Готельні послуги: що з ПН?

Відповідно до законів гостинності почнемо з ваших мешканців.

І перш за все — з платників ПДВ.

«Готельний» ПК: проживати — не переживати!

Якщо покупцем готельної послуги виступає платник ПДВ (наприклад, підприємство, які відрядило працівника), то за дотримання відомих умов для збільшення свого податкового кредиту (ПК) на відповідні суми ПДВ такий платник навіть і не чекає від готелю податкової накладної (ПН). Тому що згідно з  п.п. «а» п. 201.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) готельного рахунка з виділеною в ньому сумою ПДВ цілком достатньо для включення відповідної суми до ПК покупця — увага! — без отримання ПН від постачальника готельної послуги.

Нагадаємо, до речі, що з 01.01.2015 р. п. 201.11¹ ПКУ пропонує покупцю тільки вписати реквізити такого готельного рахунка у спеціальний реєстр «замінників» ПН — такий собі атавізм, що залишився від колишнього повноцінного реєстру виданих/отриманих ПН.

Власне, до затвердження форми такого спецре- єстру «замінників» ПН фіскали згодні як з варіантом (1) — якщо платники ведуть тільки цей новий ре- єстр «замінників» ПН за формою старого реєстру**, так і з варіантом (2) — якщо платники разом з ним ведуть «для себе» і реєстр виданих/отриманих ПН — зрозуміло, за тією самою старою формою. Головне, що ні той, ні інший, ні обидва ці реєстри платники не повинні подавати фіскалам починаючи вже з січневої (першоквартальної) звітності з ПДВ (лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17; підкатегорія 101.21 БЗ).

Зауважимо, що і неплатнику ПДВ — покупцю готельних послуг — відповідна сума ПДВ, що зазначена в його готельному рахунку, теж цікава.

Якщо він — платник податку на прибуток, то без докорів сумління віднесе цю суму до складу своїх витрат у бухобліку (так би мовити «за аналогією з абзацом п’ятим п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»*** — при тому, що про цю ситуацію прямо ані в П(С)БО 16 «Витрати»****, ані в Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженій наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (далі — Інструкція № 141), чомусь не сказано жодного слова).

Якщо ж він — підприємець на загальній системі, то на цю суму збільшить свої витрати на підставі п.п. 177.4.4 ПКУ.

До речі, в абзаці другому п. 3 Інструкції № 141 чорним по білому приписано суму ПК, зазначену в належним чином оформленому готельному рахунку, відображати проводкою Дт 641/ПДВ — Кт 685 (адже ми тут говоримо про безготівковий розрахунок, а при розрахунку через підзвітну особу там же приписано … — Кт 372).

Та ж підсумкова, тільки «у профіль»…

Отже, покупцю готельної послуги для підтвердження права на ПК достатньо відповідного готельного рахунка з зазначеною в ньому сумою ПДВ (а також — забігаємо наперед — загальною сумою й ІПН постачальника), а ПН від постачальника такої послуги йому «до лампочки»… ☺

Так що ж — такому постачальнику можна на виписку ПН просто наплювати?

Для коректної відповіді на це запитання давайте порівняємо нинішню (чинну з 01.01.2015 р.) і минулорічну редакції абзацу першого п.п. 201.1 ПКУ:

Ми навмисно цитуємо тільки частину, що стосується такої умови видачі ПН покупцю, як вимога останнього видати йому ПН. Такі «дрібні подробиці», як суто електронна форма ПН і необхідність її реєстрації в ЄРПН, ми взагалі виносимо за дужки обговорення з причини їх тривіальності…

Бачите? Якщо раніше постачальник, в якого покупець не вимагав видати йому відповідну ПН, міг обов’язком її виписки знехтувати, то з 01.01.2015 р. він, здавалося б, у будь-якому разі зобов’язаний її: (1) скласти в електронній формі, (2) видати покупцю, (3) зареєструвати в ЄРПН!

Але для нашої ситуації знайти важливий виняток із цього правила все ж таки можна, щоправда, не в цій безвихідній конструкції п. 201.1 ПКУ, а в абзаці третьому п. 13 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957 (далі — Порядок № 957). Цитуємо цей пункт:

Податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: <…> виписки <…> готельних рахунків <…> що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця)…

Як бачите, ідеться про так звану підсумкову ПН, про яку сказано чимало, але здебільшого для роздрібної торгівлі за готівку через РРО кінцевому споживачу — неплатнику ПДВ. Тому для широкого загалу платників підсумкова ПН асоціюється тільки з роздрібною торгівлею, але це хибна думка… ☺

Звертаємо вашу увагу на особливості складання «готельної» підсумкової ПН.

1. Складати «готельну» підсумкову ПН можна і при безготівковій формі оплати, тобто без застосування РРО (на відміну від «роздрібної» підсумкової ПН, для «готельної» підсумкової ПН відповідні умови в цитованій нормі Порядку № 957 відсутні). Хоча, на нашу думку, навіть якщо ви прийматимете/приймаєте в оплату готівку через РРО*, то це не заважатиме вам оформляти таку ж «готельну» підсумкову ПН. Увага! — оформляти щодня при щоденному виникненні податкових зобов’язань (ПЗ).

2. Аналогічно «роздрібній» підсумковій ПН (про яку ви детально читали в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 96, с. 34; 2015, № 6, с. 43) — якщо на прохання окремих клієнтів (покупців) ви оформили та видали їм «звичайні» ПН, то відповідні суми просто не включайте до «готельної» підсумкової ПН за відповідний день. До речі, з цього випливає, що покупець готельних послуг, який оплачує їх безпосередньо з рахунка на рахунок, а не через відрядженого підзвітника, має право обирати між «звичайною» ПН + рахунок і тільки готельним рахунком. У першому випадку він отримає зареєстровану постачальником у ЄРПН «звичайну» ПН (і цей ПДВ одразу ж зіграє на їх «ліміти реєстрації»), а у другому — він запише готельний рахунок до реєстру «замінників» (і такий ПДВ не вплине на його «ліміт реєстрації»).

3. Услід за свіжою (за часом, але не за давнім змістом ☹) консультацією в підкатегорії 101.19 БЗ нагадуємо вам такі давно відомі особливості складання підсумкової ПН:

(1) у лівій верхній її частині ставите знак «Х» і 

(2) тип причини «11»;

(3) у реквізиті «Особа (платник податку) — покупець» пишете «Неплатник»;

(4) у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляєте умовний ІПН «100000000000»;

(5) у полі «вид договору» записуєте «Договір надання послуг», а поля «вид» і «№ » просто не заповнюєте (без прокреслень!);

(6) у реквізиті «Форма проведених розрахунків» пишете свій варіант форми розрахунків — «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек»;

(7) у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначаєте «Товари/послуги в асортименті»;

(8) графи 5.1, 5.2, 6 і 7 не заповнюєте;

(9) у графах 8, 9, 10 показуєте загальний обсяг постачання ваших послуг;

(10) у графі 13 — загальну суму коштів на їх оплату;

(11) про графу 2 фіскали умовчали, але заповнювати її потрібно (!) відповідно до дати виникнення ПЗ, напевно у кожному рядку, наприклад, так: «15052015».

4. Реєструвати таку підсумкову ПН в ЄРПН слід на загальних підставах, але оскільки вона покупцю не видається, то штраф за її нереєстрацію ( ст. 120¹ ПКУ) вам не загрожує. Хоча за це до вас можуть застосувати адмінштраф згідно зі ст. 163¹ Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

5. Акцентуємо вашу увагу на обов’язковій наявності в готельному рахунку таких реквізитів: (1) загальної суми платежу, (2) виділеної суми ПДВ і (3) ІПН постачальника;

6. Зважаючи на делікатність цього моменту, для більшої переконливості процитуємо тут ще й абзац перший п. 12 Порядку № 957:

У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000»

Яким би це не здавалося дивним, навіть у тому випадку, коли постачальник готельних послуг точно знає, що конкретні безготівкові покупці зареєстровані платниками ПДВ, і їх ІПН (та інші реквізити, що відображаються у «звичайній» ПН) йому також відомі, — при складанні «готельної» підсумкової ПН усі ті покупці, які не удостоїлися персональних «звичайних» ПН, безжалісно ПДВ-знеособлюються! ☺

Для повноти підсумково-ПН-картини зупинимося ще на двох нюансах.

РК. Фіскали завжди заперечували проти складання розрахунку коригування (РК) до підсумкової ПН (підкатегорія 101.07 БЗ). Але якщо придивитися уважніше, то ця заборона прямо стосувалася тільки «роздрібної» підсумкової ПН, причому конкретного випадку — повернення товару покупцем. А якщо врахувати, що єдиний аргумент фіскалів полягає в тому, що, мовляв, сума повернення і так урахована у підсумку Z-звіту, якому, мовляв, повинна точно відповідати підсумкова сума ПН, то стає абсолютно очевидним, що ця заборона на «готельну» підсумкову ПН не поширюється. Та й щодо «роздрібної» підсумкової ПН може виникнути необхідність виправлення не тільки в її табличній частині, а й у шапці — а це тепер можливо!

Декілька РРО. Якщо ви таки застосовуєте РРО, то зверніть увагу, що у свіжому листі ДФСУ від 03.03.2015 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15 фіскали нарешті відступилися від своєї колишньої жорсткої вимоги складати окрему підсумкову ПН на кожен Z-звіт (тобто на кожен РРО) і погодилися з нашою позицією (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 96, с. 34), що достатньо однієї підсумкової ПН на всі РРО, які здійснювали розрахункові операції у відповідний день.

На жаль, але з 01.01.2015 р. згідно з  абзацом другим п. 188.1 ПКУ мінімальна база ПДВ при постачанні, зокрема, послуг установлена нарівні з їх собівартістю. Не заглиблюватимемося в тонкощі розрахунку цієї величини, оскільки ви нещодавно читали про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 34, с. 17.

Про те, як складати ПН «на суму перевищення» до «звичайної» ПН, ви теж знаєте в усіх подробицях з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 40 (є ще консультація з підкатегорії 101.19 БЗ).

Вам відомо, що до кожної «звичайної» ПН, яку ви видали покупцю на договірну вартість послуги, проданої дешевше собівартості, слід скласти «звичайну» ПН «на суму перевищення» (причому бажано на ту саму дату — а якщо ні, то дотримуючись наших рекомендацій в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 34, с. 17) із зазначенням в її реквізитах:

(1) «(тип причини)» — 17 (п. 9 Порядку № 957);

(2) «Особа (платник податку) — продавець» і «Особа (платник податку) — покупець» — ваших власних найменування та ІПН (п. 20 Порядку № 957);

(3) «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» і «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» — теж вашої власної адреси (п. 20 Порядку № 957);

(4) «Номер телефону» — вашого номера (п. 20 Порядку № 957);

(5) «Вид цивільно-правового договору» і «Форма проведених розрахунків» — не заповнюєте (101.19 БЗ);

(6) «Номенклатура товарів/послуг продавця» (графа 3) — «Послуги проживання» (п.п. 2 п. 15 Порядку № 957) плюс текст: «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, зазначених у податковій накладній № __*».

* Номер первинної «звичайної» ПН на договірну вартість послуги.

На нашу думку, така сама ПН «на суму перевищення» складається і до «готельної» підсумкової ПН (теж бажано на ту саму дату, якщо це можливо)! Чому? Та тому, що з одного боку п. 20 Порядку № 957 прямо вимагає у відповідній ситуації «перевищення» таку ПН складати без жодних винятків, а з іншого — ні в самому цьому п. 20 Порядку № 957, ні в п.п. 2 п. 15 Порядку № 957, ні в п. 13 Порядку № 957 не встановлено жодних перешкод для цього.

Що стосується обов’язковості реєстрації в ЄРПН такої ПН і відповідальності — тут справедливо все, зазначене нами раніше в пункті 4 другого розділу статті щодо самої підсумкової ПН.

Чекайте тільки бажаних гостей!.. ☺

висновки

• Покупцю готельної послуги для підтвердження права на ПК досить відповідного готельного рахунка з виділеною в ньому сумою ПДВ, зазначеними загальною сумою платежу і ІПН продавця.

• Складати «готельну» підсумкову ПН можна і при безготівковій формі оплати.

• Фіскали відмовилися від вимоги виписки окремої підсумкової ПН на кожен Z-звіт РРО.

• До «готельної» підсумкової ПН за необхідності треба скласти ПН «на суму перевищення».