(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 87
  • № 86
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 81
  • № 80
  • № 79
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/21
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2015/№ 82

Нові зведені ПН — тепер двох видів…

http://tinyurl.com/yyl3jfh5
— У мене в очах двоїться… Циклоп*
Донедавна так звана зведена податкова накладна складалася відносно рідко — в одній певній («ритмічній») ситуації. І була вона для свого відносно вузького кола платників ПДВ, так би мовити, «довільною програмою». Тепер — за назвою теж зведена, а по суті — зовсім інша податкова накладна приписана для іншої ситуації — наступного нарахування податкового зобов’язання для компенсації первісно (і суцільно) збільшеного податкового кредиту. Причому в цьому випадку вона є «обов’язковою програмою» для значно ширшого кола платників…
Ви вже дізналися коротко** про новації щодо зведених податкових накладних. Головне, що завдяки вимученому Закону № 643*** цей термін просочився в ПКУ, і що через це нововведення зведена податкова накладна тепер буває не одного, а двох видів. Давайте розберемося в подробицях.

ПДВ

* Тонкий гумор з інету.

** «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 64, с. 4.

*** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII.

Для початку нагадаємо, що «зведену» податкову накладну (ПН) винайшли і ввели в обіг податківці (як, до речі, і так звану «підсумкову» ПН). Адже не секрет, що в Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) термін «зведена» був геть відсутній. А терміна «підсумкова» там немає й зараз. До речі, оскільки з останньою все по-старому, тут про неї — більше жодного слова (зазирніть краще на с. 33).

Давайте ж обговоримо обидва сьогоднішні варіанти складання однієї «зведеної» ПН замість декількох, так би мовити, «звичайних» ПН.

Зведена Зведена («ритмічна»)

Отже, у «передостанні» ☺ часи термін «зведена» застосовувався тільки щодо тих ПН, які дозволялося складати платнику при здійсненні ним безперервних або ритмічних постачань товарів/послуг постійним покупцям — згідно з п. 18 Порядку № 957****. До речі, сам термін «зведена» прийшов до нас саме звідти. Усі подробиці колишнього порядку складання таких зведених ПН (старого першого виду) ви дізналися з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 83, с. 15.

**** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.

Тепер цей варіант регламентовано абзацами другим — шостим п. 201.4 ПКУ (до речі, текст зазначеного п. 18 Порядку № 957 поки що не змінено*).

* Відомий проект наказу Мінфіну, що передбачає приведення, зокрема, цього пункту Порядку № 957, а також форми ПН у відповідність до норм Закону № 643.

Щоб до цього варіанта — «ритмічної» зведеної ПН уже не повертатися, зазначимо тільки, що тепер він:

1) як і раніше, є правом, а не обов’язком постачальника;

2) три колишні критерії — безперервність, ритмічність і постійність зв’язків з покупцем — по суті зведені до одного: як умова ритмічності розуміється здійснення не менше двох постачань одному покупцю за місяць (оскільки в загальному контексті цієї норми йдеться про календарний місяць — ми і в цьому випадку розуміємо «місяць» так само);

3) прямо дозволений ще і для постачань неплатникам ПДВ (при цьому складається одна «ритмічна» зведена ПН на всі ритмічні постачання календарного місяця неплатникам ПДВ);

4) уже не вимагає складати «ритмічну» зведену ПН частіше, ніж один раз у (календарному) місяці — не пізніше останнього дня місяця;

Увага! Навіть якщо ви — квартальник, то все одно зведену ПН складаєте «не пізніше останнього дня місяця», а не кварталу

5) як і раніше, вимагає складати «звичайну» ПН на суму «випередження» загальною сумою отриманих постачальником від конкретного покупця оплат перед фактичним загальним обсягом постачань цьому покупцю — станом не пізніше останнього дня календарного місяця (хоча формально в перших словах абзацу п’ятого п. 201.4 ПКУ фігурує «дата складання» — див. зазначене нижче на завершення цього пункту). До речі, зверніть увагу: якщо факт «випередження» отриманими грошима здійснених постачань стався навіть у середині календарного місяця, то відповідну — одну (!) «звичайну» ПН на суму «випередження» все одно можна скласти тільки в останній день такого місяця, причому, станом саме на таку дату (і зрозуміло, у звичайному порядку видати її конкретному покупцю та зареєструвати на нього)! У будь-якому разі — не пізніше останнього дня. Це знімає з бухгалтера обов’язок негайного виявлення факту «випередження» протягом місяця… ☺ Так, і ще одне. Слова «не пізніше» у принципі дозволяють «ритмічному» постачальнику завершити постачання поточного місяця і відповідно скласти та зареєструвати «ритмічну» зведену ПН за постачаннями такого місяця на адресу конкретного «ритмічного» покупця і раніше останнього дня місяця;

6) штрафи за прострочення реєстрації ПН згідно зі ст. 1201 ПКУ загрожують вам тільки щодо тих «ритмічних» зведених ПН, що підлягають видачі (покупцям — платникам ПДВ), а щодо однієї на всіх не зареєстрованих платниками цього податку покупців «єдиної ритмічної» зведеної ПН за місяць — не загрожують (хоча, як відомо, — див. підкатегорію 101.31 БЗ — загрожує адмінштраф)! У будь-якому разі найголовніше, щоб сума ПДВ з такої «єдиної ритмічної» зведеної ПН повністю потрапила б до вашої ПДВ-декларації за відповідний місяць! До речі, з цього випливає, що взагалі всіх «післяоплатних» покупців — неплатників ПДВ, які отримали не менше двох постачань за календарний місяць, можна визнати «ритмічними» і запхати в таку — одну на всіх «ритмічну» зведену ПН, що виписується в останній день місяця! ☺ Не реєструвати таку «неплатничу» «єдину ритмічну» зведену ПН ми б не радили — раптом вам потім потрібно буде оформити до неї розрахунок коригування? До того ж адмінштраф...☹

Зауважимо, що лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 не додає до зазначеного про складання «ритмічної» зведеної ПН нічого істотного. А ми свої «п’ять копійок» додамо…

Раніше (тобто в «дореглімітний» період) покупець — отримувач зведеної ПН не особливо морочився з тим, що вона діставалася йому, так би мовити, з простроченням — у гіршому разі навіть пізніше найостаннішого дня місяця. Адже йому було цілком достатньо, щоб вона підтвердила його податковий кредит (ПК) за відповідний календарний місяць, як-то кажуть, не занадто пізно. Адже все одно ПДВ-декларацію він подавав мінімум за місяць цілком і, зрозуміло, за його підсумками — навіщо було квапитися?..

Інша справа — тепер. Якщо «ритмічний» покупець — платник ПДВ сам виступає постачальником, тобто зобов’язаний реєструвати ПН, то він потребує термінової і регулярної реєстрації ПН своїм постачальником для забезпечення достатньої величини свого регліміту!

Можливо, саме тому в свіжому листі ДФСУ від 25.09.2015 р. № 20377/6/99-99-19-03-02-15 податківці дозволили — до речі, так само, як і раніше, — визначати у договорі постачання іншу періодичність складання «ритмічних» зведених ПН протягом одного календарного місяця. Тобто вони згодні з тим, що в одному календарному місяці «ритмічний» постачальник має право скласти/зареєструвати не одну-єдину, а дві та більше «ритмічних» зведених ПН. Наприклад, можна складати/реєструвати їх хоч щотижня. Увага! — за умови, якщо це передбачено договором постачання.

А ось «ритмічному» покупцю — неплатнику ПДВ — тому дійсно в цьому сенсі «по барабану»… ☺

У порядку заповнення «ритмічної» ПН немає відмінностей від «звичайної»:

— тепер немає необхідності заповнювати «необов’язкові» реквізити ПН (обидві адреси і телефонні номери, вид договору і форма розрахунків)

Див. із цього приводу підкатегорію 101.19 БЗ. Але якщо ви ці реквізити ПН таки заповнили — не страшно: податківці обіцяли не чіплятися;

— при складанні «єдиної ритмічної» зведеної ПН на неплатників ПДВ не забудьте зазначити тип причини 02 і, звичайно ж, обов’язковий відповідний значок «Х» у клітинці над типом. У реквізиті «Особа (платник податку) — покупець» треба написати «Неплатник», а «Індивідуальний податковий номер покупця» — умовний ІПН «100000000000»;

— складання персональної «ритмічної» ПН для покупця — платника ПДВ — узагалі без будь-яких фокусів.

NEW! «Зведена» («самозведена»)

Ви давно вже в курсі нового (діє з 01.07.2015 р.) порядку відображення вхідного ПДВ за операціями — необ’єктними, звільненими, невиробничими і негосподарськими. Порядку, що передбачає обов’язок подальшого нарахування податкового зобов’язання (ПЗ) для компенсації первісно (і суцільно) збільшеного ПК. Ви, зрозуміло, прочитали тематичний випуск «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 66, с. 19. Скорочено позначимо цю процедуру компенсації ПК шляхом наступного нарахування ПЗ як «бекПК»*. ☺

* Від англійського «back» — «назад».

Повторюватися не будемо, але зробимо такі акценти в розумінні сьогоднішньої редакції пп. 198.5 і 199.1 ПКУ:

(1) первісно всі зареєстровані постачальниками на покупця вхідні ПН одразу ж обов’язково збільшують його ПК;

(2) щодо всіх «бекПК»-активів, придбаних або виготовлених з вхідним ПДВ (відповідно — який одразу ж повністю потрапив у ПК покупця на підставі зареєстрованих на нього ПН), згодом платник зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання** і самовиписати (і, звичайно ж, зареєструвати) зведену ПН (нового другого виду — оскільки така ПН виписується і реєструється, так би мовити, «на себе», то, щоб наочніше відрізняти її від «ритмічної» зведеної ПН першого виду, назвемо цю — «самозведеною» ПН).

** Оскільки база для нарахування ПЗ встановлена п. 189.1 ПКУ, сума такого ПЗ може відрізнятися від суми ПК — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 18.

Цей обов’язок стосується придбаних або виготовлених активів, первісно призначених або первісно не призначених, але фактично використаних у таких операціях:

(2.1) необ’єктних за ст. 196 ПКУ (крім п. 196.1.7 ПКУреорганізація тощо) — згідно з п.п. «а» п. 198.5 ПКУ (тип причини 08);

(2.2) звільнених за ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (крім п.п. 197.1.28 ПКУвиробничої дотації з бюджету) — згідно з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ (тип причини 09);

(2.3) невиробничого використання (переведення необоротних активів з виробничих у невиробничі) у межах балансу платника податку — згідно з п.п. «в» п. 198.5 ПКУ (типи причини 04, 06);

(2.4) що не належать до госпдіяльності — згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (тип причини 13);

Обов’язок нарахувати компенсаційні ПЗ не стосується таких активів, якщо вони придбані без вхідного ПДВ

Податківці по-людськи ☺ роз’яснили цей момент у листі ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17);

(3) якщо на момент придбання активу у вас немає впевненості, що він призначений для використання строго в неоподатковуваних операціях, то з ваших документів повинно вбачатись, що він придбавається для використання саме в оподатковуваних — це дозволить вам відтягнути нарахування ПЗ до кінця звітного періоду фактичного використання такого активу у відповідній неоподатковуваній операції (тобто надовго ☺);

(4) використовуючи колишні підходи до цього питання, можна зазначити, що якщо відповідні — «бекПК»-активи призначалися/були використані не в оподатковуваних ПДВ операціях повністю або в документально визначеній вартості, то тут працює п. 198.5 ПКУ. Якщо ж «часткова» вартість таких активів у загальній купі придбаних запасів або в повній вартості придбаного (виготовленого) необоротного активу може бути отримана тільки розрахунковим шляхом (з використанням так званого «антиЧВ» — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 25), тоді працює п. 199.1 ПКУ. Але тут треба зазначити, що податківці в зазначеному листі від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 (що дублюється в 101.19 БЗ) демонстративно не розділяють обидві ці ситуації. Це свідчить про їх однакову позицію в питанні оформлення «самозведених» ПН щодо обох цих ситуацій;

(5) оскільки «самозведена» ПН (як документ, що відображає подальше нарахування ПЗ за «бекПК»- активами) фактично намертво прив’язана до відповідної вхідної ПН на відповідні «бекПК»-активи (як документу, що підтверджує первинне збільшення ПК), то абсолютно не важливо, за якою з так званих «перших» подій така вхідна ПН була складена та зареєстрована — за передпостачанням або за передоплатою*. Зрозуміло, до однієї «самозведеної» ПН можуть бути прив’язані і декілька вхідних ПН;

(6) зверніть увагу, що якщо ви збільшили ПК не на підставі зареєстрованої на вас вхідної ПН, а на підставі «замінника» ПН — транспортного квитка, готельного рахунка, касового чека тощо ( п. 201.11 ПКУ), причому таке придбання призначене для неоподатковуваних операцій, то, керуючись листом ДФСУ від 01.09.2015 р. № 18663/6/99-99-19-03-02-15, вам доведеться виконати такий самий «бекПК» — з випискою та реєстрацією «самозведеної» ПН на відповідні суми. Найнеприємніше при цьому те, що ви втрачаєте у регліміті, адже вхідні «замінники» ПН на його величину не впливають, а зареєстрована зведена ПН — навіть дуже впливає. Забігаючи наперед скажемо, що у гр. 3 такої «самозведеної» ПН вам доведеться зазначити реквізити не вхідної ПН (бо її немає), а «замінника» ПН.

* Зазначений у виносці на с.7 проект передбачає в новій формі ПН новий реквізит — відмітку про першу подію, за якою складено ПН.

Цієї інформації вам цілком достатньо, щоб розпочати оформлення «самозведеної» ПН. Але перш, ніж переходити до техніки її заповнення — тобто хрестиків-нуликів, обговоримо «датське» питання: на яку саме дату треба складати «самозведену» ПН? І тут законодавець знову сів у калюжу… ☹

Дивіться. Здавалося б, у першому абзаці п. 198.5 ПКУ він написав пряміше прямого:

Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання <…> та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати… зведену податкову накладну…

Проте вже в завершальних абзацах цього ж пункту як дату — увага! — «визначення» ПЗ він встановлює для «бекПК»-активів, придбаних для використання відповідно:

— у неоподатковуваних операціях — дату їх придбання;

— в оподатковуваних, але використовуваних в неоподатковуваних — дату початку їх такого фактичного використання згідно з бухгалтерською первинкою.

Так що ж — спочатку на деяку дату придбання, зазначену у вхідній ПН (скажімо, в середині місяця), треба «визначити» ПЗ, а потім «не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду» (а для когось таким періодом може бути квартал!) «нарахувати» ПЗ і скласти «самозведену» ПН? Що за безглуздя?.. ☹

А як же вказівка абзацу першого п. 201.4 ПКУ складати ПН чітко в день виникнення ПЗ?

Так, звичайно ж, податківці могли б пошукати лазівку у вигляді слів «не пізніше», але останні явно стосуються саме дати складання «самозведеної» ПН, а не дати нарахування ПЗ! Але вони не посміли! У будь-якому разі у відповіді з підкатегорії 101.9 БЗ на пряме запитання про дату складання «самозведеної» ПН вони чорним по білому написали тільки «не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду», а щодо дати нарахування ПЗ як досвідчені наперсточники обмежилися неконкретним «При цьому»… ☹

Щоб поставити таки в цій розмові крапку, давайте задамося питанням: а де власне в податковому ПДВ-обліку нараховується ПЗ? Правильно: у ПДВ-декларації! Тому якщо сума ПДВ із «самозведеної» ПН, складеної в найостанніший день звітного (податкового) періоду, потрапить звідти до ПДВ-декларації за такий період, то порушень жодних немає! От і чудово… ☺

А щодо реєстрації/нереєстрації «самозведеної» ПН, то тут наша позиція аналогічна висловленій у п. 6 першого розділу статті щодо «ритмічної» зведеної ПН. Реєструйте!

Як самому скласти «самозведену»

Перш ніж говорити про заповнення інших реквізитів, зупинимося на клітинках «тип причини»*.

* Зазначений раніше проект передбачає збереження як цього реквізиту у формі ПН, так і власне кодифікування типів причин у Порядку заповнення ПН. Для «самозведених» ПН там передбачений умовний ІПН «600000000000».

До речі, пам’ятаєте, що податківці традиційно вважали негосподарським використанням (див. п.п. 2.4 третього розділу статті) дуже багато що — наднормативні недостачі, псування тощо? Так от, їх позиція не змінилася. ☹

Також нагадаємо, що існують і інші ситуації «самонарахування» ПЗ для нівеляції колишнього ПК, що супроводжуються «самовипискою» відповідних ПН, але останні не стосуються обговорюваної тут ситуації оформлення «самозведеної» ПН! У консультації з підкатегорії 101.19 БЗ податківці вказують на такі типи причин: 03 — постачання в рахунок оплати праці; 05 — ліквідація ОЗ (при недотриманні «реабілітовуючих» умов абзацу другого п. 189.9 ПКУ); 10 — умовний продаж при анулюванні ПДВ-реєстрації. Але повернемося до «самозведеної» ПН.

Вам абсолютно зрозуміло: де є тип причини — там обов’язковий відповідний значок «Х» у клітинці над типом, що говорить про те, що така ПН — «само-», тобто не підлягає видачі покупцеві. Зверніть увагу, що

в обох реквізитах «Особа (платник податку) — …» треба зазначити своє найменування, але в реквізиті «Індивідуальний податковий номер покупця» — не свій, а умовний ІПН «400000000000»

Ну, а перед тим, як вказати вам на приклад заповнення «самозведеної» ПН на с. 11, стисло нагадаємо рекомендації податківців щодо заповнення її табличної частини:

— гр. 2 — дублюється дата складання з відповідного реквізиту заголовної частини ПН;

— гр. 3 — номери і дати первинних вхідних ПН за відповідними «бекПК»-активами, придбаними з ПДВ;

— гр. 5.1 — «грн»;

— гр. 8 та/або 9 — база «самонарахування» ПЗ за ставкою вхідного ПДВ для відповідного придбаного «бекПК»-активу;

— гр. 13 — підсумовуються показники відповідних рядків граф 8 і 9 за підсумковим рядком розділу I і за розділами III і IV;

— гр. 4, 5.2, 6, 7, 10, 11 і 12 не заповнюються.

Зауважимо, що якщо за місяць вам треба провести одну-дві «бекПК»-процедури — задовго до закінчення місяця — та інших таких точно не передбачається, то зі складанням/реєстрацією «самозведеної» ПН ви можете не тягнути, а зробити це одразу ж.

Приклад. Підприємство ТОВ «Богема-друк» для видання: 1) словника українсько-Олбанської мови (неоподатковувана операція) і 2) еротичної газети «Техніка молоді» (оподатковувана операція)— придбало паперу газетного на 12000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2000 грн.) за ПН від 02.09.2015 р. № 12; фарби друкарської на 6000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1000 грн.) за ПН від 10.09.2015 р. № 6; фотопластин на 1800 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 300 грн.) за ПН від 04.09.2015 р. № 18; а також послуг з додрукарської підготовки: словника — на 9600 грн. (без ПДВ — пільга згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ), газети — на 7200 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1200 грн.) за ПН від 23.09.2015 р. № 99. Згідно із забірними накладними витрачено на виготовлення словника: паперу газетного — на 4000 грн., фарби друкарської на 3000 грн., фотопластин на 1000 грн. Решта — на газету.

Див. наочний приклад складання «самозведеної» ПН на с. 11.

До речі, з подробицями складання розрахунку коригування до «самозведеної» ПН ви можете ознайомитися на с. 46 цього номера.

І буде вам «самощастя»… ☺

висновки

  • Зведені та підсумкові ПН тепер «у законі». Зведені ПН тепер бувають двох видів: старого — «ритмічна» ПН (правила її застосування дещо змінилися) і нового — «самозведена» ПН.
  • «Ритмічну» зведену ПН можна — тобто у вас є право вибору — складати не пізніше останнього дня календарного місяця (і, зрозуміло, реєструвати):
  • — кожному покупцю — платнику ПДВ окремо (до речі, в договорі постачання можна передбачити складання/реєстрацію «ритмічних» зведених ПН і частіше — наприклад, щотижнево);

    — на всі «ритмічні» постачання місяця всім покупцям — неплатникам ПДВ — одну-єдину!

  • Якщо факт «випередження» отриманими грошима здійснених постачань стався навіть у середині календарного місяця, то відповідну — одну (!) «звичайну» ПН на суму «випередження» усе одно можна скласти тільки в останній день такого місяця, причому станом саме на таку дату (і, зрозуміло, у звичайному порядку видати її конкретному покупцю та зареєструвати на нього).
  • «Самозведена» ПН (з нарахуванням ПЗ за ставкою, що відповідає вхідній, — 20 % або 7 %) на всі «бекПК»-активи, первісно придбані/призначені для неоподатковуваних операцій або первісно придбані/призначені для оподатковуваних операцій, але фактично використані в неоподатковуваних, має бути складена не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. Рекомендуємо її реєструвати.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
зведена податкова накладна додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті