Теми статей
Обрати теми

Рахуємо строки в ПКУ* без помилок

Смердов Віталій, податковий експерт
Практично будь-яка дія, урегульована правом, повинна виконуватися у відведений для цього строк. Для дій, пов’язаних з оподаткуванням (подання декларацій і заяв, сплата податків, оскарження тощо), такі строки прописано в ПКУ. І, на перший погляд, усе простіше простого: вивчи ці строки напам’ять і не знай собі проблем. Але, на жаль, тут усе дещо складніше…
img 1

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Почнемо з того, що для різних дій ПКУ передбачає різну конструкцію строків. Зокрема, це може бути: «протягом стількох-то днів, що настають за…», «протягом стількох-то днів з…», «протягом одного місяця з…», «до якоїсь дати» тощо. Крім того, якісь строки визначаються в робочих днях, а якісь — у календарних. Загалом, варіантів чимало. При цьому така різноманітність одразу ж зумовлює запитання: чи підпорядковуються подібні строки якомусь загальному правилу чи кожен з них визначається по-своєму?

Визначаємо строки: на що орієнтуємося?

На жаль, ПКУ тільки називає строки, але правил їх визначення не містить (на зразок тих, які передбачені в цивільному або трудовому законодавстві). Що ж робити? Перша думка: звернутися до ЦКУ** — адже саме він установлює загальні правила розрахунку строків. Зокрема, про те, що:

строк починає перебіг з наступного дня після настання відповідної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок ( ч. 1 ст. 253 ЦКУ);

— строк, визначений місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку ( ч. 3 ст. 254 ЦКУ);

— якщо останній день строку випадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, днем завершення строку є перший за ним робочий день ( ч. 5 ст. 254 ЦКУ).

** Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Цікаво, що на ЦКУ при визначенні податкових строків часто посилаються й самі податківці (див., наприклад, лист ДФСУ від 07.07.2015 р. № 24525/7/99-99-22-01-02-17, підкатегорію 115.03 БЗ тощо). Більше того, такого ж підходу, швидше за все, потрібно чекати й від судів. Адже, як показує практика, вони готові застосовувати ЦКУ при визначенні строків у публічних відносинах (див., зокрема, ухвалу ВАСУ від 29.10.2014 р. у справі № К/9991/22076/12). До речі, аргументом для судів у цьому випадку слугує те, що

ПКУ не містить спеціального порядку визначення строків, тому в такому разі можна застосовувати аналогію закону

І все б тут було зрозуміло і добре, але…

По-перше, податківці при визначенні строків використовують приписи ЦКУ вибірково — застосовуючи тільки ті з них, які відповідають їх інтересам. Наприклад, у зазначеному вище листі ДФСУ повідомила, що строк повинен відлічуватися з дати отримання «трансфертно-цінового» запиту (а не з наступного дня) — і це навіть незважаючи на ч. 1 ст. 253 ЦКУ (див. вище).

По-друге, ч. 2 ст. 1 ЦКУ приписує, що цивільне законодавство не застосовується, зокрема, до податкових відносин (якщо інше не встановлено законом). Повірте нам на слово: якщо ви розрахуєте строки за ЦКУ і це розходитиметься з інтересами бюджету, податківці точно пригадають про цю норму. Причому їм не перешкодить навіть те, що суди про це обмеження, як правило, узагалі не згадують (див. вище).

Тому знову повертаємося до запитання: що робити? Тут працює стара і вже дуже-маки заїжджена логіка: усе залежить від ціни питання і того, чи готові ви, у разі чого, відстоювати свої права в суді. Якщо ні, орієнтуйтеся на буквальне прочитання норм ПКУ з поправкою на роз’яснення ДФСУ. Якщо ж так — на ЦКУ з поправкою на судову практику.

І ще одне. На практиці і чиновники, і суди при визначенні строків частенько посилаються на Європейську конвенцію про обчислення строків від 16.05.72 р. (ETS № 76). Не зовсім зрозуміло, навіщо і найголовніше — на підставі чого вони це роблять, але, у принципі, її норми і ЦКУ не суперечать один одному.

Типові ситуації

У ПКУ доволі багато конструкцій для визначення строків, але деякі з них повторюються частіше за інші. Саме їх ми з вами зараз і вивчимо (з усіма іншими конструкціями, які ми не торкнемося, ви зможете розібратися аналогічно).

«Протягом <…> днів, що настають за <…>». За допомогою цієї конструкції в ПКУ визначається більша частина строків: подання декларацій ( п.п. 49.18 ПКУ), сплати податків/зборів ( п. 57.1 ПКУ), подання скарг у межах адміноскарження ( п. 56.3 ПКУ) тощо. З такими строками проблем, як правило, не виникає. Головне тут — розібратися з трьома питаннями.

По-перше, це подія, від якої відлічувати строк. Нею може виступати останній календарний день місяця/кварталу/року, граничний строк подання декларації*, дата отримання податкового повідомлення-рішення тощо. При цьому зауважте:

такі строки починають відлічуватися саме з наступного дня** після відповідної події

* Якщо граничний строк подання декларації переносився (наприклад, із суботи на понеділок), то, на думку ВСУ, при визначенні строків сплати податків/зборів за такою декларацією це перенесення потрібно враховувати. Про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62.

** Зауважте: строк почне відлічуватися від цього дня навіть у тому випадку, якщо це вихідний/неробочий/святковий день.

По-друге, в яких днях рахується сам строк — календарних чи робочих. Найчастіше в ПКУ є прямі вказівки на це. Якщо ж їх немає (наприклад, як у п.п. 39.5.2.3), орієнтуйтеся, у загальному випадку, на календарні дні (звичайно, за відсутності вказівок із цього приводу в підзаконній «нормативці»). Цей висновок підтверджує й лист ДФСУ від 07.07.2015 р. № 24525/7/99-99-22-01-02-17: строк, який обговорюється в ньому, у ПКУ не позначений календарними чи робочими днями, але податківці повідомили, що це саме календарні дні.

По-третє, момент закінчення строку. Тут усе просто. Останнім днем строку буде дата, визначена в зазначеному вище порядку. Причому цей останній день теж уключається у строк — тобто протягом нього все ще можна здійснити відповідні дії. Інша справа, що зробити це можна, як правило, тільки до певного часу доби (а не до закінчення календарної доби). Зараз пояснимо.

Є загальне правило: якщо дії мають бути здійснені в певній установі, то граничний строк минає тоді, коли в ньому припиняють здійснюватися відповідні операції. Наприклад, це справедливо для сплати податків/зборів — строк у такому разі закінчується із завершенням у банку операційного дня***. Але, водночас, урахуйте: є й інші правила поведінки в останній день строку: наприклад, при поданні декларацій в електронному вигляді — у цьому випадку спецправила передбачені у профільній Інструкції № 233****.

*** У ПКУ це правило не записане, але воно фактично діє. У цьому випадку можна говорити про аналогію закону з ч. 1 ст. 255 ЦКУ.

**** Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233.

Крім того, у багатьох із вас, швидше за все, виникло запитання: як бути, якщо граничний строк випав на вихідний/неробочий/святковий день? Скажімо так: до нього податківці підходять дивно. З одного боку, вони визнають ч. 5 ст. 254 ЦКУ (у частині перенесення граничної дати на наступний робочий день). Наприклад, це стосується звітності з РРО та «алкогольної» звітності (див. підкатегорії 109.12 і 115.05 БЗ відповідно). З іншого, роблять вони це вибірково. Наприклад, у частині строків сплати податкових зобов’язань вони традиційно виступали проти такого перенесення. Як діяти?

Вважаємо, що з урахуванням зазначеного згадане перенесення безпечніше застосовувати тільки в тих випадках, для яких це:

— передбачено ПКУ. Наприклад, у частині строків подання податкових декларацій ( п. 49.20 ПКУ) та адміноскарження ( п. 56.13 ПКУ);

— дозволяють податківці (див. вище). При цьому зауважте: якщо ваша ситуація їх роз’ясненнями поки що не охоплена, можете спробувати затребувати індивідуальну податкову консультацію (у запиті бажано послатися на зазначені вище висновки в БЗ). З урахуванням вересневих правок у ПКУ шанс отримати від них виразну відповідь став набагато вище*.

* Про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68-69, с. 5.

У всіх інших випадках застосування правил перенесення строків створить для вас значні ризики. У такому разі ви маєте бути готові відстоювати свою позицію в суді.

«Не пізніше за <…> дні, що настають за <…>». Така конструкція передбачена, наприклад, для реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування** ( п. 201.10 ПКУ), а також для визначення 1095-денного строку давності з п. 102.1 ПКУ. Правила визначення цього строку, по суті, аналогічні попереднім — навіть незважаючи на невеликі відмінності. Це саме справедливо і для конструкції «Не пізніше за <…> число <…> місяця» (використовується, зокрема, при обов’язковій ПДВ-реєстрації). Поведінка в ситуації, якщо останній день такого строку випадає на вихідний/неробочий/святковий день, — така сама, як ви побачили вище. Щоправда, у зв’язку з цим нагадаємо, що в частині ПДВ-реєстрації перенесення з вихідного/неробочого/святкового передбачено прямо в ПКУ ( п. 183.6).

** Нагадаємо, що для податкових накладних, складених з червня по вересень, діють особливі строки реєстрації.

«Протягом <…> днів з <…>». Такий строк передбачено, зокрема, для відповіді на запит податківців, що направлений у зв’язку з виявленням порушень підконтрольного їм законодавства ( п.п. 78.1.1 ПКУ). Зауважте: тут ситуація практично аналогічна тій, з якою ви ознайомилися вище. Різниця тільки в тому, що в цій конструкції замість слів «з наступного дня» використано сполучник «з». Чи має це значення? Податківці вважають, що так. Наприклад, саме таку відповідь вони надали в частині відповіді на «трансфертно-ціновий» запит: вони повідомили, що день отримання запиту включається у строк, що відводиться для відповіді на нього (див. лист ДФСУ від 07.07.2015 р. № 24525/7/99-99-22-01-02-17). І це все незважаючи на згадану ч. 1 ст. 253 ЦКУ ☹! Ну та нічого… Їх з цієї позиції поки що не зрушити, тому якщо не хочете проблем, цю думку ДФСУ все ж безпечніше врахувати.

Але, водночас, якщо ви готові відстоювати свої права, вам буде корисно знати, що

суди, на відміну від ДФСУ, готові займати ліберальнішу позицію

Зокрема, вони погоджуються з тим, що строк у таких випадках починає перебіг з наступного дня після відповідної події (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 р. у справі № 826/6439/14).

«Протягом місяця (або будь-якого іншого строку) з <…>». Такий строк передбачено, зокрема, для подання документації на «трансфертно-ціновий» запит ( п.п. 39.4.4 ПКУ), для відповіді на запит податківців*** ( п. 73.3 ПКУ) тощо. Як його рахувати? Ось тут на допомогу приходить ст. 254 ЦКУ. Як ми вже зазначали, на ЦКУ в цьому випадку ми посилаємося на підставі аналогії закону (ч. 1 ст. 8 ЦКУ). Податківці такий підхід підтримають****, суди теж. Тому, якщо такий строк становить 1 місяць, він закінчиться у відповідне число останнього місяця строку.

*** У декількох випадках відповідь на запит податківців потрібно надати протягом 10 робочих днів. Детальніше про це читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 50, с. 19.

**** Про це свідчить їх консультація в підкатегорії 135.05 БЗ (з 01.01.2015 р. її перевели в розряд недіючих, але висновок податківців змінитися не повинен).

Наприклад, якщо місячний строк починає відлічуватися з 23 вересня, він закінчиться 23 жовтня

При цьому врахуйте декілька моментів:

— є питання з датою, від якої цей строк потрібно рахувати. В ідеалі, це має бути наступний день після настання «запускаючої» події. Наприклад, якщо запит отримано 5 жовтня 2015 року, місячний строк повинен почати відлічуватися з 6 жовтня, а закінчитися він повинен 6 листопада. Але врахуйте: податківці з цим не погодяться ☹. Вони вважають, що такий строк повинен відлічуватися вже з дати настання «запускаючої» події (це підтверджує й зазначена у виносці консультація в БЗ). Отже, стосовно цього прикладу, вони б наполягали, що строк має закінчитися вже 5 листопада;

— якщо строк починає відлічуватися з числа, якого в місяці завершення строку немає (наприклад, місячний строк відлічується з 30 січня, але в лютому всього 28/29 днів), він закінчиться в останній день такого місяця (тобто 28/29 лютого). Це правило передбачено ч. 3 ст. 254 ЦКУ. Те, що податківці готові його застосовувати, підтверджує їх консультація в БЗ, яку ми наводили у виносці;

— якщо останній день строку випадає на вихідний/неробочий/святковий, то з його перенесенням вимальовувалися ті самі проблеми, які ви могли побачити вище (податківці визнають таке перенесення, але роблять це вибірково).

І є ще один момент, що вимагає уваги. За допомогою такої ж конструкції визначається і строк для цілей повторності при накладенні штрафів. Як правило, вона виглядає так: «до якого протягом року був застосований штраф», «вчинені повторно протягом року» тощо. Так от, імовірно, у цьому випадку потрібно орієнтуватися на ті самі правила, з якими ви ознайомилися вище. По суті, про це ж говорять і податківці — звичайно, вони прив’язуються до 365/366 календарних днів, але результат від цього істотно не змінюється (див. УПК № 592*).

* Узагальнююча податкова консультація з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 592 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 59, с. 23).

«До 10 числа календарного місяця (або будь-якого іншого числа) <…>». Подібні строки передбачено, зокрема, для подання ПДВ-реєстраційної заяви при обов’язковій ПДВ-реєстрації ( п. 183.2 ПКУ), для подання декларації та сплати податку на нерухомість для юросіб ( п.п. 266.7.5, абзац «б» п.п. 266.10.1 ПКУ), для подання «трансфертного» звіту ( п.п. 39.2.1.3 ПКУ) тощо. Головне, що вам потрібно врахувати, — день, на який посилається це правило, не включається до складу такого строку**. Тобто останнім днем буде день, що передує цій даті.

** ВГСУ підтвердив такий підхід у частині договірних відносин (див. п. 1.9 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14). Але це правило є справедливим і для публічних (у тому числі податкових) відносин.

Наприклад, юрособи повинні сплачувати авансові внески з податку на нерухомість щокварталу — до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Це означає, що останнім днем для сплати авансового внеску за III квартал 2015 року буде 29 жовтня.

У цілому, це головні відомості, які потрібні для коректного визначення строків, передбачених ПКУ. Отже, тепер у вас не повинно виникати з цим проблем.

Теги строки
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі