, у вже згадуваній нормі з п. 1 ст. 9 Закону про РРО щодо квитанцій до прибуткових касових ордерів поряд зі словами «завірених печаткою» прибрали застереження — «за наявності». Унаслідок такої метаморфози не виключаємо незаконних причіпок фіскалів за відсутність печатки на ПКО і квитанціях до них, виписаних з 1 січня ц. р.

І ще — дозволено до 1 січня 2016 року використовувати ЕККА, введені в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до податкових органів (по дротових або бездротових каналах зв’язку) тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і які при цьому не видають «в ефір» електронних копій розрахункових документів.

Про інші РРО-новації, що «впроваджуються» цьогоріч, ми вже писали — див. в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 102, с. 42 і № 103, с. 46.

Привіт Євросоюзу (новий імпортний збір)

Мабуть, виходячи з принципу, «на війні всі засоби підходящі» уряд продавив через парламент 2 закони, якими впроваджується додатковий імпортний збір: Закони № 73 та № 74. Начхавши при цьому на можливе погіршення відносин з Євросоюзом. У той же час, у текстах цих законів визначено, що вони набирають чинності з моменту опублікування рішення КМУ щодо завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями**. А тому зовсім не виключається, що найближчим часом норми цих законів можуть бути змінені/скасовані… Поки чекаємо.

** Через це відстрочення набрання чинності законами досі не продовжено (до 2018 року) пільгу щодо звільнення від мита ввезення низки товарів для «космосу», оскільки норму про її продовження депутати за компанію увіпхнули до Закону № 74 L. Ото вже інопланетяни потішаться

А зараз — трохи конкретики. Цей збір передбачено запровадити тимчасово — тільки на 2015 рік (хоча немає нічого більш постійного, ніж…☹ ну, далі ви знаєте).

Справлятися збір має з товарів, що ввозяться до України в режимі імпорту (тобто для вільного обігу на митній території України), незалежно від країни їх походження та угод про вільну торгівлю.

Згідно із Законом № 73 об’єкт обкладення збором — товари, зазначені в частинах першій та другій статті 277 МКУ (мабуть, малися на увазі пп. 1 та 2 частини першої цієї статті), крім «життєво необхідних» товарів, перелічених у ст. 5 цього Закону. Цією статтею Закону до «життєво необхідних» віднесені: нафта, нафтопродукти (бензин, мазут, дизпаливо), природний газ, вугілля енергетичне, паливо для АЕС, електроенергія, валюта, ЦП та банківські метали, лікарські засоби і гуманітарна допомога, дитяче харчування, пелюшки, підгузки та низка інших.

Додатковий імпортний збір має справлятися за такими ставками:

10 % для товарів, що класифікуються в товарних групах 1 — 24 за УКТ ЗЕД (в основному, сільгосппродукція плюс алкоголь і тютюн);

5 % для товарів, що класифікуються в товарних групах 25 — 97 за УКТ ЗЕД (решта видів товарів, крім згаданих вище і нижче);

10 % для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом у світлі норм ст. 374 МКУ.

Судячи з усього, сума цього збору включатиметься до бази обкладення ввізним ПДВ, оскільки Закон № 74 відніс цей збір до особливих видів мита. А мито (згідно з п. 190.1 ПКУ) потрапляє до бази обкладення ввізним ПДВ .

От така проста (вона ж неприваблива) правда життя. Втім, не звикати, прорвемося!

висновки

  • Акцизним податком з 1 січня почали обкладатися роздрібний продаж низки підакцизних товарів, електроенергія, автобуси і вантажівки та ще деякі товари. Крім того, підвищено ставки на підакцизні товари, що обкладалися раніше, і скасовано «ЦП-акциз».

  • До частини «роздрібного» акцизу є низка запитань, зокрема, як він впливає на базу обкладення ПДВ, як відрізнити роздріб від опту (особливо у разі продажу підакцизних товарів за готівку) та деякі інші.

  • Змін зазнали «інвалютний» та «ювелірний» збори до ПФУ. Перший тепер сплачують тільки фізособи (за ставкою 2 %), другий (за ставкою 10 %), — повинні збирати (і перераховувати) казенні підприємства пробірного контролю з ювелірників, які подають дорогоцінні вироби на «клеймування».

  • Фізосіб-єдиноподатників зобов’язують застосовувати РРО у строки: третя група — до 01.07. 2015 р.; друга — до 01.01.2016 р.

  • Під РРО тепер потрапили також операції з надання послуг/робіт, з купівлі-продажу інвалюти в касах банків та з продажу товарів у системах електронної торгівлі (у тому числі «через Інтернет)! Але до 1 липня цього року порушників обіцяють не штрафувати.

  • Можливо, в Україні скоро почне справлятися додатковий імпортний збір (за ставками 5 % і 10 %). Відповідні закони вже прийнято.

Документи статті

  1. ПКУ  Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

  3. Закон № 71  Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

  4. Закон № 73  Закон України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 р. № 73-VIII.

  5. Закон № 74  Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стабілізації платіжного балансу» від 28.12.2014 р. № 74-VIII.

  6. Закон № 400 — Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

імпортний збір, акциз, РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті