ПДВ: що там нового фіскали наБЗили?

Запитання: Яка дата отримання покупцем розрахунку коригування (РК) до податкової накладної (ПН) зазначається у графі 7 таблиць 1, 2 і 3 додатка 1 (Д1) до декларації з ПДВ?

1) якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь постачальника або коригування кількісних і вартісних показників у результаті не змінює (?!) суму компенсації, то у графі 7 таблиць 1, 2 і 3 додатка 1 до декларації зазначається дата отримання покупцем РК, зареєстрованого в ЄРПН

Ця консультація викликала сум’яття в бухгалтерських умах одразу з двох причин.
По-перше, податківці в ситуації 1, анітрохи не вагаючись, мимохідь згадали про відображення в додатку Д1 також і тих РК, що не змінюють суми компенсації (див. п. 2 таблиці про їх спеціальну консультацію в БЗ із цього приводу).
По-друге(!), підхід податківців до дат, що зазначаються покупцем і продавцем у графі 7 відповідної таблиці додатка Д1 до декларації, збиває з пантелику бухгалтерів у питанні, у декларації за який період слід проводити відповідні коригування?
Адже ні для кого не секрет, що дата виписки РК продавцем і дата реєстрації/отримання РК покупцем/продавцем часто припадають на різні звітні місяці (квартали).
Тому дата отримання покупцем РК не має визначального значення для дати (точніше, періоду) відображення коригування в декларації.
Тепер обговоримо дві ситуації, описані в консультації.
1. У ситуації 1 (збільшення ПЗ, ПК), якщо РК буде зареєстрований продавцем у ЄРПН своєчасно (протягом 15 днів), то незалежно від дати отримання покупцем РК (хоч у наступному місяці), він, як і продавець, усе одно повинен відобразити його в декларації за період виписки РК.
При цьому згідно з консультацією податківців у графі 7 відповідної таблиці додатка 1 і продавець, і покупець повинні зазначати дату фактичного отримання РК покупцем.
І нехай нікого не бентежить, що це може бути «перспективна» дата — місяця, що настає за звітним.
Про ситуації з порушеннями — коли РК продавцем не виписано/не зареєстровано своєчасно — розмова окрема (див. с. 16)

2) якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника, то у графі 7 таблиць 1, 2 і 3 додатка 1 до декларації зазначається дата отримання покупцем РК для реєстрації в ЄРПН

2. У ситуації 2 (зменшення ПЗ, ПК) дата отримання покупцем РК теж значення не має.
Адже за сукупністю норм п.п. «б» п.п. 192.1.1 ПКУ і п. 17 Порядку № 569 покупець повинен зменшити ПК одразу — у періоді прийняття рішення про зменшення суми компенсації.
Тобто незалежно від дати отримання РК від продавця (і дати реєстрації цього РК самим покупцем в ЄРПН)!
Продавець же відобразить цей РК у декларації за період, в якому РК було зареєстровано покупцем в ЄРПН.
А дата отримання покупцем РК з датою його реєстрації в ЄРПН теж можуть припасти на різні періоди Висновки (для обох ситуацій): і продавець, і покупець повинні в додатку 1 показувати однакові дати отримання покупцем РК.
Проте звітний період декларації з цими датами цілком може й не корелювати (див. вище).
Але у випадках-винятках, коли РК несвоєчасно виписано (і зареєстровано в ЄРПН), ці дати у продавця та покупця різнитимуться. Детальний аналіз цієї консультації, у тому числі «несвоєчасних» випадків, і наші «рецепти» читайте на с. 16

Запитання: Чи заповнюються рядки 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2 і 16.1, 16.1.2 декларації з ПДВ і додаток 1 (Д1) до неї, якщо на підставі складеного платником податку РК обсяги постачань і сума ПЗ не змінилися?

Якщо на підставі складеного РК до ПН обсяги постачання товарів/послуг і відповідно сума ПЗ або ПК платника не змінилися або змінилися тільки обов’язкові реквізити, підстав для заповнення рядків 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2 та/або 16.1, 16.1.1 декларації та Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1) немає

Основний меседж цієї консультації: РК, що не змінюють суми ПЗ і ПК, до додатка Д1 до декларації не вносяться. У цьому питанні зазначена вище (у п. 1) консультація суперечить даній. У свою чергу, вважаємо коректною саме цю консультацію.
На наш погляд, вона йде в чіткій канві з Порядком № 966 — додаток 1 подається до декларації «за наявності подій, які підлягають відображенню» (див. п. 12 розд. ІІІ Порядку № 966).
Але цю (загальну) норму далі розшифровано в п.п. 9 п. 3 і п. п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 966, де зазначено, що додаток Д1 до декларації платники зобов’язані подавати в разі заповнення відповідних підрядків «коригувальних» рядків 8 і 16 декларації з ПДВ.
Сподіваємося, фіскали надалі виправлять цей «дисонанс» і більше не морочитимуть бухгалтерські голови

Запитання: Який порядок виправлення помилки, допущеної в ПН, у тому числі в полі «ІПН покупця», а також в умовному ІПН?

Фіскали приписали проводити виправлення так:
1) продавець складає РК до ПН з урахуванням таких особливостей:  
— у заголовній частині переписуються дані ПН з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники ПН;
 — у полі «Дата складання» зазначається дата ПН з «неправильним» ІПН;
2) такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником, чий «неправильний» ІПН було зазначено у графі «ІПН покупця» ПН, до якої складено такий РК;
3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу ПН з урахуванням такого:  
— реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто в полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН;
 — у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення ПЗ продавця, тобто дата складання ПН з «неправильним» ІПН;
 — такій ПН присвоюється новий порядковий номер;
 — до табличної частини переносяться показники помилкової ПН*

Податківці нарешті підігнали свою консультацію під своє програмне забезпечення (ПЗ). Нагадаємо, що до цього в БЗ була інша консультація, що пропонувала помилку в ІПН виправляти двома РК.
Проблема виникала з тієї причини, що у програмі податківців номер конкретної ПН «прив’язано» до ІПН покупця, тому РК з «новим» ІПН програма не приймала. Ми ж про те, що попередня консультація в БЗ на цю тему була «некондиційною», повідомляли читачів у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 46. Там же викладали і механізм виправлення помилки в ІПН, що прижився на практиці.
Відрадно, що податківці його підтвердили в цій, «оновленій», консультації. Отже, проблем у платників, які виправляли до цього помилки в ІПН за запропонованим нами механізмом, бути не повинно.
Водночас відзначимо, що «пікантним» моментом у цій процедурі є вимога, щоб РК в ЄРПН реєстрував «господар» неправильного ІПН — адже останньому воно, вибачте, «до лампочки»… Бонус «у тему»
Нагадаємо, що виправлення в заголовній частині ПН помилок, не пов’язаних з ІПН, теж мало свою непоказну історію.
Як відомо, такі помилки виправляються шляхом складання РК, в якому заповнюється тільки заголовна частина з правильними реквізитами (консультація з таким алгоритмом вже давно «висить» у категорії 101.19 БЗ). Так от, спочатку ПЗ фіскалів не пропускало ці «шапкові» РК.
Проблему платники вирішували тим самим «методом тику»: ПЗ такі РК пропускало, якщо в них були заповнені дані перших трьох-чотирьох граф таблиці.
На радість усім, фіскали підкоригували ПЗ і такі «порожні» РК з правильною «шапкою» стали проходити в ЄРПН без заповнення таблиці

Запитання: Чи звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання програмної продукції, якщо постачання здійснюється нерезидентом резиденту?

Податківці зазначили, що місцем постачання таких послуг згідно з  п.п. «в» п. 186.3 ПКУ є територія України. Отже, такі операції є об’єктом обкладення ПДВ. Але, у свою чергу, ці операції пільгуються за ПДВ відповідно до п. 26¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ

Повністю згодні з логікою консультації.
Неважливо, хто є постачальником послуг: резидент чи нерезидент.
Тобто, якщо операція є об’єктом оподаткування, то пільга, передбачена для таких операцій, на неї поширюється незалежно від «особи» постачальника.
Додатково зазначимо, що, на нашу думку, для такої операції немає місця в декларації з ПДВ. Тому не варто відображати її ані в ряд. 7 розділу I, ані в ряд. 12.4 розділу II декларації

Запитання: Чи необхідно платнику ПДВ — покупцю коригувати ПК при поверненні продавцю товарів, з моменту придбання яких пройшло більше 1095 днів?

Податківці зазначили: якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг або повернення товарів відбувається після закінчення 1095 днів з періоду, в якому були визначені ПЗ з ПДВ, постачальник і покупець не можуть відкоригувати ПЗ і ПК, відображені 1095 і більше днів тому.
Послалися чомусь при цьому на  ст. 256 ЦКУ, що визначає поняття позовної давності. (?..)
І, мовляв, тому при поверненні покупцем товарів така операція визнається операцією з постачання, за якою мають бути нараховані ПЗ у періоді повернення товарів.
При цьому ПЗ продавця не зменшується, проте якщо він збирається використовувати повернені товари в оподатковуваних операціях, то матиме право на ПК

Думку податківців щодо неможливості коригування ПК і ПЗ після закінчення 1095 днів вважаємо некоректною**. «Податковий» строк давності, визначений в  пп. 102.1 і 102.5 ПКУ, на такі ситуації явно не поширюється.
Про це ми писали неодноразово (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 83, с. 11).
Фіскали, мабуть, усвідомлюючи це, притягують сюди «за вуха» стандартний, трирічний строк ПД, установлений ст. 257 ЦКУ. Безглуздішого посилання не вигадаєш.
По-перше, строк ПД обчислюється з моменту порушення особою зобов’язання, а цей момент цілком може не збігатися з датою відвантаження (може навіть після закінчення 1095 днів ще взагалі не настати!)
А по-друге, за конкретним договором цей строк може перевищувати стандартні три роки.
Крім того, повернення товару в межах одного договору (причому, неважливо — минув за заборгованістю строк ПД чи ні) вважати новим «постачанням» якось безглуздо. Адже має місце не передавання, а повернення отриманого в межах того самого договору.
Особливо, якщо строк ПД ще не минув і сторони домовилися про повернення.
Загалом, на нашу думку, в подібній ситуації має на загальних підставах (згідно зі ст. 192 ПКУ) здійснюватися коригування ПЗ і ПК. Підтверджує це й судова практика (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 13, с. 8).
Утім, оскільки податківці дозволяють продавцю відобразити ПК, то, можливо, є резон не «чубитися» з ними, а діяти за алгоритмом цієї консультації. Але спочатку, про всяк випадок, перевірте, чи є вона ще в БЗ?.. А то податківці у спірних питаннях часто поводяться легковажно

Запитання: Як зареєструвати в ЄРПН РК до ПН, що складена до 01.02.2015 р. та підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН, але після закінчення 15-денного строку не зареєстрована?

Фіскали відповідають, що в такому разі платник повинен спочатку зареєструвати в ЄРПН ПН, але — з урахуванням граничного строку її реєстрації (180 календарних днів з дати її складання), а потім — РК.
А ось після закінчення 180 календарних днів з дати виписки ПН платник втрачає можливість реєстрації в ЄРПН не тільки такої ПН, а й будь-яких РК до неї

Узагалі-то норма п. 198.6 ПКУ забороняє не реєстрацію в ЄРПН ПН, з дати виписки яких минуло 180 днів. Забороняє вона включення покупцем до ПК сум ПДВ за ПН, зареєстрованими (!) в ЄРПН після закінчення цих 180 днів… Що маємо? З одного боку, продавцю менше клопоту — адже у покупця ПК уже все одно не буде. Однак, з іншого боку, тепер продавець не зможе зменшити ПЗ, заявлені в цій «старій» ПН. Водночас, якщо ПЗ збільшуватиметься, то продавець зобов’язаний його збільшити і без реєстрації РК в ЄРПН (п. 17 Порядку № 569)

Запитання: Які наслідки необґрунтованого складання ПН та її реєстрації в ЄРПН у разі, якщо факт здійснення операції з постачання товарів/послуг та оплати відсутній?

Податківці зазначили: якщо факт здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або оплати відсутній, а платником безпідставно складено ПН, то до неї не може бути виписано РК (мовляв, ця ситуація не вписується у  ст. 192 ПКУ).

І така ПН у разі її реєстрації в ЄРПН вилученню з ЄРПН не підлягає. Далі фіскали лякають платників перевірками з приводу розбіжності даних декларації та ЄРПН (посилаючись на  п. 201.10 і  п. п. 78.1.1 ПКУ)

Податківці так і хочуть, щоб нікому не було нудно… ☹
Вважаємо, що не можна цю консультацію поширювати всеосяжно. Тобто на ті випадки, коли операція постачання/оплати була, але виписали ПН «не на того» (див. вище — про неправильний ІПН) або не на ту дату, ця консультація поширюватися не повинна.
Якщо ж жодних «постачальних» подій не було (просто тупо помилилися і такі «ПН» зареєстрували в ЄРПН), то все одно краще начхати на фіскалів і виписати РК «у зв’язку з поверненням». Зареєструвавши цей РК в ЄРПН (якщо отримувачем у ПН значився платник ПДВ, доведеться його просити це зробити). Інакше з приводу такої («лівої») ПН напевно доведеться спілкуватися з податківцями. Плюс до того — сума ПДВ такої ПН зіпсує платнику-порушнику показник формули «ПН-щастя»