(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 5
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
  • № 104
  • № 103
  • № 102
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Січень , 2015/№ 6

«Вогнем попалено, кулями пробито...»: податкова накладна із зони АТО

Наше підприємство отримало у грудні 2014 року податкову накладну із зони АТО. Скаргу на донбаського постачальника не подавали, адже податкова накладна є, до того ж заповнена без помилок. Водночас нам стало відомо, що донбаський постачальник не зможе подати декларацію з ПДВ і Реєстр податкових накладних за грудень. Ми свою грудневу ПДВ-звітність уже здали. Тепер чекаємо на повідомлення з податкової про розходження податкового кредиту із податковими зобов’язаннями контрагента. Порадьте, як нам до нього підготуватись? І взагалі, чи маємо ми право на податковий кредит у цьому випадку?

Для початку з’ясуємо суть цієї зовсім не нової проблеми. Виникає вона внаслідок фіскального прочитання податківцями п. 201.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) у редакції, чинній на 31.12.2014 р.*. Відповідно до нього податкова накладна мала б одночасно відображатися у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

* Тут і далі в цьому матеріалі посилаємося на норми ПКУ, які діяли станом на 31.12.2014 р. Посилання на нині чинну редакцію ПКУ обумовимо окремо.

Розбіжності в реєстрах податкових накладних. Із цієї норми податківці доходять висновку, що покупець не може відображати податковий кредит, якщо продавець не відобразив податкові зобов’язання. Слід пам’ятати, що за цим же п. 201.6 ПКУ податківці мали: (1) звіряти реєстри податкових накладних продавця і покупця; (2) повідомляти їм про розбіжності у таких реєстрах з реєстрами контрагентів; (3) пропонувати платникам усунути виявлені розбіжності протягом 10 днів та уточнити податкові зобов’язання без штрафних санкцій. Імовірно, що вони продовжать це робити й у січні 2015 року, незважаючи на виключення п. 201.6 із ПКУ. Що, узагалі-то, є логічним.

Проте, ця звірка реєстрів має суто інформативне значення. Адже врешті-решт наявність штрафних санкцій залежить від того, чи правильно відображено податкові зобов’язання і податковий кредит у декларації з ПДВ. Однак податківці перетворили інформаційно-сервісну процедуру звірки реєстрів у своєрідне «полювання на відьом». Тому якщо вони не бачать податкові зобов’язання за певною операцією в розділі І Реєстру продавця — вони одразу «підозрюють» контрагента за цією операцією в завищенні податкового кредиту.

Водночас, наявність розбіжностей у вашому реєстрі з реєстрами контрагентів і відповідне повідомлення податківців саме по собі жодним чином не впливає на ваше право на податковий кредит. Але у нашому випадку постачальник не подаватиме також і декларацію з ПДВ. Не подаватиме через об’єктивні причини, які буде згодом пояснювати податківцям за допомогою сертифіката Торгово-промислової палати (про це докладно можете прочитати у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 100, с. 5). Чи вплине ця обставина якимось чином на ваше право відобразити податковий кредит від донбаського постачальника? На нашу думку, ні.

Реєстр платників ПДВ. У ПКУ нічого не сказано про те, що податковий кредит покупця якимось чином залежить від того, чи подав постачальник декларацію з ПДВ. Єдине що — про всяк випадок перевірте, чи перебуває ваш постачальник у Реєстрі платників ПДВ*. Аби не було, як із кримськими постачальниками, яких через деякий час після початку окупації заднім числом просто виключили із цього Реєстру, що автоматично перетворило складені ними податкові накладні на папірці (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 13).

* Зробити це можна, зокрема, і на сайті ДФСУ: http://sfs.gov.ua/reestr.

Якщо ваш донбаський постачальник є у Реєстрі платників ПДВ — ставимося до нього, як і до всіх інших. Дарма, що податкову накладну він нам надає, перебуваючи на території, тимчасово непідконтрольній українському уряду. Раз постачальник є у Реєстрі платників ПДВ — слід виходити із загального принципу відображення податкового кредиту.

Помилка у податковій накладній чи нереєстрація її у ЄРПН. Зрозуміло, що податкова накладна, складена з помилками, не дасть вам права на податковий кредит (абзац дев’ятий у старій редакції п. 201.10 ПКУ або абзац чотирнадцятий  — у новій). І байдуже, звідки ваш постачальник — з Донецька чи зі Львова. Тому якщо ваш донбаський контрагент припустився помилки у податковій накладній — діємо в стандартному порядку. Тобто подаємо на нього скаргу (додаток Д8). Однак майте на увазі, що такий фокус ☺ у грудневій звітності пройде востаннє. Адже чинна з нового року редакція п. 201.10 ПКУ безповоротно позбавила додаток Д8 статусу податковокредитної «палички-рятівниці».

Аналогічним чином дійте, якщо донбаський постачальник не зареєстрував податкову накладну у ЄРПН. Це навіть більш імовірно, оскільки він міг бути просто позбавлений фізичної можливості надіслати накладну на сервер ДФСУ.

Отже, якщо податкову накладну донбаський постачальник склав з помилкою або не зареєстрував її у ЄРПН — не втратьте останнього шансу поскаржитися на нього.

До речі, у випадку з постачальником із зони АТО забудьте про традиційний острах, пов’язаний зі скаргою. Йдеться про острах зіпсувати стосунки з постачальником, для якого заява зі скаргою на нього завжди означала (та й зараз означає) позапланову перевірку (абзац дванадцятий у старій редакції п. 201.10 ПКУ або абзац п’ятнадцятий — у новій). У випадку із постачальниками із зони АТО цієї загрози немає. Бо для них на весь період проведення АТО і ще на 6 місяців після її завершення встановлено мораторій на перевірки (ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669). Як то кажуть, «не було би щастя, та нещастя допомогло...».

На підставі скарги на постачальника ви відображаєте податковий кредит. І не забудьте надати податковій розрахункові документи, що підтверджують факт придбання**. Повторимо ще раз: щодо «грудневого» податкового кредиту таке ще можна робити. Податковий кредит, право на який виникло в січні 2015 року, на підставі скарги ви вже не відобразите***. І тоді в «сухому залишку» отримаємо певні негаразди. Адже якщо донбаський постачальник не матиме фізичної можливості зареєструвати накладну в ЄРПН, цей податковий кредит може просто «згоріти» ☹.

** Докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 4, с. 13; 2014, № 98, с. 33.

*** Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 4, с. 5.

Виходить не зовсім гарна ситуація: власне постачальникам із зони АТО їхні порушення податкового законодавства пробачать. Звісно, якщо вони згодом підтвердять форс-мажорні обставини (як це робиться, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 100, с. 5). А от хто компенсує контрагентам цих постачальників втрату податкового кредиту в умовах: (1) суцільної реєстрації податкових накладних; (2) відсутності права на податковий кредит за скаргою; (3) відсутності у постачальника фізичної можливості зареєструвати податкову накладну? Є над чим замислитися законодавцю! Звичайно, якщо він не надто втомився, втілюючи в життя податкову реформу ...

Податкову накладну складено і зареєстровано у ЄРПН без порушень. Якщо донбаський постачальник надав вам правильно складену податкову накладну і, за необхідності, зареєстрував її у ЄРПН— питань із податковим кредитом нема. Ви маєте право на податковий кредит за такою накладною відповідно до ст. 198 ПКУ.

Чи може статися так, що податківці будуть заперечувати проти податкового кредиту? Бо постачальник, бачте, не подав декларацію з ПДВ і податок до бюджету не сплатив. Сподіваємось, у такій ситуації їм буде соромно це робити. Бо заробляти за рахунок чужого лиха (хоч би й для бюджету) — річ вельми недобра.

Якщо ж податківці все-таки наполягатимуть, що ви не маєте права на податковий кредит — звертайтеся до суду! Хай податківцям там розкажуть, що ваш податковий кредит не залежить від того, чи сплатив ваш постачальник зобов’язання до бюджету і чи подав він декларацію з ПДВ.

Приклади таких рішень на рівні касаційної інстанції ми вже публікували на сторінках нашого видання. Зокрема, нещодавно ви могли ознайомитися з ухвалою ВАСУ від 26.02.2014 р. у справі № К/800/15892/13 («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 34). В ній суд дійшов висновку, що податковий кредит покупця не залежить від податкової звітності постачальника. Ще раніше ви могли ознайомитися з ухвалою ВАСУ від 20.11.2012 р. у справі № К/9991/4061/12 («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 7, с. 6). Там суд прямо зазначив, що покупець відображає податковий кредит незалежно від того, чи сплатив його постачальник податкові зобов’язання за цією операцією.

Є судові рішення з аналогічними висновками і серед найновіших (див., наприклад, ухвали ВАСУ від 18.09.2014 у справі № К/9991/14438/12; від 23.09.2014 р. у справі № К/800/25928/14; від 30.09.2014 р. у справі № К/800/33236/14; від 08.10.2014 р. у справі № К/9991/60787/12; від 14.10.2014 р. у справі № К/800/61125/13; від 22.10.2014 р. у справі № К/9991/80364/12; від 13.11.2014 р. у справі № К/9991/94776/11; від 26.11.2014 р. у справі № К/9991/80118/12 і від 27.11.2014 р. у справі № К/9991/45758/12). Ці приклади із судової практики допоможуть вам обстояти своє право на податковий кредит.

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті